Рішення № 97912095, 07.06.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/535/21

Провадження № 2/175/179/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 червня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.

за участю секретаря - Сапай О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.08.2020 року між ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та TOB «ОТП Лізинг» було укладено договір страхування наземного транспорту № 1481/20-Т/Ц2/1966 згідно якого ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «TOYOTA Rav 4», д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

12.09.2020 року в Дніпропетровській обл., в м. Підгородне сталася ДТП за участю ТЗ «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «TOYOTA Rav 4», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 р. по справі 175/3348/20.

Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки «TOYOTA Rav 4», д/н НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток. Згідно рахунку № АМ28782 від 06.10.20 р. , рахунку № АМ28785 від 06.10.20 р., рахунку № НОМЕР_3 від 28.10.20 р. TOB фірма «Алмаз Мотор, Лтд» вартість відновлювального ремонту склала 139 525 грн. 91 коп. (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять грн. 91 коп.)

У зв`язку із викладеним і відповідно до умов договору страхування, Страхового акту № 006.02447220-1 від 07.11.2020 p., Страхового акту № 006.02447220-3 від 20.01.2021 р. ПРAT «CK «Арсенал Страхування» сплатило страхове відшкодування у розмірі 139 525 грн. 91 коп. (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять грн. 91 коп.)

Станом на дату ДТП, а саме 12.09.2020 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_2 не була застрахована, а тому Позивач має право зворотної вимоги до Відповідача.

07.12.2020р. ПрАТ «CK «Арсенал Страхування» на адресу Відповідача було направлено претензію (вих. № 071220-13 5/р) про відшкодуванню збитків по сплаченому страховому відшкодуванню. Проте, станом на дату подачі позовної заяви, Відповідач не задовольнив вимоги претензії та жодних виплат на користь Позивача не здійснив.

Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду з цією позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму майнової шкоди у розмірі 139525 грн. 91 коп. та судові витрати.

26 лютого 2021 ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26 березня 2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, відповідач позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» просить задовольнити частково, встановивши суму відшкодування витрат у розмірі 126 507 грн. 35 коп.

Зазначає, що 16.03.2021 на його адресу надійшла копія ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2021 про відкриття провадження по справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПАТ «АРСЕНАЛ») про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля «TOYOTA RAV 4», н.з. НОМЕР_4 .

Так, у своєму позові ПАТ «АРСЕНАЛ» просить суд стягнути з нього на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування в AT «ОРТ БАНК» 139 525 грн. 91 коп., як відшкодування витрат, заподіяних Позивачеві.

Звертає увагу суду, що сума заподіяної шкоди ПАТ «АРСЕНАЛ», яку вказує Позивач, не відповідає дійсності з огляду на наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно Страхового акту від 07.11.2020 № 006.02447220-1, Розрахунку страхового відшкодування від 07.11.2020, Рахунку від 06.10.2020 № АМ28782 та Платіжного доручення від 10.11.2020 № 60848368, матеріальна шкода заподіяна ПАТ «АРСЕНАЛ» (сума страхового відшкодування), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є 126 507 грн. 35 коп.

Зазначив, що Відповідач із вказаною сумою погоджується, однак із сумою у розмірі 139 525 грн. 91 коп. та з витратами на проведення експертизи (документальне підтвердження відсутнє) - ні, так як останні являються завищеними, оскільки, знову ж таки згідно Страхового акту від 07.11.2020 № 006.02447220-1 та Розрахунку страхового відшкодування від 07.11.2020 сума страхового відшкодування становить 126 507 грн. 35 кой., про що ПАТ «АРСЕНАЛ» вказувало Відповідачу у Претензії (вих. № 071220-135/р від 07.12.2020).

Тобто, рахунки № НОМЕР_5 (10 986 грн. 00 коп.) та № АМ29004 (2 032 грн. 56 коп.) надані Позивачем до суду, в Претензії (вих. № 071220-135/р від 07.12.2020) зазначені не були та згідно відповідної документації (Страховий, акт від 07.11.2020 № 006.02447220-1 та Розрахунок страхового відшкодування від 07.11.2020) до виплати страхового відшкодування не входили.

Водночас, вищевказана експертиза (суму якої Позивач вказує - 10 000 грн. 00 коп.) була проведена без участі Відповідача. Будь-якого запрошення ні за місцем мешкання, ні за допомогою засобів телекомунікації надіслано не було.

