Ухвала суду № 97922890, 25.06.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4556/21

Провадження № 1-кп/635/975/2021

УХВАЛА

25 червня 2021 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

за участю прокурора - Щербак Т.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Шутальової М.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000169 від 20.04.2021

за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ?

в с т а н о в и в:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області Щербак Т.І. просила призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, а також звернулась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обґрунтовуючи його тим, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а разом з тим наявні підстави, що свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам, застосувавши до особи більш м`який запобіжний захід.

Також обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні звернувся до суду з письмовим клопотанням про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, а саме, на домашній арешт. В обґрунтування вказаного клопотання обвинуваченим вказано, що обвинувачений в слідчому ізоляторі не має можливості звернутися для отримання кваліфікованої медичної допомоги, на його утриманні перебуває донька та мати (пенсіонер), він проводить активну громадянську роботу (допомагає переселенцям з Донецької та Луганської областей), а його перебування в слідчому ізоляторі не раціональне та він не є небезпечним для соціуму. Дане клопотання обвинуваченого його захисник підтримала.

Щодо призначення судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні ані обвинувачений, ані його записник не заперечували.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження встановив наступне.

Вирішуючи питання про призначення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, судом встановлено, що вищезазначене кримінальне провадження підсудне Харківському районному суду Харківської області.

Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами першим - четвертим частини третьої статті 314 КПК України.

Підстав для здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає.

Відповідно до частини першої статті 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Отже, суд вважає, що вищезазначене кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні даного суду.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, суд оцінивши всі доводи учасників кримінального провадження та конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, прийшов до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, викладеної в рішенні від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 злочину, а також можливість ухилення від явки до суду та вчинення іншого злочину.

Щодо ризику переховування особи Європейський суд з прав людини вказав, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення у справі «Панченко проти Росії», § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справі «Бекчиєв проти Молдови», § 58).

З огляду на викладене, суд вважає, що на сьогоднішній день відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт. Окрім того, доводи ОСОБА_1 про те, що він має утримувати доньку та йому не надається належна медична допомога, не підтверджено жодними доказами, а також не спростовують та не зменшують вагомість встановленого та доведених ризиків, визначених статтею 177 КПК України.

Стосовно клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області Щербак Т.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , судом встановлено, що наявні достатні підстави для застосування до обвинуваченого відповідного запобіжного заходу з огляду на наступне.

За вимогами частин третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відтак, досліджуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 24 травня 2021 року відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у розмірі 68 100 гривень. Строк дії ухвали визначено до 30 червня 2021 року. Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 30 червня 2021 року.

Відповідно до положень частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа підозрюється, обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, які класифікуються як тяжкі злочини, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, враховує характер та конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про особу обвинуваченого, який постійного місця роботи, законних джерел заробітку та стійких соціальних зв`язків не має.

При цьому, надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд доходить висновку, що дані про особу обвинуваченого у сукупності із тяжкістю покарання, дає об`єктивні підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Отже, в даному випадку існує ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду.

Суд також погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, оскільки обвинувачений постійного місця роботи та законних джерел заробітку не має, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та у сфері обігу наркотичних засобів, на теперішній час в провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, в якому останньому інкримінують 10 епізодів крадіжок. Крім того, суд враховує, що після направлення обвинувальних актів до суду, ОСОБА_1 продовжив злочинну діяльність, в даному кримінальному провадженні обвинуваченому інкримінують 4 епізоди крадіжок. Враховуючи зазначені обставини та обставини інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, вчинених з корисливих мотивів, суд приходить до висновку, що вказані обставини об`єктивно свідчать про наявність ризику продовження обвинуваченим своєї злочинної діяльності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкості та особи обвинуваченого, даних про його соціальні зв`язки та спосіб життя, ризику продовження або повторення протиправної поведінки, суд приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченого має бути обраний запобіжний у вигляді тримання пі вартою строком на 60 днів, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

При цьому, суд не приймає доводи обвинуваченого про те, що наявні підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, оскільки в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , 2005 року народження, з урахуванням наведених вище обставин, не зменшують ризик можливості переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду та самі по собі не можуть слугували стримуючим фактором для належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За викладених обставин у сукупності, суд дійшов до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування: забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті КПК України.

Відповідно до положень частини третьої статті 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, а також обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу, вважає за необхідне визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 68100 грн., з розрахунку 2270 х 30 = 68100.

При цьому необхідно зауважити, що суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкримінований обвинуваченому діяння.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 314-317, 371-372 КПК України, суд, ?

постановив:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 в приміщенні Харківського районного суду Харківської області, на 29 червня 2021 року о 11 годині 00 хвилин.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що вони мають право після призначення справи до розгляду ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення мають право робити з матеріалів виписки та копії.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області Щербак Т.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 23 серпня 2021 року включно, з визначенням суми застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень 00 копійок.

Ухвала в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 червня 2021 року

Головуючий суддя - Я.А. Шинкарчук