Ухвала суду № 97915393, 25.06.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11911/20

Провадження № 1-кс/947/8465/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Рекеда Д.Ю., захисника підозрюваного - адвоката Нікітіної Г.Е., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Рекеда Д.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000000133 від 26.02.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чорноморськ, Одеської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 301, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 301 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_1 з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, шляхом систематичного заняття протиправною діяльністю пов`язаною з незаконним розповсюдженням зображень, кіно,- та відеопродукції порнографічного характеру, у тому числі дитячої порнографії, усвідомлюючи, що реалізація протиправного плану, направленого на незаконне розповсюдження зазначеної продукції через всесвітню мережу Інтернет, потребує залучення значних людських ресурсів, створив на території м. Чорноморськ Одеської області організовану групу для скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, спрямованих проти громадського порядку та моралі.

Створена ОСОБА_1 на території Одеської області організована група, до складу якої увійшли: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , діяла у період з лютого 2020 року до моменту викриття їх протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів.

Так, ОСОБА_1 , виконуючи роль керівника організованої групи у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , діючи відповідно до плану злочинної діяльності, будучи обізнаним про те, що розповсюдження та зберігання порнографічної продукції, у тому числі дитячої порнографії, в Україні заборонено, маючи умисел на вчинення протиправних дій, пов`язаних з розповсюдженням зображень, кіно- та відеопродукції з дитячою порнографією, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склались у суспільстві на основі духовних і культурних цінностей, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003, згідно якого дитяча порнографія - це зображення у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі та/або задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях; всупереч статті 1 Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, укладеної в Женеві 12.09.1923, спонукаючи негідні інстинкти, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, спільно з членами організованої групи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , створили на виконання спільної злочинної мети організованої групи Інтернет-ресурси, які будуть забезпечувати безперешкодне розповсюдження зображень, кіно- та відеопродукції з дитячою порнографією.

Так, член злочинного угруповання ОСОБА_2 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з метою розповсюдження дитячої порнографії, використовуючи комп`ютерну техніку підключену до всесвітньої мережі Інтернет за IP-адресою: НОМЕР_1 , використовуючи обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за яким закріплений абонентський номер ОСОБА_2 « НОМЕР_2 » та реєстраційні дані доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в період з січня 2020 до лютого 2020 року, більш точну дату не встановлено, створив Інтернет-ресурси під назвами: « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та « ІНФОРМАЦІЯ_7 » з реєстраційними даними у вигляді логіну « ОСОБА_6 » та паролю для входу в якості адміністратора Інтернет-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з метою завантаження, зміни та видалення зображень, кіно- та відеопродукції порнографічного характеру, які містять ознаки дитячої порнографії та протягом січня - лютого 2020 року, більш точний час не встановлено, використовуючи комп`ютерну техніку, підключену до всесвітньої мережі Інтернет за IP-адресою: НОМЕР_1 та заздалегідь придбану у цифровому форматі дитячу порнографію, розпочав розміщувати на Інтернет-ресурсах « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та « ІНФОРМАЦІЯ_7 » мультимедійні файли, які містять зображення та відеопродукцію з дитячою порнографією, з метою її розповсюдження у всесвітній мережі Інтернет, тобто надання відкритого доступу для загального кола осіб, які мають доступ до всесвітньої мережі Інтернет.

Крім того, ОСОБА_1 , виконуючи роль керівника організованої групи у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , діючи відповідно до плану злочинної діяльності, будучи обізнаним про те, що розповсюдження та зберігання порнографічної продукції в Україні заборонено, маючи умисел на вчинення протиправних дій, пов`язаних з розповсюдженням зображень, кіно- та відеопродукції порнографічного характеру, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склались у суспільстві на основі духовних і культурних цінностей, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003, згідно якого порнографія - це вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого характеру, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини; всупереч статті 1 Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, укладеної в Женеві 12.09.1923, спонукаючи негідні інстинкти, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, діючи у період з січня 2020 по квітень 2021, систематично надаючи вказівки членам організованої групи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 створити на виконання спільної злочинної мети організованої групи Інтернет-ресурси, які будуть забезпечувати безперешкодне розповсюдження зображень, кіно- та відеопродукції порнографічного характеру.

Так, діючи у складі організованої та керованої ОСОБА_1 групи, ОСОБА_2 діючи відповідно до визначеної йому ролі та на виконання вказівок ОСОБА_1 , у період з січня 2020 до квітня 2021, при невстановлених обставинах, придбав відеопродукцію порнографічного характеру, у вигляді цифрових мультимедійних файлів, які почав зберігати на жорсткому диску власного комп`ютера.

Так, провівши першочергові підготовчі дії, організатор злочинного угруповання ОСОБА_1 , діючи у вказаний період, систематично надавав вказівки членам організованої групи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 здійснити за допомогою створених за його вказівкою Інтернет-ресурсів « ІНФОРМАЦІЯ_9 »; « ІНФОРМАЦІЯ_10 »; « ІНФОРМАЦІЯ_11 »; « ІНФОРМАЦІЯ_12 »; « ІНФОРМАЦІЯ_13 »; « ІНФОРМАЦІЯ_14 »; « ІНФОРМАЦІЯ_15 »; « ІНФОРМАЦІЯ_16 »; « ІНФОРМАЦІЯ_17 »;« ІНФОРМАЦІЯ_18 »; « ІНФОРМАЦІЯ_19 »; « ІНФОРМАЦІЯ_20 »; « ІНФОРМАЦІЯ_21 »; « ІНФОРМАЦІЯ_22 »; « ІНФОРМАЦІЯ_23 »; « ІНФОРМАЦІЯ_24 »; « ІНФОРМАЦІЯ_24 »;« ІНФОРМАЦІЯ_25 »; « ІНФОРМАЦІЯ_13 » « ІНФОРМАЦІЯ_26 »; « ІНФОРМАЦІЯ_27 »; « ІНФОРМАЦІЯ_28 »; « ІНФОРМАЦІЯ_29 » « ІНФОРМАЦІЯ_30 »; « ІНФОРМАЦІЯ_31 »; « ІНФОРМАЦІЯ_32 »; « ІНФОРМАЦІЯ_33 »; « ІНФОРМАЦІЯ_34 »; « ІНФОРМАЦІЯ_35 »; « ІНФОРМАЦІЯ_36 »; « ІНФОРМАЦІЯ_37 »; « ОСОБА_7 »; « ІНФОРМАЦІЯ_38 »; « ІНФОРМАЦІЯ_39 »; « ІНФОРМАЦІЯ_40 »; « ІНФОРМАЦІЯ_41 »; « ІНФОРМАЦІЯ_42 »; « ІНФОРМАЦІЯ_43 »;« ІНФОРМАЦІЯ_44 »;« ІНФОРМАЦІЯ_45 »;« ІНФОРМАЦІЯ_46 »;« ІНФОРМАЦІЯ_47 »;« ІНФОРМАЦІЯ_48 »

розповсюдження зображень, кіно- та відеопродукції порнографічного характеру.

Діючи на виконання плану злочинної діяльності та відповідно до визначеної ролі кожного члена злочинного угруповання, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які мали технічну можливість та відповідні спеціальні технічні знання і навички, починаючи з початку січня 2020 року по квітень 2021 року, більш точний час не встановлено, використовуючи комп`ютерну техніку, підключену до всесвітньої мережі Інтернет та заздалегідь придбану у цифровому форматі продукцію порнографічного характеру, розпочали розміщувати на вищевказаних Інтернет-ресурсах мультимедійні файли, які містять зображення та відеопродукцію порнографічного характеру, з метою її розповсюдження у всесвітній мережі Інтернет, тобто надання відкритого доступу для загального кола осіб, які мають доступ до всесвітньої мережі Інтернет.

У вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, зазначивши, що злочини інкриміновані за ч. 5 ст. 301 КК України були вчинені у період до внесення змін до КК України.

Захисник в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, оскільки ризики викладені в клопотанні не підтверджені. Підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має двох неповнолітніх дітей, має батьків похилого віку та позитивно характеризується. Просила застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний в судовому засіданні частково визнав вину, просив застосувати домашній арешт.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали надані стороною захисту, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 301, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 301 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 24.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.301 КК України - організація розповсюдження, зображень, кіно,- та відеопродукції порнографічного характеру, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, вчинене організованою групою;

- ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 301 КК України, а саме: організація розповсюдження, зображень, кіно,- та відеопродукції порнографічного характеру, що містить дитячу порнографію, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб - організованою групою.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. ч. 3, 5 ст. 301 КК України.

Слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання, щодо існування ризиків передбачених ст.. 177 КПК країни, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. ч. 3, 5 ст. 301 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний не працевлаштований, тобто немає постійного джерела прибутку, а також підозрюється саме в організації вказаних кримінальних правопорушень.

Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя зазначає, що на теперішній час не встановлено місцезнаходження всіх речей та документів, які мають значення для встановлення обставин злочину, зокрема той факт, що всі зазначені зображення, кіно- та відеопродукція порнографічного характеру, у тому числі продукція з ознаками дитячої порнографії зберігається фактично на віддаленому сервері, доступ до якого має підозрюваний та члени організованої під його керівництвом групи, вказує на те, що останній має можливість знищення речових доказів та інших даних, що мають значення для кримінального провадження. Зазначена обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, кількість епізодів та тривалість вчинення кримінальних правопорушень, а також офіційно не працевлаштований, слідчий суддя приходить до переконання, що останній може вчиняти заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинних дій, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. ч. 3, 5 ст. 301 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. ч. 3, 5 ст. 301 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на його сімейний та майновий стан, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176-178, 181- 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Рекеда Д.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000000133 від 26.02.2020 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 23.08.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 24.08.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.