Вирок № 97912087, 09.06.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/4559/20

Провадження № 1-кп/210/294/21

"09" червня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Ступак С.В.,

секретарів судового засідання Драгунової Я.М., Доценко В.В.,

Домуховської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12020040710000893 від 19.06.2020 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, не одруженого, має на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працевлаштованого у ТОВ «ОРКІС-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ», на посаді начальника дільниці, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, а саме:

1). 02.04.2014 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29.07.2015 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 7 місяців 4 дні;

2). 28.12.2017 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Звільнений 21.01.2020 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу від відбування призначеного покарання за вироком суду, у зв`язку із закінченням строку випробування;

3). 30.11.2020 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимого, а саме:

1). 15.06.2017 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі.Відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

2). 13.10.2017 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до визначеного угодою покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень,

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, -

з участю:

прокурорів Грищенка М.О., Іванова В.Г., Терлецької С.,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого Пістрюги В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника Уманець М.М.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 19.06.2020 року приблизно о 14.00 годин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де маючи раніше виниклий злочинний умисел, який ґрунтується на особистій неприязні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на незаконне позбавлення волі останнього, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків домовився про зустріч із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для надання пропозиції спільного вчинення злочину для реалізації якого ОСОБА_1 пристосував автомобіль марки «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 .

Далі ОСОБА_1 зустрівшись із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій запропонував останнім знайти ОСОБА_5 та отримати від нього пояснення стосовно відносин ОСОБА_5 та його колишньої дівчини ОСОБА_6 , для чого необхідно затягти його до салону автомобіля «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 тим самим обмежив його волю відвезти на водоймище, яке знаходиться неподалік селища імені Ілліча у Металургійному районі міста Кривого Рогу, з метою залякування останнього, шляхом погроз та застосування фізичного насильства. На що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків пов`язаного з незаконним позбавленням волі ОСОБА_5 та застосування до нього фізичного насильства дійшли згоди з ОСОБА_1 добровільно надали свою згоду на спільне вчинення злочину, тим самим вступили у злочинну змову з ОСОБА_1 .

Так 19.06.2020 приблизно о 14.30 годин ОСОБА_1 організувавши здійснення злочину визначивши конкретні злочинні завдання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , знаходився під керуванням автомобіля «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 , на якому він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб для реалізації спільного злочинного наміру прибули до ділянки місцевості, яка знаходиться неподалік будинку АДРЕСА_4 , де на вулиці побачили ОСОБА_5 . Одразу після чого ОСОБА_3 діючи умисно, виконуючи домовленість із ОСОБА_1 тим самим реалізуючи злочинний умисел на спільне досягнення злочинної мети наказав ОСОБА_5 сідати у салон автомобіля «Renault Traffiс», однак ОСОБА_5 побоюючись за своє життя та здоров`я відмовився від вимоги ОСОБА_3 . Тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою продовжуючи злочинні дії, вийшли з автомобіля та схопили ОСОБА_5 , який почав їм чинити опір, нащо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали тягти ОСОБА_5 до салону автомобіля і для подолання його волі до опору спільно тримаючи ОСОБА_5 вдарили його головою об хвіртку паркана, який огороджує територію будинку АДРЕСА_5 .

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , скориставшись дезорієнтацією від отриманого удару ОСОБА_5 силою затягли його до салону автомобіля та посадили між собою, чим обмежили його рух та свободу пересування.

Далі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 утримуючи ОСОБА_5 проти його волі перебували у салоні автомобіля «Renault Traffiс», який продовжував знаходився під керуванням ОСОБА_1 , де ОСОБА_3 продовжуючи застосовувати насильство до ОСОБА_5 , за допомогою раніше підготовленого ОСОБА_3 предмету, який згідно висновку експерта по проведенню судової експертизи № 19/104-17/1/1383 від 29.07.2020, являється спортивним інвентарем за типом бейсбольної біти, виготовленим саморобним способом та до категорії холодної зброї не відноситься, наніс ним останньому удар в обличчя.

Таким чином ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , незаконно утримуючи ОСОБА_5 проти його волі прибули до водоймища, яке розташоване неподалік селища імені Ілліча, де продовжуючи злочинні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали залякувати ОСОБА_5 .

Крім того ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливих мотивів тримаючи у руках дерев`яну бейсбольну биту, наніс нею удар в область правого коліна та у ліве вухо, тим самим продовжив застосування фізичного насильства.

