Ухвала суду № 9791556, 29.03.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року № 66378/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Улицького В.З.,Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Балко О.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року у справі за позовом Державного територіального-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДТГО «Львівська залізниця» в травні 2009 року звернувся в суд з позовом до ДПІ у м.Чернівці та просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0016010171/0 та від 08.05.2009 року № 0016010171/1.

Позовну заяву обґрунтовував тим, що відповідачем внаслідок проведеної виїзної документальної перевірки неправомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб за роз»їздний характер роботи в звязку з чим податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року позовну заяву було задоволено та визнано нечинними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці від 26.03.2009 року № 0016010171/0 та від 08.05.2009 року № 0016010171/1.

Постанова суду обґрунтована тим, що виплати за роз»їдний характер робіт не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб і відповідач неправомірно донарахував цей податок. Згідно ст..14.15 Закону України «Про систему оподаткування» визначено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів) та місцевих податків і зборів (обовязкових платежів).

З цією постановою не погодився апелянт, ДПІ у м.Чернівці, який звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 року в даній справі та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в позові.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права, що проявилось в порушенні правил підсудності, оскільки позивач звернувся в суд за своїм місцем знаходження, а повинен був звернутись в суд за місцем знаходження відповідача, а також не врахував та не дав належної оцінки підпункту 4.2.1 пункту 4 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 року (далі Закон № 889), в якому вказано, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового договору, або цивільно-правової угоди.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м.Чернівці за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року проведено виїзну планову документальну перевірку відокремленого підрозділу без права юридичної особи «Чернівецька дистанція захисних лісонасаджень» ДТГО «Львівська залізниця» та в результаті перевірки складено акт від 18.03.2009 року № 23-1/01071092 в якому зафіксовано порушення пп.19.2 ст.19 Закону № 889, помилки в обчисленні податку з доходів фізичних осіб, зокрема не оподаткування сум надбавок за роз»їздний характер робіт. На підставі цього акту до позивача застосовано податкове зобовязання в сумі 527,73 грн. та за наслідками апеляційного оскарження 08.05.2009 року винесене повторне податкове повідомлення-рішенням на цю ж суму.

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати , що затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 , надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз»їздний, пересувний характер відносяться до інших витрат, що не належать до фонду оплати праці п.3.16. розділу 3 вищезгаданої інструкції.

Керуючись вищезазначеним, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що надбавки які були виплачені працівникам позивача не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2. пункту 4.3. ст.. 4 Закону № 889,

В ході судового розгляду було встановлено, що позивач в своїх діях дотримувався при стягненні податку з доходів фізичних осіб розяснень ДПА України від 25.05.2004р. № 5131/5/17-3116 і від 08.06.2004р. № 4528/6/17-3116 та не включав надбавки за роз»їздний характер робіт до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу платника податку.

В звязку з наведеним колегія суддів вважає, що надбавки, які виплачуються працівникам позивача за роз»їздний характер роботи не повинні включатися до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу платника податку, та не повинні обкладатися податком з доходів фізичних осіб.

Щодо посилання апелянта на порушення процесуального характеру, то колегія суддів вважає, що позивач у відповідності до ст.19 ч.2 КАС України правильно визначив підсудність та звернувся в належний адміністративний суд, а тому в цій частині доводів апеляційної скарги до уваги не приймає.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що на підставі наведеного суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і задовільнив позов, повно і всебічно перевіривши обставини справи в їх сукупності, та правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та до уваги колегією суддів не приймаються.

Таким чином колегія суддів на підставі вищенаведеного приходить до переконання, що постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 року у справі № 2а-3687/09 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Чернівці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 року у справі № 2а - 3687/09 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом одного місяця у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: В.М. Каралюс

Судді : В.З.Улицький

С.П.Нос

Повний текст ухвали виготовлено 01.04.2010 року.