Рішення № 97909947, 24.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м. Київ № 640/19274/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Ощадний державний банк України», про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (далі - відповідач), третя особа - ПАТ «Ощадний державний банк України», про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 14.04.2020 року за виконавчим провадженням №61823327, в частині накладення арешту на картковий рахунок для виплати соціальної допомоги НОМЕР_4, назва емісійного контракту Соціальний MIGRANT, відкритого на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ № НОМЕР_1 - філії ДОУ АТ «Ощадбанк».

Позовні вимоги мотивовані тим, що накладення арешту на рахунок позивача, який призначений для отримання соціальної допомоги, а саме для одноразової допомоги у зв`язку з народженням дитини, унеможливлює своєчасне отримання таких коштів, що призначенні при народженні дитини. Крім того, відповідно до пункту 6 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини - заборонено.

Ухвалою від 01.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляд та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує, зазначає про те, що постановою в рамках ВП№61823327 про зняття арешту з коштів, знято арешт з рахунку для отримання соціальних виплат НОМЕР_4.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

14.04.2020 в межах виконавчого провадження відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1

15.05.2020 представник позивача звернувся до відповідача про надання підстав для винесення оскаржуваної постанови, скасування постанови про арешт коштів на рахунках, оскільки вони є соціальними виплатами, а саме, одноразова грошова допомога при народженні дитини.

За результатами розгляду заяви позивача відповідачем зазначено, що ним в рамках ВП№61823327 було винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з рахунку для отримання соціальних виплат № НОМЕР_2 . Однак, зазначена постанова на даний час не реалізована ПАТ «Ощадбанк» та проводяться списання коштів з рахунку, у зв`язку з чим позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За приписами ст.48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до статті 52 Закону № 1404-VІІІ не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Аналізуючи статтю 52 Закону суд зазначає, що є дві обставини, на підставі яких не підлягають арешту кошти:

- кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках;

- звернення стягнення на виплати, які заборонено законом;

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №758 від 22.06.2012р. рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу ( в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поротній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та не бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до Постанови Національного банку України №492 від 12.11.2003р. "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів" банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб`єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб (розділ 5, пункт 68). Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (розділ 1, пункт 6).

Відповідно до статті 73 Закону стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами;

6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини;

7) допомогу при усиновленні дитини;

8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9) допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

2. Стягнення не здійснюється також із сум:

1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Із матеріалів справи судом встановлено, що постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. від 14.04.2020 року ВП №61823327 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику - позивачу.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. від 01.06.2020 року ВП №61823327 знято арешт з коштів, а саме: соціальних виплат, що надходять на IBAN № НОМЕР_2 та належать боржнику ОСОБА_1 . Копію постанови направити на виконання до органу (установи), якому була надіслана постанова про арешт коштів боржника.

Крім того, із наданої до суду копії листа Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України» від 22.07.2020, арешт на кошти, що знаходяться на рахунках в установі АТ «Ощадбанк», був накладений відповідно до постанови приватного виконавця ВП №61823327 від 14.04.2020. Питання щодо зняття арешту з карткового рахунку буде можливим виключно після отримання банком відповідного документу від уповноваженого органу про зняття арешту.

На вимогу представника позивача щодо зняття арешту з карткового рахунку листом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України» від 03.08.2020 повідомлено, що постанову про зняття арешту коштів на рахунку від 01.06.2020 ВП №61823327 залишено банком без виконання у зв`язку з наявністю зауважень до її оформлення, про що Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. було повідомлено листом від 13.07.2020 №46-13/5615/7754БТ. Також рекомендовано звернутися безпосередньо до приватного виконавця з приводу порушеного питання.

Також, виписки про рух коштів із карткового рахунку за період з 01.05.2020 по 07.08.2020 - розгляду звернень позивача до відповідача, керівництва банку, свідчать про списання коштів та їх направлення на погашення арештованої суми.

Таким чином, на думку суду, у спірних правовідносинах, саме Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк», в якому відкрито рахунок позивача, виконувало постанову відповідача від 14.04.2020 року ВП №61823327 про арешт коштів боржника у даний спосіб.

Також, суд зазначає, що приватний виконавець не здійснював стягнення коштів з рахунків звернення стягнення на які забороняється законом, а лише наклав арешт.

Поряд з цим, судом встановлено, що картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім`я ОСОБА_1 , є соціальним рахунком, на який позивач отримує виплату коштів при народженні дитини, що підтверджується листом філії Донецького обласного управління ПАТ «Ощадбанк» від 12.05.2020 року №210.

Виписка по картковому рахунку № НОМЕР_2 , видана філією Донецького обласного управління ПАТ «Ощадбанк» №10004/0497 підтверджує, що за період з 01.03.2020 по 05.05.2020, крім коштів, які позивач отримує при народженні дитини, будь - яких інших грошових надходжень на даний рахунок не надходило.

Таким чином, накладення арешту на кошти позивача, що містяться на картковому рахунку, на який зараховуються кошти з виплати одноразової допомоги у зв`язку з народженням дитини, створює перешкоду позивачу розпоряджатися даними коштами, які встановлені та наданні державою з метою створення належних умов для повноцінного утримання і виховання дитини, що суперечить вимогам пункту 6 статті 73 Закону №1404-VIII.

При цьому, постанова Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. від 01.06.2020 року ВП №61823327, якою знято арешт з коштів, а саме: соціальних виплат, що надходять на IBAN № НОМЕР_2 та належать боржнику ОСОБА_1 , на час розгляду справи так і не була реалізована, у зв`язку з наявністю зауважень щодо її оформлення, про що було повідомлено відповідача. Про її належне оформлення та/або повторне винесення постанови про зняття арешту з карткового рахунку боржника матеріали справи не містять. Таким чином, приватним виконавцем не було у передбачений законом порядком знято арешт з належного позивачу карткового рахунку здійснений для зарахування соціальних виплат.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність вчинення ним дій щодо зняття арешту на кошти боржника, накладеного постановою від 01.06.2020 року у виконавчому провадженні №61823327 з рахунку позивача, який відкритий в ПАТ «ОЩАДБАНК», які є рахунками, що призначені для соціальної допомоги, у зв`язку з надходженням заяви позивача.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного виконавцем.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Частиною 5 статті 13 Закону №1404 визначено, що постанова про зняття арешту приймається виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на обставини справи, відновлення прав позивача, яке полягає в отриманні належних їй соціальних виплат - одноразової грошової допомоги у зв`язку з народженням дитини, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. зняти арешт з коштів, який накладений постановою про арешт коштів від 14.04.2020 року за виконавчим провадженням №61823327, в частині накладення арешту на картковий рахунок для виплати соціальної допомоги № НОМЕР_2 , назва емісійного контракту Соціальний MIGRANT, відкритого на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ № НОМЕР_1 - філії ДОУ АТ «Ощадбанк».

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) задовольнити частково.

Зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича зняти арешт з коштів, який накладений постановою про арешт коштів від 14.04.2020 року за виконавчим провадженням №61823327 на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , назва емісійного контракту Соціальний MIGRANT, відкритого на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ № НОМЕР_1 - філії ДОУ АТ «Ощадбанк».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31).

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 );

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій