Ухвала суду № 97918720, 22.06.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2247/16-а

провадження №6-а/619/1/21

УХВАЛА

іменем України

22 червня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибок Є.А.

Справа № 619/2247/16-а

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України;

відповідач: Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області.

Суть питання, що вирішується ухвалою.

03 травня 2021 року представник Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України звернулася до суду з заявою про поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 виплачену йому Управлінням Держспецзв`язку в Харківській області одноразову грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення у сумі 79 704,00 грн. В обґрунтування заяви представник зазначила, що Управлінням Держспецзв`язку в Харківській області, Адміністрацією Держспецзв`язку було видано наказ від 22.04.2016 № 5-Ф «Про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 не погодившись із таким рішенням Адміністрації Держспецзв`язку оскаржив його у Дергачівському районному суді Харківської області. Дергачівським районним судом Харківської області 21.10.2016 винесено постанову, якою у позовних вимогах ОСОБА_1 було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та зобов`язано Адміністрацію Держспецзв`язку призначити, а Управління Держспецзв`язку в Харківській області виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності в розмірі 48-місячного грошового забезпечення. На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 та постанови про відкриття виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 01.03.2017, Адміністрацією Держспецзв`язку було прийнято рішення про призначення грошової виплати у розмірі 48-місячного грошового забезпечення (79 704,00 грн) ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням йому інвалідності (наказ Адміністрації Держспецзв`язку від 29.03.2017 № 10-ф «Про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 »). Відповідно до виписки за 13.04.2017 одноразову грошову допомогу у сумі 79 704,00 грн перераховано на рахунок ОСОБА_1 26.02.2021 до Адміністрації Держспецзв`язку надійшла постанова Верховного Суду від 18.02.2021, ухвалена за результатами розгляду касаційної скарги Адміністрації Держспецзв`язку та Управління Держспецзв`язку у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017. Вказаною постановою суду скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 і залишено в силі постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21.10.2016, якою в задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.

У судове засідання представник відповідачів не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просив задовольнити заяву про поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 з підстав, які зазначені у ній, та судовий розгляд провести у його відсутність.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду письмові заперечення проти задоволення заяви та судовий розгляд просив провести у його відсутність. Свої заперечення проти заяви обґрунтував тим, що поворот виконання рішення стягненням, як того вимагають відповідачі, не відповідає правовій природі вказаного інституту, оскільки скасована постанова не стосувалася стягнення коштів або іншого майна. Також вказав, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Таким чином, поворот виконання рішення у справах, пов`язаних із присудженням виплат заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення про стягнення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Проте, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо призначення йому одноразової грошової допомоги та ненадання відповідей на його звернення протиправним; зобов`язати Адміністрацію державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначити, а Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності в розмірі 48 місячного грошового забезпечення; стягнути з Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на його користь моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21.10.2016 по справі № 619/2247/16-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області по ненаданню відповіді на звернення протиправними. Скасовано наказ Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 22.04.2016 про відмову у призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов`язано Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначити, а Управління Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності в розмірі 48-місячного грошового забезпечення. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі № 619/2247/16-а - скасовано. Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2016 року у справі № 619/2247/16-а залишено в силі.

Правові питання застосування повороту виконання судових рішень врегульовано положеннями статті 380 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною сьомою-дев`ятою статті 380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 КАС України.

Так, вказаною нормою встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Поворот виконання рішення в даному випадку допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби.

Відтак, на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України.

Згідно з відповідною нормою не допускається поворот виконання судових рішень у вищезазначеній категорії справ, за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документах.

Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Так, у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

В той же час, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні, а Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не надані відомості на підтвердження того, що скасована постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року була обґрунтована повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Натомість, постанова Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у даній справі обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Крім того, суд зазначає, що спосіб повороту виконання судового рішення, зазначений у заяві, порушує право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.50 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97).

Доводи відповідача про те, що в даному випадку положення ст. 381 КАС України не підлягають застосуванню, оскільки одноразова грошова допомога не є заробітною платою, іншим видом грошового утримання у відносинах публічної служби, а тому наявні підстави для повороту виконання судового рішення, суд вважає помилковими, оскільки скасоване судове рішення стосувалося присудження саме виплати у відносинах публічної служби.

Згідно з ч. 2 ст. 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ч. 9 ст. 380 КАС України суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 241-243, 248, 295, 380, 381 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі № 619/2247/16-а відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29 червня 2021 року.

Суддя Є. А. Болибок