Рішення № 97918324, 29.06.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/756/21

Провадження № 2/293/567/2021

29 червня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Черняхові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 26.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, в якому просив визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 , строку для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дівочки Черняхівського району Житомирської області; визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дівочки Черняхівського району Житомирської області в 60 (шістдесят) днів з дня набрання рішенням законної сили.

1.2. Позов обґрунтовувався тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після смерті батька залишилось спадкове майно, до якого входять земельні ділянки на території Дівочківської сільської ради. Зазначає, що спадкоємцями першої черги після смерті батька є позивач та його рідні брат ОСОБА_2 з сестрою ОСОБА_3 , які із заявами про прийняття спадщини після смерті батька не зверталися. У зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Позивач вважає, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, пов`язаними з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця, а тому звернувся до суду з даним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.03.2021, справа № 293/756/21 передана на розгляд судді Збаражського О.М.

2.2. 29.03.2021 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, за клопотанням позивача витребувано з Черняхівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведену до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.17-19).

2.3. 01.04.2021 на запит суду від Черняхівської державної нотаріальної контори надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру та повідомлено, що спадкова справа відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась (а.с. 24-25).

2.4. 20.04.2021 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відкладено підготовче засідання (а.с.29-30).

2.5. 13.05.2021 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області залучено до участі в справі, в якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виключено їх з числа третіх осіб по справі. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів (а.с.42-44).

2.6. 09.06.2021 ухвалою суду закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду (а.с.63-64).

2.7. Позивач подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити (а.с.60).

2.8. Представник відповідача Черняхівської селищної ради подав до суду заяви про розгляд справи у відсутність представника, щодо рішення покладаються на розсуд суду (а.с.61,70).

2.9. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають (а.с.71,72).

2.10. Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

2.11. Зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.

2.12. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. Батьками позивача ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 (а.с.7).

3.2. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 (а.с.13).

3.3. Відповідно до довідки №39 від 27.01.2021, виданої виконавчим комітетом Дівочківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Лук`янчук М.В., на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою на день смерті ОСОБА_4 та в шестимісячний термін після його смерті проживала та була зареєстрована співмешканка ОСОБА_6 (а.с.8).

3.4. Як вбачається з державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації від 24.05.2004 за №204 є власником земельної ділянки площею 2,08 га в межах згідно з планом на території Дівочківської сільської ради (а.с.12).

3.5. 02.02.2021 державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчуком В.І. винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.11).

3.6. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину ) судом установлено, що відомості на спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковому реєстрі відсутні та спадкова справа не заводилась (а.с.24,25).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

4.2. За змістом статей 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

4.3. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1223, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

4.4. Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

4.5. Частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

4.6. Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

5.1. Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на наявність обставин, які перешкоджали йому своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та зазначив, що у встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою, оскільки тривалий час перебував у важкому психологічному становищі, змушений був працювати у нічну зміну. Зазначив, що був необізнаний із змінами, що сталися в законодавстві щодо порядку прийняття спадщини та вважав, що фактично прийняв спадщину, так як мав документи на майно батька.

5.2. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

5.3. Необізнаність спадкоємця з приводу даних обставин, на переконання суду, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

5.4. Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачами та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

5.5. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

5.6. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

5.7. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

5.8. Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

5.9. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

5.10. Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

5.11. Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

5.12. Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

5.13. Відповідно до норм, закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

5.14. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

5.15. Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

5.16. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

6.2. Керуючись такими засадами цивільного судочинства, як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 60 (шістдесят) днів від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 ,

РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачі:

Черняхівська селищна рада

місцезнаходження за адресою:

Житомирська область,

смт Черняхів, майдан Рад, 2

ЄДРПОУ 04344156

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_3 ,

РНОКПП НОМЕР_4

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_4 ,

РНОКПП НОМЕР_5

Суддя О.М. Збаражський