Рішення № 97917310, 29.06.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1142/21

Провадження № 2/545/789/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Радченко В.О.,

представник відповідача Пономаренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Полтавського районного суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, обгрунтовуючи позовні вимоги, тим, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, що складається з нерухомого майна у виді земельної ділянки.

Від позивача до суду надійшли заяви про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засуданні проти позову заперечила, надавши пояснення відповіцдно до відзиву на позов .

Від третьої особи до суду надійшла заяви про розгляд справи без участі їх представника, не заперечуючи проти позову.

Розглянувши подані заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного Кодексу України, право на спадкування мають особи, визначенні у заповіті. Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем за заповітом від 07.12.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.А., зареєстрованого у реєстрі №5684, на належну померлій ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5324082400:00:019:0153.

Згідно свідоцтва про смерть від 23.01.202014р., серія НОМЕР_1 , встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець ОСОБА_2 .

Також із позову вбачається, що про смерть спадкодавця позивачу стало відомо лише у листопаді 2020 р., так як про дану він дізнався через соціальні мережі.

Після смерті чоловіка ОСОБА_2 у 2000 р., спадкодавець ОСОБА_2 , вирішила виїхати на постійне місце проживання на батьківщину до Російської Федерації, оскільки на території України у неї не було родичів та відсутні діти.

Також встановлено, що ОСОБА_2 отримала Сертифікат на право на земельну частку (пай) ПЛ №0346096 правом на земельну частку (пай) у колективній власності ВАТ «Полтавське».

ОСОБА_2 довіреністю від 07.12.2001 р., посвідченої приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.А. та зареєстрованої у реєстрі №5682, уповноважено ОСОБА_1 , користуватися належним їй правом на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) ПЛ №0346096 правом на земельну частку (пай) у колективній власності ВАТ «Полтавське».

Також надано право подавати від її імені заяви, довідки та документи у відповідні установи, розписуватися за неї, отримувати плату за оренду земельної частки (паю) в натуральній або грошовій формі (по його розсуду), подавати документи та отримувати Державний акт на земельну ділянку на підставі Сертифікату, заключати договори оренди по цьому Сертифікату (або здати в оренду земельну в випадку виготовлення державного акту) особам та на умовах по його розсуду, а також виконати всі інші дії пов`язані з довіреністю.

Починаючи з 2001 р. позивач укладав договори оренди земельної частки та отримував оренду плату за неї.

У 2018 р. закінчився строк дії договору оренди, тому необхідно було укладати новий договір на новий строк. Орендарем перевірено за кадастровим номером 53240824:00:00:001:1730 відображення земельної ділянки на Публічній кадастровій карті України, але виявилось відсутність на ній вказаної земельної ділянки.

Як встановлено, 27.03.2018 р. позивач звернувся до відділу у Полтавському районі Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 .

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, вказано, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка за кадастровим номером 5324082400:00:019:0153.

Міськрайонним управлінням у Полтавській області та м. Полтаві ГУ Держгеокадастру у Полтавській області 07.05.2018 р. надано роз`яснення щодо розбіжності кадастрових номерів, а саме уточнено кадастровий номер 5324082400:00:019:0153 у зв`язку із скасуванням та перенесенням до архівного шару кадастрового номеру 5324082400:00:001:1730.

За таких підстав судом встановлено факт того, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка за кадастровим номером 5324082400:00:019:0153 загальною площею 1,4770 га. для ведення особистого селянського господарства на території Сем`янівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Згідно постанови державного нотаріуса Полтавської РДНК, Замулко Л.В. від 24.11.2020 року за № 02-31/1018, судом встановлено, що спадкоємцю за заповітом, ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 1,4770 га, передану для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Сем`янівської сільської ради Полтавського району, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 - у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини та розбіжністю кадастрового номеру в витягу ДЗК та державному акту, що підтверджує право власності спадкодавця (відмова за вих. №02-31/1018 від 24.11.2020 р.), і дана обставина позбавляє можливості спадкоємця у позасудовому порядку оформити спадкові прав на нерухоме майно.

Суд вважає встановленим факт того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про смерть спадкодавця дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, і ці обставини свідчать про поважність причини пропуску на прийняття спадщини.

Відповідно до ст.ст.321 328 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 1218 ПК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 6 абз. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року « Про судову практику в. справах про захист права власності та інших речових прав», якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"').

Враховуючи факт того, що у позивача як спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно і це є перешкодою для спадкоємця за заповітом оформити свої права на успадковане нерухоме майно, після померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу країни, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Ст. 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент спадщини і не припинились внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою

особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких підстав, суд вважає позов про визнання права власності у порядку спадкування, обґрунтованим і та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9-13, 17, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1296 ЦК України, п. 24 ПП ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,4770 га кадастровий номер: 5324082400:00:019:0153, що розташована на території Сем`янівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області І.С. Кіндяк