Рішення № 97911987, 27.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 682/227/21

РІШЕННЯ

іменем України

27 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, Голови Берездівської сільської ради Васьківського Віктора Веніаміновича про стягнення середньої заробітної плати на період працевлаштування після звільнення з виборної посади.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працював на посаді сільського голови Ставичанської сільської ради з 13.03.2003 по 24.11.2015, з 24.11.2015 по 06.04.2016 виконував обов`язки старости сіл Кутки та Ставичани, і у подальшому був обраний на цю ж посаду. Розпорядженням Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 129/2020 від 27.11.2020 позивача було звільнено з посади у зв`язку із закінченням строку повноважень. У грудні 2020 він звернувся до відповідача з заявою про збереження за ним середньої заробітної плати на період працевлаштування, на що отримав відмову, з якою не погоджується. Крім того позивач вважає, що відповідач не виконав обов`язок запропонувати йому іншу підходящу роботу.

Справа надійшла за підсудністю до Хмельницького окружного адміністративного суду, де розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Берездівською сільською радою Славутського району поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що законних підстав для виплати позивачеві середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування ( але не більше шести місяців з часу звільнення) немає.

Під час розгляду справи судом встановлене наступне.

Згідно з записами №11 та №12 трудової книжки ОСОБА_1 (серії НОМЕР_1 від 07.07.1987) позивач з 08.02.1996 по 23.12.2002 працював на посаді начальника караулу ППЧ-6 по охороні, з якої був звільнений у грудні 2002 у зв`язку зі скороченням. У період з 29.01.2003 по 12.03.2003 позивач перебував на обліку в Славутському МР Центрі зайнятості, де отримував допомогу по безробіттю. 13.03.2003 позивач обраний на посаду сільського голови Ставичанської сільської ради, на якій перебував до 24.11.2015 (записи трудової книжки № 15-24) У період з 24.11.2015 по 06.04.2016 позивач виконував обов`язки старости на території сіл Кутки та Ставичани Славутського району та у подальшому був обраний старостою цих сіл відповідно до рішення 5-ї сесії Берездівської сільської ради №1 від 06.04.2016 (записи трудової книжки № 25-26) Розпорядженням Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 129/2020 від 27.11.2020 у зв`язку із закінченням строку повноважень позивача звільнено з посади старости сіл Кутки, Ставичани.

Судом встановлено, що 28.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати йому середнього заробітку на період працевлаштування (строком до шести місяців) відповідно до норм Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні. Відповідач повідомленням за вих. №Г-51/06-25 відмовив у здійсненні виплати, вказавши на те, що після відповідних змін законодавства ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не містить положень про поширення на старост гарантій щодо виплати середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача з метою працевлаштування його після звільнення з посади старости, а також доказів проходження конкурсів на заміщення відповідних вакантних посад.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Статтею 14-1 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” у редакції, чинній на момент обрання позивача на посаду старости, було передбачено, що староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування. Староста обирається жителями села, селища (сіл, селищ), розташованого на території відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Згідно з ч. 4 ст. 54-1 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” на старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 2 ст. 33 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад" в редакції, чинній на момент обрання позивача на посаду старости, депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Отже, на час призначення позивача на посаду старости ця посада була виборною посадою органів місцевого самоврядування, відтак на позивача поширювались гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад", зокрема в частині збереження робочого місця, середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців у разі неможливості надання відповідної роботи (посади).

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 року № 805-ІХ були внесені зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні ”, які вступили в дію 23.07.2020. Цими змінами ст. 14-1 Закону виключено, а ст. 54-1 викладено в новій редакції, де зазначено, що староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі.

Крім того, було вилучене положення про поширення на старост гарантій діяльності депутатів місцевих рад, передбачених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".

Таким чином, на момент обрання позивача на посаду старости і під час перебування на службі до 23.07.2020 року на нього поширювались відповідні гарантії діяльності депутатів місцевих рад, однак на момент звільнення у зв`язку зі змінами у законодавстві посада старости втратила статус виборної, відповідно на старост вказані гарантії вже не розповсюджуються. Зважаючи на це, у відповідача були відсутні підстави для виплати позивачу середньої заробітної плати на період працевлаштування.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 ( про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

За таких обставин до спірних правовідносин застосовуються закони та нормативно-правові акти, які є чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

У даному випадку правовідносини набули статусу спірних після моменту звільнення позивача з посади старости, тобто після 27.11.2020 року. Станом на вказану дату вищезгадані закони не містили положень, які передбачали виборний статус посади старости, а також збереження за нею відповідних гарантій.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач довів правомірність спірного рішення та дій, відтак позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 червня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Берездівська сільська рада Славутського району Хмельницької області (вул. Б.Хмельницького, 50,Берездів,Славутський район, Хмельницька область,30053 , код ЄДРПОУ - 04405171)

Головуючий суддя І.С. Козачок