Ухвала суду № 97921342, 25.06.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3575/21

Провадження № 1-кс/740/791/21

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

25 червня 2021 року м. Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Зінич А.С.,

учасники судового процесу:

- прокурор Петренко С. В.,

- слідчий Омельченко Р. Г.,

- підозрюваний ОСОБА_1 ,

-з ахисник Вертелецька Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання старшого слідчого Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області Омельченка Романа Геннадійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Петренком Станіславом Васильовичем, заявлене у межах кримінального провадження, внесеного 23 червня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270300000540, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

установив:

У поданому до суду клопотанні слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , посилаючись таке.

У провадженні СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021270300000540 від 23 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 23.06.2021 близько 15-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , без жодних вагомих підстав вчинив сварку з електромонтером Ніжинського РЕМ АТ «Чернігівобленерго» ОСОБА_2 , яка виконувала свої функціональні обов`язки з перевірки показань лічильника електроенергії.

У подальшому з метою демонстрації зневаги до загальноприйнятих норм поведінки з мотивів явної неповаги до суспільства, перешкоджаючи нормальній роботі працівника Ніжинського РЕМ, використовуючи предмет, схожий на пістолет з маркуванням EKDE Viper 3 ЕЗИР-1460609, Cal. 4мм Flober, тримаючи його в руці, чим обумовив у потерпілої впевненість у можливості його протиправного застосування, у грубій наполегливій формі, виражаючись нецензурною лайкою, став вимагати від ОСОБА_2 , щоб вона повернулася на територію даного домоволодіння. У подальшому ОСОБА_1 здійснив один постріл угору, наздогнав її, схопив за плече та приставивши до голови потерпілої предмет, схожий на пістолет, почав затягувати ОСОБА_2 до вищевказаного домогосподарства, ознак його хуліганські дії були припинені сусідкою ОСОБА_3 .

24.06.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у вчиненні хуліганства – грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

На стадії досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а саме: протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протокол огляду від 23.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками; речові докази; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненні діянь, в яких він підозрюється, визнав повністю.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обирається з метою запобігання обґрунтованим ризикам, зазначеним у п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки після повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання на строк від трьох до семи років позбавлення волі, досудове слідство вважає, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи вид та міру покарання, може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний не одружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання на строк від трьох до семи років позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань, оскільки йому відомі місця проживання учасників події.

Отже, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Застосування ж більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, оскільки не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу слід враховувати: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, відсутність міцних соціальних зв`язків.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до ОСОБА_1 як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, просили задовольнити.

Зокрема, прокурор просив урахувати, що ОСОБА_1 учинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння і згідно з показами свідка він зловживає алкогольними напоями, може вести себе агресивно. Просив хоч на час проведення досудового розслідування ізолювати підозрюваного від суспільства, зокрема потерпілої та свідків.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 погодився з обставинами вчинення ним кримінального правопорушення, вину визнав. Пояснив, що він є військовим пенсіонером, проживає один у хаті покійної матері. Розлучений, його діти проживають за кордоном, з ними він не спілкується. Напередодні цієї події стався випадок за участю аферисток, які видавали себе за працівників комунальних служб і обходили домівки, тому він сплутав потерпілу з ними, думав, що вона одна з них. Просив не обирати стосовно нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки він має вікові захворювання, а також в нього є борги, йому потрібно їх погашати.

Захисник підозрюваного категорично заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити, посилаючись на те, що жодного з ризиків не існує, клопотання необґрунтоване. Підозрюваний визнав свою вину, активно сприяв слідству. Під час події він не заперечував проти виклику поліції, опору не чинив. Підозрюваний є військовим пенсіонером, особою похилого віку. Разом з цим звернула увагу, що покарання за ч. 4 ст. 296 КК України від 3 років.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

У рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, детальний перелік яких міститься у клопотанні, які долучені до клопотання та досліджені в судовому засіданні.

При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.

Аналіз доданих до клопотання доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практику ЄСПЛ, за якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

За рішенням ЄСПЛ у справі «Мамедова проти Росії» посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з цим слід зазначити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в стані алкогольного сп`яніння, за яке законом передбачене покарання від 3 до 7 років позбавлення волі. Він не має міцних соціальних зв`язків. Згідно з показами свідка ОСОБА_3 , яка є сусідкою підозрюваного, він протягом 10 років зловживає спиртними напоями.

Вказані обставини свідчать про наявність ризику впливу на свідка, яка є сусідкою підозрюваного, та потерпілої у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками станом на час розгляду клопотання, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити на відміну від інших більш м`яких запобіжних заходів належне виконання ним процесуальних обов`язків.

Застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак слідчий суддя вважає за можливе клопотання задовольнити.

Разом з цим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких убачається з обґрунтування клопотання.

Так, згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд. Судова практика ЄСПЛ встановлює, що не відповідає пункту 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі неявки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні (рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії», «Мангурас проти Іспанії»).

Слідчий суддя вважає, що одночасно ОСОБА_1 слід визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 800,00 грн, зобов`язавши підозрюваного в разі внесення застави виконувати процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками цього кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання слідчого Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області Омельченка Романа Геннадійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Петренком Станіславом Васильовичем, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Ніжині Чернігівської області, розлучений, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 серпня 2021 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави виконувати процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA128201720355289002000005960, одержувач ТУ ДСА України у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Термін дії обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 20 серпня 2021 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити під розписку підозрюваному ОСОБА_1 , ухвалу направити до відома прокурору Ніжинської окружної прокуратури та для виконання до Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області, Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор».

Органу досудового розслідування повідомити рідних підозрюваного ОСОБА_1 про обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 – у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено і підписано 29 червня 2021 року.

Слідчий суддя І. М. Шевченко