Ухвала суду № 97917362, 24.06.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/85/21

Провадження № 2/700/126/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Пічкур С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Сіденко Н.П.,

представника позивача: Руденко Р.В., відповідача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Козлова О.В., розглянувши у закритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в смт. Лисянка Черкаської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 76 435 грн. 17 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 15.06.2005, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 31.12.2020 виникла заборгованість – 76435,17 грн. з них: 9948,96 - заборгованість за кредитом, 66 486,22 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема вказуючи на те, що позивач уже звертався з даним позовом до суду, але потім заява була залишена без розгляду. Також, представник позивача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити, зокрема вказуючи на те, що сторонами продовжено строк позовної давності.

Відповідач та його представник у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на підроблення анкети-заяви, але просили застосувати строк позовної давності.

Вислухавши учасників судового розгляду, розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 27 квітня 2005 року, яка проведена уповноваженим представником банку 15 червня 2005 року, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з базовою процентною ставкою 36 відсотків із розрахунку 360 днів у році. Дана заява підписана відповідачем, оригінал оглянутий судом в судовому засіданні і його дійсність не викликає сумніву, та відповідачем не доведено протилежного.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 31.12.2020 виникла заборгованість – 76435,17 грн. з них: 9948,96 - заборгованість за кредитом, 66 486,22 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Представник відповідача та відповідач просять суд застосувати строк позовної давності, оскільки згідно розрахунку наданого самим же позивачем, остання операція по кредитному рахунку за волею відповідача, була проведена 31 січня 2009 року і після цього не було здійснено жодного платежу щодо погашення заборгованості. Позивач самостійно здійснював списання грошових коштів з зарплатної картки відповідача в грудні 2020 року. Однак, як зазначає представник відповідача, автоматичне списання банком суми з картки позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не перериває строку позовної давності, оскільки банк самостійно здійснює списання грошових коштів, і боржник при цьому не вчиняє будь-яких активних дій, які б стали підставою для переривання, посилаючись при цьому на практику Верховного суду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересів. Загальна позовна давність встановлено тривалістю у три роки.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно розрахунку боргу та виписки з рахунку, останній платіж по кредиту був проведений відповідачем 26 жовтня 2008 року, а останнє зняття коштів було проведено відповідачем 31 жовтня 2009 року. Тому з цієї дати позивачу було відомо про порушення відповідачем умов кредитного договору, а тому саме з цієї дати і розпочався перебіг строку позовної давності. У січні 2013 року позивач звертався до суду з відповідним позовом, проте заяву було залишено без розгляду.

Не може вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, зокрема, списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 08.11.2017 по справі № 401/6656/12-ц.

Автоматичне погашення простроченої заборгованості, відображене у зазначеній виписці, не може призводити до переривання позовної давності, адже банк самостійно здійснює списання грошових коштів, і боржник, при цьому, не вчиняє будь-яких активних дій, які б стали підставою для переривання. Зазначене відповідає висновку ВС, викладеному у постанові від 13.01.2020 по справі № 442/5498/16-ц.

Аналогічна правова позиція також викладена і в постанові ВС від 21 квітня 2021 року у справі № 211/5281/16-ц.

Враховуючи викладене, перебіг строку позовної давності починається для позивача з дати вчинення останнього платежу відповідачем за зазначеним кредитним договором, тобто з 26 жовтня 2008 року. В той же час, із позовом про стягнення коштів з ОСОБА_1 позивач звернувся 29 січня 2021 року, тобто після спливу строку позовної давності. Підписаного сторонами договору про продовження строку позовної давності суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Представник відповідача та відповідач скористалися правом, передбаченим ст. 267 ЦК України, звернулися до суду із заявою про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).

За вказаних обставин, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, що були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову повністю у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 червня 2021 року

Суддя С. Д. Пічкур