Після чого, ОСОБА_5 побоюючись за своє життя та здоров`я, розуміючи невідворотність подальших погроз та застосування насильства втік від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_1 , вчинив усі дії які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізував злочинний умисел на незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з місця скоєння ними кримінального правопорушення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зникли.

В ході застосування фізичної сили ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно потерпілого ОСОБА_5 , йому було завдано 3 синця ліворуч в завушній області, на обличчі, в області правого стегна, які згідно висновку експерта по проведенню судово-медичної експертизи №961 від 22.06.2020, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив злочин при наступних обставинах.

Так, 19.06.2020 приблизно о 14.00 годин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де маючи раніше виниклий злочинний умисел на незаконне позбавлення волі, який ґрунтується на особистій неприязні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків домовився про зустріч із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для надання пропозиції спільного вчинення злочину для реалізації якого ОСОБА_1 пристосував автомобіль марки «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 .

Далі ОСОБА_1 зустрівшись із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій запропонував останнім знайти ОСОБА_5 та отримати від нього пояснення стосовно відносин ОСОБА_5 та його колишньої дівчини ОСОБА_6 , для чого необхідно затягти його до салону автомобіля «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 тим самим обмежив його волю відвезти на водоймище, яке знаходиться неподалік селища імені Ілліча у Металургійному районі міста Кривого Рогу, з метою залякування останнього, шляхом погроз та застосування фізичного насильства. На що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків пов`язаного з незаконним позбавленням волі ОСОБА_5 та застосування до нього фізичного насильства дійшли згоди з ОСОБА_1 добровільно надали свою згоду на спільне вчинення злочину, тим самим вступили у злочинну змову з ОСОБА_1 .

Так, 19.06.2020 приблизно о 14.30 годин ОСОБА_1 організувавши здійснення злочину визначивши конкретні злочинні завдання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , знаходився під керуванням автомобіля «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 , на якому він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб для реалізації спільного злочинного наміру прибули до ділянки місцевості, яка знаходиться неподалік будинку АДРЕСА_4 , де на вулиці побачили ОСОБА_5 . Одразу після чого ОСОБА_3 діючи умисно, виконуючи домовленість із ОСОБА_1 тим самим реалізуючи злочинний умисел на спільне досягнення злочинної мети наказав ОСОБА_5 сідати у салон автомобіля «Renault Traffiс», однак ОСОБА_5 побоюючись за своє життя та здоров`я відмовився від вимоги ОСОБА_3 . Тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою продовжуючи злочинні дії, вийшли з автомобіля та схопили ОСОБА_5 , який почав їм чинити опір, нащо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали тягти ОСОБА_5 до салону автомобіля і для подолання його волі до опору спільно тримаючи ОСОБА_5 вдарили його головою об хвіртку паркана, який огороджує територію будинку АДРЕСА_5 .

Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , скориставшись дезорієнтацією від отриманого удару ОСОБА_5 силою затягли його до салону автомобіля та посадили між собою, чим обмежили його рух та свободу пересування.

Далі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 утримуючи ОСОБА_5 проти його волі перебували у салоні автомобіля «Renault Traffiс», який продовжував знаходився під керуванням ОСОБА_1 , де ОСОБА_3 продовжуючи застосовувати насильство до ОСОБА_5 , за допомогою раніше підготовленого ОСОБА_3 предмету, який згідно висновку експерта по проведенню судової експертизи № 19/104-17/1/1383 від 29.07.2020, являється спортивним інвентарем за типом бейсбольної біти, виготовленим саморобним способом та до категорії холодної зброї не відноситься, наніс ним останньому удар в обличчя.

Таким чином ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , незаконно утримуючи ОСОБА_5 проти його волі прибули до водоймища, яке розташоване неподалік селища імені Ілліча, де продовжуючи злочинні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали залякувати ОСОБА_5 .

Крім того ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливих мотивів тримаючи у руках дерев`яну бейсбольну биту, наніс нею удар в область правого коліна та у ліве вухо, тим самим продовжив застосування фізичного насильства.

Після чого, ОСОБА_5 побоюючись за своє життя та здоров`я, розуміючи невідворотність подальших погроз та застосування насильства втік від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_3 , вчинив усі дії які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізував злочинний умисел на незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з місця скоєння ними кримінального правопорушення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зникли.

В ході застосування фізичної сили ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно потерпілого ОСОБА_5 , йому було завдано 3 синця ліворуч в завушній області, на обличчі, в області правого стегна, які згідно висновку експерта по проведенню судово-медичної експертизи №961 від 22.06.2020, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинив злочин при наступних обставинах.

Так, 19.06.2020 приблизно о 14.00 годин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де маючи раніше виниклий злочинний умисел на незаконне позбавлення волі, який ґрунтується на особистій неприязні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків домовився про зустріч із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для надання пропозиції спільного вчинення злочину для реалізації якого ОСОБА_1 пристосував автомобіль марки «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 .

Далі ОСОБА_1 зустрівшись із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій запропонував останнім знайти ОСОБА_5 та отримати від нього пояснення стосовно відносин ОСОБА_5 та його колишньої дівчини ОСОБА_6 , для чого необхідно затягти його до салону автомобіля «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 тим самим обмежив його волю відвезти на водоймище, яке знаходиться неподалік селища імені Ілліча у Металургійному районі міста Кривого Рогу, з метою залякування останнього, шляхом погроз та застосування фізичного насильства. На що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків пов`язаного з незаконним позбавленням волі ОСОБА_5 та застосування до нього фізичного насильства дійшли згоди з ОСОБА_1 добровільно надали свою згоду на спільне вчинення злочину, тим самим вступили у злочинну змову з ОСОБА_1 .

Так 19.06.2020 приблизно о 14.30 годин ОСОБА_1 організувавши здійснення злочину визначивши конкретні злочинні завдання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , знаходився під керуванням автомобіля «Renault Traffiс» д.н. НОМЕР_1 , на якому він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб для реалізації спільного злочинного наміру прибули до ділянки місцевості, яка знаходиться неподалік будинку АДРЕСА_4 , де на вулиці побачили ОСОБА_5 . Одразу після чого ОСОБА_3 діючи умисно, виконуючи домовленість із ОСОБА_1 тим самим реалізуючи злочинний умисел на спільне досягнення злочинної мети наказав ОСОБА_5 сідати у салон автомобіля «Renault Traffiс», однак ОСОБА_5 побоюючись за своє життя та здоров`я відмовився від вимоги ОСОБА_3 . Тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою продовжуючи злочинні дії, вийшли з автомобіля та схопили ОСОБА_5 , який почав їм чинити опір, нащо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали тягти ОСОБА_5 до салону автомобіля і для подолання його волі до опору спільно тримаючи ОСОБА_5 вдарили його головою об хвіртку паркана, який огороджує територію будинку АДРЕСА_5 .

Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , скориставшись дезорієнтацією від отриманого удару ОСОБА_5 силою затягли його до салону автомобіля та посадили між собою, чим обмежили його рух та свободу пересування.

Далі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 утримуючи ОСОБА_5 проти його волі перебували у салоні автомобіля «Renault Traffiс», який продовжував знаходився під керуванням ОСОБА_1 , де ОСОБА_3 продовжуючи застосовувати насильство до ОСОБА_5 , за допомогою раніше підготовленого ОСОБА_3 предмету, який згідно висновку експерта по проведенню судової експертизи № 19/104-17/1/1383 від 29.07.2020, являється спортивним інвентарем за типом бейсбольної біти, виготовленим саморобним способом та до категорії холодної зброї не відноситься, наніс ним останньому удар в обличчя.

Таким чином ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , незаконно утримуючи ОСОБА_5 проти його волі прибули до водоймища, яке розташоване неподалік селища імені Ілліча, де продовжуючи злочинні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали залякувати ОСОБА_5 .

Крім того ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливих мотивів тримаючи у руках дерев`яну бейсбольну биту, наніс нею удар в область правого коліна та у ліве вухо, тим самим продовжив застосування фізичного насильства.

Потім ОСОБА_5 побоюючись за своє життя та здоров`я, розуміючи невідворотність подальших погроз та застосування насильства втік від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_4 , вчинив усі дії які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізував злочинний умисел на незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з місця скоєння ними кримінального правопорушення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зникли.

В ході застосування фізичної сили ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно потерпілого ОСОБА_5 , йому було завдано 3 синця ліворуч в завушній області, на обличчі, в області правого стегна, які згідно висновку експерта по проведенню судово-медичної експертизи №961 від 22.06.2020, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вчинено незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб.

Представником потерпілого ОСОБА_5 - адвокатом Пістрюгою Віктором Вікторовичем подано позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до позовних вимог, ОСОБА_5 просив суд стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 70000,00 грн., з ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 70000,00 грн., з ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 70000,00 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 та представник потерпілого - адвокат Пістрюга В.В.,у судовому засіданні позов підтримали та проси його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до розписки від 07.12.2020 року представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат Пістрюга В.В. отримав від ОСОБА_1 5000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням потерпілому.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та його представник уточнили позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_1 частково відшкодовано моральну шкоду на суму 5000 грн., тому, просили суд стягнути на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 65 000 грн.

На початку судового розгляду, у судовому засіданні 07.12.2020 року, обвинувачені вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, визнали у повному обсязі, щиро розкаюються і просили суд, їх суворо не карати. Цивільний позов ОСОБА_5 ОСОБА_1 визнав частково на суму 5000,00 гривень. Цивільний позов ОСОБА_5 ОСОБА_3 визнав частково на суму 20000,00 гривень. Цивільний позов ОСОБА_5 ОСОБА_4 визнав частково на суму 20000,00 гривень.

Прокурор заявив суду клопотання, яке підтримали обвинувачені, захисник та представник потерпілого, кожен окремо, про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як обвинувачені вину в скоєнні злочину визнали повністю, вважає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють фактичні обставини справи та відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, при цьому, судом обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не досліджуються під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, суд провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом потерпілого, допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів усіх матеріалів кримінального провадження, без виклику свідків по справі.

Допитаний у судовому засіданні 07.12.2020 року, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, зазначені в обвинувальному акті та пояснив суду, що

19 червня 2020 року приблизно о 14.00 годин домовився із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобіль марки «Renault Traffiс» поїхати та поговорити з ОСОБА_9 , який раніше мав стосунки з його дівчиною ОСОБА_6 . Зустрівшись з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , в другій половині дня прибули до будинку АДРЕСА_4 , де побачили ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_3 наказав ОСОБА_5 сідати у автомобіль, але він відмовився, і ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 схопили ОСОБА_5 та потягти його до автомобіля, і посадили його між собою. Після чого, на вказаному автомобілі поїхали до ставка, який знаходиться неподалік селища імені Ілліча, де ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залякували ОСОБА_5 , щоб він не втручався у життя дівчини ОСОБА_1 - ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_3 наніс удар в область правого коліна та у ліве вухо ОСОБА_5 . На даний час розуміє, що вчинив неправомірно по відношенню до ОСОБА_5 та просив його суворо не карати. Цивільний позов ОСОБА_5 визнав частково на суму 5000,00 гривень.

Допитаний у судовому засіданні 07.12.2020 року, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, також підтвердив обставини вчинення злочину, зазначені в обвинувальному акті та пояснив суду, що саме так і відбувалось, а деталей на сьогоднішній день не пам`ятає. Цивільний позов ОСОБА_5 визнав частково на суму 20000,00 гривень.

Допитаний у судовому засіданні 07.12.2020 року, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, також підтвердив обставини вчинення злочину, зазначені в обвинувальному акті та пояснив суду, що саме так і відбувалось, а деталей на сьогоднішній день також не пам`ятає. Цивільний позов ОСОБА_5 визнав частково на суму 20000,00 гривень.

Допитаний у судовому засіданні 24.05.2021 року, потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що 19 червня минулого року, йшов зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_12 по вул. Шиферна, побачив машину синього кольору, це був автомобіль ОСОБА_13 , який їхав йому на зустріч. Перегородивши дорогу, з машини вийшов ОСОБА_3 та повідомив, що вони хочуть з ним поговорити. Після чого, ОСОБА_14 схопив його за руку та розвернув, в наслідок чого, він вдарився о гаражні ворота, пішла кров і він втратив свідомість. Потім вийшов з автомобіля ОСОБА_15 та разом з ОСОБА_7 затягли його до салону. Їхав в машині без свідомості. Проїхавши приблизно 3 км, розплющив очі та побачив, що приїхали до ставка. Вийшовши з машини, ОСОБА_15 його штовхнув, а ОСОБА_14 вже тримав у руці біту і вдарив в область коліна та у вухо, при цьому розповідали про те, що він нібито винен ОСОБА_16 20 000 грн. В процесі розмови, ОСОБА_5 намагався розпитати що вони хочуть він нього. В цей час, йому зателефонувала його сестра ОСОБА_17 , якій розповів, що він нібито винен ОСОБА_18 20 000 грн. Після того, як він побачив що ОСОБА_19 знову взяв в руку біту та йшов до нього, ОСОБА_5 швидко побіг в бік ставка, стрибнувши у воду, переплив на інший берег та сховався в очереті, в якому перечекав доки ОСОБА_19 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 поїдуть геть. Потім добрався через посадку додому, де був його двоюрідний брат, зателефонували сестрі, і пізніше поїхали до поліції для дачі показів. Суму моральної шкоду оцінив у 210 000 грн., оскільки постійно хвилювався за своє життя та побоювався того, що вони знову прийдуть до нього. Щодо міри покарання обвинуваченим, поклався на розсуд суду.

Надаючи правову оцінку показам обвинувачених та потерпілого, суд приходить до висновку про те, що вони мають логічний та послідовний характер та безпосередньо вказують на причетність обвинувачених до вчинення кримінального правопорушення, яке їм інкримінуються.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а відповідно до ч.2 ст.91 та ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування вини покладено на прокурора, як сторону обвинувачення.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, жоден доказ не має наперед встановленої сили, що відповідає вимогам ст.94 КПК України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Окрім повного визнання своєї вини ОСОБА_20 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх провина у вчиненні злочину, повністю підтверджується показами допитаного в ході судового розгляду справи потерпілого, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами кримінального провадження №12020040710000893 від 19червня 2020 року, а саме:

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12020040710000893 від 19 червня 2020 року (Том 1, а.с.1-2);

- Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.06.2020 року (Том 1, а.с.8);

- Протоколом огляду місця події від 19червня 2020 року та фототаблицею до протоколу, відповідно до якого проведено огляд ділянки місцевості та автомобіля «Рено Трафік», за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Агрономічна (Том 1, а.с.9-16);

- Протоколом огляду місця події від 19 червня 2020 року та фототаблицею до протоколу, відповідно до якого проведено огляд ділянки місцевості а адресою: АДРЕСА_5 (Том 1, а.с.18-24);

- Постановою про визнання речовим доказом чоловічих капців, від 20.06.2020 року (Том 1, а.с.26);

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.06.2020 року та фототаблицею до нього, за участю понятих та потерпілого ОСОБА_5 , згідно якого останній впізнав особу під №4, як чоловіка який 19.06.2020 року вчинив відносно нього злочин, яким виявився ОСОБА_3 (Том 1, а.с.32-36);

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.06.2020 року та фототаблицею до нього, за участю понятих та потерпілого ОСОБА_5 , згідно якого останній впізнав особу під №3, як чоловіка який 19.06.2020 року вчинив відносно нього злочин, яким виявився ОСОБА_1 (Том 1, а.с.37-41);

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.06.2020 року та фототаблицею до нього, за участю понятих та потерпілого ОСОБА_5 , згідно якого останній впізнав особу під №4, як чоловіка який 19.06.2020 року вчинив відносно нього злочин, яким виявився ОСОБА_4 (Том 1, а.с.42-46);

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.06.2020 року та фототаблицею до нього, за участю понятих та свідка ОСОБА_12 , згідно якого остання впізнала особу під №1, як чоловіка який 19.06.2020 року вчинив відносно ОСОБА_5 злочин, яким виявився ОСОБА_3 (Том 1, а.с.49-51);

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.06.2020 року та фототаблицею до нього, за участю понятих та свідка ОСОБА_12 , згідно якого остання впізнала особу під №4, як чоловіка який 19.06.2020 року вчинив відносно ОСОБА_5 злочин, яким виявився ОСОБА_1 (Том 1, а.с.52-54);

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.06.2020 року та фототаблицею до нього, за участю понятих та свідка ОСОБА_12 , згідно якого остання впізнала особу під №4, як чоловіка який 19.06.2020 року вчинив відносно ОСОБА_5 злочин, яким виявився ОСОБА_4 (Том 1, а.с.55-57);

- Протоколом слідчого експерименту від 20.07.2020 року, в присутності двох понятих та за участю потерпілого ОСОБА_5 , під час якого, останні чітко розповів обставини вчинення відносно нього злочину (Том 2, а.с.70-72);

- Постановою про визнання речовим доказом автомобіля «Рено Трафік», від 20.06.2020 року (Том 1, а.с.85-86);

- Повідомленням про підозру ОСОБА_3 від 20.06.2020 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб (Том 1, а.с.99-100);

- Повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 20.06.2020 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб (Том 1, а.с.103-104);

- Висновком судово-медичної експертизи №961 від 22.06.2020 року, згідно якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виявлено 3 синця ліворуч в завушній області, на обличчя, в області правого стегна, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6. (Том 1, а.с.159-160);

- Висновком судово-імунологічної експертизи №158 від 23.06.2020 року, відповідно до якої, кров потерпілого ОСОБА_5 , належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (Том 1 а.с.164);

- Висновком судово-трасологічної експертизи №19/104/1/1149 від 07.07.2020 року, згідно якої, один слід пальця руки, вилучений 19.06.2020 року під час огляду автомобіля «Рено Трафік», придатний для ідентифікації (Том 1 а.с.179-182);

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2020 року, за участю понятих та свідка ОСОБА_21 , згідно якого остання впізнала на фото №2 ОСОБА_1 , за рисами та формою обличчя (Том 2, а.с.15-17);

Висновком судово-трасологічної експертизи №19/104/1/1285 від 20.07.2020 року, згідно якої, один слід пальця руки, вилучений 19.06.2020 року під час огляду автомобіля «Рено Трафік», залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_4 (Том 2 а.с.58-67).

Висновки вказаних вище експертиз належним чином аргументовані та вмотивовані, відповідають вимогам ст.ст. 85, 86 КПК України, а отже є належними та допустимими доказами.

Зазначені вище докази винуватості обвинувачених ОСОБА_20 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є такими, що доповнюють одне одного, є повними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України.

Суд, вислухавши покази обвинуваченого ОСОБА_1 , покази потерпілого ОСОБА_5 , доводи прокурора, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження та матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Після з`ясування обставин, встановлених під час судового слідства та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинувачених, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує, що ним вчинено злочин проти волі особи, який відповідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме: ОСОБА_1 раніше не судимий, не одружений, має на утриманні має малолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працевлаштований у ТОВ «ОРКІС-БУДЕЛЕКТРОМОНТАЖ» на посаді начальника дільниці. На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Вину у скоєні злочину визнав повністю, розкаявся і просив суд його суворо не карати. Цивільний позов визнав частково.

Згідно доповіді Металургійного районного відділу пробації філії державної установи «Центр Пробації» у Дніпропетровській області від 26.11.2020 року, на підставі зібраних характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченого ОСОБА_20 надано висновок про те, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до ч.3 ст.76 КК України (Том 3, а.с. 91-93).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку відповідно до санкції ст.146 ч.2 КК України.

Однак, оскільки перевиховання і виправлення ОСОБА_1 цілком можливе без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку, що його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін та зобов`язавши щомісячно з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вислухавши покази обвинуваченого ОСОБА_4 , покази потерпілого ОСОБА_5 , доводи прокурора, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження та матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Після з`ясування обставин, встановлених під час судового слідства та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинувачених, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує, що ним вчинено злочин проти волі особи, який відповідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме: ОСОБА_4 раніше судимий, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Вину у скоєні злочину визнав повністю, розкаявся і просив суд його суворо не карати. Цивільний позов визнав частково.

Згідно доповіді Металургійного районного відділу пробації філії державної установи «Центр Пробації» у Дніпропетровській області від 26.11.2020 року, на підставі зібраних характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченого ОСОБА_4 надано висновок про те, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до ч.3 ст.76 КК України (Том 3, а.с. 95-97).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку відповідно до санкції ст.146 ч.2 КК України.

Однак, оскільки перевиховання і виправлення ОСОБА_4 цілком можливе без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку, що його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін та зобов`язавши щомісячно з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вислухавши покази обвинуваченого ОСОБА_3 , покази потерпілого ОСОБА_5 , доводи прокурора, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження та матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Після з`ясування обставин, встановлених під час судового слідства та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинувачених, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує, що ним вчинено злочин проти волі особи, який відповідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме: ОСОБА_3 раніше судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра не перебував і не перебуває, в період з лютого 2012 року по січень 2016 року перебував на обліку у лікаря-нарколога у звязку з вживанням психоактивних речовин зі шкідливими наслідками, за місцем проживання характеризується посередньо. Вину у скоєні злочину визнав повністю, розкаявся і просив суд його суворо не карати. Цивільний позов визнав частково.

Згідно доповіді Металургійного районного відділу пробації філії державної установи «Центр Пробації» у Дніпропетровській області від 26.11.2020 року, на підставі зібраних характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченого ОСОБА_3 надано висновок про те, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до ч.3 ст.76 КК України (Том 3, а.с.87-89).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку відповідно до санкції ст.146 ч.2 КК України.

Однак, оскільки перевиховання і виправлення ОСОБА_3 цілком можливе без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку, що його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін та зобов`язавши щомісячно з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, судом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2020 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та покладення обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за необхідне визначити ОСОБА_3 остаточне покарання відповідно до ч.4 ст.70 КК України, оскільки, кримінальне правопорушення, за яке призначається покарання ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, було вчинене ним 19.06.2020 року, тобто до постановлення попереднього вироку.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні до ОСОБА_20 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_5 пред`явлено цивільний позов, оскільки злочинними діями обвинувачених завдано моральну шкоду, яку цивільний позивач просить стягнути на його користь.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає, виходячи з характеру та об`єму заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.

Визначаючи розмір моральної шкоди, потерпілий ОСОБА_5 посилається на те, що в наслідок його викрадення та заподіяння тілесних ушкоджень, отримав душевні переживання, перестав спокійно спати та працювати, відчуває тривогу, що злочинці знову можуть прийти до нього, на деякий час втратив зв`язок зі своїми близькими людьми, оскільки, після вчинення відносно нього переїхав до міста Києва.

Враховуючи вищевикладене та позицію обвинувачених ОСОБА_20 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які визнали свою вину у вчиненні злочину щодо ОСОБА_5 та частково визнали цивільний позов останнього щодо стягнення моральної шкоди, а також часткове відшкодування ОСОБА_1 завданої моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд приходить до висновку про те, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи те, що потерпілий дійсно зазнав моральних страждань, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 55 000,00 грн., що буде відповідати розміру страждань, отриманих в наслідок неправомірних дій обвинувачених.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_20 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 15 000 грн., стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.

У даному кримінальному провадженні Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2020 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з 20.06.2020 року по 16.08.2020 року, з одночасним визначенням розміру застави в сумі 42040,00 гривень. (Том 1, а.с.108-115)

22.06.2020 року ОСОБА_22 внесена застава на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_3 та 23.06.2020 року ДУ «Криворізькою установою виконання покарань №3» ОСОБА_3 було звільнено з-під варти, у зв`язку із внесенням застави. (Том 1, а.с.116)

У даному кримінальному провадженні Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2020 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з 20.06.2020 року по 16.08.2020 року, з одночасним визначенням розміру застави в сумі 42040,00 гривень. (Том 1, а.с.120-128)

22.06.2020 року ОСОБА_23 внесена застава на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_4 .06.2020 року ДУ «Криворізькою установою виконання покарань №3» ОСОБА_4 було звільнено з-під варти, у зв`язку із внесенням застави. (Том 1, а.с.129)

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховний Суд України від 26.03.1999 року №6 «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу» суд вправі зазначити в вироку, що запобіжний захід у вигляді застави зберігає свою дію до набрання вироком законної сили.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, термін дії якого сплив, та в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу.

У даному кримінальному провадженні Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.06.2020 року накладено арешт на вилучені в ході огляду місця події від 19.06.2020 року, а саме: автомобіль марки «RenaultTrafic» д.р.н. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_24 , а також наступні предмети: свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу; ключі від вказаного транспортного засобу; дерев`яну бейсбольну біту; мобільний телефон марки «Meizu»Imei-1: НОМЕР_2 , Imei-2: НОМЕР_3 та сім-картку з номером НОМЕР_4 , вилучений у ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «SamsungGalaxyA6»,Imei-1: НОМЕР_5 , Imei-2: НОМЕР_6 , вилучений у ОСОБА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2020 року, задоволено клопотання власника майна ОСОБА_24 про скасування арешту майна та скасовано арешт, накладений Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.06.2020 року, на автомобіль марки «RenaultTrafic» д.р.н. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_24 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від вказаного транспортного засобу та повернуто вказане майно власнику.

Питання про речові докази, вирішити в порядкуст.100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати, вирішити в порядку ст.ст.122,124-126 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, ст.ст. 100, 127, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , винним за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України та призначити йому покарання у вигляді3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, 2, ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирати.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , винним за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України та призначити йому покарання у вигляді3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, 2, ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді застави, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_23 заставу в розмірі 42040,00 (сорок дві тисячі сорок) гривень, внесену 22.06.2020 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк платника: ПриватБанк, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ; кредит рахунку: UA158201720355229002000017442, код отримувача: 26239738, МФО:820172, призначення платежу: Оплата застави згідно справи 210/3532/20 Провадження 1-кп/210/294/21за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , винним за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30листопада 2020 року, визначивши ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді5 (п`яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, 2, ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді застави, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_22 заставу в розмірі 42040,00 (сорок дві тисячі сорок) гривень, внесену 22.06.2020 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк платника: ПриватБанк, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ; кредит рахунку: UA158201720355229002000017442, код отримувача: 26239738, МФО:820172, призначення платежу: Оплата застави згідно справи 210/3532/20 Провадження 1-кп/210/294/21 за ОСОБА_3 .

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відшкодування моральноїшкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 користь ОСОБА_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнутиз ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь держависудовівитрати, за проведення: судово-трасологічної експертизи №19/104-17/1/1148 від 06.07.2020 року у розмірі 980,70 грн. (дев`ятсот вісімдесят гривень70 коп.), тобто у розмірі 326,90 грн. (триста двадцять шість гривень 90 копійок) з кожного; судової дактилоскопічної №19/104-17/1/1149 від 07.07.2020 року у розмірі 980,70 грн. (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 коп.), тобто у розмірі 326,90 грн. (триста двадцять шість гривень 90 копійок) з кожного;судової дактилоскопічної експертизи №19/104-17/1/1285 від 20.07.2020 року у розмірі 1307,60 грн. (одна тисяча триста сім гривень 60 коп.), тобто у розмірі 435,86 грн. (чотириста тридцять п`ять гривень 86 копійок) з кожного; судової експертизи зброї №19/104-17/1/1383 від 29.07.2020 року у розмірі 980,70 грн. (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 коп.), тобто у розмірі 326,90 грн. (триста двадцять шість гривень 90 копійок) з кожного, з призначенням платежу: за експертизу №19/104-17/1/1148 від 06.07.2020 року, №19/104-17/1/1149 від 07.07.2020 року, №19/104-17/1/1285 від 20.07.2020 року та №19/104-17/1/1383 від 29.07.2020 року.

Арешт, накладений Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.06.2020 року, на вилучені в ході огляду місця події від 19.06.2020 року, а саме: автомобіль марки «RenaultTrafic» д.р.н. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_24 , а також наступні предмети: свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу; ключі від вказаного транспортного засобу; дерев`яну бейсбольну біту; мобільний телефон марки «Meizu»Imei-1: НОМЕР_2 , Imei-2: НОМЕР_3 та сім-картку з номером НОМЕР_4 , вилучений у ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «SamsungGalaxyA6»,Imei-1: НОМЕР_5 , Imei-2: НОМЕР_6 , вилучений у ОСОБА_1 - скасувати.

Речові докази:

- чорні чоловічі капці, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки «RenaultTrafic», загальний легковий - загальний пасажирський-В, 2009 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , ключі від замку запалювання транспортного засобу, які передані володільцю ОСОБА_24 , після набрання вироком законної сили, залишити у останнього за належністю;

- бейсбольну біту, яка передана на зберігання до камери схову речових доказів Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили, знищити;

- мобільний термінал марки «Meizu» Imei-1: НОМЕР_2 , Imei-2: НОМЕР_3 та сім-картку з номером НОМЕР_4 , вилучений у ОСОБА_4 , який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки «SamsungGalaxyA6»,Imei-1: НОМЕР_5 , Imei-2: НОМЕР_6 , вилучений у ОСОБА_1 , який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_1 ;

- гаманець чорного кольору (з матеріалу схожого на шкіру), картка банку «ПриватБанк» - НОМЕР_8 , картка банку «ПриватБанк» - НОМЕР_9 , картка банку «Сбербанк» - НОМЕР_10 , картка клієнта «Епіцентр» «Вигода» - НОМЕР_11 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , гроші у сумі 1968 гривень, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили залишити у володінні останнього за належністю;

- додатки до висновку експерта №566 від 22.07.2020 року, а саме: залишки змиву (об`єкт № 4), залишки з двох контролів №1№2 (2 конверт), витяжки з об. №№2,4, змиви об. №№1-3 на нит. Марлі (1 конверт), зразок крові гр. ОСОБА_5 (1 конверт), які згідно квитанції № 987 від 27.07.2020 року передані на зберігання до камери схову речових доказів Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили, знищити.

Матеріали кримінального провадження №12020040710000893 від 19.06.2020 року, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №210/4559/20, провадження №1-кп/210/294/21.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак