Ухвала суду № 97923859, 24.06.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 червня 2021 року Справа № 903/841/20 Господарський суд Волинської області Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши заяву Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт”

про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 з врахуванням ухвали про виправлення арифметичних помилок від 28.05.2032

по справі № 903/841/20

за позовом: Державного комунального підприємства “Луцьктепло”, м.Луцьк

до відповідача: Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт”, м. Луцьк

про стягнення 655 443,42 грн.

за участю представників сторін :

від заявника (боржника, відповідача), Хомич Дмитро Володимирович, ордер серія АС №1011459 від 20.11.2020;

від стягувача (позивача): Носенко Оксана Сергіївна, довіреність № 14/08 від 04.01.2021;

Встановив: 04.03.2021 на адресу суду надійшла заява Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” за вх. № 01-62/27/21, в якій просить,

- задоволити заяву Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 з врахуванням ухвали про виправлення арифметичних помилок від 28.05.2021 за позовом Державного комунального підприємства “Луцьктепло” до Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” про стягнення 269 270 грн. 97 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 038,84 грн.;

- відстрочити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у праві №903/841/20 з врахуванням ухвали про виправлення арифметичних помилок від 28.05.2021 за позовом Державного комунального підприємства “Луцьктепло” до Комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр "Волиньенергософт" про стягнення 269 270 грн. 97 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 038,84 грн. терміном на 1 (один) рік – до 01.06.2022.

В обґрунтування підстав для відстрочення судового рішення посилається на те, що у Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” відсутні кошти на рахунках для виконання рішення суду, наявна велика дебіторська заборгованість, яка станом на 31.05.2021 року складає 419 859,08 грн., існує заборгованість перед працівниками по виплаті заробітної плати. Станом на момент звернення відкрито виконавчі провадження відносно боржників підприємства на загальну суму близько 1 208 624 грн. та вже протягом десяти років Державна виконавча служба у м. Луцьку не в змозі стягнути ці кошти.

26.05.2021 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 було винесено постанову Першим відділом ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про арешт коштів боржника (заявника), що створює значні фінансові обмеження та блокування ведення господарської діяльності Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” та унеможливлює виконання судового рішення в частині погашення заборгованості.

В свою чергу, заявник повідомляє суд, що КП “ІАЦ “Волиньенергософт” не заперечує проти стягнення заборгованості та за Програмою підтримки фінансово-господарської діяльності підприємств та спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області на 2016-2021 рік передбачено виділення коштів у сумі 970 000,00 грн. (2021 рік). Сесія обласної ради по розподілу коштів запланована на серпень 2021, відповідно виділених коштів буде достатньо для погашення заборгованості перед стягувачем.

Крім того, заявник звертає увагу суду, що зазначеною постановою про арешт коштів обмежуються та порушуються конституційні права працівників Комунального підприємства “ІАЦ “Волиньенергософт” на оплату праці та інших виплат, гарантованих та захищених державою.

Ухвалою суду від 16.06.2021 розгляд заяви призначено на 24.06.2021.

В судовому засіданні заявник підтримує заявлені вимоги про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 з врахуванням ухвали про виправлення арифметичних помилок від 28.05.2021 в повному обсязі.

Через відділ документального забезпечення та контролю суду стягувач подав пояснення на заяву, в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення повністю, оскільки відстрочка у виконанні рішення у справі №903/841/20 може вплинути на виконання основної функції підприємства та несе загрозу у підготовці підприємства до нового опалюваного сезону.

Заслухавши пояснення представників сторін, та розглянувши матеріали заяви та справи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.01.2021 у справі №903/841/20 позов задоволено частково. Закрито провадження на суму 20 000 грн. Стягнуто з Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” на користь Державного комунального підприємства “Луцьктепло” 308 443,42 грн. заборгованості з яких: 250 000грн. –основного боргу по оплаті за відпущену теплову енергію, 34 076,71 грн. –інфляційних втрат, 24 366,71 грн. – 3% річних, а також 9831,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Повернуто Державному комунальному підприємству “Луцьктепло” із Державного бюджету України судовий збір в сумі 855,65 грн., що сплачений згідно платіжного доручення від 29.10.2020 за №4333 в розмірі 10 686,65 грн. В решті позову відмовлено.

01.02.2020 до суду надійшла заява відповідача за вх. №01-81/6/21 про ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання про сплату заборгованості в сумі 50 000 грн., оскільки на стадії підготовчого провадження були подані платіжні доручення про сплату основного боргу на суму 50 000 грн., а саме 22.12.2020.

