Постанова № 9792096, 17.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2010 р. справа № 2а-400/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Головіної К.І.

при секретаріПотапенко О.М.

за участю представника позивача Баікіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової ін спекції у Новоазовському районі Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового рішення № 0000772300 від 13.07.2009 року про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Азовнефтепродукт плюс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової ін спекції у Новоазовському районі Донецької області про визнання недійсним податкового рішення № 0000772300 від 13.07.2009 року про застосування штрафних санкцій у сумі 469103,80 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що у червні 2009 року Жовтневою міжрайонною Державною податковою ін спекцією м. Маріуполя Донецької області була проведена перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахункових операцій, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій на автозаправній станції № 11, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, 147, що належить позивачеві.

Матеріали перевірки були передані на розгляд до Державної податкової ін спекції у Новоазовському районі Донецької області. За результатами їх розгляду до ТОВ «Азовнефтепродукт плюс» відповідачем були застосовані штрафні санкції у розмірі 469103,80 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, що полягало у реалізації паливно-мастильних матеріалів без наявності товарно-транспортних накладних.

Позивач із вказаним рішенням не погоджується та просить визнати його недійсним з тих підстав, що облік руху паливно-мастильних матеріалів на підприємстві та, зокрема, на АЗС № 11, забезпечено повністю у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року.

Належний облік руху товарно-матеріальних цінностей, у даному випадку нафтопродуктів, на час перевірки підтверджувався товарно-транспортними накладними, актами-приймання передачі, журналами обліку нафтопродуктів, наявними на АЗС та в бухгалтерії ТОВ «Азовнефтепродукт плюс».

Позивач зазначає, що відображені в акті перевірки порушення порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, не відповідають дійсності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначвши, що спірне рішення прийнято законно, під час перевірки було встановлено порушення порядку обліку товарних запасів на місці їх реалізації. Так, на АЗС № 11 на момент проведення перевірки фахівцям, що її здійснювали, не були надані товарно-транспортні накладні, графік передачі первинних документів до бухгалтерії з АЗС та реєстри переданих разом із змінним звітом АЗС за формою 17 - НП первинних документів, як це передбачено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Підстав для задоволення позовних вимог немає, а тому просив відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» згідно свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, зареєстроване Новоазовською районною державною адміністрацією Донецької області 23.09.2004 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Новоазовському районі Донецької області (а.с. 6-8).

Відповідач - Державна податкова ін спекція у Новоазовському районі Донецької області є субєктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, визначені ст. ст. 10 - 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 24.06.2009 року о 14.00 год. Жовтневою міжрайонною Державною податковою ін спекцією м. Маріуполя Донецької області на підставі наказу начальника ДПІ № 1218 від 23.06.2009 року та направлень на перевірку №№ 845, 846 від 23.06.2009 року була здійснена позапланова перевірка діяльності ТОВ «Азовнефтепродукт плюс» на автозаправній станції № 11, розташованій за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, 147, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), дотримання вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, наслідки якої викладені в акті № 0427/05/81/23/33065688 від 24.06.2009 року (а.с. 40-45).

Зазначений акт був складений посадовими особами Жовтневої МДПІ Ногашем Д.М. та Гейманом С.К., що проводили перевірку, у присутності директора АЗС Сопко О.М., оператора ОСОБА_5 та продавця ОСОБА_6 У подальшому акт та матеріали перевірки надіслано до ДПІ у Новоазовському районі для прийняття рішення (а.с. 9-13, 14-17).

Перевіркою було встановлено порушення пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - реалізація паливно-мастильних матеріалів (ПММ), які не обліковані у встановленому порядку. Згідно Х-звіту за 24.06.2009 року залишки ПММ на місці реалізації склали: бензин А-95 - 16495 л. на загальну суму 110516,50 грн.; бензин А-92 - 7593 л. на загальну суму 48974,85 грн.; бензин А-95П - 9510 л. на загальну суму 67521 грн.; бензин А-98 - 6852 л. на загальну суму 51390 грн.; дизельне паливо - 4999 л. на загальну суму 27494,50 грн. Вказані паливно-мастильні матеріали реалізовувались без наявності накладних на АЗС № 11. Також був встановлений факт реалізації без наявності накладних алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами розгляду матеріалів перевірки начальником ДП1 у Новоазовському районі на підставі ст.ст. 20-21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за формою «С» № 0000772300 від 13.07.2009 року на загальну суму 469103,80 грн., яке отримано платником 14.07.2009 року (а.с. 13).

Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак згідно відповідей ДПА у Донецькій області та ДПА України рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення (а.с.47-60).

Вищевказані фактичні обставини у справі сторонами визнаються та не оспорюються.

Предметом даного спору є правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 469103,80 грн. за порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Перевіряючи законність та обґрунтованість податкового рішення № 0000772300 від 13.07.2009 року, суд прийшов до висновку, що ДПІ у Новоазовському районі прийняла вказане рішення з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Порядок обліку паливно-мастильних матеріалів на АЗС передбачений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року.

Відповідно до п. 10.2.1 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності

Згідно до п. 10.2.10 Інструкції оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами на підставі ТТН та акту приймання (у разі його наявності), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП згідно пункту 10.4.1 Інструкції.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Таким чином, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН, актами приймання), змінними звітами АЗС, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок.

Позиція відповідача у справі ґрунтується на тому, що позивач реалізував ПММ, які не обліковані у встановленому порядку. Допитані у судовому засіданні свідки Ногаш Д.М. та Гейман С.К. пояснили, що під час перевірки їм не були надані первинні документи (накладні, облікові журнали), які б свідчили про облік паливно-мастильних матеріалів, що реалізовувались на АЗС, а тому ними був зроблений висновок про порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі Х звіту за 24.06.2009 року.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що на час перевірки на АЗС № 11 у наявності були копії товарно-транспортних накладних на відпуск пального, актів прийому-передачі нафтопродуктів (оригінали знаходились у бухгалтерії), журнал обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП, змінні звіти про рух нафтопродуктів на АЗС за формою № 17-НП.

Даний факт підтверджуються поясненнями представника позивача, а також показаннями свідка Сопко О.М. старшого оператора АЗС № 11, яка пояснила суду, що 24.06.2009 року під час проведення перевірка посадовими особами Жовтневої МДПІ були затребувані товарно-транспортні накладні на пальне, що реалізувалось. Оскільки оригінали всіх первинних документів до 10-00 год. щоденно передаються до головного офісу, вона запропонувала оглянути копії цих документів, однак, останні до уваги прийняті не були. Будь-які інші документи перевіряючими не запитувались.

Суду були надані оригінали товарно-транспортних накладних на відпуск пального, актів прийому-передачі нафтопродуктів, журнал обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП, зареєстрований у ДПІ в Новоазовському районі; змінні звіти про рух нафтопродуктів на АЗС за формою № 17-НП за період 05.06.2009 року по 25.06.2009 року для огляду. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи та приймаються судом у якості належних доказів (а.с. 61-87, 123-221).

Факт передачі оригіналів первинних документів до центрального офісу товариства підтверджується актом перевірки, а також наказом директора ТОВ «Азовнефтепродукт» № 47 х від 01.03.2009 року про встановлення режиму роботи АЗС та графіка передачі первинних документів (а.с. 113).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, не зясувавши, чи ведеться облік товарів на АЗС та не врахувавши всіх обставин справи, зробив передчасний висновок про наявність в діях позивача порушення лише на підставі Х звіту.

Крім того, суд зазначає, що відповідач не визначив, яке саме порушення мало місце у даному випадку та яка відповідальність настає за його вчинення.

Правовою підставою для застосування штрафних санкцій ДПІ у Новоазовському районі визначено ст.ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які передбачають відповідальність за різні порушення, а саме:

-до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 20 Закону);

-до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 21 Закону).

Також розрахунок штрафних санкцій відповідачем зроблений, виходячи із фактичної вартості залишків товару на місці реалізації згідно відомості, доданої до акту перевірки (а.с. 44-45), що суперечить вимогам статтей 20 та 21 Закону, згідно яких розмір штрафу розраховується виходячи із вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Новоазовському районі Донецької області, приймаючи рішення № 0000772300 від 13.07.2009 року та застосовуючи штраф, виходячи із фактичної вартості залишків товару на місці реалізації, діяла з порушенням способу накладення штрафних санкцій, передбаченого законодавством України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, упереджено, нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення, оскільки на момент прийняття такого рішення підстав для застосування штрафних санкцій у відповідача не було.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В той же час згідно частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач в даному випадку не довів правомірності свого рішення № 0000772300 від 13.07.2009 року, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-11, 69-72, 94, 158-163, 167, 185, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» до Державної податкової ін спекції у Новоазовському районі Донецької області про визнання недійсним податкового рішення № 0000772300 від 13.07.2009 року про застосування штрафних санкцій.

Визнати недійсним рішення Державної податкової ін спекції у Новоазовському районі Донецької області № 0000772300 від 13.07.2009 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» штрафних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 17 травня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 21 травня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Головіна К.І.