Крім того, Позивачем не було надано Акту виконаних робіт. Таким чином, вважає, що суми зазначені в рахунках № НОМЕР_5 (10 986 грн. 00 коп.), № АМ29004 (2 032 грн. 56 коп.) та витрати на проведення експертизи (10 000 грн. 00 коп. - підтверджуючи документи відсутні) є необґрунтованими, які не можуть вважатися належними та допустимими доказами донесених витрат.

Натомість, з приводу заявлених Позивачем витрат на правову допомогу, звернув увагу суду на те, що Безпека Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших втрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У свою чергу, Позивачем до суду надана лише Довіреність № 221220-15/с від 22.12.2020, відповідно до якої, ПАТ «АРСЕНАЛ» уповноважує ОСОБА_3 (далі - Представник) представляти інтереси Товариства в усіх органах державної влада, місцевого самоврядування та інше...

Вважає, що підготовка позовної заяви (обсяг проведеної роботи адвокатом) не відповідає розміру понесених витрат в сумі 10 000 грн. 00 коп., оскільки Представником не надано жодного документу, котрий би свідчив про фактичні витрати на правову допомогу. Таким чином вважає, що дана сума витрат на правову допомогу є необґрунтованою та завищеною, яка не може вважатися належним та допустимим доказом понесених витрат на правову допомогу.

Також, необхідно зауважити, що Відповідачем не було проігноровано Претензію на суму 126 507 грн. 35 кон. (вих. № 071220-135/р від 07.12.2020), а надано відповідь (рекомендованим листом № 5200101368316 від 24.12.2020) з проханням дозволити перераховувати кожного місяця на рахунок ПАТ «АРСЕНАЛ» суму в розмірі не більше 1000, 00 грн. до моменту виплати потрачених коштів на ремонт транспортного засобу «TAYOTA RAV 4», н.з. НОМЕР_1 .

Одночасно з цим, під час прийняття рішення, просив звернути увагу суду на те, що Відповідач цілком розуміє, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «TAYOTA RAV 4», н.з. НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень та ПАТ «АРСЕНАЛ» понесла матеріальні збитки у розмірі 126 507 грн. 35 коп., у зв`язку з чим усвідомлює необхідність виплатити вказаному Товариству відповідну суму коштів.

Однак, ураховуючи, що він є пенсіонером МВС України з місячною пенсією 6345,64 грн., при цьому не володіє будь-якими заощадженнями, виховує 13 річну доньку та піклується за тещею похилого віку, в нього немає можливості відразу перерахувати на стільки велику для нього суму коштів. До того ж, у зв`язку з пандемією гострої респіраторної хвороби COVTO-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, значна сума наявного у Відповідача бюджету витрачається на ліки (вітаміни та антибіотики). У більшості випадках, навіть виникає необхідність брати кошти з кредитного рахунку (станом на 22.03.2021 заборгованість перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 22 415 грн. 18 коп.).

13 травня 2021 року представником позивача – Даниловою Т.А. до суду надано відповідь на відзив відповідно до якого вбачається, що 05.05.2021р. на адресу Позивача надійшов Відзив Відповідача на позовну заяву. Позивач не погоджується із твердженнями, викладеними у відзиві та надає суду відповідь, на нього.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву не погоджується із сумою страхового відшкодування у розмірі 139 525 грн. 91 коп., обґрунтовуючи тим, що до нього претензія на зазначену суму не надходила, а також не були надані страховий акт та розрахунок відшкодування. Твердження Відповідача є помилковими, з наступиш підстав,

Позивачем разом із позовною заявою були надані Страховий акт №006.02447220-1 від 07.11.2020 р., Страховий акт №006.02447220-3 від 20.01.2021 р., розрахунок страхового відшкодування від 07.11.2020 р. та 28.12.2020 р., платіжні доручення № 60848368 від 10.11.2020 р. та № 3287627 від 21.01.2021 р. А також акти виконаних робіт №АМ28782 від 02.11.20 р. та №АМ28785 від 16.11.20 р.

Вищезазначеними документами підтверджується здійснення розрахунку страхового відшкодування, розмір сплаченого Позивачем страхового відшкодування, а також фактично виконаний відновлювальний ремонт на суму 139 525 грн. 91 коп. (126 507,35+13 018,56).

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було надіслано претензію на адресу Відповідача із пропозицією сплатити на рахунок Позивача виплачене страхове відшкодування. Втім, жодних нарахувань з боку Відповідача Позивач не отримав.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002р. захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожного . захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами ( ч.5 ст. 55 Конституції України). Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Цивільний процесуальний кодекс України не містить положень про обов`язковість досудового врегулювання спору.

Таким чином, Позивач не зобов`язаний надсилати Відповідачу претензії із пропозиціями в досудовому порядку врегулювати спірні правовідносини. Це є правом Позивача, а не обов`язком.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до початку судового засідання надано суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

До початку судового засідання відповідачем подано до суду заяву, відповідно до якої позивач позовні вимоги ТАТ «СТ «Арсенал страхування» до нього про відшкодування матеріальної шкоди завданої в наслідок пошкодження автомобіля просить задовольнити частково, встановивши суму відшкодування витрат 126507,35 грн. та розглядати справи без його участі.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 05.08.2020 року між ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та TOB «ОТП Лізинг» було укладено договір страхування наземного транспорту № 1481/20-Т/Ц2/1966 згідно якого ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «TOYOTA Rav 4», д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Матеріалами справи підтверджено, що 12 вересня 2020 року о 12 годині 36 хвилин в Дніпропетровській області Дніпровський район м. Підгородне по вул. Партизанська 28 водій ОСОБА_1 , в порушення п. 10.4 ПДР України керуючи автомобілем Фольксваген державний номер НОМЕР_6 під час розвороту ліворуч з узбіччя не надав дорогу автомобілю Тойота державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку і скоїв зіткнення. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічних пошкоджень.

Вина відповідача у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.

Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Станом на дату ДТП, а саме 12.09.2020 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_2 не була застрахована, а тому Позивач має право зворотної вимоги до Відповідача.

12 вересня 2020 на адресу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся ОСОБА_2 із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку (а. с. 13).

Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки «TOYOTA Rav 4», д/н НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток.

Згідно рахунку № АМ28782 від 06.10.20 р., рахунку № АМ28785 від 06.10.20 р., рахунку № НОМЕР_3 від 28.10.20 р. TOB фірма «Алмаз Мотор, Лтд» вартість відновлювального ремонту склала 139 525 грн. 91 коп.

У зв`язку із викладеним і відповідно до умов договору страхування, Страхового акту № 006.02447220-1 від 07.11.2020 p., Страхового акту № 006.02447220-3 від 20.01.2021 р. ПРAT «CK «Арсенал Страхування» сплатило страхове відшкодування у розмірі 139 525 грн. 91 коп.

Позивач намагався вирішити цей спір з відповідачем в досудовому порядку, шляхом звернення до відповідача, з досудовою претензією від 07.12.2020 року за № 071220-135/р про перерахунок на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суми в розмірі 126507,35 грн. (а. с. 33), яка залишилась ОСОБА_1 без реагування, в добровільному порядку витрати не компенсовані ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

Згідно із ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу), до винної особи у розмірі визначеного відшкодування.

В пунктах 5 та 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої, джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Відповідно до ч. 1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 статті 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач, будь-яких доказів, які б відповідали вказаним принципам доказування, та спростували би доводи позивача, суду не надав.

В свою чергу, доводи позивача підтверджені належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України, доказами.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції "роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яка мала місце з вини відповідача, суд вважає обґрунтованим вимоги позивача та можливим захистити його право шляхом стягнення з відповідача на його користь шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та доведені належними та допустими доказами.

Відповідно до положень ч. 1 ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по справі у розмірі 2270,00 грн., оскільки позовні вимоги задоволенні повністю.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат зазначених представником позивача в заяві доданої до позовної заяви, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме витрати на проведення експертизи – 10000 грн. та витрати на правничу допомогу – 10000 грн. суд не розглядає, оскільки позивач не ставить на розгляд суду питання про стягнення зазначених сум з відповідача, а тому суд не бере заперечення відповідача щодо їх стягнення до уваги.

Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 33908322) 139 525 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) 91 коп. як відшкодування витрат, заподіяних Позивачеві.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 33908322) суму судового збору 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят) 00 коп.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік