Постанова № 9792198, 26.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 р. справа № 2а-9974/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

про зобовязання вчинити певні дії

за участі представника позивача Лисак Т.Г.

представника відповідача Церковної Т.А.

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання відповідача вчинити певні дії, а саме внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП «Добропіллявугілля» шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з податку на додану вартість за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 273372,59грн. як неправомірно нарахованої.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Державним підприємством «Добропіллявугілля» 26.12.2008р. платіжним дорученням № 633 сплачено достроково заборгованість у розмірі 65791672,43грн. з податку на додану вартість, яка відстрочена до 2010 року та розстрочена:

·Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2007р. справа № 2а-178/07;

·Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2007р. справа № 2а-937/07;

·Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2007р. справа № 2а-4606/07;

·Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2007р. справа № 2а-5122/07.

Про дострокову сплату по вищевказаним судовим рішенням підприємство повідомило Добропільську ОДПІ листом № 4/6 від 08.01.2009р. Відповідач листом № 2692/10/24-012 від 10.12.2009р. повідомив, що здійсненний позивачем платіж 26.12.2008р. зарахований в рахунок погашення відстроченого та розстроченого боргу за рішеннями Донецького окружного адміністративного суду.

ДП «Добропіллявугілля» вважає, що судове рішення про відстрочення та розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк, тобто Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2007р., ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2007р., 29.10.2007р. та 23.11.2007р. перенесені граничні строки сплати податкового зобовязання. Дані рішення набрали законної сили, тобто граничними термінами сплати є строки, вказані в рішеннях. Отже, на дату сплати ПДВ у розмірі 65791672,43 грн. у грудні 2008р. діяли граничні строки сплати податкового зобовязання, що вказані в постанові та ухвалах Донецького окружного адміністративного суду, починаючи з 2010р.

Позивач згідно з вказаними рішеннями повинен був починати погашати податкову заборгованість з 2010р., а фактично сплатив її 26.12.2008р. Отже, позивач зазначає, що податкова заборгованість з ПДВ у розмірі 65791672,43 грн. сплачена достроково протягом граничних строків.

У свою чергу, відповідач, змінивши призначення платежу, відповідно до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в картці особового рахунку платника податків нарахував пеню за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 273372,59грн. Позивач вважає дії відповідача неправомірними та просить суд зобовязати останнього внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП «Добропіллявугілля», шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з податку на додану вартість за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 273372,59грн. як неправомірно нараховані.

Також зазначає, що відповідно до п. 2 Постанови КМ України № 440 від 25.04.2008р. «Про реалізацію статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 січня 2000р. по 31 грудня 2008р.

Довідкою Добропільської ОДПІ № 4 від 20.11.2008р. зафіксована заборгованість по ПДВ, яка виникла станом на 01.01.2008р. у розмірі 112842376,00грн., у тому числі по розстроченим зобовязанням у розмірі 85017581,00грн.

ДП «Добропіллявугілля» платіжним дорученням №633 від 26.12.2008р. було сплачено достроково заборгованість у розмірі 65791672,43 грн. з податку на додану вартість, яка відстрочена до 2010 року та розстрочена відповідно до вище зазначених судових рішень.

Зазначеними судовими рішеннями стягувся та розстрачувався податковий борг, який виник до 31.12.2008р. Тобто, платіжним дорученням №633 від 26.12.2008р. частково погашено 85017581,00грн., як це і вимагають положення Постанови КМ України № 440 від 25.04.2008р.

В графі платіжного доручення «призначення платежу» позивач зазначив «погашення податкової заборгованості з ПДВ згідно Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008р.». Таким чином, грошові кошти повинні бути спрямовані на погашення податкового боргу, який виник у період з січня 2000р. по 01 січня 2008р. В той самий час з розрахунку, який наданий відповідачем, вбачається, що податковий орган погасив податкову заборгованість з ПДВ, яка виникла після 01.01.2008р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов та їх уточненнях. Посилаючись на п.7.7 ст. 7, п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державного податкової служби», яка затверджена Наказом ДПА України від 11.06.2003р. № 290, (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за №522/7843) зазначає, що відповідно до вищевказаної Інструкції у разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, ніж шляхом сплати за платіжним документом (шляхом проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобовязань, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з відємним значенням суми податкових зобовязань тощо), нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах та часткового погашення податкового боргу для частини податкового боргу, що залишились непогашеною, днем початку нарахування пені залишається перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Також зазначає, що відповідно до п. 3.7 Інструкції якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі ( чи визначає за порушення зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002р. № 74/194 та зареєстрованого в Мінюсті України 20.05.2002р. за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів за формою, згідно з додатком.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції у разі визнання судом недійсним податкового повідомлення податкового органу про нарахування (донарахування) суми податкового зобовязання , скасовується. З огляду на наведене просить в задоволені позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстроване як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 352408 від 27.08.2004р., код ЄДРПОУ 32186934 та є платником податків.

Добропільська обєднана державна податкова інспекція у Донецькій області є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Як вбачається з особового рахунку платника податків ДП «Добропіллявугілля» станом на 31.12.2008р. податковим органом була нарахована пеня згідно п. 7.7 ст. 7, п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами те державними цільовими фондами» у розмірі 273372,59грн.(а.с. 55-82).

Відповідно до розрахунку пені станом на грудень 2008р. (а.с.176), пеня у розмірі 273372, 59 коп. була нарахована платнику податків на підставі рішень про розстрочення податкового боргу, декларацій та уточнюючих розрахунків, а саме:

·з 11.12.2008р. по 26.12.2008р. на Рішення згідно ст. 14 цього Закону №8/24-014 від 29.07.2008р. у розмірі 3764,46грн.;

·з 11.12.2008р. по 26.12.2008р. на Рішення згідно ст. 14 цього Закону № 12/2401414 від 29.09.2008р. у розмірі 6274,10 грн.;

·з 23.10.2008р. по 26.12.2008р. на уточнюючий документ №17881 від 22.10.2008р. у розмірі 14,78грн.;

·з 23.10.2008р. по 26.12.2008р. на уточнюючий документ №17881 від 22.10.2008р. у розмірі 0,74грн.;

·з 31.10.2008р. по 26.12.2008р. на декларацію № 17729 від 20.10.2008р. у розмірі 131205,58 грн.;

·з 11.12.2008р. по 26.12.2008р. на Рішення згідно ст. 14 цього Закону №8/24-014 від 29.07.2008р. у розмірі 3764,96 грн.;

·з 11.12.2008р. по 26.12.2008р. на Рішення згідно ст. 14 цього Закону № 12/2401414 від 29.09.2008р. у розмірі 6274,10 грн.;

·з 26.11.2008 по 26.12.2008р. на уточнюючий документ №19913 від 25.11.2008р. у розмірі 40,76 грн.;

·з 26.11.2008р. по 26.11.2008р. на уточнюючий документ № 19915 від 25.11.2008р. у розмірі 40,65 грн.;

·з 26.11.2008р. по 26.11.2008р. на уточнюючий документ № 19913 від 25.11.2008р. у розмірі 2,04грн. ;

·з 26.11.2008р. по 26.11.2008р. на уточнюючий документ №19915 від 25.11.2008р.;

·з 27.11.2008р. по 26.12.2008р. на уточнюючий документ №19920 від 26.11.2008р. у розмірі 23,61 грн.;

·з 27.11.2008р. по 26.12.2008р. на уточнюючий документ № 19920 від 26.11.2008р. у розмірі 1,18 грн.;

·з 02.12.2008р. по 26.12.2008р. на декларацію № 19804 від 20.10.2008р. у розмірі 121963,27 грн.;

·з 02.12.2008р. по 26.12.2008р. на декларацію № 19804 від 20.10.2008р. у розмірі 0,82грн.

З розрахунку вбачається, що зазначена сума пені нарахована відповідачем, згідно п.7.7 ст. 7, п.п. 16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами на цільовими фондами» із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України 12%, діючого на день погашення податкового боргу, за кожний календарний день прострочення.

Порядок нарахування пені платникам податків регулюється статтею 16 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) та Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.072005р. №276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123.

Згідно ст. 16 Закону України«Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Відповідно до п.п. 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державного податкової служби», яка затверджена Наказом ДПА України від 11.06.2003р. № 290, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за №522/7843 встановлено, що нарахування пені закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного документа про сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно із п. 3.8 Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Також, відповідно до п. 3.7 Інструкції якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає за порушення зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002р. № 74/194 та зареєстрованого в Мінюсті України 20.05.2002р. за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів за формою, згідно з додатком.

Таким чином, пеня нараховується при наявності факту погашення (сплати) боргу. Для перевірки правильності застосування наведених норм суд повинен встановити наявність погашення (сплату) боргу, який зазначений у розрахунку пені, саме у зазначений у цьому розрахунку день.

ДП «Добропіллявугілля» платіжним дорученням №633 від 26.12.2008р. було сплачено заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 65791672,43 грн.

Про сплату підприємство повідомило Добропільську ОДПІ листом № 4/6 від 08.01.2009р., зазначивши в ньому, що станом на 01.01.2008р. у ДП «Добропіллявугілля» існувала розстрочена заборгованість з ПДВ в сумі 85017581 грн. Вищезазначена заборгованість розстрочена згідно ухвал та постанов Донецького окружного адміністративного суду до 2020 року, а саме:

·Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2007р. справа № 2а-178/07 на суму 19523103 грн.;

·Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2007р. справа № 2а-937/07 на суму 47880604 грн.;

·Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2007р. справа № 2а-4606/07 на суму 8155196 грн.;

·Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2007р. справа № 2а-5122/07 на суму 9458678.

Та просили перераховану згідно Постанови КМУ від 25.04.2008р. №440 «Про реалізацію статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» заборгованість з ПДВ в розмірі 65791672,43 грн. зарахувати як сплату всіх вищезазначених зобовязань з ПДВ по строкам, що визначені судом: розстрочену суму 19523103 грн. вважати достроково сплаченою в сумі 14639695грн., розстрочену суму 47880604 грн. вважати достроково сплаченою в сумі 35903997 грн., розстрочену суму 8155196 грн. вважати достроково сплаченою в повному обсязі, розстрочену суму 9458678 грн. вважати достроково сплаченою в сумі 7092784,43грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2007р. по справі № 2а-178/07 було відстрочено виконання судового рішення до 1 січня 2010р., та в подальшому розстрочене строком на десять років про стягнення заборгованості з ПДВ у розмірі 19523103грн. Вказана заборгованість виникла на підставі декларацій №18846 від 20.12.2006р., №21355 від 22.01.2007р., № 2442 від 30.03.2007р., №1488 від 20.02.2007р., 8570 від 20.06.2006р., № 15934 від 19.10.2006р., уточнюючих документів №№ 765, 767,762,761, 764, 760, 756, 765, 767 від 31.01.2007р., №№ 2255, 2254 від 20.03.2007р., податкових повідомлень-рішень від 19.03.2007р., 26.03.2007р., рішення про розстрочення від 28.09.2006р. №10.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2007р. по справі №2а-937/07 була розстрочена заборгованість з ПДВ у розмірі 47880604,00 грн., яка виникла на підставі декларацій № 7907 від 22.05.2006р., № 8570 від 20.06.2006р., № 11268 від 20.07.2006р., №12860 від 21.08.2006р., №15934 від 19.10.2006р., №17869 від 20.11.2006р., №19253 від 26.12.2006р., № 6604 від 18.05.2007р., уточнюючих документів № 8573, від 01.02.2006р., №8574 від 01.03.2006р., №8572 від 01.11.2005р., №8571 від 01.10.2005р., №8573 від 20.06.2006р., №8574 від 20.06.2006р., №8572 від 20.06.2006р., №8571 від 20.06.2006р., №12861 від 01.05.2006р., № 12861 від 21.08.2006р., № 17529 від 01.07.2006р., №19251 від 01.08.2006р., №19251 від 01.08.2006р., № 19251 від 26.12.2006р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2007р. по справі № 2а-4606/07 була розстрочена заборгованість з ПДВ у розмірі 8155196,00 грн., яка виникла на підставі декларації № 10091 від 18.07.2006р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2007р. по справі № 2а-5122/07 була розстрочена заборгованість з ПДВ у розмірі 9458678,00 грн., яка виникла на підставі декларації з ПДВ № 12091 від 17.08.2007р.

