Ухвала суду № 97911529, 24.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.06.2021Справа № 916/921/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" від 5 квітня 2021 року про забезпечення позову в справі № 916/921/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" до товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-К" про стягнення 471 933,00 грн. та розірвання договору,

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ханбер" (далі - ТОВ "Ханбер") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-К" (далі - ТОВ "СВС-К") про стягнення 471 933,00 грн. та розірвання договору поставки від 17 жовтня 2019 року № СД17102019.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 8 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 травня 2021 року, матеріали позовної заяви ТОВ "Ханбер" передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу дана заява передана на розгляд судді Павленку Є.В.

Разом із позовною заявою ТОВ "Ханбер" було подано заяву від 5 квітня 2021 року, в якій останнє просило суд забезпечити пред`явлений ним позов шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "СВС-К" у розмірі 471 933,00 грн., що належать останньому та знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках.

В обґрунтування цієї заяви ТОВ "Хабнер" посилалося на значний строк несплати спірної заборгованості та невиконання ТОВ "СВС-К" умов укладеного між наведеними юридичними особами договору поставки від 17 жовтня 2019 року № СД17102019, що, на думку позивача, свідчить про наявність значних ризиків невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань. За таких обставин невжиття зазначених заходів може суттєво ускладнити виконання судового рішення у даній справі.

Розглянувши заяву ТОВ "Ханбер" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як було зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ "Ханбер" посилалося на наявність припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову.

У зв`язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У той же час позивачем в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Саме лише посилання ТОВ "Ханбер" у заяві на наявність значних ризиків невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та можливість задоволення ТОВ "Ханбер" своїх вимог до ТОВ "СВС-К" лише за рахунок можливих грошових коштів на його банківських рахунках, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що ТОВ "Ханбер" у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення його вимог до ТОВ "СВС-К".

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" від 5 квітня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 ГПК України.

Дата підписання: 24 червня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко