Рішення № 97912130, 14.06.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1884/21

Провадження № 2/201/1675/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

22.02.2021р. ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Юдіну Н.М. (діє на підставі договору про надання правової допомоги адвоката від 04.12.2020р. та ордеру серії АЕ № 1050071 від 06.01.2021р. – а.с. № 44-45, 46) звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 (треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с. № 3 – 6).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 24.02.2021р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України Цією ж ухвалою витребувано у ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» належним чином завірені матеріали страхової справи по ДТП, що сталося 30.07.2020р. за участю автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , в тому числі страховий акт, порядок розрахунку страхового відшкодування, повний звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача – адвокат Юдіна Н.М. посилалася на те, що 30.07.2020р. у районі буд. № 19 по вул. Запорізьке шосе у м. Дніпрі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який при зміні напрямку руху ліворуч не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «БМВ», державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався зліва. Своїми діями, ОСОБА_2 спричинив матеріальний збиток та механічні пошкодження транспортному засобу «БМВ», державний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування".

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2020р., що набрала законної сили 15.09.2020р., ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 грн.

На момент дорожньо-транспортної пригоди (30.07.2020р.) автомобіль «БМВ», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , був забезпечений договором добровільного страхування наземного транспортного засобу за програмою «Автокласика», виданий ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», що підтверджується договором СТД № 3489596 від 07.10.2019р. Згідно з цим договором страховик зобов`язувався виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП.

30.07.2020р. позивачем подана заява про шкоду транспортному засобу до страховика ПрАТ «УАСК «АСКА». Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля становила більше 70 відсотків його дійсної вартості до пошкодження, то його відновлення було визнано економічно необґрунтованим. Вартість автомобіля після ДТП була визначена за результатами проведених торгів на Інтернет-платформі у розмірі 171 000 грн., метою яких було отримання інформації про реальну ринкову вартість транспортного засобу в пошкодженому стані на момент оцінки.

Оскільки транспортний засіб було визнано конструктивно знищеним, страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування на суму 62 651 грн. 33 коп. відповідно до Звіту SL № 136415 від 23.08.2020р., що відповідає різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Але для відновлення транспортного засобу до первісного стану на момент ДТП, ОСОБА_1 знадобилось 125 592 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 0000010225 від 16.09.2020р.

У зв`язку з тим, що фактичний розмір завданої шкоди перевищує встановлений розмір страхового відшкодування, відповідно до норм чинного законодавства, на винуватця ДТП покладається обов`язок відшкодувати різницю між вартістю виконаних робіт для відновлення пошкодженого автомобіля і сумою страхового відшкодування, зокрема, 125 592грн. - 62 651,33грн. = 62 940,67 грн.

Крім цього, як зазначала адвокат Юдіна Н.М. по тексту позову, неправомірні дії відповідача погіршили душевний і соціальний добробут ОСОБА_1 , порушили нормальні життєві зв`язки і зажадали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також додаткових суттєвих витрат. Позивач є приватним підприємцем, його діяльність пов`язана з постійним рухом на далекі відстані. Враховуючи, що фактичне місце проживання позивача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а місце ведення підприємницької діяльності - АДРЕСА_2 , йому щодня довелось долати відстань 45 км. без власного транспортного засобу (тільки, щоб доїхати до роботи та назад додому). Все це призвело до того, що він зазнав моральних страждань, через те, що були порушені звичайні життєві зв`язки через неможливість продовження нормального, звичайного життя, порушено право власності, у зв`язку з чим він не мав можливості тривалий час користуватися належним йому автомобілем.

На підставі викладеного представник позивача просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 62 940 грн. 67 коп., а також моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

24.03.2021р. на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій остання зазначила, що ціна позову вказана у позовній заяві - 82 940 грн 67 коп., яка складалась з: 62 940 грн. 67 коп. - матеріальної шкоди; 20 000 грн. - моральної шкоди (а.с. № 62). Оскільки, 23.03.2021р. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди виплатила ОСОБА_1 23 651 грн. 72коп., то розмір матеріальної шкоди, завданої ДТП ОСОБА_1 зменшився і на цей час складає 59 288 грн. 95 коп., з яких: 39 288 грн. 95 коп. - матеріальна шкода; 20 000 грн. – моральна шкода.

У встановлений судом строк - 05.04.2021р. ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов, в якому зазначив таке (а.с. № 100-104). Оскільки його цивільно-правова відповідальність, як водія, при експлуатації автомобіля «Форд Фокус», державний номер НОМЕР_1 , була на час ДТП застрахована страховою компанією ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» (тертя особа) на підставі страхового полісу № 200132203 від 01.06.2020р. (франшиза 0), з лімітом за шкоду заподіяну майном у 120 000 грн. та договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № СW6652R ПрАТ «СК «Арсенал страхування» з лімітом за шкоду заподіяну майну у 150 000 грн., то обов`язок по відшкодуванню заподіяної шкоди майну потерпілої особи (позивачу) забезпеченим (застрахованим) транспортним засобом покладається на вказану страхову компанію в межах загального ліміту відповідальності страховика у розмірі 270 000 грн.

На переконання відповідача, позиція позивача про те, що саме відповідач має відшкодувати заподіяний збиток, не зважаючи на наявність у нього діючого на момент ДТП полісу цивільно – правової відповідальності та додаткового договору добровільного страхування цивільної відповідальності помилкова та спростовується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 04.07.2018р. у справі № 755/18006/15-ц.

Встановлюючи розмір матеріальної шкоди на свій розсуд, позивач посилається на фактичні витрати зазначені у рахунку на оплату ФОП ОСОБА_4 № 0000010225 від 16.09.2020р. на суму 125 592 грн. Однак, на думку відповідача, цей рахунок не можна вважати належним доказом через те, що рахунок на оплату не є тим документом, що підтверджує у встановленому порядку розмір спричинених позивачу збитків. Оскільки за приписами ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» для визначення збитків або розміру відшкодування в обов`язковому порядку проводиться відповідна оцінка майна відповідним суб`єктом оціночної діяльності.

Крім того, сам по собі рахунок на оплату не є доказом проведення робіт з відновлення пошкодженого транспортного засобу, а тим більш понесеними позивачем у зв`язку із цим фактичними витратами. Оскільки такими доказами є відповідні акти виконаних робіт, акти прийому – передачі робіт, квитанції, чеки або платіжні доручення з боку позивача на рахунок виконавця робіт.

Рахунок вказує лише на наміри проведення ремонту з описом необхідних робіт та їх можлива вартість при проведенні цих робіт на певному СТО чи підприємстві.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., відповідач, то ОСОБА_2 вважав такі вимоги безпідставними та необґрунтованим з огляду на таке. Так, представник позивача в позовній заяві зазначала, що у позивача погіршився душевний стан і соціальний добробут, порушились нормальні життєві зв`язки і зажадали від нього додаткових зусиль. Проте, позивачем по справі та його представником не надано жодного доказу на підтвердження того, що у позивача погіршився душевний стан і соціальний добробут, порушились нормальні життєві зв`язки і зажадали від нього додаткових зусиль тощо Як одну з підстав завдання моральних страждань адвокат зазначала, що позивач мешкає на АДРЕСА_1 , а веде підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , тоді як у анкетних даних по тексту позову цю саму адресу зазначено як домашньою адресу ОСОБА_1 .

Відповідач вважав, що термін відшкодування матеріальної шкоди та встановлення її розміру залежить не від нього, а відноситься до обов`язків страховика, тобто ПрАТ «СК «Арсенал страхування», а тому пов`язана з цим вимога про відшкодування моральної шкоди до відповідача не відноситься, а тому також є необґрунтованою.

Відносно вимог про стягнення з відповідача судових витрат, а саме 908 грн. (судовий збір) та 8 500 грн. (витрати на правничу допомогу), останній вважав їх також безпідставними, оскільки на його думку, він (відповідач) по майновому стягненню є неналежним відповідачем, а моральна шкода є не доведеною, отже у такому випадку про стягнення з позивача сплаченого судового збору чи правничої допомоги ніякому відшкодуванню також не підлягають. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити в повному обсязі (а.с. № 100 – 104).

15.04.2021р. представник позивача - адвокат Юдіна Н.М. надала до суду відповідь на відзив (а.с. № 116-120), в якому звертала увагу суду на те, що ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» із заявою про страхове відшкодування шкоди транспортному засобу.

25.02.2021р. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» повідомило, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «FORD FOCUS», VIN НОМЕР_3 на момент ДТП також застрахована в ПрАТ «СК Універсальна» згідно з полісом АО/4993092. 26.02.2021р. позивач звернувся до ПрАТ «СК Універсальна» з заявою щодо проведення доплати матеріального збитку. 22.03.2021р. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» повідомило про прийняте рішення виплатити страхове відшкодування у розмірі 23 651 грн. 72 коп. Після цього, на адресу суду була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

13.04.2021р. ПрАТ «СК Універсальна» повідомила, що після виплати страхового відшкодування в розмірі 23 651 грн. 72 коп. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» звернулась до ПрАТ «СК Універсальна» за відшкодуванням частини виплаченого страхового відшкодування. Також зазначено, що ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» виконало свої зобов`язання перед позивачем у повному обсязі, відповідно до ст.ст. 29, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до висновку про розмір матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження транспортного засобу від 12.08.2020р., проведеного на замовлення ПрАТ «УАСК «АСКА», ринкова вартість автомобіля BMW 530 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 233 901 грн. 33 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW 530 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 391 405 грн. 08 коп. Розмір матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок пошкодження BMW 530 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 233 901 грн. 33коп. Для відновлення транспортного засобу ОСОБА_1 знадобилось 125 592 грн., що підтверджується рахунком на оплату №0000010225 від 16.09.2020р., де визначено ідентифікаційний номер транспортного засобу, який підлягає ремонту, та копіями квитанцій до прибуткового касового ордера № 10789 від 28.09.2020р. та до прибуткового касового ордера № 10987 від 26.11.2020р. На задоволенні позовних вимог наполягала (а.с. № 116 – 120).

08.06.2021р. представник відповідача – адвокат Кожухарь В.М. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 03.04.2021р. та ордеру серії АЕ № 1048351 від 03.04.2021р. – а.с. № 138 – 140) в порядку ст.180 ЦПК України подані суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено про таке (а.с. № 150 – 158).

В конкретному випадку матеріальна шкода, яка була заподіяна автомобілю ОСОБА_1 становить різницю між вартістю автомобіля перед ДТП (233 901 грн. 33 коп.) та його вартістю після зіткнення (171 000 грн.), що складає суму у розмірі 62 901 грн. 33 коп., що і становить реальну матеріальну шкоду, яка натепер відшкодована йому у повному обсязі, навіть з лишком (так ПрАТ «УАСК «АСКА» на підставі платіжних доручень № 72_3367 від 22.09.2020р. та № 72_3424 від 23.09.2020р. перерахувала ОСОБА_1 22 651 грн. 33 коп. та 40 000 грн. відповідно). ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в свою чергу відповідно до листа № 220321-01/у від 22.03.2021р. додатково доплатила 23 651 грн. 72 коп. Тобто загальна сума страхових виплат ОСОБА_1 за ДТП від 30.07.2020р. склала суму 86 303 грн. 05 коп., що відповідно до звіту SL № 136415/133493 та зобов`язуючої пропозиції на 23 401 грн. 72 коп. перевищує розмір дійсної матеріальної шкоди.

Те, що потерпілий витратив на ремонт свого фізично знищеного автомобіля кошти у сумі 125 592 грн., через що собівартість його авто натепер склала 296 592грн. (171 000грн.(вартість залишків після ДТП) + 125 592грн. (вартість ремонту) = 296 592грн.) замість 233 901 грн. 33 коп. (вартості автомобіля перед зіткненням) є економічно необґрунтованим. Тому, на переконання представника відповідача, в такому разі сам ОСОБА_1 і несе особисту відповідальність за свої не обґрунтовані дії.

Крім того, представник відповідача зазначив, що на момент ДТП, яка відбулась 30.07.2020р., цивільно – правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на підставі Полісу № 200132203 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.06.2020р. (до 01.06.2021р.) зі страховою сумою за шкоду заподіяну майну у розмірі 130 000 грн. та договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № СW6652R терміном дії з 02.06.2020р. по 01.06.2021р. з лімітом відповідальності до 150 000 грн. Отже на момент дорожньо – транспортної пригоди цивільна відповідальність відповідача була застрахована на загальну суму у розмірі 280 000 грн.

Втім, автомобіль «ВMW – 530D», державний номер НОМЕР_2 був застрахований позивачем на підставі договору СТД №3489596 добровільного страхування наземного транспорту за програмою «Автокласика» у ПрАТ «УАСК «АСКА» з страховою сумою 250 000 грн., при тому що ринкова вартість автомобіля «ВMW – 530D», державний номер НОМЕР_2 , 2006р. випуску перед ДТП становила усього 233 901грн. 33коп. з вартістю його залишків у 171 000грн.

На переконання представника відповідача, при наявності у ОСОБА_2 Полісу № 200132203 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.06.2020р. (до 01.06.2021р.) зі страховою сумою за шкоду заподіяну майну у 130 000 грн., та договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № СW6652R терміном дії з 02.06.2020р. по 01.06.2021р. з лімітом відповідальності до 150 000 грн. він не може бути належним відповідачем щодо вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди у 39 288 грн. 95 коп.

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с. № 150 – 158).

14.06.2021р. представник позивача ОСОБА_3 надала до суду заперечення на приєднання до матеріалів справи заперечень на відповідь на відзив, в яких звертала увагу суду на те, що 24.02.2021р. була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, де було вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про відкриття провадження у справі суддею було встановлено строк подачі відповіді на відзив та заперечень в відповідності до положень ст.ст. 180, 278 ЦПК України протягом 10 днів з дня отримання відповідного відзиву та відповіді на відзив.

У встановлений судом строк - 15.04.2021р., представник позивача подала до суду відповідь на відзив. 19.04.2021р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується позначкою на клопотанні про ознайомлення. Тобто відповідач мав можливість скористатись своїм правом для подачі заперечення до 29.04.2021р.

Просила суд відмовити у приєднанні заперечення до матеріалів цивільної справи та повернути їх ОСОБА_2

14.06.2021р. представник позивача – адвокат Юдіна Н.М. надала суду заяву, в якій просила розглянути справу 14.06.2021р. за її відсутності та без фіксування судового процесу технічними засобами. Позовні вимоги в редакції від 24.03.2021р. підтримала та просила суд їх задовольнити. Також просила стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача, у зв`язку з чим додатково надала акт виконаних робіт, який просила долучити до матеріалів справи (а.с. № 172).

14.06.2021р. представник відповідача – адвокат Кожухарь В.М. надав суду заяву, в якій зазначив, що позов ОСОБА_1 він та його довіритель ОСОБА_2 не визнають у повному обсязі та просять відмовити у їх задоволенні на підставі відзиву та заперечень на позовну заяву.

Просив розглядати дану цивільну справу 14.06.2021р. за відсутності відповідача та його представника. Відносно заперечень представника позивача від 14.06.2021р. проти долучення заперечення на відповідь на відзив від 08.06.2021р., представник відповідача звертав увагу суду на те, що ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження від 24.02.2021р. встановлено, що відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 днів. Однак цією ухвалою не було встановлено терміну на подачу відповідачем заперечення на відповідь на відзив (а.с. №175 – 176).

Представники третіх осіб - ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування», ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в судові засідання по справі, які призначалися на 15.04.2021р. та 14.06.2021р. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. № 60, 61, 147, 148), про причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.

Ухвалою суду від 14.06.2021р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України – а.с. № 178) представнику відповідача – адвокату Кожухарь В.М. було відмовлено у прийнятті заперечень від 08.06.2021р. на відповідь на відзив від 15.04.2021р. у зв`язку із пропуском строків на подачу заперечень у відповідності до ст. 180 ЦПК України (10-ти денний строк на подачу таких заперечень було встановлено ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 24.02.2021р. (а.с. № 56зв.). При прийнятті такого рішення судом враховано й те, що доказів наявності об`єктивних перешкод для реалізації наданого відповідачу права на подання заперечень у період часу з 15.04.2021р. до 29.04.2021р., представником відповідача суду надано не було.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку змісту заперечень відповідача проти позовних вимог та позиції сторони позивача стосовно цих заперечень, об`єктивно оцінивши докази у відповідності до принципів визначених статтею 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_2 30.07.2020р. о 09 годині 35 хвилин, керуючи автомобілем «FORD FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 19 по вул. Запорізьке шосе у м. Дніпрі, де при зміні напрямку руху ліворуч не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «ВMW – 530D», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався зліва.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2020р., що набрала законної сили 15.09.2020р., ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. № 13).

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» (а.с. № 105 – 106).

На момент дорожньо-транспортної пригоди (30.07.2020р.) автомобіль «ВMW – 530D», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , був забезпечений договором добровільного страхування наземного транспортного засобу за програмою «Автокласика», виданий ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», що підтверджується договором СТД № 3489596 від 07.10.2019р. (а.с. № 14 – 24).

30.07.2020р. позивачем подана заява про шкоду транспортному засобу до страховика ПрАТ «УАСК «АСКА» (а.с. № 77, 78).

Відповідно до висновку про розмір матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження транспортного засобу від 12.08.2020р., проведеного на замовлення ПрАТ «УАСК «АСКА», ринкова вартість автомобіля «BMW 530 D», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 233 901 грн. 33 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW 530 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 391 405грн.08коп. Розмір матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок пошкодження «BMW 530 D», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 233 901 грн. 33 коп. (а.с. № 80 – 92).

Оскільки транспортний засіб було визнано конструктивно знищеним, страховик прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 62 651 грн. 33 коп. відповідно до Звіту SL № 136415 від 23.08.2020р., що відповідає різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. № 94).

Для відновлення транспортного засобу ОСОБА_1 витрачено 125 592 грн., що підтверджується рахунком на оплату №0000010225 від 16.09.2020р., де визначено ідентифікаційний номер транспортного засобу, який підлягає ремонту, та квитанціями до прибуткового касового ордера № 10789 від 28.09.2020р. та квитанцією до прибуткового касового ордера № 10987 від 26.11.2020р. (а.с. № 33 – 34).

25.02.2021р. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» повідомило позивача про те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «FORD FOCUS», VIN НОМЕР_3 на момент ДТП також застрахована в ПрАТ «СК Універсальна» згідно з полісом АО/4993092 (а.с. № 121).

26.02.2021р. позивач звернувся до ПрАТ «СК Універсальна» з заявою щодо проведення доплати матеріального збитку (а.с. № 122).

22.03.2021р. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» повідомило про прийняте рішення виплатити страхове відшкодування у розмірі 23 651 грн. 72 коп. (а.с. № 123).

13.04.2021р. ПрАТ «СК Універсальна» повідомила позивача, що після виплати страхового відшкодування у розмірі 23 651 грн. 72 коп. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» звернулось до ПрАТ «СК Універсальна» за відшкодуванням частини виплаченого страхового відшкодування. Також зазначено, що ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» виконало свої зобов`язання перед позивачем у повному обсязі, відповідно до ст.ст. 29, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. № 125).

Отже предметом спору у цій справі є сума у розмірі 39 288 грн. 95 коп., що є різницею між фактично понесеними витратами на відновлювальний ремонт транспортного засобу після ДТП у розмірі 125 592 грн. (підтверджується рахунком на оплату №0000010225 від 16.09.2020р., квитанцією до прибуткового касового ордера № 10789 від 28.09.2020р. та квитанцією до прибуткового касового ордера № 10987 від 26.11.2020р.) та страховою виплатою, яка склала 86 303 грн. 05 коп. (ПрАТ «УАСК «АСКА» сплачено 62 651 грн. 33 коп.; ПрАТ «СК «Арсенал страхування» сплачено 23 651 грн. 72 коп.).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У п. 6 вищевказаної постанови зазначено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу), позивачу було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Таким чином, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. У даній справі – це відповідач ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Арсенал страхування» відповідно (а.с. № 105). При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу. В даній справі потерпілим є позивач ОСОБА_1 .

З наведеного слід зробити висновок, що завдання відповідачем позивачу шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву позивача (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов`язок відповідача (боржника) відшкодувати завдану шкоду.

Втім, дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий ( ОСОБА_1 ) так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні, яким є страховик (ПрАТ «СК «Арсенал страхування»).

При цьому, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та у разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Саме тому, як зазначає позивач в позовній заяві, йому було виплачено страхове відшкодування у розмірі 86 303 грн. 05 коп., що є недостатнім для повного відшкодування шкоди.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. З наведеного слідує, що особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.02.2018р. у справі № 760/19377/15-ц, від 13.06.2019р. у справі № 587/1080/16-ц, від 17.10.2019р. у справі № 370/2787/18, від 21.02.2020р. у справі № 755/5374/18, від 15.10.2020р. у справі № 755/7666/19.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність пред`явлення позову до ОСОБА_2 з вимогою про повне відшкодування завданої ним шкоди, оскільки позивач вимагає стягнення лише тих витрат, які не перевищують вартість матеріального збитку відповідно до висновку про розмір матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження транспортного засобу від 12.08.2020р. та складають різницю між фактично понесеними витратами на відновлювальний ремонт транспортного засобу та страховою виплатою, яка складає 86 303 грн. 05 коп.

Щодо вимог позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди, то в цій частині суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2020р. у справі № 460/1061/19 зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд, вирішуючи питання про підстави відшкодування моральної шкоди, виходить з того, що є встановленою і доказуванню не підлягає вина водія ОСОБА_2 (в силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України), який порушенням зі свого боку Правил дорожнього руху пошкодив майно позивача.

Враховуючи ступень моральних страждань позивача, спричинених внаслідок протиправних дій відповідача, відсутність можливості користуватися транспортним засобом певний період часу, суд вважає, що позивачу таки було завдано моральної шкоди від стресу під час самої ДТП та від майнових втрат (що потребувало додаткових зусиль для організації життя). Втім, сума моральної шкоди, на відшкодуванні якої наполягає представник позивача у розмірі 20 000 грн., є явно завищеною.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, судом прийнято до уваги, що представником позивача не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди саме у розмірі 20 000 грн.

Є не зрозумілим, з чого виходила представник позивача, визначаючи даний розмір. Так, представником позивача не долучено до позову доказів, що в результаті ДТП, що сталася 30.07.2020р., здоров`ю ОСОБА_1 було завдано шкоди, що останній проходив лікування тощо.

Також, при визначенні розміру моральних страждань від матеріальних збитків судом враховано й те, що половину фактично понесених витрат (62 651 грн. 33 коп.) позивачу було відшкодовано страховими компаніями у вересні 2020р., а в подальшому у березні 2021р. ще - 23 651 грн. 72 коп. (а.с. № 97, 123). Факт виплати страхового відшкодування сторонами не заперечується.

За вищезазначеного, суд вважає, що з урахуванням принципів розумності та справедливості, доведеності обсягу моральних страждань, з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди слід стягнути 2 000 грн.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме у розмірі 452 грн. 01 коп. (41 288 грн. 95 коп. (загальна стягнута сума матеріальної та моральної шкоди) * 908 грн. (сплачений судовий збір) : 82 940 грн. 67 коп. (загальна сума заявлених позовних вимог) = 452 грн. 01 коп.).

Стосовно судових витрат по оплаті позивачем витрат на професійну правничу допомогу, яка йому надавалась адвокатом Юдіною Н.М., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів, щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2018р. по справі № 301/1894/17 зазначено, що суд вирішуючи питання розподілу судових витрат, має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Приймаючи до уваги те, що позивачем підтверджено документально витрати на професійну правничу допомогу (наданий опис виконаних робіт, акт прийму-передачі виконаних робіт, рахунок та квитанція до прибуткового касового ордеру - а.с. № 49 – 50, 173 – 174), а також враховуючи положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати правничу допомогу у розмірі 5 475 грн. 95 коп. (41 288 грн. 95 коп. (загальна стягнута сума матеріальної та моральної шкоди) * 11 000 грн. (витрати на правничу допомогу (за вирахуванням 1 000 грн. за участь у судовому засіданні 14.06.2021р., оскільки останнє відбувалося за відсутності представників сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами на підставі їх заяв)): 82 940 грн. 67 коп. (загальна сума заявлених позовних вимог) = 5 475 грн. 95 коп.), виходячи з того, що позовні вимоги задоволені частково, а тому відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1188, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постановами Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі № 760/19377/15-ц, від 13.06.2019р. у справі № 587/1080/16-ц, від 17.10.2019р. у справі № 370/2787/18, від 21.02.2020р. у справі № 755/5374/18, від 15.10.2020р. у справі № 755/7666/19, від 14.07.2020р. у справі № 460/1061/19, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч.4 ст. 82, ст.ст. 89, 128-131, 133, 137, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 39 288 грн. 95 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 2 000 грн., а разом 41 288 грн. 95 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА») про відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 452 грн. 01 коп., а також по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 475 грн. 95 коп., а разом 5 927 грн. 96коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.