Постанова № 9792780, 03.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2010 р. № 2а-20/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Щестюк О.М.,

представника відповідача Кармелюка Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом СП ТОВ "СФЕРОС-ЕЛЕКТРОН" до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання повністю нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

СП ТОВ "СФЕРОС-ЕЛЕКТРОН" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ДПІ у Шевченківському районі міста Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.09.2009 року №0002622340/0/20484, від 26.11.2009 року №0002622340/1/26589, від 17.09.2009 року №0002732340/0/21257 та від 02.12.2009 року №0002732340/1/27098.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

-рішення органу ДПС про зменшення позивачеві суми заявленого бюджетного відшкодування за червень 2009 року на 18006,00 грн. грунтується на тому, що позивачем не подано до органу ДПС заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, розрахунку суми бюджетного відшкодування, а на підтвердження оплати дозволеного податкового кредиту попередніх податкових періодів позивачем представлено копії платіжних доручень на загальну суму ПДВ в розмірі 141674,00 грн. Позивач з даним твердженням не погоджується, оскільки в складі податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2009 року та за червень 2009 року позивачем подавалися і заяви про повернення сум бюджетного відшкодування і розрахунки сум бюджетного відшкодування в розмірі 141673,48 грн. Водночас, при поданні до органу ДПС уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень місяць 2009 року (вх. від 20.08.2009 року №73614) позивачем було уточнено суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року на 18006,00 грн., а також подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунку суми бюджетного відшкодування за спірний звітний період в розмірі 159680,00 грн. Вказане уточнення здійснювалося позивачем із дотриманням положень підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 166 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року №838-р "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість";

-висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року на суму 14090,00 грн. обгрунтовується тим, що позивачем не було надано до перевірки документів, які би свідчили про оплату за отриманий товар від ТзОВ "Уран", а також те, що за результатами зустрічних перевірок не вбачається сплата ПДВ по всьому "ланцюгу" придбання товару, тому відсутня надмірна сплата ПДВ в розмірі 14090,00 грн. до державного бюджету. Позивач з даним твердженням не погоджується з огляду на те, що до суми заявленої до бюджетного відшкодування за червень 2009 року в розмірі 141674,00 грн., сума ПДВ в розмірі 14089,80 грн. не ввійшла, оскільки це призвело б до перевищення Позивачем межі допустимого бюджетного відшкодування за червень 2009 року та порушення приписів пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та поданому до суду поясненні від 13.04.2010 року. Представник позивача просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позов, зазначивши, що: при поданні позивачем податкових декларацій з ПДВ за травень 2009 року та за червень 2009 року позивачем, в порушення приписів пп.7.2.6. п.7.2. та пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не додавалося скарг на постачальників, які вчасно не видали позивачеві податкові накладні; позивачем не подавалося заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунку суми бюджетного відшкодування; згідно наданих до перевірки документів, а також матеріалів "ланцюгових" перевірок встановлено, що позивачем не здійснювалось оплати за отриманий товар від ТзОВ "Уран".

Заслухавши думку представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Актом від 31.08.2009 року № 1648/205/23-4/23972496 виїзної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності СП ТОВ "СФЕРОС-ЕЛЕКТРОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок за червень 2009 року зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого останнім завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року на суму 18006,00 грн. Фактичними підставами для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податкова інспекція вважає те, що позивачем не подано до органу ДПС заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, розрахунку суми бюджетного відшкодування, а на підтвердження оплати дозволеного податкового кредиту попередніх податкових періодів позивачем представлено копії платіжних доручень на загальну суму ПДВ тільки в розмірі 141674,00 грн.

Актом від 16.09.2009 року № 1750/23-4/23972496 документальної невиїзної позапланової перевірки СП ТОВ "СФЕРОС-ЕЛЕКТРОН" з питань правових відносин з ТзОВ "Уран" за травень 2009 року (бюджетне відшкодування червень 2009 року) зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 1.8. статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4., підпунктів 7.7.1, 7.7.2, пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого останнім завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2009 року на суму 14090,00 грн. Фактичними підставами для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податкова інспекцієя вважає ту обставину, що за результатами зустрічних перевірок не вбачається сплата ПДВ по всьому "ланцюгу" придбаного позивачем товару, а відтак позивач не має права на відшкодування ПДВ з бюджету.

Інших правових та фактичних підстав для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не встановлено.

Згідно з поданою позивачем декларацією з податку на додану вартість за червень 2009 року (вх. від 17.07.2009 року №89829) сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 141674,00 грн. Як вбачається з уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень місяць 2009 року (вх. від 20.08.2009 року №73614) позивачем було збільшено заявлену у декларації з ПДВ за червень 2009 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 18006,00 грн.

Таким чином податковий орган, за результатами першої перевірки підтвердив право позивача на бюджетне відшкодування у сумі 141674,00 грн., а за результатами другої перевірки 127584,00 грн. із заявлених до бюджетного відшкодування за червень 2009 року 159680,00 грн.

