Рішення № 97909840, 24.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м. Київ № 640/30218/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатпро визнання неправомірними дій та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 7, код ЄДР: 22886300), в якому просить суд:

1) визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати у 2020 році позивачу разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі меншому ніж передбаченому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

2) стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену суму грошової допомоги у розмірі 6 800,00 грн.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Також зазначає, що згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Однак, як зазначає позивач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 2 , ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 3 ст. 22, ст. 8 Конституції України, Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 належна йому грошова допомога про яку йдеться, у 2020 році була виплачена 09 квітня 2020 року у неповному розмірі, а саме - 1390 грн. на підставі постанови КМУ від 19 лютого 2020 року № 112.

Позивач вважає, що його законні права було обмежено завдяки порушенню відповідачем принципу пріоритетності закону над підзаконними актами встановленому частиною 4 статті 9 КАС України шляхом застосування останнім положень нормативно-правових актів що суперечать Закону.

Відтак, посилаючись на положення профільного законодавства позивач просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Крім іншого, зазначає, що перерахування коштів позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі 1390,00 грн., як учаснику бойових дій, здійсненна згідно списків ГУ ПФУ в місті Києві (перераховано 09.04.2020). Виплата здійснена шляхом зарахування коштів на його поточний рахунок через АТ «Державний Ощадний банк України».

Зазначає також, що позивач звернувся із позовною заявою до суду 02.12.2020, тому, на думку відповідача, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не заявлено та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Тому вважає, що позовні вимоги щодо перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 підлягають залишенню без розгляду.

З цього приводу суд одразу звертає увагу учасників справи, що дане питання було вивчено судом на стадії відкриття провадження у справі та, враховуючи наявність доказів поважності причин несвоєчасного звернення до суду, поновлено строк звернення до суду.

Що стосується власне суті позовних вимог, відповідач зазначає, що відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" прийнята постанова КМ України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова).

Відповідач зазначає, що вищевказана Постанова не суперечить Конституції, прийнята з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

Окрім того, звертає увагу відповідач, зазначена постанова прийнята до винесення Рішення Конституційним Судом України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України. Вищенаведена Постанова, як зазначає відповідач, не була визнана неконституційною та є чинною.

Зазначає, що Центр при проведенні перерахування коштів на виплату щорічної разової допомоги діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства і ніяким чином не порушив права та законні інтереси позивача.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 06.12.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою від 25.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, поновлено позивачу строк звернення до суду. Вирішено розглядати справу за правилами ст. 263 КАС України.

Встановлені судом обставини.

Так, у даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються, а матеріалами справи підтверджується статус позивача, надання у 2020 році допомоги до 5 травня у розмірі 1390,00 грн., а відтак вказані обставини є встановленими.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (надалі - Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367- XIV), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (який набрав чинності 01 січня 2008 року) частину 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції:

"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), згідно якої виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій - 1 390 гривень.

Надалі, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та приписи статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції пункту 20 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

З урахуванням викладеного вище, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку визначеному у редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1 638,00 гривень.

Отже, з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8 190,00 грн (1 638,00 грн х 5 мінімальний пенсій за віком).

Враховуючи наведене, виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1 390,00 грн, як і було нараховано позивачу, не відповідає статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд звертає увагу відповідача, що вища юридична сила Закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів, на їх виконання та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Між тим, суд вважає на необхідне задовольнити позов частково. Так, позивач просить стягнути з відповідача різницю між сумою, яка підлягала виплаті та сумою, яка виплачена. Однак, суд звертає увагу, що саме на позивача покладені функції щодо нарахування та виплати допомоги та суд не має повноважень оминати цю ланку у сфері державного управління, тобто оминати процедуру нарахування та виплати допомоги, яка здійснюється виключно відповідачем та суд не вправі перебирати на себе цю функцію, що є дотриманням конституційного принципу поділу влади.

Відтак, суд, враховуючи також положення ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає в частині пункту 2 позовних вимог задовольнити їх частково, зобов`язавши відповідача здійснити нарахування та виплату суми допомоги з урахуванням раніше сплаченої суми.

При цьому, інформативно суд звертає увагу на те, що для того, аби забезпечити виплату передбаченої вищезгаданої допомоги в тих розмірах, які передбачив КМУ, на 2020 у Державному бюджеті України за програмою 2501150 було передбачено суму розміром 402 995 600 грн. За відкритими даними у 2020 допомогу отримали близько 1 млн. отримувачів допомоги. За висновками Асоціації міст України орієнтовна вартість супроводження справи у суді («вартість справи») може сягати 26 000 грн., що у падку звернення всіх отримувачів допомоги до суду, призведе до витрат місцевих бюджетів у розмірі 26 млрд. грн. У 2021 році у бюджеті на вказані цілі виділено 1 382 540,6 тис. грн. На думку суду, вказані розрахунки вказують на неналежне ставлення з боку Держави до отримувачів допомоги та неналежне регулювання відповідних відносин з боку законодавця.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 371 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті у повному обсязі ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

3. Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: 03165, місто Київ, проспект Любомира Гузара, 7, код ЄДР 22886300) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

4. Судові витрати в частині стягнення судового збору розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін