Ухвала суду № 97918072, 25.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4960/21

Провадження № 1-кс/932/2597/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., прокурора Саєнко Ю.Ю., слідчого Краснова Ю.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Федосєєва Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Краснова Ю.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, амністованого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041030000477 від 24.05.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в :

24.06.2021 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся слідчий слідчого відділення Дніпровського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Краснов Ю.І. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.

Вказане клопотання погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Саєнко Ю.Ю.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що Дніпровським районним управлінням поліції ГУНП у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021041030000477 від 24.05.2021 року.

Вказує, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що 23.05.2021 року приблизно о 18 годині 45 хвилин, біля кінцевої зупинки маршруту трамваю № 17, розташованої по вул. Миколи Руденка в м. Дніпрі, на ґрунті особистих неприязних стосунків, у ОСОБА_1 виник словесний конфлікт зі знайомим йому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого на ґрунті особистих неприязних стосунків у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи спричинити ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_1 , підійшов до ОСОБА_2 , та знаходячись напроти останнього на відстані близько 1 метра, наніс йому один удар невстановленим досудовим слідством предметом, маючим колюче-ріжучі властивості, в область черева, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Згідно висновку експерта № 1372е від 14.06.2021 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення черевної стінки, яке розпочинається раною по передньо-паховій лінії ліворуч (на відстані 109см вгору від підшовної поверхні стоп та на 12 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), далі переходить в раньовий канал, який йде спереду назад, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини та проникає в черевну порожнину, з подальшим ушкодженням великого сальника, тощої кишки та парієнтальної очеревини, з явищами внутрішньочеревної кровотечі.

За своїм характером виявлені у ОСОБА_2 тілесне ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

23.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Слідчий вказує, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України є обґрунтованою та підтверджується доданими до матеріалів клопотання доказами.

У клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому достовірно розуміючи той факт, що вчинив злочин, за яким законом передбачено значене покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинення ним суспільно небезпечних винних діянь, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також існує ризик незаконно впливати на потерпілого, оскільки така спроба вже була здійснена.

Вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити, альтернативну заставу просить не визначати, оскільки злочин пов`язаний із насильством.

Слідчий доводи прокурора підтримав.

В судовому засіданні заслухано показання потерпілого, який розповів про обставини завдання йому тілесних ушкоджень, вказує, що такі були завдані саме підозрюваним. На даний час підозрюваний шукав з ним зустрічі, йому відомо, що підозрюваний є учасником руху байкерів, не виключає можливість помсти зі сторони підозрюваного, останній висловлював вимогу щодо відмови від заяви про вчинення кримінального правопорушення. Не заперечує, що після виписки з лікарні надсилав повідомлення спільним із підозрюваним знайомим, де вказував, що розбереться із підозрюваним. Вказані повідомлення написані ним в післяопераційному стані, не виключає, що в той момент він не оговтався від наркозу.

Захисник щодо доводів клопотання заперечив, просить застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі, вказує, що підозрюваний раніше несудимий, має трьох дітей, одружений, працює звукорежисером в нічних клубах, а тому просить не застосувати домашній арешт в нічний період часу.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, вказує, що дійсно мав місце конфлікт між ним та потерпілим, однак він останньому тілесних ушкоджень ножом не наносив, навпаки це потерпілий на нього спочатку напав. Потерпілому він не погрожував, хоча наміру із ним зустрітись не заперечує. Надав скріншоти переписок потерпілого, де останній погрожував із ним поквитатись.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, показання потерпілого, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Дніпровським районним управлінням поліції ГУНП у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021041030000477 від 24.05.2021 року, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

23.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, за обставин, що викладені вище.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, зокрема, протоколи пред`явлення для впізнання, згідно яких свідки опізнали підозрюваного, як особу, що мала конфлікт з потерпілим, після чого в останнього було виявлено кров на футболці, висновком експерта, протоколами огляду місця події, показаннями потерпілого, наданими ним в судовому засіданні, а також показаннями підозрюваного, який не заперечував конфлікту із потерпілим.

При цьому, протоколи допиту свідків викладені іноземною мовою, відтак дослідити їх в судовому засіданні, за відсутності перекладача не видалось можливим, а тому такі до уваги слідчим суддею не приймаються. Проти цього сторона обвинувачення не заперечувала, на дослідженні цих доказів не наполягала.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу сторони обвинувачення на неприпустимості складання процесуальних документів, якими являються, в тому числі, протоколи слідчих дій на іноземній мові. У випадку, якщо свідок чи інша особа не володіє державною мовою чи бажає надавати показання рідною мовою, залучається перекладач, який здійснює відповідний переклад показань, а процесуальні документи, які фіксують відповідні показання складаються виключно державною мовою, а не іноземною, а тим більше не мовою країни окупанта та агресора.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії є цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Водночас, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ризик переховування оцінюється з врахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Так, підозрюваний раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений, має місце постійного проживання.

Обгрунтованим є ризик випливу на потерпілого, оскільки останній в судовому засіданні надав показання, що підозрюваний намагався з ним зустрітись, засобами телефонного зв`язку висловлював погрози.

Разом з тим, погрози підозрюваному мали і з боку потерпілого.

Сам же орган досудового розслідування такі погрози не розцінював як реальні, оскільки жодні заходи безпеки до потерпілого не застосовувались.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заявлені ризик очевидно існують, однак слідчим суддею не встановлено, що їх ступінь є настільки високим, щоб позбавляти підозрюваного волі та застосовувати винятковий запобіжний захід.

Відтак, з врахуванням вищевказаних обставин, зважаючи на принцип пропорційності та співмірності, слідчий суддя вважає, що запобігти заявленим ризикам можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покладення на ОСОБА_1 обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за поведінкою підозрюваного під час строку дії запобіжного заходу.

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Краснова Ю.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- цілодобово не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого;

- з`являтися за викликом до суду, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;

- повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України;

- не спілкуватись із свідками, потерпілими, іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків встановити в межах строку досудового розслідування, тобто до 23 серпня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський