Рішення № 97923828, 17.06.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2021 р. Cправа № 902/169/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шейгець І.В.,

За участю представників

позивача Болмаченко О.О., ордер ВН №168407 від 12.11.2020;

Вересюк М.В., ордер ВН №179202 від 07.05.2021;

відповідач ОСОБА_1, згідно паспорта;

відповідача Костриця В.С., ордер ВН № 140847 від 22.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент-СБ" (вул. Некрасова, 25, оф. 207, м. Вінниця, 21001)

до: Фізичної особи-підприємця Вальчишена Миколи Васильовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 107225,00 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемент-СБ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Вальчишена Миколи Васильовича про стягнення 107225,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням зобов`язань з оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 26.02.2021 відкрито провадження у справі №902/169/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.03.2021.

Ухвалою від 23.03.2021 суд постановив відкласти підготовче засідання на 13.04.2021.

26.03.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.04.2021 на адресу суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву та клопотання про витребування доказів.

13.04.2021 на адресу суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 13.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/169/21 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 11 травня 2021 року та витребувано у Відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області копію матеріалів кримінального провадження №12018020360000192 від 31.07.2018.

05.05.2021 до суду від Відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов супровідний лист з копією матеріалів кримінального провадження №12018020360000192 від 31.07.2018.

07.05.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 11.05.2021 відкладено підготовче засідання на 25.05.2021.

В судовому засіданні 25.05.2021, у присутності представників сторін, винесено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.06.2021.

09.06.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.

На визначену судом дату 17.06.2021 в судове засідання з`явились представники сторін та відповідач.

В судовому засіданні судом повідомлено сторін про надходження 09.06.2021 від позивача клопотання про приєднання доказів. Представник відповідача щодо даного клопотання не заперечив та подав до суду додатковий доказ. Представники позивача щодо долучення до матеріалів справи додаткового доказу відповідача не заперечили.

Суд протокольною ухвалою задовольняє клопотання сторін та долучає додаткові докази до матеріалів справи.

Представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та його представник проти позову заперечили та зазначили, що позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.06.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В позовній заяві позивачем зазначено, що ТОВ «Цемент-СБ» (далі позивач), в установленому законодавством України, зареєстроване як юридична особа та здійснює свою господарську діяльність в сфері торгівлі будівельними матеріалами. В своїй господарській діяльності ТОВ «Цемент-СБ», на основі Договору № 443/10- 16 ВН від 18.08.2016 року, співпрацює з ПАТ «Івано-Франківськцемент», у якого гуртом придбаває будівельні матеріали для їх подальшої реалізації третім особам. 24 липня 2018 року ТОВ «Цемент-СБ» придбало у ПАТ «Івано-Франківськцемент» листи волокиистоцементні хвилясті в кількості 945 штук за ціною 95539,50 гривень.

В подальшому, 25 липня 2018 року між позивачем та ФОП Вальчишеним М.В. (далі відповідач) було досягнуто усної домовленості про продаж листів волокнистоцементних хвилястих в кількості 945 штук на користь ФОП Вальчишена М.В. за ціною 107225,00 гривень, які ФОП Вальчишен М.В. зобов`язався сплатити на місці розвантаження товару готівкою.

Після поставки та безпосереднього розвантаження листів волокнистоцементних хвилястих з автомобіля ФОП Вальчишен М.В. відмовився оплачувати їх вартість, привласнив їх собі безоплатно, вигнав водія за браму та взагалі заперечує факт їх придбання у ТОВ «Цемент-СБ».

В зв`язку із такими протиправними діями зі сторони ФОП Вальчишен М.В. позивач звернувся за захистом до правоохоронних органів, якими було зареєстроване кримінальне провадження № 12018020360000192 за фактом шахрайських дій з боку ФОП Вальчишен М.В.

На теперішній час листи волокнистоцемеитні хвилясті в кількості 945 штук були використанні ФОП Вальчишен М.В. на власний розсуд, внаслідок чого у нього утворився борг перед ТОВ «Цемент-СБ» в сумі 107225,00 гривень.

26 листопада 2020 року ТОВ «Цемент-СБ» звернулось до ФОП Вальчишен М.В. з претензією на суму 107225,00 гривень, яка була отримана ним 30 листопада 2020 року, але по сьогоднішній день вказана претензія залишена без будь-якого реагування зі сторони ФОП Вальчишен М.В.

Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 107225,00 грн.

У відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву відповідачем зазначено, що ні усних, ні письмових договорів (домовленостей) між позивачем та відповідачем - ФОП Вальчишен М.В. чи фізичною особою ОСОБА_1 ніколи не було і не могло бути. Представники позивача неодноразово звертались у різні органи та до певних осіб з метою схилити (заставити) фізичну особу ОСОБА_1 , повторно і в більшій сумі, сплатити вартість товару, який ОСОБА_1 придбав як фізична особа, а не ФОП, через інтернет у іншої особи - ОСОБА_2 , якому в день поставки-отримання товару були перераховані кошти в сумі 85050 грн. на банківську карточку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 за придбані 945 листів волокнистоцементних хвилястих (шифера).

ОСОБА_1 особисто показував певним особам та надавав правоохоронним органам документ, в тому числі квитанцію з Ощадбанку про перерахування коштів в сумі 85050 грн. на банківську карточку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 за придбані 945 листів волокнистоцементних хвилястих та роздруковану з мобільного телефону накладну № 27 від 25.07.2018 року на 945 листів шиферу хвильового 1,75 х 1,13 і окремо дані особи і рахунку та суми, яка підлягала оплаті. Оплата була проведена відразу ж після отримання та перевірки товару. Жоден із зазначених документів не відносився до позивача.

Зі змісту позову та матеріалів, що подані до позову позивачем не доведено будь-якого доказу (спілкування, договору чи іншої переписки і т.д.), з яких можна було зробити висновок, що між позивачем та відповідачем чи фізичною особою ОСОБА_1 були будь-які домовленості та (або) зобов`язання.

ФОП Вальчишен М.В., ні фізична особа - ОСОБА_1 не має будь-якого статусу у кримінальному провадженні № 12018020360000192 від 31.07.2018.

Таким чином, з поданих позивачем тверджень в позові та матеріалів по даній справі нема і не може бути жодних доказів щодо наявності будь-яких договірних чи інших відносин (зобов`язань ) між позивачем та ОСОБА_1 як фізичною особою, а тим паче, як з ФОП Вальчишен М.В..

За вказаних підстав позов не підлягає до задоволення.

У відповіді на відзив позивач твердження відповідача викладені у відзиві та доповненні до відзиву спростовує, зазначаючи, що твердження відповідача, що жодних домовленостей (ні усних, ні письмових) між ним та ТОВ «ІІемент СБ» не було, а шифер був придбаний ОСОБА_1 через інтернет у фізичної особи ОСОБА_2 , за що сплатив йому кошти в сумі 85050,00 гривень. Вказані твердження відповідача не відповідають дійсності та суперечать реальним обставинам справи, а саме 25 липня 2018 року з менеджером ТОВ «Цемент СБ» ОСОБА_3 в телефонному режимі зв`язався чоловік, який представився ОСОБА_1 , який повідомив, що його номер телефону він знайшов в мережі інтернет в оголошенні про торгівлю будівельними матеріалами, в тому числі і шифером та повідомив, що має намір придбати листи шиферу в приблизній кількості 945 шт.

Погодивши вартість даною шиферу ОСОБА_3 попросив ОСОБА_1 повідомити його реквізити для оформленні всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, в зв`язку із чим останній надіслав на телефон ОСОБА_3 реквізит ФОП Вальчишена М.В.. які в подальшому були передані в бухгалтерію ТОВ - ЦементСБ» на підставі яких були оформлені Видаткова накладна № РН-0000014 віл 25.07.2018 року та Рахунок-фактура № СФ-0000161 від 25.07.2018 року.

Данні первинні документи підтверджують реальність домовленостей між позивачем та відповідачем. Щодо посилання відповідача на копію накладної № 27 від 25.07.2018, яка була оформлена від імені ТОВ Ф «Кей Стоун» слід зазначити, що остання не містить обов`язкових реквізитів первинного документу, а тому не дає змоги ідентифікувати яка саме господарська операція була проведена, осіб, які приймали участь у господарській операцій та їх посади, а тому дана накладна не є належним доказом та відповідно не може братись судом до уваги для підтвердження, або спростування певних обставин.

Крім того, шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було встановлено, що така особа як «Кей - Стоун» в реєстрі відсутня, тобто такої юридичної особи не існує.

Враховуючи вище викладене, позивач вважає, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позов є безпідставними, необґрунтованими та такими, то жодним чином не спростовують доводи та докази обґрунтування позовних вимог.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, на позивача, поряд із обов`язком довести факт порушення свого суб`єктивного права відповідачем, також покладено обов`язок довести підставу позову, а саме обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.

В обґрунтування підстав заявленого позову позивачем надано до суду:

- обопільно підписаний Договір № 443/10-16 ВН від 18.08.2016 про продаж продукції укладеного між ПАТ «Івано-Франківськцемент» та ТОВ «Цемент-СБ»;

- лист ТОВ «Цемент-СБ» адресований ПрАТ «Івано-Франківськцемент» в якому просить відвантажити 25.07.2018 шифер хвильовий 945 листів;

- довіреність №98 від 25.07.2018 на отримання цінностей Білоусом В., шифер хвильовий в кількості 945 шт.;

- обопільно підписана ПрАТ «Івано-Франківськцемент» та ТОВ «Цемент-СБ» Видаткова накладна №42952 від 25.07.2018 на суму 95539,50 грн за шифер хвильовий в кількості 945 шт.;

- Товарно-транспортна накладна №Р42952 від 25.07.2018 де зазначено вантажовідправника ПрАТ «Івано-Франківськцемент» та вантажоодержувача ТОВ «Цемент-СБ», місце доставки Джурин, яка підписана водіями/експедиторами та скріплена печаткою лише вантажовідправника;

- Видаткова накладна №РН-0000014 від 25.07.2018 на суму 107225,00 грн за шифер хвильовий в кількості 945 шт. підписана та скріплена печаткою зі сторони позивача зі сторони одержувача дана накладна не підписана;

- Рахунок-фактура № СФ-0000161 на суму 107225,00 грн за шифер хвильовий в кількості 945 шт.;

- Заява відповідача на ім`я начальника районного відділення міліції в якій відповідач зобов`язувався зберігати шифер в кількості 945 шт. який придбаний 26.07.2018 у фірми «Кей-Стоун» за який сплатив кошти в сумі 85050,00 грн. до вирішення справи по суті;

- Довідку ТОВ «Цемент-СБ» про не надходження від відповідача у період з 25.07.2018 по 02.08.2018 коштів у сумі 107225,00 грн згідно ТТН №Р42952 від 25.07.2018 року;

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 12018020360000192 від 31.07.2018, в фабулі якого зазначено, що вході розгляду заяви громадянина ОСОБА_3 , жителя міста Вінниця встановлено ознаки кримінального правопорушення, а саме самоуправства яке виражається у тому, що гр. ОСОБА_1 житель АДРЕСА_2 не повертає законному власнику шифер в кількості 945 листів;

- Претензія на суму 107225,00 грн № 1-2611/20 від 26.11.2020 адресована ФОП Вальчишену Миколі Васильовичу.

- Довідка видана АТ «Сбербанк» в якій повідомлено , що за період з 01.01.2018 по 27.05.2021 (включно) на розрахунковий рахунок ТОВ «Цемент-СБ» не було жодних зарахувань грошових коштів від ФОП Вальчишена Миколи Васильовича, дана довідка надана представником позивача з клопотанням про приєднання доказів від 09.06.2021 р.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається матеріалів кримінального провадження №12018020360000192, старшим слідчим СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області 24.08.2019 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12018020360000192 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в якій поміж іншого зазначено, що в ході проведення досудового слідства було проведено ряд слідчих дій, однак встановити особу яка вчинила шахрайські дії не представилось можливим, а враховуючи шо відносини, які виникли відносяться до цивільно-правових відносин, тому кримінальне провадження підлягає закриттю.

Суд зауважує, що надані в справу докази якими обґрунтовує свої вимоги позивач, зокрема Товарно-транспортна накладна №Р42952 від 25.07.2018 де зазначено вантажовідправника ПрАТ «Івано-Франківськцемент» та вантажоодержувача ТОВ «Цемент-СБ», місце доставки Джурин, яка підписана водіями/експедиторами та скріплена печаткою лише вантажовідправника не підтверджує поставку товару саме відповідачу, а Видаткова накладна №РН-0000014 від 25.07.2018 на суму 107225,00 грн за шифер хвильовий в кількості 945 шт. підписана та скріплена печаткою зі сторони лише позивача.

Крім того, відповідач факт отримання товару від позивача заперечує на підтвердження чого надає копію Накладної № 27 від 25.07.2018 видану ТОВ Ф «Кей Стоун» на шифер хвильовий 945 шт.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом обставини та зміст позовних вимог, суд погоджується з твердженням відповідача, що позивачем не надано доказів, що підтверджують заборгованість відповідача в сумі 107225,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Вирішуючи питання судових витрат, суд, виходячи з положень ст. 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладає на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.

3. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 29 червня 2021 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Некрасова, 25, оф. 207, м. Вінниця, 21001)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)