Рішення № 97924040, 29.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2021м. ДніпроСправа № 904/4430/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 38 813,26 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 38 813,26 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.05.2021 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивачем неправильно розраховано штраф по накладній № 42886226, а саме позивачем при розрахунку терміну доставки не враховано затримку вагона № 63253546 власності ТОВ «Метінвест-Шиппінг», оператор ТОВ «Лемтранс», про що зазначено у графі 20 накладної «Найменування вантажу», на станції Херсон з 19-44 год. 03.11.2020 до 09-40 год. 11.12.2020 у зв`язку з виявленням та усуненням технічної несправності, що підтверджується: повідомленням на ремонт або технічне обслуговування форми ВУ-23М від 03.11.2020 № 9531, супровідним листом форми ВУ-26 № 2524, телеграфним повідомленням зі станції Херсон на станцію Інгулець від 04.11.2020 № 34, актом загальної форми ГУ-23 від 03.11.2020 № 147. Також, позивачем неправильно визначено термін доставки по накладній № 40645418. У зв`язку із чим відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог на суму 1107,37 грн. відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді-грудні 2020 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснено перевезення порожніх власних вагонів до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці одержувач - Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Перевезення оформлені наступними залізничними накладними: №№ 40480360, 40553646, 40589673, 40589681, 40589723, 40597007, 40597015, 40597098, 40597106, 40645418, 40645434, 40645459, 40645467, 40645475, 40645491, 40645509, 40645517, 40645525, 40645582, 40645608, 40645624, 51691137, 40807612, 40807620, 40807638, 40807646, 40807653, 40807661, 40858656, 40858839, 40858847, 40859001, 40863110, 40863268, 40863367, 40936635, 40950669, 41043969, 41043977, 41098716, 41098724, 41127333, 41127341, 41127358, 41195801, 42886226, 45582962, 51983989, 51987444, 51987451, 51987501, 51987527, 51987535, 51987550, 51987576, 51987584, 52051075, 51943330, 41693144, 41693177, 41693201, 41693219, 41716325, 41716333, 41716358, 41716374, 41716424, 41716440, 41716465, 41716481, 41716515, 46150595, 52072493, 52085453, 52190154, 52194743, 52208436, 52218708, 52226669, 52240215.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. (ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457) (далі-Статут).

Як вбачається із копій залізничних накладних порожні власні вагони були доставлені на адресу позивача із простроченням. Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, які передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 38 813,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Відповідно до положень ст. 5 Статуту: затверджені Міністерством транспорту на підставі цього Статуту Правила перевезень вантажі є обов`язковими для всіх юридичних осіб на території України.

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1 "Правил оформлення перевізних документів" (затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. (п.1.1 Правил оформлення перевізних документів).

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. (ст. 22 Статуту).

До залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. (ст. 41 Статуту).

Згідно з пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками, вагонними відправками у великотоннажних контейнерах, дрібними відправленнями та відправленнями в середньотонажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200, 150 км відповідно.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. (п.2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу. (п.2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. (п.2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Відповідно до ст. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, лише якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відповідно до п.8 Правил видачі вантажів датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Позивачем надано розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в листопаді-грудні 2020, розмір якого склав 38 813,26 грн.

Господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.9. «Правил обчислення термінів доставки вантажів» у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідно до п. 9.1 Правил технічної експлуатації залізниць України (далі ПТЕ) (затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.96 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, із змінами та доповненнями) рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.

Локомотиви і вагони, що належать іншим відомствам, підприємствам та організаціям і виходять на колії загальної мережі залізниць, мають відповідати вимогам цих Правил (п. 9.12).

Відповідно до п. 12.12 ПТЕ на станціях формування і розформування, під час прямування - на станціях, передбачених графіком руху поїздів, кожний вагон поїзда має пройти технічне обслуговування, а в разі виявлення несправності - відремонтований.

Відповідно до п. 4.1. Правил експлуатації власних вантажних вагонів (затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613) випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства.

Пунктом 4.2. Правил експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць. Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда. У разі відсутності договору про гарантоване обслуговування власних вантажних вагонів вагоноремонтне підприємство, у районі обслуговування якого відчеплено вагон, надсилає за місцезнаходженням власника (орендаря, оператора) запит про ремонт вагона. Власник самостійно вирішує питання ремонту таких вагонів.

Таким чином, у разі виявленім технічної несправності власних вагонів залізниця виконує їх технічне обслуговування, на час проведення якого необхідно збільшувати термін доставки.

Судом, встановлено, що за накладною 42886226 від 03.11.2020 неправильно визначено кількість діб прострочення. Так позивачем не враховано затримку вагону № 63253546 (власності ТОВ «Метінвест-Шиппінг», оператор ТОВ «Лемтранс») на станції Херсон з 19-44 год. 03.11.2020 до 09-40 год. 11.12.2020 у зв`язку з виявленням та усуненням технічної несправності, що підтверджується актом загальної форми ГУ-23 від 03.11.2020 № 147.

Таким чином, норма доставки: 41 доба (2 доби на відстань 349 км) + 1 доба (на операції, пов`язані з відправленням-прибуттям) + 38 діб (на ремонт власного вагона, причина, яка не залежить від залізниці). Фактична доставка: 40 діб. Прострочення – відсутнє.

Отже, позивачем по накладній № 42886226 необґрунтовано заявлено штраф у сумі 861,18 грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивачем неправильно визначено термін доставки вантажу за накладною № 40645418. Норма доставки: 3 доби (2 доби на відстань 295 км) + 1 доба (на операції, пов`язані з відправленням-прибуттям). Факт доставки: 5 діб. Прострочення - 2 доби, за що штраф згідно зі статтею 116 Статуту становить 10 %, у даному випадку: 2 461,90 грн. х 10% = 246,19 грн.

Суд не погоджується з наведеним розрахунком, зважаючи на те, що вагон № 50065390 за накладною № 40645418 (дата відправлення 21.11.2020) прибув на станцію призначення 27.11.2020 (графа 51 накладної). Норма доставки: 3 доби (2 доби на відстань 295 км) + 1 доба (на операції, пов`язані з відправленням-прибуттям). Факт доставки: 6 діб. Прострочення - 3 доби. Тому позивачем за накладною № 40645418 обґрунтовано заявлено до стягнення штраф 492,38 грн. (20 % від провізної плати).

Матеріалами справи підтверджено, що вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статут залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується календарними штемпелями на накладних, на загальну суму 37 952,08 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, позовні вимоги про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в листопаді-грудні 2020 року у розмірі 37 952,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5771,63 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316-МІХ/ІНГЗК/1 від 16.03.2018, додаткові угоди №3, №4, №23, №25, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №3107 від 22.10.2019.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

З п.2 додаткової угоди №25 від 27.01.2021 вбачається визначення сторонами вартості послуг, зокрема: 340,50 за годину (послуги: усна консультація, збір доказів, підготовка та подання позовної заяви тощо) та 1000,00грн. за судодень ( участь у судових засіданнях).

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, в який включено 3000,00грн. за участь у судових засіданнях, гонорар за складність у розмірі 388,13грн.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Тобто судові засідання не призначались.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до п.5.5. договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316-МІХ/ІНГЗК/1 від 16.03.2018 оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

Акт приймання-передачі наданих послуг та виставлений адвокатським об`єднанням рахунок позивачем до суду не подано.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є не підтвердженими та не доведеними, а отже вимоги про відшкодування цих витрат задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача – 50,39грн. (2,22 %), на відповідача – 2 219,61 грн. (97,78 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код ВП 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код 00190905) 37 952,08 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 219,61 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.В. Мілєва