Рішення № 97909587, 24.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м. Київ № 640/21738/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві що полягають у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно), визнати протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду проходження військової служби з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно), починаючи з дня звернення, а саме з 26 травня 2020 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та отримую пенсію за віком. На звернення від 26.05.2020 щодо перерахунку пенсії відповідач відмовив у такому перерахунку посилаючись на відсутність у нього інформації щодо сплати страхових внесків за період з 01.06.2005 по 30.11.2014.

Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками ЄСВ для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу», є військові частини, які виплачують грошове забезпечення. Однак військові частини не подавали персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що унеможливлювало зарахування страхового стажу для зазначеної категорії осіб

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що до страхового стажу позивача не врахований період з 01.06.2005 по 30.11.2014, оскільки згідно відомості персоніфікованого обліку за зазначений період відсутня сплата страхових внесків.

Також відповідачем подано суду копію пенсійної справи позивача.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 26.04.2020 призначено пенсію за віком відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5555 від 15.08.2016 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

Згідно з посвідченням НОМЕР_1 від 28.08.2019 ОСОБА_1 є учасниця бойових дій.

З 03.06.2019 по 07.09.2019 позивач брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою з військової частини А0351 № 1415 від 12.09.2019.

05.05.2020 ОСОБА_1 звернулась до Міністерства оборони України щодо видачі довідки про заробітну плату за період з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року.

Листом від 20.05.2020 № ВФЗ-467 Луганський обласний військовий комісаріат МОУ повідомив, що 07.07.2014 будівлю Луганського обласного військового комісаріату в АДРЕСА_1 ) було захоплено невідомими озброєними особами терористичної організації «ЛНР». Усі документи, у тому числі розрахункові відомості з нарахування та виплати заробітної платні та грошового забезпечення особовому складу, інші фінансові та бухгалтерські документи залишилися у захопленій будівлі і на сьогодні вважаються втраченими.

26.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 11.06.2020 відповідач відмовив у перерахунку пенсії у зв`язку з не поданням довідки про заробітну плату.

22.07.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання інформації за який період відсутні довідки про заробітну плату.

Листом-відповіддю від 20.08.2020 № 1881-19121/С-02/8-2600/20 ГУ ПФУ у м. Києві повідомив, що до страхового стажу не зарахований період з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року, оскільки згідно з відомостями персоніфікованого обліку за зазначений період відсутня сплата страхових внесків.

Судом встановлено, що в матеріалах пенсійної справи наявна довідка ВЧ А0351 МОУ № 290 від 02.04.2020 про проходження військової служби ОСОБА_1 , в якій зазначено про нарахування суми грошового забезпечення, яке враховується при обчисленні пенсії за період з грудня 2014 по лютий 2020.

Також в матеріалах пенсійної справи наявна довідка ВЧ А0351 МОУ № 364 від 01.04.2020 про проходження служби, відповідно до якої ОСОБА_1 проходила наступну службу:

- 22.12.1995-08.05.1998 - на посаді сержантського складу УСБУ України в Луганській області;

- 08.06.1998 - звільнена з військової служби;

- 01.06.2005 - зарахована на військову службу за контрактом;

- 01.06.2005-20.10.2006 - відповідальний виконавець Первомайсько-Попаснянського ОМВК м. Луганськ;

- 20.10.2006-21.11.2006 - механік-телефоніст апаратної вузла зв`язку Луганського ОВК Південного ОК;

- 21.11.2006-23.06.2010 - механік-телеграфіст апаратної вузла зв`язку Луганського ОВК Південного ОК;

- 23.06.2010-27.11.2012 - механік-телеграфіст апаратної інформаційно-телекомунікаційного вузла Луганського ОВК Південного ОК;

- 03.11.2014-28.12.2019 начальник групи оповіщення відділення телекомунікаційних систем інформаційно-телекомунікаційного центру ВЧ А0351;

- 28.12.2019-по теп.час - Технік відділення інформаційних систем інформаційно-телекомунікаційного центру (командування сил логістики ЗСУ) ВЧ А0351.

Вказані відомості підтверджується також наявній в матеріалах пенсійної справи копією трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 та копією військового квитка НОМЕР_3 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не оспорюється перебування ОСОБА_1 на військової служби з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно), проте спір у даній справі виник через те, що у в ГУ ПФУ у м. Києві, згідно відомості персоніфікованого обліку, за зазначений період відсутня сплата страхових внесків, у зв`язку з чим відповідач і не зараховує до страхового стажу позивача період з 01.06.2005 по 30.11.2014.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV)( в редакції чинній на травень 2020 року).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закон №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.2 ст. 24 Закон №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464-VI).

Частиною сьомою статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану.

Таким чином, у даному випадку страхові внески (єдиний внесок) не нараховувалися та не сплачувались у зв`язку із звільненням від сплати такого податку в порядку статті 7 Закону наведеного Закону. Страховий стаж, необхідний для перерахунку пенсії, обраховується особам, що проходили військову службу, на підставі спеціальних норм права, у той час як норми Закону №1058-IV в частині обрахування страхового стажу на підставі персоніфікованого обліку і сплати внесків є нормами загальними і не регулюють спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом в постановах від 14.02.2019 у справі №308/8839/16-а, від 23.07.2019 у справі №346/6411/16-а, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 18.09.2019 у справі №347/1233/17 та від 04.03.2020 у справі №415/2135/17, від 25.03.2020 у справі № 377/201/17.

Крім того, відповідно до пункту 8 частини першої статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також службу в Національній поліції.

Відповідно до пункту 25 розділу II «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), особи рядового і начальницького складу підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню за рахунок коштів відповідного бюджету, а також коштів, що надходять від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій згідно з договорами, укладеними між ними і органами внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 20 розділу II Положення час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній форм.

Абзацом 9 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що за осіб, зазначених у пунктах 8, 11 - 14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога, надбавка і компенсації.

В силу частини шостої статті 21 Закону № 1058-IV відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 10, 12 - 15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону.

Отже, до страхового стажу законом віднесено період, у якому особа підлягала загальнообов`язковому державному страхуванню та за який сплачені страхові внески, зокрема, органами, які виплачують цій особі заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу та ними подано відомості про застрахованих осіб.

Крім цього, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як встановлено судом, в матеріалах справи наявна виписки ПриватБанку по надходженню коштів на картку ОСОБА_1 (а.с. 4-9), з яких вбачається, що з 05.12.2006 по 21.11.2014 позивачка отримувала заробітну плату від Луганського обласного військового комісаріату.

Також відповідно до Відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с. 16-17), ОСОБА_1 за період з лютого 2005 по квітень 2014 нараховувалась заробітна плата та утримувався податок.

Крім того, в матеріалах самої пенсійної справи ОСОБА_1 також наявна роздруківка щодо нарахування ОСОБА_1 заробітної плати починаючи з 01.07.2000 по 31.03.2020.

Отже, судом встановлено, що у період з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно) ОСОБА_1 перебувала на військовій службі та їй була нарахована заробітна плата, з якої були утримані страхові внески.

Таким чином, дій ГУ ПФУ у м. Києві що полягають у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно) є протиправними.

Посилання ГУ ПФУ у м. Києві на неможливість врахування у страховий стаж періоду служби у зв`язку з тим, що відсутні відомості у системі персоніфікованого обліку, є безпідставними, оскільки вини позивача у цьому немає, такі відомості відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» подаються підприємствами, установами, організаціями, які виплачуються заробітну плату, грошове забезпечення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 20.02.2018 у справі № 641/5501/17.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача щодо первинного придбання ним житла та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували відсутність у позивача права на пільгу у вигляді звільнення від сплати вказаного збору у зв`язку з придбанням житла вперше.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову, останній з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 2, 5-11, 14, 72-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві що полягають у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до страхового стажу період проходження військової служби з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно).

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) з урахуванням періоду проходження військової служби з 01.06.2005 року по 30.11.2014 року (включно), починаючи з дня звернення, а саме з 26 травня 2020 року.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, зареєстроване місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась