Рішення № 97921378, 16.06.2021, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/683/21

Провадження № 2-а/743/78/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі Воєдило О.В.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейський з РПП ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, старший сержант поліції Коршаков Артем Іванович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Чернігівській області, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 667907 від 01.06.2021, винесену щодо нього за ст. 183 КУпАП, поліцейським з РПП ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, старшим сержантом поліції Коршаковим Артемом Івановичем, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаною постановою позивача протиправно було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 грн, за те, що він, нібито, 01.06.2021, близько 10 год. 37 хв., здійснив завідомо неправдивий виклик поліції у виді дзвінка на спецлінію «102» з повідомленням про те, що його племінник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинен знаходитися під домашнім арештом в АДРЕСА_1 , хоча цього факту насправді не було. У свою чергу, позивач зазначає, що жодного правопорушення не вчиняв, здійснивши зазначений дзвінок на спецлінію «102», оскільки був впевнений, що його племінник ОСОБА_2 , щодо якого ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 25.05.2021 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, повинен знаходитися у квартирі по АДРЕСА_2 , яку позивач йому орендував з 22.05.2021, та про що було погодженого з оперуповноваженим ОСОБА_3 під час телефонної розмови з ним 26.05.2021. Адже зазначеною ухвалою слідчого судді було визначено місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , за якою проживають батьки позивача та з якими ОСОБА_2 неодноразово вчиняв конфлікти. Відтак, виявивши ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , позивач був впевнений, що його племінник порушує умови домашнього арешту, застосованого до нього, тому повідомив про цей факт поліцію, не маючи при цьому жодного умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику поліції.

У судове засідання позивач не з`явився, надавши до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність та в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Від нього до суду не надходило відзиву на позов та клопотань про відкладення розгляду справи.

Третя особа - поліцейський Коршаков А.І., у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність та в якій зазначив, що оскаржувана постанова була винесена ним на законних підставах, тому у позові ОСОБА_1 слід відмовити. Крім того, до заяви поліцейський ОСОБА_4 долучив оптичний носій із записом події, яка сталася 01.06.2021 та була зафіксована на бодікамеру.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 667907 від 01.06.2021, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 850 грн, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, яке полягало у тому, що 01.06.2021, близько 10 год. 37 хв., ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції у виді дзвінка на спецлінію «102» з повідомленням про те, що його племінник, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинен знаходитися під домашнім арештом в с. Калита, а знаходиться в с. Замглай, хоча цього факту насправді не було.

Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у виді накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, накладенню адміністративного стягнення на особу обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Так, об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у виклику представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Тобто дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб.

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона цього проступку характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Наявність події і складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст. 73, 74 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, дослідженими скріншотами та аудіозаписами, які містяться на оптичному носії, долученому позивачем до позовної заяви, підтверджується, що 26.05.2021 о 20 год. 52 хв. було здійснено вихідний дзвінок на мобільний номер НОМЕР_1 (який підписаний як « ОСОБА_5 ») без відповіді. 26.05.2021 о 20 год. 52 хв. здійснено вихідний дзвінок на мобільний номер НОМЕР_2 (який підписаний як «(опер) ОСОБА_3 »), тривалістю 1 хв. 4 с. Під час зазначеного телефонного дзвінка ОСОБА_1 повідомив зазначеній особі, що ОСОБА_2 , який має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, буде проживати в смт. Калита, де для нього орендована квартира, на що співрозмовник погодився. 01.06.2021 о 10 год. 37 хв. здійснено дзвінок на номер 102, під час якого ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_2 , який знаходиться під домашнім арештом, порушує його умови, знаходячись в АДРЕСА_1 .

З дослідженого відеозапису, який міститься на оптичному носії, наданого суду третьою особою - поліцейським ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_1 пояснював останньому вищезазначені обставини. Проте, поліцейським, після спілкування зі слідчим у телефонному режимі, було роз`яснено, що про зміну місця проживання під час домашнього арешту підозрюваний повідомляє слідчому особисто. На що позивач зазначив, що 26.05.2021 він здійснював дзвінок оперуповноваженому, який 25.05.2021 привіз ОСОБА_2 , у присутності останнього. Також з відеозапису не вбачається, що позивачу було відомо про спілкування ОСОБА_2 після 26.05.2021 зі слідчим, якому доручено проведення досудового розслідування, щодо чергової зміни місця проживання ОСОБА_2 з смт. Калита на смт. Замглай.

Даючи оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов висновку, що позивач не мав прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, так як, зателефонувавши на спецлінію «102», він не бажав даремного виїзду на місце виклику працівників поліції, оскільки вважав, що повідомлена ним інформація відповідала дійсності.

У свою чергу, поліцейський ОСОБА_4 при винесенні оскаржуваної постанови щодо ОСОБА_1 , у порушення ст. 280 КУпАП, не надав належної правової оцінки його діям, не встановив форму вини та не врахував те, що позивач добросовісно помилився щодо порушення його племінником, ОСОБА_2 , умов домашнього арешту.

Як вже зазначалось, процесуальний обов`язок доказування правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень діючого процесуального законодавства, покладено на відповідача.

Оскільки доводи ОСОБА_2 спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності його вини трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, якщо під час розгляду справи вина у вчиненні адміністративного правопорушення не була доведена належними та допустимими доказами, це має прирівнюватись до доведеної невинуватості.

Аналізуючи усі обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи положення ст. 286 КАС України та ст. 247 КУпАП, особливості здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, а саме те, що постанова про накладення адміністративного стягнення у таких справах виноситься поліцейським після вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу, при перегляді такої постанови у судовому порядку та у випадку її скасування, у тому числі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відповідна справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, його позов підлягає задоволенню, постанова серії ГАА № 667907 від 01.06.2021 - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 241 - 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 40108651), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: поліцейський з РПП ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, старший сержант поліції ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 ), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -задовольнити в повному обсязі.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 667907 від 01.06.2021, винесену поліцейським з РПП ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, старшим сержантом поліції Коршаковим Артемом Івановичем, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено 16 червня 2021 року.

Суддя О.В. Павленко