Постанова № 9792489, 28.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року <Текст >                              Справа № 2а-1566/10/0870

(12 год. 15 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ЩербакаА.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення №0001042305/0 від 2 березня 2010 року у частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року у розмірі 26639 грн. 10 коп..

Позивач в позовній заяві зазначив, що він не згодний із висновками акту перевірки від 17 лютого 2010 року №25/23-2/24911195, на підставі яких позивачу були винесене податкове повідомлення-рішення №0001042305/0 від 02 березня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 58412 грн. 10 коп. Вказує, що податковим органом неправильно застосовано пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, а саме визначення складу податкового кредиту, оскільки сума податкового кредиту повинна визначатися з урахуванням залишку від’ємного значення минулого звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду. Зазначає, що позивач має всі правові підстави для відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 27825 грн. 00 коп., оскільки ТОВ «ЕСО Запоріжжя» надало усі платіжні доручення про сплату постачальникам товарів на суму 27825 грн. 02 коп. протягом листопада 2009 року (попереднього податкового періоду відносно грудня). Просить скасувати та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0001042305/0 від 02.03.2010 року в частині зменшення ТОВ «ЕСО Запоріжжя» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року у розмірі 26639 грн. 10 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав додаткові пояснення щодо обставин справи. Зазначає, що фактично сплачена постачальникам сума у листопаді 2009 року складає 27824 грн.77 коп. , ця сума також не спростовується податковою інспекцією у акті перевірки.

Також представником позивача подана заява про зміну позовних вимог. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0001042305/0 від 02.03.2010 року в частині зменшення ТОВ «ЕСО Запоріжжя» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року у розмірі 26639 грн. 10 коп. відповідно до ст.ст. 51,137 КАС України позивач має право подати заяву про зміну позовних вимог у будь-який час до закінчення розгляду справи. Зміна позовних вимог прийнята судом.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили, про що надали суду письмові заперечення на адміністративний позов. Зазначили, що згідно додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2009р. залишок від'ємного за листопад 2009р. складає 31 571 грн. Але згідно поданої декларації з ПДВ за листопад 2009р. (вх. №87725 від 21.12.2009р.) податкові зобов'язання (р.9) складають 29 719 гри., податковий кредит (р. 17) складає 31 571 грн. від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18.2) складає 1 852 грн.

У зв'язку з вищенаведеним підприємство TOB „ECO Запоріжжя" у додатку 2 податкової декларації з ПДВ за грудень 2009р. повинно було відобразити залишок від'ємного значення за листопад 2009р. у розмірі 1 852 грн. і лише в розмірі даної суми підприємство мало право включити частину від'ємного значення, яка фактична сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не була погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участь у розрахунках бюджетного відшкодування

Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи і обладнання Запоріжжя», є юридичною особою, ідентифікаційний код 24911195

З 04.02.2010 по 12.02.2010 на підставі направлення від 04.02.2010 фахівцем ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи і обладнання Запоріжжя» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад та грудень 2009року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період березень, червень, серпень, жовтень та листопад 2009 року. За результатами перевірки складений акт від 17.02.2010 року №25/23-2/24911195

Перевіркою встановлено порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, а саме завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2009 року у розмірі 31782 грн. 00 коп. та по декларації за грудень 2009 року у розмірі 26639 грн. 10 коп.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що підприємством ТОВ «ECO Запоріжжя» при подані декларації з ПДВ за грудень 2009р. (вх. №87725 від 20.01.2010р.) не вірно заповненні рядки 25 та 25.1 декларації з ПДВ та додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2009р. (Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).

Згідно додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2009р. залишок від'ємного за листопад 2009р. складає 31 571 грн. Але згідно поданої декларації з ПДВ за листопад 2009р. (вх. №87725 від 21.12.2009р.) податкові зобов'язання (р.9) складають 29 719 гри., податковий кредит (р. 17) складає 31 571 грн. від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18.2) складає 1 852 грн.

У зв'язку з вищенаведеним підприємство TOB „ECO Запоріжжя" у додатку 2 податкової декларації з ПДВ за грудень 2009р. повинно було відобразити залишок від'ємного значення за листопад 2009р. у розмірі 1 852 грн. і лише в розмірі даної суми підприємство мало право включити частину від'ємного значення, яка фактична сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не була погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участь у розрахунках бюджетного відшкодування.

Така позиція податкового органу суперечить нормам пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість».

Матеріалами справи встановлено, що сума податку, фактично сплачена ТОВ «ЕСО Запоріжжя» у листопаді 2009 року (попередньому податковому періоді) постачальникам товарів (послуг) складає 27824 грн. 77 коп. Сума 27825 підтверджена також актом перевірки і встановлена платіжними дорученнями, копії яких знаходяться у матеріалах справи. Так протягом листопада 2009 року позивачем сплачено: платіжне доручення №1437 від 04.11.2009 на суму 895 грн. 10 коп.; платіжне доручення №1435 від 04.11.2009 на суму 74 грн. 02 коп.; платіжне доручення №1434 від 04.11.2009 на суму 295 грн. 43 коп.; платіжне доручення №1436 від 04.11.2009 на суму 590 грн. 75 коп.; платіжне доручення №1441 від 12.11.2009 на суму 14 грн. 67 коп.; платіжне доручення №1442 на суму 33 грн. 39 коп.; платіжне доручення №1445 на суму 16 грн. 47 коп.; платіжне доручення №1439 від 12.11.2009 на суму398 грн. 00 коп.; платіжне доручення №1444 від 12.11.2009 на суму 145 грн. 70 коп.; платіжне доручення №1438 від 12.11.2009 на суму 250 грн. 00коп.;Платіжне доручення №1440 від 12.11.2009 на суму 67 грн. 20 коп.; платіжне доручення №1441 від 19.11.2009 на суму 58 грн. 30 коп.; платіжне доручення №1445 від 25.11.2009 на суму 11 грн. 33 коп.; платіжне доручення №1446 від 25.11.2009 на суму 8 грн. 00 коп.;платіжне доручення №1447 від 25.11.2009 на суму80 грн. 20 коп.; платіжне доручення №1442 від 25.11.2009 на суму 164 грн. 04 коп.; платіжне доручення №465 від 27.11.2009 на суму 17617 грн. 79 коп.; платіжне доручення №464 від 25.11.2009 на суму 8 грн. 00 коп.; платіжне доручення №463 від 25.11.2009 на суму 173 грн. 64 коп.; платіжне доручення №461 від 17.11.2009 на суму 1437 грн. 80 коп.; платіжне доручення №460 від 17.11.2009 на суму 102 грн. 35 коп.; платіжне доручення №458 від 16.11.2009 на суму 1500 грн. 07 коп.; платіжне доручення №456 від 13.11.2009 на суму 833 грн. 33 коп.

Крім того, ТОВ «ЕСО Запоріжжя» було сплачено комісіонеру 18295 грн. 15 коп. комісійної винагороди (у тому числі ПДВ – 3049 грн. 19 коп.), що підтверджується копіями звітів комісіонера б/н від 30.10.2009 та від 20.10.2009.

Таким чином сума ПДВ, що фактично сплачена ТОВ «ЕСО Запоріжжя» постачальникам товарів у листопад 2009 року складає 278245 грн. 77 коп.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент подачі декларації з податку на додану вартість) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту.

Положення підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надають право платнику податку заявити до бюджетного відшкодування частину від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоді, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах. Це положення повністю відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано в п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку. При цьому для отримання права на бюджетне відшкодування не має значення в якому періоді відбулась поставка товару (послуг), за наслідками якої позивачем було фактично сплачено суму податку на додану вартість постачальникам в попередніх податкових періодах.

Позиція податкового органу, відносно того, що платник податку має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість лише в тому випадку, якщо податковий кредит виник у попередньому податковому періоді суперечить положенням підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що право на бюджетне відшкодування пов’язано з двома умовами, а саме 1) фактична сплата за товари (послуги); 2) ця оплата повинна бути проведена у попередньому податковому періоді, а тому позивач правомірно заявив до відшкодування суму податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 27825 грн. 00 коп.

Дійсно, у листопаді 2009 року ТОВ «ЕСО Запоріжжя» у декларації з ПДВ (вх.. №87725 від 21.12.2009) у рядку 21 «Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду» вказано 1852 грн.. Однак відповідно до положень абзацу 3 пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у рядку 23 до складу податкового кредиту поточного періоду включено залишок податкового кредиту попереднього періоду у сумі 313018 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що Додаток № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та податкова декларація з податку на додану вартість в частині визначення значення рядка 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування, що переноситься до рядка 25 податкової декларації з податку на додану вартість, суперечить відповідним положенням Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 ( у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213), зокрема підпункту 5.12.2 п. 5.12, а тому в даному випадку мають застосуватись положення Закону з урахуванням вимог ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, сума від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 1852 грн. та сума залишку від’ємного значення після бюджетного відшкодування у розмірі 257033 грн. були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (грудень 2009 року). З урахуванням того, що сума податкового кредиту звітного податкового кредиту (грудень 2009 року) ТОВ «ЕСО Запоріжжя» складається з суми податкового кредиту (рядок 17 декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року) у розмірі 44848 грн., суми відємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 1852 грн. та суми залишку відємного значення після бюджетного відшкодування у розмірі 257033 грн., а сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість звітного податкового періоду (грудень 2009 року) позивача складає 11 грн. (рядок 9 декларації з податку на додану вартість позивача за грудень 2009 року), таким чином бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість за грудень 2009 року та сумою податкового кредиту позивача за грудень 2009 року, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій позивачем у листопаді 2009 року постачальникам товарів (послуг), тобто 27825 грн.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено, що оспорюване податкове повідомлення рішення №0001042305/0 від 02.03.2010 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 у розмірі 26639 грн. 10 коп. винесене обґрунтовано і пропорційно. Тобто позовні вимоги ТОВ «ЕСО Запоріжжя» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0001042305/0 від 02 березня 2010 року в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року у розмірі 26639 грн. 10 коп..

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» судові витрати у розмірі 3грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлено 30 квітня 2010 року.

Суддя                                        А.А. Щербак