Рішення № 97917709, 29.06.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1151/21 провадження №2/489/1279/21

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дорога» (далі - КП «Дорога») про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні

встановив:

У березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільнені в розмірі 56818,09 грн.

Як на підставу позовних вимог вказала, що перебував в трудових відносинах з КП «Дорога». Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.09.2020 з КП «Дорога» на її користь стягнуто нараховану але не виплачену на момент звільнення заробітну плату в розмірі 27939,22 грн. Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.10.2020 з КП «Дорога» на її користь стягнуто середній заробіток за затримку при звільненні з дня звільнення по дату ухвалення рішення в сумі 111301,19 грн. Заборгованість по заробітній плату було погашено 19.01.2021. Таким чином, затримка у проведенні остаточного розрахунку склала 73 робочих днів (з 01.10.2020 по 19.01.2021). Згідно довідки КП «Дорога» середньоденна заробітна плата складає 382,01 грн. У зв`язку із цим середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні становить 56818,09 грн. (778,33 х 73 робочих днів).

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 02.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 13.11.2019 ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера, що підтверджується наказом № 189 від 12.11.2019 про прийняття на роботу до КП «Дорога».

Відповідно до наказу № 50 від 17.02.2020 позивача було звільнено з займаної посади.

Згідно з довідкою № 28 від 17.02.2020, виданою відповідачем, сума заборгованості по заробітній платі становить 27 939,22 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.09.2020 по справі № 489/3206/20 стягнуто з КП «Дорога» на користь ОСОБА_1 нараховану але не виплачену заробітну плату у розмірі 27939,22 грн. та середній заробіток за веськчас затримки у розмірі 111301,19 грн.

Отже наведені обставини відповідно до частини четвертої статті 83 ЦПК України не потребують повторного доказування.

Як вказує позивача заборгованість по стягнутій заробітній платі відповідачем погашена 19.01.2019.

Так як середньоденна заробітна плата згідно довідки відповідача складає 778,33 грн., а середній заробіток за затримку остаточного розрахунку при звільненні стягнуто наведеним вище рішенням суду по день його ухвалення, позивач просить стягнути середній заробіток за період з 01.10.2020 по 19.01.2021, тобто за 73 робочих дні.

Згідно зі статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Виплата заробітної плати працівнику гарантована статтею 43 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час затримки розрахунку.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 21.01.2015 у справі № 6-195цс14.

Враховуючи приписи статті 117 КЗпП України щодо обов`язку роботодавця виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та те, що остаточний розрахунок при звільненні позивача відповідачем проведено 19.01.2021, відповідно стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток в розмірі 566818,09 грн. (778,33 х 73), за період визначений позивачем з урахуванням періоду стягнутого рішенням суду середнього заробітку. Сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь позивача за цим рішенням, визначена без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, що є обов`язком роботодавця, як податкового агента.

Тому, з огляду на наведе, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Дорога» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період 0 01.10.2020 по 19.01.2021 в сумі 56818,09 грн. (п`ятдесят шість тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 09 коп.), без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, а також судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Комунальне підприємство «Дорога», юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7, ЄДРПОУ 32333053..

Повний текст судового рішення складено 29.06.2021.

Суддя І.В.Коваленко