Рішення № 97918928, 16.06.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

712/12908/19

2/712/120/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.П.

представника позивача Осадчого В.А.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Заруба С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що з 12 лютого 2016 року по 28 серпня 2019 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Позивач та відповідач є батьками малолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2019 року у справі № 711/9640/18) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12листопала 2018 року та до досягнення дитиною повноліття повноліття; стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини його доходу щомісячно, починаючи з 12 листопада 2018 року в до досягнення дитиною трирічного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на сьогоднішній день позивач потребує подальшого утримання, оскільки не має можливості працевлаштуватися, в зв`язку з чим звернулась до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому посив выдмовити в задоволенны заявлених позовних вимог в зв`язку з їх необгрунтованістю та безпыдставністю.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2019 року (справа № 711/9640/18) з нього на користь позивача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Заборгованість зі сплати аліментів у відповідача відсутня.

Представник позивача - адвокат Осадчий В.А. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - адвокат Заруба С.О. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали, протии їх задоволення заперчували.

Заслухавши преставника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 серпня 2019 року у справі № 712/6254/19 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 лютого 2016 року у Черкаському міському відділі державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 20, - розірваний.

Згідно копії свідоцтва про народження від 30 вересня 2016 року, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Чикаго, округу Кук, штат Іллінойс, США.

В графі «Ім`я матері» зазначено - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В графі «Ім`я батька» відомості про батька відсутні.

Відповідач в судовому засіданні визнав, що він є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даний факт встановлений рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2019 року у справі № 711/9640/18, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 листопада 2018 року та до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання останньої у розмірі 1/6 частини його доходу щомісячно, починаючи з 12 листопада 2018 року і до досягнення донькою - ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 6 ст.84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2019 року у справі № 711/9640/18 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягувались на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментив розмірі 1/6 частини його доходу щомісячно, починаючи з 12 листопада 2018 року і до досягнення донькою - ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Станом на день звернення позивача з вказаною позовною заявою доньці позивача та відповідача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось три роки.

Відповідно до ч.4 ст. 76 Сімейного кодексу України, якщо у звязку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім`ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв`язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання в цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 серпня 2019 року у справі № 712/6254/19 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 лютого 2016 року у Черкаському міському відділі державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 20, - розірваний. Рішення набрало законної сили 30 вересня 2019 року.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.4 ст. 76 Сімейного кодексу України, позивач має право отримувати аліменти від позивача протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.4ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 296/5385/17, «Право на утримання після розірвання шлюбу регламентується статтею 76 СК України, за змістом якої розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу; після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу; особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу. Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, зокрема: перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу, якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу, а також коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення. Таким чином, право на утримання (аліменти) має зазначена вище непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом».

Враховуючи викладене, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 161/16931/16-ц та постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15, від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1111цс17 та від 11 жовтня 2018 року у справі № 161/16931/16-ц).

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 30 вересня 2016 року її було «викреслено зі списку студентів» Академії фінансів і бізнесу Вістула (республіка Польща, м. Варшава) відразу після нароження дитини.

В зв`язку з доглядом за дитиною позивач не мала можливості отримати вищу освіту та працевлаштуватись.

До позовної заяви позивачем надано свідоцтво про визнання в України іноземного документа про освіту від 20 грудня 2017 року № N-9054-17, карта курсу навчання, видана 11 грудня 2017 року ОСОБА_4 Академією фінансів та бізнесу Вістула ( м. Варшава, республіка Польща) надає право на території України на продовження навчання ідповідно до чинного законодавства у вищих навчальних закладах України для здобуття бакалаврського ступеня з рівня, що визначається навчальним закладом. Підстава для прийняття рішення: Угода між кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів від 11 квітня 2005 року.

Крім того , до позовної заяви позивачем надано довідку Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького № 411 від 22 травня 201 року,згідно якої, ОСОБА_4 навчається на третьому курсі інституту іноземних мов Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького; термін навчання - чотири роки з 01 вересня 2017 року по 01 липня 2020 року; форма навчання - заочна.

Враховуючи викладене, доводи позивача про неможливість продовження навчання та отримання вищої освіти є необгрунтованими і безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Матеріали справи не містять і позивачем не надано суду доказів непрацездатності позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що позивач є працездатною.

Крім того, позивачем до позовної заяви останнього надано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , згідно якої наказом № 97-к від 10 грудня 2018 року ОСОБА_4 була прийнята на посаду фахівця відділу контакт центру Черкаської філії Управління по роботі з проблемною заборгованістю ТОВ «Служба Приватних Виконавців».

Наказом № 30-к від 15 квітня 2019 року позивач звільнена з посади за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС 14».

Згідно довідки № 11-01 від 11 січня 2020 року, виданої Генеральним директором ТОВ «КОЛОС 14» ОСОБА_6, який є батьком позивача, учасники товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС 14» (ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36027856): ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за період з 22 березня 2016 року по теперіфшній час дивіденди в Товаристві з обмеженою відповідальністю «КОЛОС 14», як Учасники товариства, не отримували.

Вказана довідка не є достатнім доказом неможливості отримання позивачем дивідендів. В матеріалах справи відсутні і позивачем не надано суду доказів збитковості ТОВ «КОЛОС 14» та ненарахування ТОВ «КОЛОС 14» дивідендів позивачу за вказаний в довідці період.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.75, 76, 77 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 263, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21 червня 2021 року.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя О.М. Борєйко