Рішення № 97919094, 18.06.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4608/21

Провадження № 2-о/727/71/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Слободян Г.М,

за участю секретаря судових засідань - Дячук І.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання і реєстраці\: АДРЕСА_1 ); заінтересована особа Чернівецька міська рада про встановлення факту належності правостановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу заінтересована особа: Чернівецька міська рада.

В заяві вказує, що 24 грудня 1997 року Управлінням приватизації Чернівецької міської ради було видане свіоцтво про право власності на житло, яке посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності мадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Вказує, що 12 лютого 2021 року однин із співвласників вказаної квартири, а саме ОСОБА_5 , помер. ОСОБА_2 є батьком заявника - ОСОБА_6 . Заявник та його мати - ОСОБА_3 , яка є дружиною померлого та також співвласницею квартири, звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Зазначає, що в нотаріуса було виявлено, що в свідоцтві про право власності на житло 24 грудня 1997 року, прізвище заявника записане, як « ОСОБА_7 », а в паспорті прізвище заявника записане, як « ОСОБА_8 ». У зв`язку із тим, що у написанні прізвищі заявника існують розбіжності, нотаріус повідомила про те, що пред`явлене свідоцтво про право власності на житло не підтверджує за заявником його право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Окрім наведеного мотивує вимоги і тим, що є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, у вказаному договорі прізвище заявника також записано як « ОСОБА_7 ». Вважає, що розбіжності у перекладі з російської на українську мову призвели до того, що свідоцтво про його народження було видане на російській мові, та потім отримавши паспорт прізвище переклали як « ОСОБА_7 » Просить заявлені вимоги за його заявою задовольнити.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою суду від 31.05.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Заявник ОСОБА_1 та його представник, адвокат Дубець М.О. в судове засідання не з`явилися, до початку розгляду заяви спрямували до суду заяву в якій просили справу розглядати у їх відсутність, вимоги заяви підтримали в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явився. До початку розгляду справи, представник заінтересованої особи Осовська М. спрямувала листа, згідно якого розгляд справи просила проводити у її відсутність. Заперечень щодо задоволення заяви не зазначила. Просила, ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного закону.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні в справі докази, надавши оцінку всім в сукупності та кожному окремо доказам та аргументам заявника, а також враховуючи позицію заінтересованої особи яка вимоги заяви підтримала, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем її проживання.

Згідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Досліджені судом докази

Судом належними і допустимими доказами встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .09.2015 року Шевченківським РВ УДМС у Чернівецькій області прізвище заявника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-7)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 1972 року виданого російською мовою, заявниу « ОСОБА_9 » народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , де батьками вказані: батько « ОСОБА_10 » та мати « ОСОБА_11 » (а.с.14), згідно повторно свідоцтва про народження НОМЕР_3 виданого відділом ДРАЦС по місту Камянець-Подільському реєстраційної служби Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області українською мовою зазначено « ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.15).Військовий квиток серії НОМЕР_4 російською мовою прізвище заявника зазначено « ОСОБА_9 » (а.с.17).

Отже свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_4 і 23 квітня 2009 року виданоУправлінням приватизації Чернівеуької міської ради - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.9)

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири зареєстрованого в реєстрі за №1447 від 23.04.2009 ОСОБА_12 придбав Ѕ частки квартири під АДРЕСА_5 (а.с.10)після чого зареєстрував за собою частку у праві власності на квартиру за собою (а.с.11,12).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо викладення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, тощо.

Зі змісту роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення юридичного факту правовстановлюючих докуменів, а саме що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 являється одною і тою самою особою, а тому вказане не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом під час з"ясування фактичних обставин справи, встановлені факти та відповідні їм правовідносини, у суду немає жодних підстав ставити під сумнів обставини, викладені заявником в своїй заяві, оскільки прри дослідженні доказів в справі встановлено що дійсно заявник був записаний в графі прізвище « ОСОБА_7 » однак після здійснення перекладу свідоцтва про народження з російської мови було допущено помилку в літері при перекладі заміть вірного «Ніжинський».

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Висновки

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються заявник, на підставу заявлених вимог, оцінивши належність доказів, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 223, 258, 259, 263-265, 268, 315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності правостановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 правовстановлюючих документів, зокрема:

- свідоцтва про право власності на житло, а саме на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , виданого 24 грудня 1997 року Управлінням приватизації Чернівецької міської ради;

- договору купівлі-продажу квартири під АДРЕСА_5 , посвідченого 23 квітня 2009 року, зареєстровано у реєстрі під № 1447 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці або безпосередньо до апеляційної інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 18.06.2021 року.

Суддя Слободян Г.М.