Відповідач листом № 2692/10/24-012 від 10.02.2009р. повідомив позивача, що платіж здійсненний позивачем 26.12.2008р., згідно Постанови КМУ від 25.04.2008р. № 440 платіжним дорученням №633, відображено в КОР як сплату розстроченого боргу за вищезазначеними рішеннями Донецького окружного адміністративного суду. Таким чином, позивач виказав своє волевиявлення, згідно з яким сплачену суму бажав зарахувати в погашення податкових зобовязань, які виникли у 2006-2007 роках. Відповідач був обізнаний про вказане волевиявлення та підтвердив його виконання. Однак фактично зарахував отриману суму в погашення іншого боргу, що підтверджується зазначеним вище рахунком (а.с.170). Суд вважає таке неправомірним виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення…» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976 реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам законодавства лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до п. 32.3 ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів з урахуванням особливостей, встановлених п.22.6 ст.22 цього Закону. Відповідальність за відповідність інформації , зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється переказ, згідно з п.33.2 цього Закону, несе платник.

Згідно п. 2.9 наведеної вище Інструкції банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими документами Національного Банку України, які можуть стосуватися, зокрема, зміни з ініціативи банку платника (у звязку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог нормативно-правових актів Національного банку) номера рахунку платника, назви та коду банку платника. Внесення банком змін до реквізиту платіжного доручення "Призначення платежу" нормативно-правовими актами не передбачається.

Згідно Інструкції спори між платником податку та отримувачем коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними без участі банків. Платники і отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку. Вказана правова позиція підтверджується листом Національного Банку України "Про виправлення в розрахунковому документі" № 25-113/1506-9580 від 26.09.2005р.

Отже, згідно вищенаведеного, щодо питання про внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення, після зарахування коштів на рахунок отримувача, вирішується між платником і отримувачем коштів. Аналогічних висновків дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10.02.2010р. по справі К-8470/07.

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вбачається з наданого позивачем платіжного доручення № 633 від 26.12.2008р. останній у призначенні платежу зазначив «погашення податкової заборгованості з ПДВ згідно Постанови КМУ № 440 від 25.04.2008р.», що відрізняються від спрямованості платежу, яку здійснив відповідач.

Як вже зазначалося між позивачем як платником коштів, та відповідачем питання про зобовязання, які погашаються спірним платіжним дорученням було вирішено шляхом обміну листами.

Отже, борг, який вказаний у розрахунку відповідача платіжним дорученням № 633 від 26.12.2008р. не сплачувався.

Зважаючи на це, відповідачем було здійснено нарахування пені без урахування приписів Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та інших наведених вище нормативно-правових актів. У звязку з чим, суд дійшов висновку, що остання нарахована неправомірно.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Судом встановлено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з судового збору.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Зобовязати Добропільську обєднану державну податкову інспекцію (85000, Донецька область, м. Добропілля, пров. Радянський, 4, ЄДРПОУ 23355183) внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП «Добропіллявугілля» (85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з податку на додану вартість за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 273372,59грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 26 травня 2010 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 01 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.