Ухвалою суду від 03.02.2021 прийнято заяву відповідача (вх.№01-81/6/21 від 01.02.2021) про ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання про сплату осервного боргу на суму 50 000 грн. до розгляду, заяву призначено на 08.02.2021 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 08.02.2020 не змінюючи суті, внесено виправлення в п.3. резолютивної частини рішення Господарського суду Волинської області від 18.01.2021 та викладено в такій редакції:

- 3. Стягнути з Комунального підприємства “Інформаціно-аналітичний центр “Волиньенергософт” (43021, м.Луцьк, вул. Винниченка, буд.67, код ЄДРПОУ 05433614) на користь Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (43021, м.Луцьк, вул. Гул-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) 308 443,42 грн. заборгованості з яких: 250 000грн. – основного боргу по оплаті за відпущену теплову енергію, 34 076, 71 грн. – інфляційних втрат, 24 366,71 грн. – 3% річних, а також 9 831,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 08.02.2021 заяву КП “ІАЦ “Волиньенергософт” зв вх.№01-81/6/21 від 01.02.2021 задоволено, закрито провадження по справі №903/841/20 на суму 50 000грн., стягнуто з Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” (43021, м.Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67, код ЄДРПОУ 04433614) на користь Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (43021, м.Луцьк, вул. Гул-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) 200 000 грн. – основного боргу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 з врахуванням ухвали про виправлення арифметичних помилок від 28.05.2021 у справі за позовом Державного комунального підприємства “Луцьктепло” до Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” про стягнення655 443,42 грн., позовні вимоги задоволено частково, А саме, з врахуванням ухвали про виправлення арифметичних помилок до стягнення підлягає сума у розмірі 269 270,97 грн., а також 4 038,84 грн. витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 по справі №903/841/20 видано накази від 12.05.2021 за №903/841/20-1, №903/841/20-2.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення № 16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі “Шмалько проти України” (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина “судового розгляду”. У рішенні від 17.05.2005р. по справі “Чіжов проти України” (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 р. Європейського суду з прав людини “Шмалько проти України” право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №903/841/20, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.

При цьому, згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява №38773/05) від 26.07.2012р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому суд оцінює докази, подані стороною на підтвердження таких обставин.

Як вбачається із заяви відповідача, останнім не подано доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання постанови чи роблять неможливим його виконання. Відповідач лише зазначає, що наявна велика дебіторська заборгованість, яка станом на 31.05.2021 складає 419 859.08 грн., також є заборгованість перед працівниками по виплаті заробітної плати. Станом на момент звернення з даною заявою відкрито виконавчі провадження відносно боржників підприємства на загальну суму близько 1 208 624 грн. та вже протягом десяти років Державна виконавча служба у м.Луцьку не в змозі стягнути ці кошти. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що КП “ІАЦ “Волиньенергософт” не заперечує проти стягнення заборгованості та за Програмою підтримки фінансово-господарської діяльності підприємств та установ спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області на 2016-2021 рік передбачено виділення коштів у сумі 970 000,00 грн. (2021 рік). Сесія обласної ради по розподілу коштів запланована на серпень 2021 року. відповідно виділених коштів буде достатньо для погашення заборгованості перед стягувачем.

Водночас, статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Однак, скрутне фінансове становище заявника не є винятковою обставиною у розумінні приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, адже, укладаючи господарський договір, стягнення заборгованості згідно якого було предметом розгляду даної справи, кожна зі сторін приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому та, при цьому, учасник договору не має відповідати за негативні наслідки підприємницької діяльності контрагента.

Результати фінансової діяльності, а також тяжке матеріальне становище, стали наслідком власної підприємницької діяльності, яку відповідач здійснює на свій ризик.

Наведені відповідачем доводи щодо того, що він не може виконувати рішення суду в межах суми позову, оскільки це призведе до погіршення економічної ситуації боржника на думку суду, не можуть бути виключними обставинами, які б були підставою для відстрочення виплати заборгованості згідно рішення суду, оскільки такі обставини виникли внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не внаслідок незалежних від нього обставин.

Фактично обставини, на які заявник посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків, у зв`язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання постанови суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність відповідача.

Відтак, вказані заявником обставини не є такими, що відповідають визначеним в ст.331 ГПК України обставинам при яких надається відстрочка виконання рішення.

При цьому, судом взято до уваги, що стягувач - ДКП “Луцьктепло” є також підприємством, яке надає житлово-комунальні послуги та знаходиться в аналогічних обставинах господарювання.

За приписами ч. 1.ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу положень ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення, а тому - у задоволенні заяви КП “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” про відстрочення виконання постанови слід відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ухвалив:

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства “Інформаційно-аналітичний центр “Волиньенергософт” про відстрочку виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 з врахуванням ухвали про виправлення арифметичних помилок від 28.05.2021 по справі №903/841/20 відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст складено та підписано 29.06.2021.

Суддя В. М. Дем`як