На підставі акту перевірки від 31.08.2009 року № 1648/205/23-4/23972496 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (форма "В1") від 07.09.2009 року №0002622340/0/20484 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18006,00грн, а на підставі акту перевірки від 16.09.2009 року № 1750/23-4/23972496 прийнято податкове повідомлення-рішення (форма "В1") від 17.09.2009 року №0002732340/0/21257 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 14090,00 грн. Зазачені податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова. Рішеннями про результати розгляду первинних скарг ДПІ у Шевченківському районі міста Львова від 20.11.2009 року №26176/25-009/85 та від 26.11.2009 року №26575/25-009/89, подані Позивачем скарги залишено без задоволення, податковими повідомленнями-рішеннями від 26.11.2009 року №0002622340/1/26589 та від 02.12.2009 року №0002732340/1/27098 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 18006,00 грн. та 14090,00 грн. відповідно.

Для надання правової оцінки щодо заявлення позивачем до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке є різницею між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, необхідно застосовувати положення Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. При цьому слід враховувати, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актами перевірки та в процесі судового розгляду не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість. Висновки податкового органу щодо неправомірного заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 18006,00 грн., які обґрунтовані порушенням позивачем вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", не узгоджуються з вимогами Закону та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року №838-р "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість" (чинного на час існування спірних правовідносин), яким передбачено, що коригування або уточнення платником податку показників декларації, пов'язане з несвоєчасним включенням сум податкової накладної до складу податкового зобов'язання або податкового кредиту, за відповідний звітний податковий період є виправданим у разі, коли воно здійснюється протягом двох місяців з дати настання граничного строку подання відповідної декларації.

Зазначені податковою інспекцією в акті перевірки від 31.08.2009 року № 1648/205/23-4/23972496 правові підстави для зменшення позивачеві бюджетного відшкодування за червень 2009 року не можуть бути застосовані для такого зменшення, оскільки з долучених до матеріалів справи копій податкових декларацій з податку на додану вартість за травень місяць 2009 року (вх. від 18.06.2009 року №45851) та за червень місяць 2009 року (вх. від 17.07.2009 року №89829) з додатками, уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень місяць 2009 року (вх. від 20.08.2009 року №73624) і за червень місяць 2009 року (вх. від 20.08.2009 року №73614) з додатками вбачається, що позивач, у складі вказаних декларацій та уточнень, подавав до органу ДПС заяви про повернення сум бюджетного відшкодування та розрахунки сум бюджетного відшкодування за відповідні звітні періоди.

Долученими до матеріалів справи та дослідженими в судому засіданні копіями податкових накладних, вивізних ВМД та документів, які засвідчують сплату ПДВ по кредиту з ПДВ в травні 2009 року підтверджується правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що вказує на дотримання порядку формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 159680,00 грн. до бюджетного відшкодування.

Зважаючи на посилання відповідача на те, що позивачем до податкових декларацій за відповідні звітні періоди не додавалося скарг на постачальників, які не видали вчасно позивачеві податкових накладних, то суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з положеннями абзаців першого та другого пп. 7.2.6 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Відтак, абзацом другим названої норми встановлено право особи на подання таких скарг, що не можна розуміти як обов'язок. Акт перевірки не містить більше жодного обґрунтування порушення позивачем пп. 7.2.6 ст. 7 Закону про ПДВ.

Таким чином, включення до податкового кредиту за травень 2009 р. суми ПДВ в розмірі 18006,00 грн., по податкових накладних, отриманих позивачем із запізненням, відповідає приписам підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 166 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року №838-р "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість".

Що стосується податкових повідомлень-рішень, якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року на суму 14090,00 грн., то такі винесено безпідставно, з огляду на наступне:

- податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відшкодування з бюджету позивачу різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, за умови його від'ємного значення, може відбуватися з урахуванням вимог пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону, при наявності встановленого судом факту надмірної сплати останнім податку своєму контрагенту в ціні товару;

- 31.08.2009 року, актом перевірки № 1648/205/23-4/23972496 органом ДПС було підтверджено заявлене позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року бюджетне відшкодування в розмірі 141674,00 грн. Водночас із представлених позивачем податкових накладних та документів, які засвідчують сплату ПДВ по кредиту з ПДВ у травні 2009 року, яке заявлено позивачем до бюджетного відшкодування у червні 2009 року, вбачається, що сума ПДВ в розмірі 14090,00 грн. у заявлену суму бюджетного відшкодування у червні 2009 року позивачем не включалася, відтак суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2009 року на суму 14090,00 грн. позивачем не завищено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.09.2009 року №0002622340/0/20484, від 26.11.2009 року №0002622340/1/26589, від 17.09.2009 року №0002732340/0/21257 та від 02.12.2009 року №0002732340/1/27098 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова є обгрунтованими і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 23, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 07.09.2009 року №0002622340/0/20484, від 26.11.2009 року №0002622340/1/26589, від 17.09.2009 року №0002732340/0/21257 та від 02.12.2009 року №0002732340/1/27098 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова.

Стягнути з державного бюджету на користь СП ТОВ „СФЕРОС-ЕЛЕКТРОН” 3,40 гривень державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Брильовський Р.М.

повний текст постанови виготовлено 08.06.2010 р.