Ухвала суду № 97925984, 29.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 червня 2021 року Справа №160/8561/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коренева А.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича, поданої у порядку ст. 383 КАС України по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1035 про визнати протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у порядку статті 383 КАС України, у якій просить:

визнати протиправними дії військової частини А1035 щодо застосування квітня: 2015 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року при виконанні постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №160/8561/20.

зобов`язати військову частину А1035 провести перерахунок і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що Військовою частиною А1035 при виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 було застосовано невірний базовий місяць та виплачено індексацію грошового забезпечення за визначений період в сумі 6670,26 грн. При застосуванні базовим місяцем січня 2008 року для нарахування індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року сума індексації складає 85927,84 грн. Відповідачем виплачено 6670,26 грн. Позивачем 08.06.2021 року отримано відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження про те, що 02.06.2021 року виконавче провадження №64497714 закінчено. Відтак 08.06.2021 року позивачу стало відомо, що військовою частиною А1035 постанову суду виконано остаточно.

22 червня 2021 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду після повернення з Третього апеляційного адміністративного суду та передана для розгляду судді Кореневу А.О.

Суд вважає за можливе розглянути подану заяву у порядку письмового провадження на підставі частини 5 статті 383 КАС України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року позов задоволено та з урахування ухвали від 22.02.2021 року про виправлення описки: зобов`язано військову частину А1035 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 12.08.2018 року включно із застосуванням місця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008, а період з 01.03 2018 року по 12.08.2018 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 160/8561/20 за яким відкрито виконавче провадження № 64497714.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А 1035 задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1035, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року; зобов`язано Військову частину А1035 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

02 червня 2021 року державним виконавцем Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64497714 на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.

Таким чином, посилання заявника на те, що виконавче провадження закінчено у зв`язку з остаточним виконанням рішення суду, спростованні постановою державного виконавця від 02.06.2021 року.

Як свідчать матеріали справи, виконавчий лист на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позивач не отримав і до примусового виконання не пред`явив.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З системного аналізу вище зазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

В даному випадку позивач звернувся до суду із вимогами в порядку статті 383 КАС України з підстав неналежного розрахунку розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року на виконання рішення суду.

Однак, позивачем не враховано, що Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року скасовано у повному обсязі, а виконавчий лист на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позивач не отримував та до виконання не пред`являв.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд звертає увагу, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року зобов`язано Військову частину А1035 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, без визначення базового місяця для проведення індексації.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У зв`язку із вказаним, суд наголошує, що позивачем не пред`явлено виконавчий лист до виконання і не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення ОСОБА_1 із заявою в порядку статті 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі за його позовом, у зв`язку із передчасністю її заявлення.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича, поданої у порядку статті 383 КАС України, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Коренев