Рішення № 97926708, 29.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Житомир справа № 293/265/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Черняхівської селищної ради Житомирської області та зобов`язання Черняхівської селищної ради Житомирської області виплатити середню заробітну плату за 6 місяців.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням 24 сесії 5 скликання Стиртівської сільської ради від 31.03.2009 ОСОБА_1 обрано головою сільської ради, а тому 30.03.2009 його було звільнено з посади директора ПСПО "Полісся" у зв`язку з обранням на посаду сільського голови. 04.12.2020 повноваження ОСОБА_1 як голови Стритівської сільської ради припинилися у зв`язку із закінченням строку повноважень. Позивач акцентував увагу на тому, що законодавством гарантується право особи на надання після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади), у той же час таке право може бути реалізовано за умови наявності посади або іншої рівноцінної посади. При цьому, позивач зауважив, що можливість працевлаштування на попередню роботу, на якій він працював до обрання на виборну посаду, відсутня, що підтверджується листом директора ПСПО "Полісся" від 07.12.2020. З огляду на викладене, позивач вважає, що має право відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" на збереження, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді, однак відповідач протиправно не виплачує йому таку середню заробітну плату.

07.04.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що в Законі від 11.01.2007 року № 575-У «Про внесення змін до статті 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад" чітко зазначено, що з працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував займав депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір, цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніше як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ряди. При зверненні до селищної ради про виплату середнього заробітку протягом 6 місяців Позивачем надано довідку ПСПО «Полісся» (попереднє місце роботи) про те, що на підприємстві на даний час не має вільних робочих місць, підписану директором ОСОБА_2 . Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок про наявність попередньої роботи (посади) директора ПСПО «Полісся», а не про її відсутність. Крім того, відповідач звертає увагу, що ОСОБА_2 працює за основним місцем роботи кухарем на 0,75 ставки закладу дошкільної освіти с. Стирти Черняхівської селищної ради.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи .

08 квітня 2021 року позивачем було подано відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2009 ОСОБА_1 звільнений з посади директора ПСПО "Полісся" у зв`язку з обранням на посаду сільського голови, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці № НОМЕР_1 .

Відповідно до рішення 24 сесії 5-го скликання Стиртівської сільської ради від 31.03.2009, ОСОБА_1 обраний на посаду голови сільської ради з 31.03.2009 а 04.12.2020 звільнений з цієї посади згідно з п.п. 4 ч.2 розділу 2 Прикінцевого положення Закону України №562 у зв`язку із закінченням повноважень, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою в якій просив провести виплату середньої заробітної плати протягом 6 місяців, після припинення його повноважень, так як до обрання на посаду сільського голови працював директором ПСПО "Полісся", на даний час вільної посади немає.

Листом від 18.01.2021 № 102 відповідач відмовив, посилаючись на те, що відповідно до довідки ПСПО "Полісся" про відсутність вільних робочих місць, вона підписана директором ОСОБА_2 , отже на даний час ПСПО "Полісся" має посаду директора.

Не погоджуючись з відповіддю, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-ІV депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у поза робочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

За правилами статті 118 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до вимог частини першої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-ІV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Згідно із частиною другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-ІV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Порядок обчислення середнього заробітку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).

За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, крім наведених в абзаці 1, 2 зазначеного пункту, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно із абзацом 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади). У той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади, або іншої рівноцінної посади.

Тобто у разі коли колишній депутат місцевої, сільської ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, що викладений у постановах від 07.02.2019 у справі №507/1299/16-а, від 25.10.2019 у справі №345/3102/16-а, від 30.10.2019 у справі №293/1026/16-а, від 26.12.2019 у справі №570/3880/16-а.

Судом встановлено, що до обрання на виборну посаду голови Стиртівської сільської ради, ОСОБА_1 обіймав посаду директора ПСПО "Полісся".

Матеріалами справи підтверджено, що після звільнення, у зв`язку із закінченням строку повноважень, позивач звернувся за працевлаштуванням до ПСПО "Полісся" на попередню посаду.

При цьому, 07.12.2020 ПСПО "Полісся" листом №36 повідомив ОСОБА_1 про те, що на підприємстві на даний час вільних робочих місць немає.

Отже, працевлаштування позивача після закінчення строку його повноважень голови Стиртівської сільської ради на попередню роботу (посаду) або надання йому рівноцінної посади виявилося неможливим з наведених вище підстав.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 може працевлаштуватися на попередню роботу, а відмова щодо надання попередньої роботи заслуговує на додаткове вивчення суд відхиляє, оскільки предметом позову є визнання протиправною бездіяльності Черняхівської селищної ради щодо невиплати середньої заробітної плати (за шість місяців) та її стягнення, а не оцінка правомірності відмови у працевлаштуванні позивача.

Крім того, суд зауважує, що Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» не передбачено обов`язку позивача доводити правомірність відмови попереднього роботодавця щодо працевлаштування.

Такий висновок відповідає висновку у постанові Верховного Суду від 25.10.2019 у справі №345/3102/16-а.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав доказів виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати протягом шести місяців з дня закінчення повноважень голови Стиртівської сільської ради, як і не надав доказів працевлаштування позивача протягом спірного періоду.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд приходить до висновку про те, що Черняхівська селищна рада, не здійснюючи виплату позивачу середньої заробітної плати за період з дати закінчення повноважень на період працевлаштування, але не більше шести місяців, за умови неможливості надання позивачеві попередньої роботи (посади), діяла всупереч приписам частини 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», з огляду на що суд, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, вважає визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати за шість місяців з дня закінчення повноважень голови Стиртівської сільської ради на період працевлаштування відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-ІV, а також зобов`язати Черняхівську селищну раду нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату за шість місяців з дня закінчення повноважень ОСОБА_1 як голови Стиртівської сільської ради (04.12.2020).

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення судових витрат суду не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) до Черняхівської селищної ради Житомирської області (м-н Рад, 2, Черняхів, Житомирська область, 12301, код ЄДРПОУ 04344156) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Черняхівської селищної ради Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати за шість місяців з дня закінчення його повноважень голови Стиртівської сільської ради на період працевлаштування відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-ІV.

Зобов`язати Черняхівську селищну раду Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за шість місяців з дня закінчення його повноважень як голови Стиртівської сільської ради (04.12.2020).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова