Ухвала суду № 97926920, 25.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)

25 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/16764/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) про визнання неправоміриними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/16764/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) про визнання неправоміриними дій, зобов`язання вчинити дії.

За наслідками розгляду вищезазначеної справи, судом було прийнято рішення від 21 травня 2021 року, яким позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено:

- визнано протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не включення до розрахунку середньомісячної заробітної плати суми винагороди державного виконавця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки;

- зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, врахувавши при визначенні середньої заробітної плати суми отриманої нею винагороди державного виконавця, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не включення до розрахунку середньомісячної заробітної плати суми винагороди державного виконавця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 оплати за щорічну основну оплачувану відпустку за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки;

- зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок оплати за щорічну основну оплачувану відпустку за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, врахувавши при визначенні середньої заробітної плати суми отриманої нею винагороди державного виконавця, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не включення до розрахунку середньомісячної заробітної плати суми винагороди державного виконавця при нарахуванні та виплаті при звільненні ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані 42 дні щорічної (основної та додаткової) відпустки;

- зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за не використані 42 дні щорічної (основної та додаткової) відпустки, врахувавши при визначенні середньої заробітної плати суми отриманої нею винагороди державного виконавця, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнано протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не включення до розрахунку середньомісячної заробітної плати суми винагороди державного виконавця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані 19 днів щорічної (основної та додаткової) відпустки;

- зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за не використані 19 днів щорічної (основної та додаткової) відпустки, врахувавши при визначенні середньої заробітної плати суми отриманої нею винагороди державного виконавця, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

25 травня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву (вх.№28126/21) в порядку статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просила ухвалити додаткове судове рішення у справі та визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не включення до розрахунку середньомісячної заробітної плати суми винагороди державного виконавця при нарахуванні та виплаті їй допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, а також зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області здійснити їй перерахунок матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, врахувавши при визначенні середньої заробітної плати суми отриманої нею винагороди державного виконавця, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування необхідності ухвалення додаткового судового рішення ОСОБА_1 зазначила, що судом у рішенні від 21 травня 2021 року по справі №240/16764/20 не було вирішено питання щодо включення до розрахунку середньомісячної заробітної плати суми винагороди державного виконавця при нарахуванні та виплаті їй матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, яка була предметом позовної заяви у справі №240/16764/20.

Частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення суду від 21 травня 2021 року у справі №240/16764/20 приймалось судом в порядку письмового провадження, то, враховуючи положення частини 3 статті 252 КАС України, заява про ухвалення додаткового судового рішення також розглядається судом в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №240/16764/20, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Стаття 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність деяких питань, які необхідно було вирішити у судовому рішенні.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

При цьому, додаткове рішення може бути винесене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та лише за тими обставинами, які були предметом обговорення та оцінки судом при розгляді справи.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення ОСОБА_1 зазначила, що у рішенні від 21 травня 2021 року по справі №240/16764/20 судом не вирішено питання щодо включення до розрахунку середньомісячної заробітної плати суми винагороди державного виконавця при нарахуванні та виплаті їй матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, яка була предметом позовної заяви у справі №240/16764/20.

Питання надання державним службовцям грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань врегульовано нормами Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу".

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Водночас, згідно з частиною 2 статті 54 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що грошова допомога (матеріальна допомога на оздоровлення) та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є двома окремими видами допомог, які виплачуються державному службовцю у зв`язку з настанням різних підстав: грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати (матеріальна допомога на оздоровлення) при наданні державному службовцю щорічної основної оплачуваної відпустки, а матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - у зв`язку з необхідністю вирішення державним службовцем певних соціально-побутових питань.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.10.2020 вх.№44399/20, просила:

- визнати неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки щодо не включення до обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати суми отриманої державний виконавцем винагороди за попередні два місяці;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити заборгованість з матеріальної допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки з урахуванням суми отриманої державним виконавцем винагороди;

- визнати неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при нарахуванні та виплаті щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки щодо не включення до обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати суми отриманої державний виконавцем винагороди;

- зобов`язати з Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити заборгованість з щорічної основної (або додаткової) оплачуваної відпустки за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки з урахуванням суми отриманої державний виконавцем винагороди;

- визнати неправомірними дії Головного територіального управління юстиції Житомирській області при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за не використані 42 дні щорічної (додаткової) відпустки при звільненні, щодо не включення до обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати суми отриманої державний виконавцем винагороди;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити заборгованість з грошової компенсації за не використані 42 дні щорічної (додаткової) відпустки при звільненні, з урахуванням суми отриманої державним виконавцем винагороди.

- визнати неправомірними дії Головного територіального управління юстиції Житомирській області при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за не використані 19 днів щорічної (додаткової) відпустки при звільненні, виплаченої в листопаді 2019 року, щодо не включення до обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати суми отриманої державний виконавцем винагороди;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити заборгованість з грошової компенсації за не використані 19 днів щорічної (додаткової) відпустки при звільненні, виплаченої в листопаді 2019 року, з урахуванням суми отриманої державним виконавцем винагороди.

- визнати неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки щодо не включення до обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати суми отриманої державний виконавцем винагороди за попередні два місяці;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити заборгованість з матеріальної допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки з урахуванням суми отриманої державним виконавцем винагороди.

Таким чином, зі змісту пунктів 1 та 2 прохальної частини позовної заяви вбачається, що звертаючись з даним позовом до суду ОСОБА_1 оскаржувала дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не включення винагороди державного виконавця до розрахунку середньомісячної заробітної плати при нарахуванні та виплаті їй саме матеріальної допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, а не двох матеріальних допомог: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових.

Вказане свідчить на користь висновку, що не включення Головним територіальне управління юстиції у Житомирській області винагороди державного виконавця до розрахунку середньомісячної заробітної плати при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки не було предметом спірних правовідносин у справі №240/16764/20.

Водночас, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 252 КАС України підставою для прийняття додаткового рішення суду є не ухвалення судом рішення щодо позовної вимоги, з приводу якої досліджувалися докази.

Додаткова рішення суду не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.

Оскільки, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позовної вимоги з приводу оскарження дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо не включення винагороди державного виконавця до розрахунку середньомісячної заробітної плати при нарахуванні та виплаті їй матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, ОСОБА_1 не заявляла, то відповідно й докази щодо вказаних позовних вимог судом не досліджувались.

Відтак, визначені статтею 252 КАС України підстав для ухвалення додаткового судового рішення у справі №240/16764/20 в даному випадку відсутні.

З урахуванням того, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі №240/16764/20 вирішено усі заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, а також визначено спосіб виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що у заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) про визнання неправоміриними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович