Рішення № 97910076, 25.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м. Київ № 640/10086/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просила:

визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в м. Києві, яке полягає у відмові здійснення перерахунку пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням заробітної плати з 1990 року - 1995 року, позивачу;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачу, з урахуванням заробітної плати з 1990 року - 1995 року, показників середньої зарплати по Україні (Зс) за 2018-2020 роки - 9 005,36 та середнім коефіцієнтом зарплати (Кз) - 1,48653.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку, який міститься в пенсійні справі позивача, розмір пенсії має складати 4 097,19 грн. Також позивач вважає неправильним розрахунок, здійснений відповідачем, оскільки пенсія, з урахуванням заробітної плати за період з 1990 року по 1995 рік, не може стати меншою.

У відзиві на позовну заяву (т. 1 а.с. 51-53) представник відповідача зазначив, зокрема, що проведений обрахунок можливого розміру пенсії, з урахуванням оптимальної заробітної плати за періоди роботи з 01 березня 1990 року по 28 лютого 1995 року, показав недоцільність такого перерахунку, оскільки розмір пенсії зменшується з 2 492,35 грн. до 2 395,03 грн.

Таким чином, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком.

04 лютого 2021 року позивач звернулась до відповідача з заявою (т. 1 а.с. 81-87) про перерахунок пенсії, з урахуванням заробітної плати за період з 1990 року по 1995 рік, до якої додала довідку від 24 вересня 2020 року № 75 (т. 1 а.с. 88).

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято рішення від 23 лютого 2021 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 74-75), згідно з яким Управлінням розглянуто довідку від 24 вересня 2020 року № 75, видану Приватним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат № 3». Проведений обрахунок можливого розміру пенсії, з урахуванням оптимальної заробітної плати за періоди роботи з 01 березня 1990 року по 28 лютого 1995 року, показав недоцільність такого перерахунку, оскільки розмір пенсії зменшується з 2 492,35 грн. до 2 395,03 грн. Враховуючи зазначене, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.

В свою чергу, відповідач повідомив позивачу про вказану підставу відмови у проведенні перерахунку листом від 05 березня 2021 року (т. 1 а.с. 38-39).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до частини 1 якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Отже, прийняття рішення, вчинення дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Так, з аналізу змісту рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії видно, що воно не містить будь-яких розрахунків, а лише констатує недоцільність здійснення перерахунку.

Водночас, з матеріалів пенсійної справи видно наявність різних розрахунків розміру пенсії, а саме: розрахунок (т. 1 а.с 66-67), згідно з яким загальний розмір пенсії позивача складає 4 014, 93 грн., а також розрахунок (т. 1 а.с 76-80), згідно з яким розмір пенсії позивача, зокрема, у період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2021 року, складає 2 395,03 грн.

При цьому, позивач посилається на розрахунок з тієї ж програми «Пенсійні розрахунки» (т. 1 а.с. 35-37), проте розмір пенсії згідно з ним становить 4 097,19 грн.

Будь-яких аргументів та доводів, а також відповідних доказів, зокрема, розрахунків, на підтвердження врахування під час здійснення перерахунку пенсії позивача довідки від 24 вересня 2020 року № 75 відповідачем суду не наведено та не надано.

Таким чином, суд вважає спірне рішення невмотивованим та таким, що суперечить вимогам п. 3 частини 2 статті 2 КАС України, у зв`язку з чим останнє є протиправним.

Відповідно до змісту частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де, зокрема, Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс.

Разом з тим, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, пенсія за віком їй призначена у 2008 році.

За змістом частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де, зокрема, Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс.

Натомість, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показників середньої зарплати по Україні (Зс) за 2018-2020 роки - 9 005,36 грн., в той час як пенсія їй призначена у 2008 році, а відтак врахування такого показника суперечить вимогам статті 40 названого Закону.

Крім того, зі змісту вказаної норми видно, що показник (Зс) враховується при розрахунку показника (Кз), у зв`язку з чим суд також вважає безпідставним враховувати зазначений позивачем середній коефіцієнт зарплати (Кз) у розмірі 1,48653.

В цьому контексті також варто зауважити, що з огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади, зокрема, стосовно здійснення розрахунку пенсії позивача з урахуванням довідки від 24 вересня 2020 року № 75.

В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений п. 4 частини 3 статті 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

За вказаних обставин та наведеного правового регулювання, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 23 лютого 2021 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04 лютого 2021 року з урахуванням довідки від 24 вересня 2020 року № 75, виданої Приватним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат № 3», з проведенням детального розрахунку та наданням останнього позивачу.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`кта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки з матеріалів справи вбачається прийняття відповідачем рішення, яке не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 3 статті 139 КАС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23 лютого 2021 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 лютого 2021 року про здійснення перерахунку пенсії та провести детальний розрахунок з урахуванням довідки від 24 вересня 2020 року № 75, виданої Приватним акціонерним товариством «Домобудівний комбінат № 3», та наданням останнього ОСОБА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 1 816, 00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк