Рішення № 97909545, 25.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Київ № 640/15685/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., за участю секретаря судового засідання Лук`янович В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва»доГоловного управління Держпродспоживслужби в м. Києвітретя особаОболонська районна в м. Києві державна адміністраціяпровизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій,за участю учасників справи:

представника позивача - Гудзенко М.О.,

представник відповідача - Лисий М.М.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (далі - позивач) з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - відповідач), за участю третьої особи - Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації (далі -третя особа), в якому просить, з урахуванням заяви про зміну предмета позову:

визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо проведення позапланової перевірки Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» відповідно до направлення від 03.07.2019 №2467;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 03.07.2019 №3075;

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 12.07.2019 №13 та від 22.07.2019 №20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність проведення перевірки на підставі направлення від 03.07.2019 №2467 та наказу від 03.07.2019 №3075, з огляду на відсутність можливості проведення заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду. Крім того, позивач посилається на оскарження в судовому порядку припису ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві №187 від 21.02.2019, який став підставою для проведення перевірки та винесення за її наслідками протиправних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач втратив право посилатись на процедурні порушення, допущені органом державного нагляду під час перевірки та оформлення її результатів, з огляду на допуск уповноважених осіб відповідача до перевірки. Також, представник відповідача, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, вважає, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач заперечує проти доводів останнього, викладених у його відзиві.

Третя особа письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2019 зупинено провадження у справі №640/15685/19 до набрання законної сили рішенням у справі №640/4814/19.

Ухвалою суду від 01.12.2020 поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні 22.12.2020 протокольно закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав аргументи, викладені в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ціни та ціноутворення», на підставі припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 21.09.2019 №187 про виконання вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві винесено наказ від 03.07.2019 №3075 «Про проведення позапланового заходу (перевірку)», яким наказано здійснити позаплановий захід (перевірку) Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 22, у термін з 09.07.2019 по 22.07.2019.

Так, на підставі вказаного наказу від 03.07.2019 №3075 та направлення від 03.07.2019 №2467, відповідачем проведено перевірку дотримання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт від 11.07.2019 №3075-10.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 1 частини 4 статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та статті 188-33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: невиконання вимог пунктів 2,3 припису №187 від 21.02.2019 ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві щодо усунення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів в частині нарахування споживачам плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». Відомості про виконання вимог пунктів 2,3 припису №187 від 21.02.2019 у зазначений термін не надано.

На підставі встановлених порушень, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

від 12.07.2019 №13, яким застосовано до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» штраф у розмірі 100% необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 2 475 434,64 грн.;

від 22.07.2019 №20, яким застосовано до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» штраф у розмірі 3400,00 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача по проведенню перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) (далі - державний нагляд) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду, їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абзац 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду посадові особи органів державного нагляду зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Абзацом 1 частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду, та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 (далі - Постанова №342) затверджено Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (далі - Методика).

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом 5 робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством (абзац 8 частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно з пунктом 1 Методики, вона встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду.

Уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження (абзац 1 пункту 2 Методики).

За твердженням відповідача, уніфікована форма акта перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін затверджена Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2013 № 965 (далі - Наказ №965).

При порівняльному аналізі змісту та розташування реквізитів акта перевірки, складеного за результатами перевірки позивача та уніфікованої форми акта перевірки, затвердженої Наказом №965 встановлено, що вони є ідентичними.

За змістом частини четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вбачається, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд у сфері господарської діяльності. Орган державного нагляду не може здійснювати державний нагляд у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду.

Частиною четвертою статті 19 Господарського кодексу України визначено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про ціни та ціноутворення», органами державного контролю та спостереження у сфері ціноутворення є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами та інші органи, визначені законом.

Державний нагляд - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (абзац 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова №442) утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), поклавши на Службу, що утворюється, функції, зокрема, із здійснення державного контролю за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Пунктом 1 Положення про Держпродспоживслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення про Держпродспоживслужбу) визначено, що Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, з контролю за цінами.

Відповідно до пункту 3 Положення про Держпродспоживслужбу одним з основних завдань Держпродспоживслужби є, зокрема, реалізація державної політики з контролю за цінами та здійснення відповідно до закону державного нагляду за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Держпродспоживслужба, відповідно до покладених на неї завдань (підпункт 11 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу) у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює, зокрема, державний нагляд за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державний нагляд за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення про Держпродспоживслужбу).

Державний нагляд, відповідно до статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснюється за принципами, зокрема, неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду різними органами державного нагляду з одного й того самого питання та наявності одного органу державного нагляду у складі центрального органу виконавчої влади.

Вказана норма кореспондується з частиною третьою статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», якою визначено, що утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень.

Таким чином Держпродспоживслужба та Головне управління, як її територіальний орган, є органами державного нагляду за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно, саме орган державного нагляду зобов`язаний виконати норму абзацу 8 частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затвердити уніфіковану форму акта та оприлюднити його на власному офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Однак, вказані дії відповідачем вчинені не були, у зв`язку із чим суд погоджується з доводами позивача, що відповідач неправомірно використовує у своїй діяльності уніфіковану форму акта, що затверджена Наказом Мінекономрозвитку №965.

Згідно Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду у сфері господарської діяльності.

В той же час, статтею 92 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка регламентує повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду у сфері господарської діяльності, не визначені повноваження такого органу здійснювати державний нагляд за господарською діяльністю у сфері ціноутворення.

З наведеного слідує, що дублювання повноважень Мінекономрозвитку та Держпродспоживслужби України (та її територіальних органів) заборонено законом.

Отже, Мінекономрозвитку не є органом державного нагляду у сфері державного нагляду за формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін і, відповідно, не уповноважене розробляти, затверджувати та оприлюднювати уніфікований акт у цій сфері.

При цьому, суд враховує положення частини сьомої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду, така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Відповідно, посилання відповідача на те, що положеннями відповідача та Держпродспоживслужби не покладено на останніх таких повноважень, як формування та затвердження уніфікованих форм актів (регуляторних актів), суд вважає необґрунтованими, оскільки такі повноваження Держпродспоживслужби визначені спеціальним Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Судом також встановлено, що уніфікована форма акта перевірки, затверджена Наказом №965, не відповідає уніфікованій формі акта, затвердженій Постановою №342 у 2018 році.

На відміну від уніфікованої форми акта перевірки, що міститься у додатку 2 Методики №342, в уніфікованій формі акта перевірки, що затверджена Наказом №965 відсутні або не співпадають такі реквізити: «вид суб`єкта господарювання за класифікацією суб`єктів господарювання (суб`єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва), ступінь ризику», «види об`єктів та/або види господарської діяльності (із зазначенням коду згідно з КВЕД), щодо яких проводиться захід»; «Питання щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства», «Ступінь ризику суб`єкта господарювання», «Позиція суб`єкта господарювання щодо негативного впливу вимоги законодавства (від 1 до 4 балів)», «Відповіді на питання, так, ні, не розглядалося», «Питання для перевірки дотримання вимог законодавства, які поширюються на всіх суб`єктів господарювання у відповідній сфері», «Питання для перевірки дотримання вимог законодавства, які застосовуються лише до певної категорії суб`єктів господарювання (залежно від виду господарської діяльності, об`єктів, що експлуатуються, обсягу певних операцій, інших показників)»; відсутній розділ «Перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю); повністю, з усіма реквізитами, відсутній розділ «Опис виявлених порушень вимог законодавства»; відсутній розділ «Перелік питань для суб`єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю)».

В уніфікованій формі акта перевірки, що затверджена Наказом №965 та формі акта перевірки, що використовується відповідачем, також відсутній розділ «оцінка суб`єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід державного нагляду (контролю)». Вказане є порушенням частини 7 пункту 5 Методики № 342.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в редакції станом на 11.08.2013 не містив норми абзаців 1 та 2 частини другої статті 5 (з`явилися в редакції цього Закону станом на 01.01.2017) наступного змісту: «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених)».

Із початком застосування нової Методики всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду на підставі методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 Постанови від 10.05.2018 №342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам розроблення актів.

Отже, з 01.01.2017 на законодавчому рівні змінено порядок розроблення та затвердження органами державного нагляду уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду.

З огляду на вищевикладене, посилання відповідача на те, що жодним уповноваженим органом чи судом не визнано уніфіковану форму акта, затверджену Наказом №965, повністю чи в окремій частині такою, що не відповідає вимогам законодавства, шляхом прийняття відповідного рішення чи акту є необґрунтованими з огляду на те, що відповідач використовує у своїй діяльності уніфіковану форму акта перевірки, затверджену органом на те не уповноваженим і ця уніфікована форма акта не відповідає Методиці, Постанові №342 та затвердженій нею уніфікованій формі акта.

Суд приймає до уваги й те, що застосування органом державного нагляду норми пункту 4 Методики №342 не вбачається можливим, оскільки перегляд уніфікованої форми акта не може бути здійснений у зв`язку із відсутністю в органу державного нагляду затвердженої ним же форми акта.

Крім того, суд звертає увагу на позицію Державної регуляторної служби України щодо уніфікованих форм актів, що розміщена на її офіційному веб-сайті (www.drs.gov.ua) у розділі «Державний нагляд (контроль)/Актуальна інформація» у публікації за 28.12.2018.

Згідно ДСТУ 4163-2003 назва організації - «Державна інспекція України з контролю за цінами», є обов`язковим реквізитом уніфікованої форми документу. Затверджену наказом №965 уніфіковану форму акта перевірки мала право використовувати лише припинена Державна інспекція України з контролю за цінами, оскільки назва організації є обов`язковим реквізитом.

Пунктом 6 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила діловодства) визначено, що розпорядчий документ може бути відмінено (змінено, доповнено) лише новим розпорядчим документом.

Відтак, відповідач без визначених законодавством повноважень здійснив внесення змін до затвердженої наказом №965 уніфікованої форми акта перевірки в частині назви державного органу та безпідставно посилається на правомірність використання такої уніфікованої форми акта при здійсненні перевірки позивача.

Враховуючи вищевикладене, органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» відповідно до направлення від 03.07.2019 №2467.

При цьому, необґрунтованими є доводи відповідача про те, що після допуску до перевірки, позивач втратив право посилатись на процедурні порушення, допущені органом державного нагляду під час перевірки та оформлення її результатів, з огляду на наступне.

Згідно норм абзаців 5 та 12 статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення державного нагляду, якщо, зокрема, органом державного нагляду не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком суб`єкта господарювання, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у відповідності до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на судовий захист закріплене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які вимагаються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за судовою практикою, Верховний Суд неодноразово відступав від попередніх правових позицій, доходячи до актуального висновку, відповідно до якого незалежно від прийнятого підконтрольним суб`єктом рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді рішень, підконтрольних суб`єкт не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18).

Верховний Суд також неодноразово зазначав, що акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, яке прийнято за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 у справі №640/4814/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, визнано протиправним та скасовано припис №187 від 21 лютого 2019 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.

Відтак, враховуючи те, що відпади підстави, що зумовлювали необхідність проведення перевірки позивача та з урахуванням вище встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного наказу від 03.07.2019 №3075.

При цьому, визнання перевірки протиправною, свідчить про відсутність правових наслідків такої, а тому оскаржувані рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 12.07.2019 №13 та від 22.07.2019 №20 підлягають скасуванню, оскільки їх складанню передувало порушення відповідачем порядку проведення перевірки, що є достатньою підставою для скасування актів індивідуальної дії. В даному випадку немає значення чи висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є достовірними та підтвердженими відповідними доказами, адже порушення контролюючи органом порядку проведення перевірки нівелює правові наслідки такої перевірки.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість вчинених ним дій та прийнятих рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (04214, м. Київ, вул. Північна, 22, код ЄДРПОУ 39611267) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо проведення позапланової перевірки Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» відповідно до направлення від 03.07.2019 №2467.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 03.07.2019 №3075.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 12.07.2019 №13 та від 22.07.2019 №20.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 052,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.06.2021 року.

Суддя В.П. Шулежко