Ухвала суду № 97918289, 25.06.2021, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/969/21

Номер провадження № 1-кс/194/281/21

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 червня 2021 року м. Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О. за участю прокурора Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Муха Я.І., захисника Палько О.М., при секретарі судового засідання Виходцевій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП№1 ПРВП ГУ НП в Дніпропетровській області Аносова Д.М., погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Муха Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, на утриманні нікого не має, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

23 лютого 2012 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ст.ст. 75,76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки з іспитовим строком 3 роки;

07 березня 2013 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці;

03 червня 2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, ст.ст. 75,76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

05 серпня 2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309, ч. 4 ст. 70, ст.ст. 75,76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років з іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2020 року вирок від 05 серпня 2019 року приведено у відповідність до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року та вважано засудженим до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушенян, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП№1 ПРВП ГУ НП в Дніпропетровській області Аносов Д.М. звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Муха Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 24 червня 2021 року приблизно о 14:20 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу паркової території, розташованої вздовж вул. Курська в м. Тернівка Дніпропетровської області, де в цей час у нього, на ґрунті конфлікту з його співмешканкою, яка висловила намір поїхати від нього до смт. Юр`ївка Павлоградського району Дніпропетровської області, виник злочинний умисел, направлений на перешкоду автотранспортного сполучення, зокрема виїзду громадського транспорту з м. Тернівка Дніпропетровської області, шляхом завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, а саме про мінування будівлі «Автостанції», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Курська, 1.

У подальшому, 24 червня 2021 приблизно о 14:21 год., перебуваючи у межах паркової території, розташованої вздовж вул. Курська в м. Тернівка Дніпропетровської області, реалізуючи злочинний умисел на завідомо неправдиве повідомлення про мінування та можливий вибух, який загрожує загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками, діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, здійснив дзвінок з мобільного телефону «ZTE Blade» A5 2019 ІМЕІ - 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , з сім картою «ВФ Україна» з абонентським номером № НОМЕР_3 , а саме дзвінок на лінію екстреного виклику оператора «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (УОАЗОР).

Під час здійснення дзвінка, ОСОБА_1 24 червня 2021 року о 14:21 год., усвідомлюючи, що надані ним відомості не відповідають дійсності, повідомив працівникам поліції завідомо неправдиву інформацію про те, що замінував будівлю « Автостанції », що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Курська, 1 , тим самим завідомо неправдиво повідомив підготовку до вибуху, що загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, що призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб від виконання їх обов`язків для перевірки вказаного повідомлення та вжиття заходів з метою запобігання загибелі людей та іншим тяжким наслідкам.

24 червня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

25 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

Прокурорв судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Також, зазначив, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, добре знає свідків. Отже, підозрюваний, перебуваючи на свободі, продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, та може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, просив суд застосувати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, зазначив що, підозрюваний повідомив про замінування автостанції, знаючи, що вибухових пристроїв на автостанції не має, чим відволік працівників служб, які виїхали для перевірки його повідомлення.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. А також зазначив, що дійсно він з мобільного телефону повідомив на телефон екстреної служби про замінування автостанції, знаючи, що вибухового пристрою в приміщенні автостанції не має, однак не бажав настання таких наслідків, тому прийшовши на автостанцію повідомив працівникам поліції про те, що це він дзвонив на телефон екстреної служби та повідомляв про замінування автостанції.

Захисник Палько О.М. проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу - нічного домашнього арешту, оскільки ризики не доведені.

Вислухавши підозрюваного, захисника, прокурора, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2021 року за №12021041400000158 за ч. 1 ст. 259 КК України.

25 червня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

В порядку ст.208 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 затриманий о 17-00 год. 24 червня 2021 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_2 від 24 червня 2021 року, протоколами огляу предмету від 24 червня 2021 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 червня 2021 року, протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_3 від 24 червня 2021 року, постановою про визнання речовими доказами від 25 червня 2021 року, актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 24 червня 2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 24 червня 2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 24 червня 2021 року.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, де суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року де суд зазначив «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177,178,183 КПК України та те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, яке у відповідності зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі, та те, що згідно пред`явленої підозри скоїв кримінальне правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком, вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя враховує, що підозрюваний не одружений, на утриманні нікого немає, не працює, що вказує на відсутність у нього міцних сімейних зв`язків, захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має, таким чином менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що підозрюваний сам повідомив працівників поліції про те, що він скоїв, суд не приймає до уваги, оскільки це не є вагомою підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. При цьому слідчий суддя враховує те, що як зазначає підозрюваний він в день, коли сталася подія вживав спиртні напої. Окрім того, слідчим суддею також враховується, що підозрюваний добре знає свідків, а тому може впливати на їх покази.

Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

З урахуванням вище переліченого, слідчий суддя вважає, що не має підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. Отже, в задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту слід відмовити.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи КПК України, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів в межах строку досудового розслідування з одночасним визначенням застави за правилами ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 45400 грн., а також покладенням на підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, п.1,3,5 ч. 1 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП№1 ПРВП ГУ НП в Дніпропетровській області Аносова Д.М., погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Муха Я.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенськ Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17-00 годин 20 серпня 2021 року.

Ухвала слідчого судді діє до 17-00 годині 20 серпня 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.

В задоволенні клопотання захисника Палько О.М. та підозрюваного ОСОБА_1 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, відмовити.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваного обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 45400грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем)на рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26239738, Банк отримувача - ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача - UA158201720355229002000017442.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/969/21 (провадження № 1-кс/194/281/21).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти такі обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя В.О. Корягін