Рішення № 97909464, 22.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/610/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Борисенко А.А.,

за участю представника позивача Максюти М.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом військової частини 3030 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Військова частина 3030 Національної гвардії України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти за видані предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився у розмірі 8420,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідач не виконав свої зобов`язання за контрактом, прослуживши у Національній гвардії (військова частина 3030) лише 1 рік 04 місяці 19 днів, а тому має відшкодувати вартість предметів речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився у розмірі 8420,64 грн.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, однак зазначив, що не працює і не має можливості відшкодувати всю суму.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.07.2019 між ОСОБА_1 та Міністерством внутрішніх справ України в особі командира військової частини 3030 Національної гвардії України було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах рядового (солдатського) складу строком на три роки (а.с. 13).

У відповідності до наказу командира військової частини 3030 Північного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 19.07.2019 № 48 о/с по особовому складу та наказу від 19.07.2019 № 140 по стройовій частині відповідача було прийнято на військову службу за контрактом та призначено на посаду водія 1 відділення 3 патрульного взводу на автомобілях патрульної роти на автомобілях (а.с. 14, 15).

За час проходження військової служби за контрактом у військовій частині 3030 Національної гвардії України відповідач отримував грошове забезпечення та забезпечувався форменим одягом за рахунок державних коштів, що підтверджується роздавальними відомостями.

Відповідно до наказу командира військової частини 3030 Північного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 09.12.2020 № 63 о/с по особовому складу з ОСОБА_1 було розірвано контракт за підпунктом «д» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», через службову невідповідність (а.с. 18).

У подальшому, наказом командира військової частини 3030 Північного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 10.12.2020 № 245 по стройовій частині ОСОБА_1 було переведено для подальшого проходження строкової військової служби та призначено на посаду стрільця 1-го відділення 2-го патрульного взводу 6-ї патрульної роти 2- го патрульного батальйону.

Наказом командира військової частини 3030 Північного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 29.12.2020 № 257 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, відповідно до пункту «а» частини другої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як такого, що вислужив встановлений строк строкової служби.

Також наказано утримати з відповідача кошти за предмети речового майна строк експлуатації (носіння) яких не закінчився в сумі 8420,64 грн. (а.с. 23).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей урегульовані Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Абзацами 1-2 частини першої статті 9-1 Закону № 2011-XII передбачено, що продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898, затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі – Інструкція №232).

Відповідно до абзацу 7 пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 232 у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звільнений з військової служби відповідно до підпункту «д» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через службову невідповідність), а тому останній зобов`язаний відшкодувати суму вартості виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились, у сумі 8420,64 грн.

Правилами абзацу другого пункту 9 Інструкції № 232 передбачено, що строки носіння або експлуатації предметів речового майна особистого користування, що видається офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, обчислюються з дня виникнення в них права на його отримання. Речове майно особистого користування, видане зазначеним особам, обліковується за місяцем виникнення права на отримання цього майна.

З наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку від 10.12.2020 № 44 вбачається, що вартість виданих відповідачу предметів речового забезпечення, яку він має відшкодувати з урахуванням фактичного зносу, складає 8420,64 грн.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов військової частини 3030 Національної гвардії України підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов військової частини 3030 Національної гвардії України (пр. Повітрофлотський, буд. 24, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 23313859) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини 3030 Національної гвардії України кошти за видані предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився у розмірі 8420,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.06.2021.

Суддя В.О. Непочатих