Рішення № 97926915, 29.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/9713/21

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС України в Житомирський області від 15.04.2021 за №2569325/39807102 про відмову в реєстрації податкової накладної, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 31.03.2021, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" №1 від 31.03.2020 датою її фактичного подання;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або в дмову в такій реєстрації ГУ ДПС України в Житомирський області від 15.04.2021 за №2569326/39807102 про відмову у реєстрації податкової накладної, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 02.04.2021 , а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" №2 від 02.04.2021 датою її фактичного подання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові накладні відповідають змісту здійснених операцій, а відповідачу на перевірку надавався повний пакет документів, що підтверджує реальність таких операцій. Водночас, оскаржуване рішення не містять конкретної інформації про причини та підстави їх прийняття, в чому полягають недоліки та порушення.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачі на адресу суду надіслали відзиви на позов. В обґрунтування відзивів зазначено, що згідно додатку до витягу з протоколу комісії ГУ ДПС у Житомирській області 15.04.2021 за №2569325/39807102, №2569326/39807102 причиною відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником повного пакету докуменів, а саме: відсутній пакет документів на придбання посівних матеріалів та СГ форми, які підтверджують залишок власного посівного матеріалу. Відсутні первинні документи на підтвердження транспортування продукції.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно витягу з Єдиного реєстру платників податку за КВЕД Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" займається наступними видами господарської діяльності: 01.11 "Вирощування зернових (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур" (соя відноситься саме до цієї групи)"; КВЕД 01.13 "Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів"; КВЕД 01.19: "Вирощування інших однорічних і дворічних культур"; КВЕД 01.50 "Змішане сільське господарстство"; КВЕД 01.61 "Допоміжні діяльність у рослинництві"; КВЕД 01.63 "Післяурожайна діяльність".

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" відповідачу подало на реєстрацію податкові накладні:

№1 від 31.03.2021, згідно якої позивач відвантажив ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" сою на суму 2850000,57 грн. в т.ч. ПДВ 350000,07 грн.;

№2 від 02.04.2021, згідно якої позивач відвантажив ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" сою на суму 2584000,52 грн. в т.ч. ПДВ 317333,40 грн..

Разом з тим, реєстрацію податкових накладних було зупинено, про що складено та направлено позивачу квитанції від 06.04.2021 №9073287169 та №9073758599.

З вказаних квитанцій вбачається, що у відповідності до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкових накладних №1, 2 зупинено, у зв"язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари-послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12.06.2021 Товариство направило відповідачу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Разом з тим, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних прийнято рішення 15.04.2021 за №2569325/39807102, №2569326/39807102 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 31.03.2021 та №2 від 02.04.2021 в ЄРПН, у зв"язку з ненаданням платником податків копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платників податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (документи, які не надано підкреслити), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

23.04.2021 позивач направив до ДПС України скаргу №6,7 на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН з проханням скасувати рішення комісії регіонального рівня та реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування.

За результатами скарги 11.05.2021 було прийнято рішення, якими було залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН без змін, у зв"язку з ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, акти приймання-передачі товарів, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику, на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Позивачем на реєстрацію відповідачу було подано податкові накладні №1 від 31.03.2021 та № 2 від 02.04.2021.

За результатами обробки податкових накладних, відповідачем сформовано квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 згідно яких документ прийнято, реєстрація зупинена оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари-послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд зазначає, що у Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Так, суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, контролюючий орган конкретно не зазначив в чому дійсно полягають недоліки та порушення при поданні на реєстрацію податкових накладних, не наведено жодного порушення норм матеріального права і яку конкретно інформацію, зазначену в ПН/РК необхідно підтвердити та які конкретно необхідно подати пояснення та копії яких документів.

Суд наголошує, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Однак, відповідачем мало місце порушення вимог пункту 11 Порядку № 1165, оскільки у сформованих квитанціях чітко не зазначено, які саме копії документів пропонується надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення, які у свою чергу були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначене свідчить, що під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарських операцій, дані про що зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом другим Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Спірними рішеннями відповідачем було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1,2 від 31.03.2021 та від 02.04.2021 з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платників податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В той же час, судом встановлено, що на вимогу контролюючого органу позивачем подані пояснення з підтверджуючими документами.

З наданих до матеріалів справи доказів слідує, що 30.03.3021 між позивачем та ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" (Покупець) укладено договір поставки №1-30/03/2021, відповідно до умов якого, (п.1.1.), ТОВ "Агровістастар" ( Постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2020-2021 року (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату Товару (надалі - Договір). Згідно п.1.3. Договору, Постачальник являється виробником сільськогосподарської продукції.

30.03.2021 позивач уклав з Покупцем додаткову угоду №1 до Договору, згідно п.2 якої, поставка Товару по Договору здійснюється на умовах FCA .

На виконання Договору, по видатковим накладним №1 від 31.03.2021 та №2 від 02.04.2020, Постачальник відвантажив Покупцю Товар - сою загальною кількістю 286 тонн (150 сої на суму 2850000,57 грн. в т.ч. ПДВ0350000,07 грн. та 136 т. со на суму 2584000,52 грн. в т.ч. ПДВ 317333,40 грн..

Соя була відвантажена Позивачем Покупцю насипом на узгоджених в додатковій угоді № 1 до Договору умовах, а саме: FCA, загальною кількістю 286 т., що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 31.03.2021 та від 02.04.2021.

Крім того, соя була посіяна власним насінням на площі 260,00 га та вирощена на землях в кількості 106 ділянок на загальній площі 269,6470 га, що орендуються позивачем у громадян за межами с. Студениця, Коростишівського району, для товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначені обставини підтверджуються державною статистичною звітністю: 1) звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, що був поданий 04.01.2021, що підтверджується квитанцією №2; 2) звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році, де в розділі 1.2. "Виробництво культур технічних", код рядка 0410, позивачем зазначена соя на посівній площі 260,00 га, площа 260,00 га.; в розділі 7 "Проведення агротехнічних робіт під урожай року, наступного за звітній зазначена "зяблева оранка ґрунту на площі 260,00 га. Зазначений звіт був поданий 03.06.2020, що підтверджується квитанцією №2.

Крім того, вказані обставини підтверджуються повідомленням позивача ГУ ДПС у Житомирський області про об`єкти оподаткування об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма 20-ОПП) від 22.04.2021, подане позивачем 22.04.2021, де зазначені всі орендовані позивачем земельні ділянки, що підтверджується квитанцією №2 та довідкою Глибочицької сільської ради №1513 від 26.08.2020.

Для культивації, посіву, підживлення, обприскування сої була орендована техніка у СФГ "Ткаченки", що підтверджується копіями договорів оренди №1, №2, №3 від 04.05.2020, від 18.05.2020, від 17.06.2020, актами прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 04.05.2020, від 18.05.2020, від 19.06.2020, актами надання послуг №29 від 14.05.2020, №30 від 28.05.20120, №33 від 19.06.2020, копією платіжного доручення про оплату послуг у розмірі 87200,00 грн.

Для вирощування сої бути закуплені: у ПП "Бізон-тех 2006" на підставі договору поставки №ЖВ-111 від 26.03.2020 по специфікації №1 від 26.03.2020 до договору поставки протруйник; у ТОВ "НВП "Біолабтехнологія" на підставі договору поставки №2239 від 08.04.2020 по видатковій накладній №15 від 09.04.2020 на суму 21812,00 грн. в т.ч. ПДВ, мікродобрива; ТОВ "Грінхарінвест" на підставі договору поставки №20/05/19-1 від 20.05.2019 та додатку №1 від 20.05.2020 , додатку №2 від 02.06.2020 на умовах: DAP, склад покупця, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Матросова, буд. №16, автомобільним транспортом, протруйник, гербіциди та мінеральні добрива.

Для обмолоту і перевезення сої були укладені між позивачем та СФГ "Демитра" договори оренди транспортних засобів від 15.09.2020, що підтверджується актами прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 16.09.2020, від 19.09.2020, від 26.09.2020. В подальшому на підставі актів приймання-передачі від 26.09.2020 зазначені транспортні засоби було повернуто Орендодавцю.

З огляду на досліджені судом докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних від 31.03.2021 та від 02.04.2021.

Відповідачем суду не доведено, що зазначений перелік документів не подавався позивачем.

У додатку до витягу з протоколу комісії ГУ ДПС у Житомирській області від зазначено, що причиною відмови в реєстрації податкових накладних стало те, що платником подано не повний пакет документів, а саме відсутній пакет документів на придбання посівних матеріалів та відсутні с/г форми, відсутні первинні документи на пітвердження транспортування продукції.

Водночас, як зазначалося вище, позивачем подавалися державна статистична звітність про посівні площі сільськогосподарських культур, в них чітко вказується які площі обробляються підприємством, які культури вирощуються та який валовий збір урожаю та які доступні органам податкової служби для перевірки. Документи на підтвердження транспортування продукції також наявні у матеріалах справи. Соя товариством була посіяна власним насінням.

При цьому, суд зазначає, що економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не - контролюючим органом. Отже, платник не позбавлений законодавцем права на обрання шляхів здійснення своєї господарської діяльності у межах законодавства.

Разом з тим, як вже зазначалося судом, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, відповідач не зазначив, які конкретно документи, які необхідно надати позивачу та не довів суду, що обсяг документів, який позивачем був наданий, перешкоджає у реєстрації податкових накладних та суперечить їх даним.

При розгляді питання щодо відмови позивачеві у реєстрації податкових накладних, комісією контролюючого органу зазначено лише шаблонні висновки про ненадання платником податків документів, які є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

До того ж, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Одночасно, у межах спірних правовідносин суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних. При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Крім того, суд відмічає, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної відповідач повинен був підкреслити первинні документи серед наведених у такому рішенні (у встановленій формі), які були ненадані платником податків. Однак, як вбачається з рішень відповідачем не підкреслено які саме документи не надано платником податків.

Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Відмовляючи у реєстрації податкових накладних відповідач так і не вказав, які документи не були подані платником податків.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

У даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи встановлені під час розгляду адміністративної справи обставини, які підтверджуються належними доказами, суд вважає, що причини відмови, викладені у рішеннях є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Окрім того, суд вважає, що не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Верховний Суд у постановах від 22.04.2019 у справі №2040/5445/18, від 16.04.2019 у справі №826/10649/17 дійшов висновку про те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування спірних рішень Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову позивачу у реєстрації податкових накладних.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні датою подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкових накладни №1,2 від в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Щодо встановлення судового контрою за виконанням судового рішення.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов"язати ДПС України подати звіт про його виконання протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд вважає, що вона підлягає задоволенню зважаючи а наступне.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час ухвалення рішення у справі.

Враховуючи протиправність оскаржуваних рішень, для гарантованого відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати відповідача протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням подати звіт про його виконання.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Позивач у позовній заяві просить відшкодувати сплачений судовий збір у розмірі 22700 грн. та витрати на правову допомогу.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову; сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень 94 Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Верховний Суд зазначив, що у цьому випадку принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №400/478/19, від 22.04.2020 у справі № 440/1757/19, від 05.11.2020 у справі №1.380.2019.002578, у постанові від 20.01.2021 у справі №120/3929/19-а.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до матеріалів справи надано ордер, договір про надання послуг представника (до ордеру серії ЖТ №070291) від 19.05.2021; акт здачі-приймання наданих послуг від 25.05.2021 до договору від 19.05.2021; платіжне доручення №25 від 19.05.2021 про оплату послуг адвоката по договору від 19.05.2021 на суму 12000 грн.; виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 про сплату гонорару за послуги адвоката на суму 12000 грн. по договору від 19.05.2021.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи предмет даного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, що включає обгрунтування позовної заяви про оскарження 2 рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, правовий аналіз нормативно-правових актів, кількість документів, що були додані до позовної заяви та необхідність проаналізувати та описати ситуацію щодо кожної заблокованої податкової накладної, суд дійшов висновку, що сума судових витрат у розмірі 120000 грн. є співмірною. Надані документи повністю підтверджують реальність понесених витрат.

Відповідачем не наведено суду наявність підстав для зменшення розміру правової допомоги, у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.

Посилання відповідача на те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження не спростовує встановленого судом факту реальності понесених витрат на правову допомогу, з врахуванням обсягу наданих послуг та їх співмірність із заявленими позовними вимогами.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є співмірною зі складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, її належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 22700 грн., сплачений згідно платіжного доручення №24 від 17.05.2021.

Разом з тим, зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач оскаржує два рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної. Таким чином, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік (2270 грн.).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, при зверненні до суду з вказаним позовом необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 4540 грн. (2270*2).

З огляду на викладене, з урахуванням того, що позов задоволено, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір лише у сумі 4540 грн., як за дві вимоги немайнового характеру. Решта суми судового збору є надмірно сплаченою.

Керуючись статтями 242-246, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальність "Агровістастар" (вул.Матросова,16, м.Андрушівка, Житомирська область, 13401, код ЄДРПОУ 43005393) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН ГУ ДПС України в Житомирський області (вул.Ю.Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) від 15.04.2021 за №2569325/39807102 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.03.2021 та від 15.04.2021 за №2569326/39807102 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 02.04.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська Площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" №1 від 31.03.2021, датою її подання .

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська Площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістастар" №2 від 02.04.2021, датою її подання .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Агровістастар" (вул.Матросова,16, м.Андрушівка, Житомирська область, 13401, код ЄДРПОУ 43005393) витрати на правову допомогу у розмірі 12000 грн. (дванадцять тисяч гривень) та судовий збір у розмірі 4540 грн. (чотири тисячі п"ятсот сорок гривень).

Зобов"язати Державну податкову службу України (Львівська Площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) подати звіт про виконання судового рішення у справі №240/9713/21 протягом 10-ти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос