Рішення № 97909250, 17.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року справа № 580/5056/20

13 годин 40 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/5056/20

за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) [позивач — не прибув]

до Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області (вул. Дахнівська, 10а, м. Черкаси, 18035, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41594560) [представник відповідача 1 — не прибув], Державного агентства рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, м.Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37472282) [представник відповідача 2 — не прибув]

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

10.11.2020 ФОП ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, Державного агентства рибного господарства України, просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області про відмову у погодженні проєкту режиму рибогосподарської експлуатації водойми площею 111,6664 га, що розташована у с. Синьооківка, Золотоніського району, Черкаської області та науково-біологічних обґрунтувань, розроблених інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 , викладених у листі від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20;

визнати протиправною діяльність Державного агентства рибного господарства України щодо не погодження проєкту режиму рибогосподарської експлуатації водойми площею 111,6664 га, що розташована у с. Синьооківка, Золотоніського району, Черкаської області та науково-біологічних обґрунтувань, розроблених інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 ;

зобов`язати Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області та Державне агентство рибного господарства України погодити проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водойми площею 111,6664 га, що розташована у с.Синьооківка, Золотоніського району, Черкаської області та науково-біологічні обґрунтування, розроблені інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою від 04.01.2021 відкрито загальне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 21.01.2021, 02.02.2021, 05.02.2021, 26.02.2021. Ухвалою від 26.02.2021 зупинено провадження у справі на підставі клопотання представника позивача у зв`язку з хворобою відповідно до пункту 1 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства (а.с.209). Ухвалою від 17.05.2021 поновлено провадження у справі за клопотанням позивача від 27.04.2021 (у зв`язку з хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно клопотання про поновлення провадження у справі розглянуто у перший робочий день після закриття листка непрацездатності), призначено судове засідання на 21.05.2021.

Ухвалою від 17.05.2021 визнано необґрунтованою заяву позивача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 від 27.04.2021 про відвід судді у адміністративній справі №580/5056/20, заяву передано для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення, у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою від 18.05.2021 у справі № 580/5056/20 (суддя О.А. Рідзель) відмовлено у задоволенні заяви фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 від 27.04.2021 про відвід судді Трофімової Л.В. в адміністративній справі за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, Державного агентства рибного господарства України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою від 21.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.05.2021 (а.с. 228). Ухвалою від 28.05.2021 відкладено розгляд справи по суті на 10.06.2021, 11.06.2021, 17.06.2021. Ухвалою від 17.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 від 17.06.2021 про відвід судді на стадії судових дебатів у адміністративній справі №580/5056/20 за адміністративним позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, Державного агентства рибного господарства України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено (а.с.60-68), що у листопаді 2019 року позивач надіслав для погодження до Управління Державного рибного господарства в Черкаській області проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водойми площею 111,6664 га, розробленого Інститутом рибного господарства (надалі – проєкт Режиму водойми). 12.11.2019 у відповіді №1-3-17/1630-19 повідомлено про погодження проєкту Режиму водойми та повернуто додані документи. У грудні 2019 позивач направив проєкт Режиму водойми для погодження до Державного агентства рибного господарства України. 20.12.2019 у відповіді №10-4.1-17/7195-19 повідомлено про виявлені недоліки під час опрацювання проєкту Режиму водойми (немає відбитку печатки територіального органу рибоохорони, що суперечить вимогам законодавства), що є підставою для повернення матеріалів. У грудні 2019 року позивач повторно направив для погодження до Управління Державного рибного господарства в Черкаській області проєкт Режиму водойми. 26.12.2019 у відповіді №1-3-17/1917-19 повідомлено про погодження проєкту Режиму водойми та повернуто додані документи. У грудні 2019 позивач направив повторно проєкт Режиму водойми для погодження до Державного агентства рибного господарства України. 03.02.2020 у відповіді №10-4.1-17/702-20 зазначено про підставу повернення проєкту Режиму водойми з мотивів необхідності дотримання процедури, що визначена у Тимчасових порядках. 11.03.2020 позивач звернувся до Державного агентства рибного господарства України щодо роз`яснення подальших дій з погодження проєкту Режиму водойми, проте відповідь не отримав. 18.08.2020 позивач направив повторно проєкт Режиму водойми для погодження до Державного агентства рибного господарства України і у відповідь отримав лист від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20 про те, що Управлінням Державного рибного господарства в Черкаській області відмовлено у погодженні проєкту Режиму водойми та повернуто додані документи разом із заявою – такі обставини поведінки відповідачів, на думку позивача, протиправно обмежують право використання водойми. У позові зазначено, що Режим погоджується територіальним органом рибоохорони у зоні якого здійснюватимуть діяльність та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то у місячний термін надсилається з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання (Інструкція №4 п.2.3). Позивач вважає, що погодження у разі неузгодженості правових актів у часі має відбуватись за правилами Інструкції №4, а не постанови КМУ №1138. Позивач зазначає про судову практику у постанові ВПВС у справі №924/1473/15 щодо врахування норм права предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, а зазначення позивачем правової норми на обґрунтування позову не є визначальним у вирішенні справи відповідно до постанови ВС у справі №761/6144/15-ц. У судових засіданнях позивач і представник позивача підтримували позовні вимоги і просили позов задовольнити.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнав, 19.01.2021 подав відзив на позов (а.с.114-119), де зазначив, що у межах своєї компетенції має право погоджувати режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечувати державний нагляд (контроль) за їх дотриманням. Частиною 3 статті 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VI (далі – Закон № 3677) визначено, що з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частини). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості. 31.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проєкту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів», якою затверджені Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах (далі – Порядок № 1138) та Тимчасовий порядок реалізації екпериментального проєкту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1138 для розробки обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його частина), на підставі звернення суб`єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта на відповідному рибогосподарському водному об`єкті (його частині) протягом 10 робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проєкту режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (додаток 1), до якого додаються такі обов`язкові документи: характеристика рибогосподарського водного об`єкта (його частини); пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів; інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об`єкті (його частині), передбачена законодавством. У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об`єкті (його частині), обґрунтування та проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не розробляється. Пунктом 7 Порядку № 1138 встановлено, що обґрунтування та проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта розробляються на замовлення Держрибагентства, або науковими установами, які перебувають у віданні Національної академії наук, Національної академії аграрних наук (далі – наукові установи), відповідно до погодженої Держрибагентством програми дослідних робіт. Відповідно до пункту 8 Порядку проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта та обґрунтування розглядаються науково-промисловою радою Держрибагентства, з урахуванням її пропозицій проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта погоджується Держрибагентством протягом 30 календарних днів з дня надходження такого проєкту та подається на затвердження до Мінекоенерго. Пунктом 10 Порядку № 1138 встановлено, що проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, погоджений Держрибагентством, протягом 15 робочих днів з дня його надходження затверджується Мінекоенерго. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1138 суб`єкт господарювання, який отримає режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, визначається за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів. Відповідач 1 листом від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20 відмовив позивачу у погодженні проєкту Режиму водойми. У відзиві зазначено, що з 01.01.2020 діє два порядки штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах: Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755; Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 №1138. Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах, затверджений постановою №1138, має вищу юридичну силу порівняно із Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України, 28.01.2008 №64/14755 у контексті ієрархії нормативно-правових актів, тому дії Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ґрунтуються на вимогах закону. Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач 2 позовні вимоги не визнав, 01.02.2021 подав до суду відзив (а.с.147-153), де зазначив, що пунктом 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 (у редакції постанови від 28.09.2019, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин), було визначено, що Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. Відповідно до пункту 7 Положення Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також, зокрема, через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони). Крім того, пунктом 1 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, затвердженого наказом Держрибагентства від 15.07.2016 № 229, Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Держрибагентства, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. В межах своєї компетенції Черкаський рибоохоронний патруль має право погоджувати режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечувати державний нагляд контроль за їх дотриманням. Держрибагентство розглянуло наданий позивачем на погодження проєкт Режиму водойми, розроблений Інститутом рибного господарства НААН для позивача. Під час опрацювання проєкту Режиму та науково-біологічного обґрунтування (Держрибагентством виявлено недолік, який суперечить вимогам чинного законодавства, та є підставою для відмови у погодженні проєкту Режиму: у поданій позивачем заяві та проєкті Режиму відсутній відбиток печатки територіального органу рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка), у зв`язку з чим Держрибагентство листом від 20.12.2019 № 10-4.1-17/7195-19 відмовило у погодженні проєкту Режиму й повернуло проєкт Режиму та НБО позивачу на доопрацювання. 26.12.2019 Черкаським рибоохоронним патрулем позивачу повернуто погоджений проєкт Режиму водойми. Починаючи з 01.01.2020 набули чинності Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту запровадження здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проєкту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів». Держрибагентство відмовило позивачу у погодженні проєкту Режиму водойми листом від 03.02.2020 № 10-4.1-17/702-20 і повернуло проект Режиму. З 01.01.2020 діє нормативно-правовий акт вищої сили, ніж Інструкція – Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту запровадження здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проєкту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проєкту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів». Відповідач 2 вважає, що рішення Держрибагентства щодо непогодження позивачу проєкту Режиму водойми, викладене у листі від 03.02.2020 № 10-4.1-17/702-20, є законним, позаяк прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому Держрибагентство зобов`язане було застосовувати той закон, нормативно-правовий акт, що діяв на час прийняття відповідного рішення Держрибагентством.

Сторони мають розбіжні погляди стосовно повноважень суб`єктів владних повноважень під час здійснення розгляду проєкту Режиму водойми.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем та третіми особами доводи і аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини 1, 2 статті 55 Конституції України та статтей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб зміст стверджувань порушення було обґрунтованим.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку твердженню позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області про відмову у погодженні проєкту Режиму водойми та науково-біологічних обґрунтувань, розроблених інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 , викладених у листі від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20, суд зазначає про таке.

У листі від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20 (а.с.44, 105, 206) зазначено: починаючи з 01.01.2020 набули чинності Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту запровадження здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів». Враховуючи викладене, Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області відмовляє у погодженні проєкту Режиму й повертає проєкт Режиму та НБО.

Суд встановив, що у листі від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20 (а.с.105) надається інформація про запровадження Тимчасових порядків, проте не зазначено підстав для відмови позивачеві у погодженні проєкту Режиму водойми та не роз`яснено про дію у часі Інструкції № 4 і постанови Кбінету Міністрів України № 1138 у контексті звернення позивача.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі №361/3476/17 (ЄДРСР 93708696) зазначив, що відповідь у формі листа не може вважатися рішенням суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що 21.10.2019 за вх. № 84827-ЧРО позивач звернувся із заявою про погодження режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (а.с.201) до відповідача 1. Листом від 12.11.2019 № 1-3-17/1630-19 Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області повернуло позивачеві погоджені заяву та проєкт Режиму водойми (а.с.38, 202).

24.11.2019 позивачем подано до відповідача 2 заяву про затвердження проєкту режиму водойми (а.с.204), де міститься відмітка «погоджено» 26.12.2019 без розшифровки імені особи, яка вчинила підпис, та без печатки.

24.12.2019 за вх.№ 251/19-01/6506 позивачем подано до відповідача 1 заяву про погодження проєкту Режиму водойми (а.с.203).

26.12.2019 подано заяву до відповідача 2 про затвердження Режиму водойми (а.с.204).

18.08.2020 позивачем подано заяву (вх. від 21.08.2020 № 17/1539) на ім`я начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області про погодження заяви та проєкту Режиму водойми (а.с.205).

У відповідь листом від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20 Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області повідомило, що починаючи з 01.01.2020 набули чинності Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту запровадження здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів». Враховуючи викладене, Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області відмовляє у погодженні проєкту Режиму й повертає проєкт Режиму та НБО (а.с.44, 105, 206).

18.08.2020 позивачем подано заяву до Державного агентства рибного України про затвердження проєкту Режиму водойми (а.с.43, 104).

Позивачем у відповідь на неодноразові звернення отримано: лист Державного агентства рибного господарства України від 20.12.2019 № 10-4.1-17/7195-19 (а.с.39, 100) у якому зазначено, що у поданій позивачем заяві та проєкті Режиму відсутній відбиток печатки територіального органу рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт, у зв`язку з чим відмовлено у погодженні проєкту Режиму та повернення проєкту режиму та НБО на доопрацювання; лист Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області від 26.12.2019 № 1-3-17/1917-19 (а.с.40, 101) у якому зазначено, що відповідач 1 повертає погоджені заяву та проєкт Режиму водойми; лист Державного агентства рибного господарства України від 03.02.2020 № 10-4.1-17/702-20 (а.с.41, 102) у якому зазначено, що починаючи з 01.01.2020 набули чинності Тимчасові порядки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138, тому Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області відмовляє у погодженні проєкту Режиму й повертає проєкт Режиму та НБО.

Закріплений у КАС України принцип диспозитивності передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Конституція України закріплює (стаття 19), що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Водного кодексу України від 06.06.1995 № 213/95-ВР (далі – Кодекс № 213/95) передбачено, що водний об`єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

Відповідно до Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 321 видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ч.3 статті 49 Кодексу № 213/95 підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування є: подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним цією статтею переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів; негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, про можливість здійснення спеціального водокористування.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт – акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України (НААН) є головною науковою установою, що визначає та розробляє перспективні напрями розвитку рибного господарства, координує та здійснює методичне керівництво науково-дослідними роботами з рибництва та рибальства на внутрішніх водоймах України. Науково-дослідна робота Інституту здійснюється відповідно до науково-технічних програм Національної академії аграрних наук України.

Науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації водойми площею 111,6664, що розташована в с. Синьооківка (Золотоніський район, Черкаська область) (а.с.18-33, а.с.78-93) виконане Інститутом рибного господарства НААН України за замовленням ФОП ОСОБА_1 і затверджено директором ІРГ НААН, доктором сільськогосподарських наук, академіком НААН, професором ОСОБА_3 .

Суд не наділений повноваженнями визнавати протиправними науково-біологічні обґрунтування, розроблені інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 , обґрунтування позову та/або висновків з питань права (стаття 69 КАС України) щодо погодження/непогодження науково-біологічні обґрунтування, розроблені інститутом рибного господарства НААН під час реалізації повноважень Управлінням Державного агентства рибного господарства у Черкаській області та Державним агентством рибного господарства України матеріали справи не містять, клопотань про залучення Інституту рибного господарства НААН учасником адміністративної справи та/або допиту свідків щодо змісту науково-біологічних обґрунтувань у матеріалах справи немає.

Суд дійшов висновку, що у частині визнання протиправним та скасування науково-біологічних обґрунтувань, розроблених інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 , викладених у листі від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20, належить відмовити.

Судом встановлено, що Режим рибогосподарської експлуатації (а.с.14-17, а.с.74-77) у реквізиті «погоджено» містить дату 26.12.2019, де міститься підпис особи прізвище якої не зазначено і не проставлений відбиток печатки Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області.

Пунктом 1.1. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (надалі – ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій). Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23). Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28.05.2004 №97 Держспоживстандарту України (надалі – ДСТУ 2732:2004) юридична сила (службового документа) – властивість службового документа, надана чинним законодавством, що є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції. Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа – реквізит службового документа, що свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

23.03.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями» № 1982-VIII, що набрав чинності 20.07.2017: виключаються вимоги про обов`язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб`єктів господарювання); незалежно від того, чи використовує суб`єкт господарювання печатку у своїй діяльності, відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документу, що подається від імені суб`єкта господарювання органу державної влади або органу місцевого самоврядування; виключається можливість визнання документу (угоди, правочину) недійсним (неукладеним, невчиненим) у зв`язку з відсутністю відбитку печатки; виключається необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб`єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування; встановлюється адміністративна відповідальність за вимагання державним органом або органом місцевого самоврядування наявності відбитку печатки на офіційному документі.

Суд дійшов висновку, що у частині визнання протиправним та скасування «рішення» Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області про відмову у погодженні проєкту Режиму водойми та науково-біологічних обґрунтувань, розроблених інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 , викладених у листі від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20, належить відмовити, позаяк йдеться про зміст відмови, а не про форму індивідуального акта.

Надаючи оцінку твердженню позивача про «протиправною діяльність» Державного агентства рибного господарства України щодо не погодження проєкта Режиму водойми та науково-біологічних обґрунтувань, розроблених інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає про таке.

Повноваження державних органів встановлюються в нормах права як на законодавчому, так і на підзаконному правових рівнях.

Правовий режим земель водного фонду розглядається в комплексі з правовим режимом відповідного водного об`єкту, тобто земельна ділянка і розташований на ній водний об`єкт є комплексним об`єктом правового регулювання.

Відповідно до ст. 46 Кодексу № 213/95 водокористування може бути двох видів – загальне та спеціальне. Частиною 1, 2 ст. 48 Кодексу № 213/95 визначено, що спеціальне водокористування – це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Згідно статті 49 Кодексу № 213/95 дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до ч.2 ст.125 Земельного кодексу України договір оренди земельної ділянки належить державній реєстрації.

Суд встановив, що договір оренди землі (а.с.94-98) відповідно до умов якого Орендодавець на підставі розпорядження голови Золотоніської районної державної адміністрації від 23.08.2005 №315 надає, а Орендар приймає у строкове (на 25 років) платне користування земельну ділянку для риборозведення в адміністративних межах Стньооківської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 111,6664 га земель під штучними водотоками та ставками. Згідно з п.16 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проєкту відведення земельної ділянки (організація розроблення проєкту відведення і витрати покладаються на орендаря). Відповідно до п.18 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі. Договір зареєстровано у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 29.08.2005 за № 040578400138.

Відповідно до ст. 3 Кодексу № 213/95 усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки) штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

З прийняттям Закону України «Про аквакультуру» та внесенням змін до Водного кодексу України повноваження щодо передачі в оренду водних об`єктів перейшли до органів, що здійснюють розпорядження земельними ділянками.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 51 Кодексу № 213/95 передбачено, що водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Учасниками справи не надано доказів про визнання недійсними договору оренди землі та/або вимог про повернення земельної ділянки, що використовує ФОП ОСОБА_1 ..

Згідно із ч. 1 ст. 51 Кодексу № 213/95 у користування на умовах оренди водні об`єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № п/800/259/15 (ЄДРСР 54398764) бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача визнати протиправною діяльність щодо не погодження проєкту Режиму водойми з боку Державного агентства рибного господарства України та науково-біологічних обґрунтувань, розроблених інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 , позаяк позивачем не обґрунтовано про які процедури діяльності Державного агентства рибного господарства України у який саме період, відповідно до якого нормативно-правового акта, за яким із звернень (заявою) позивача йдеться з урахуванням відмови Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області від 14.09.2020.

Надаючи оцінку твердженню позивача про обраний спосіб захисту щодо зобов`язання Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області та Державне агентство рибного господарства України погодити проєкт Режиму водойми та науково-біологічні обґрунтування, розроблені інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає про таке.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2: розуміють повноваження, що адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Верховний Суд у справі № 826/10085/16 висновує: дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є правильними (законними). Дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, що закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У справі № 299/3792/17 Верховний Суд вказав, що зобов`язання надати інформацію на адвокатський запит не є втручанням у дискрецію.

Повноваження суб`єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

У Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №?R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційні повноваження визначені як повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 зазначено: адміністративний орган влади, приймаючи конкретне рішення, має прагнути досягнення мети, задля якої його наділено відповідними повноваженнями; дотримуватися принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті фактори, що мають належність до цієї конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускати несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу (пропорційність) між метою рішення та його негативними наслідками для прав, свобод чи інтересів осіб; приймати рішення в межах розумного строку з урахуванням характеру справи; послідовно та узгоджено застосовувати загальні адміністративні приписи, враховуючи конкретні обставини кожної справи.

Звіт наради Комітету Міністрів Ради Європи щодо використання дискреційних повноважень адміністративними органами від 21.12.1979 (Принцип 9 – контроль) визначає особливості характеру контролю: мета цього принципу полягає в забезпеченні законності будь-якого адміністративного акту, прийнятого в порядку здійснення дискреційних повноважень підлягає контролю з боку суду або іншого незалежного органу; принцип не виключає можливості, що суди та інші незалежні органи (наприклад, омбудсмени), які контролюють законність дискреційного адміністративного акта, також контролюють і сутність актів.

Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Конституційний Суд України у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Відповідно до абзацу 29 статті 1 Закону № 3677-VI від 08.07.2011 режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта – установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітетом рибного господарства України №4 від 15.01.2008 (далі – Інструкція № 4). визначено порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, погодження режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкту регламентується. Пунктом 1.1 Інструкції №4 визначено, що штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів, їх використання здійснюються з метою підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водних об`єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об`єктів з метою їх вилову. Приписами пункту 2.1 Інструкції №4 встановлено, що для здійснення штучного розведення, вирощування риби та інших водних ресурсів та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України: Заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка). Режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування. Науково-біологічне обґрунтування (далі – НБО) щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ). Карту-схему розташування СТРГ. Документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії): свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи); статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи); при розробці Режиму на водні об`єкти об`ємом більше 1 млн куб.м (водосховища) – ліцензію на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств. Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших живих водних ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 №4 не передбачено вимог щодо отримання водного об`єкта в оренду під час рибогосподарської діяльності в режимі чи погодження з органами місцевого самоврядування, під час отримання Режиму йдеться про використання водних біоресурсів, а не про використання води або землі під водою, і сам водний об`єкт розглядається як середовище існування водних біоресурсів. Пунктом 2.3 Інструкції № 4 передбачено, що режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання.

Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є правовстановлюючим документом, що надає право користування землями водного фонду та не визначає правові підстави користування водним об`єктом особою, на замовлення якої розроблено цей режим (постанови Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №806/449/15, від 16.05.2019 у справі №806/3184/18).

Відповідно пункту «в» частини першої статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель. Згідно з положеннями статті 17-2 Водного кодексу України до компетенції обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить: видача дозволів на спеціальне водокористування; погодження проєктів водоохоронних зон; вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом. Органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є місцева державна адміністрація (постанови Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №806/3184/18 та від 29.09.2020 у справі № 806/3182/18 ЄДРСР 91850840).

Згідно з статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі – Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Статтею 3 Закону № 393/96-ВР встановлено, що заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, керівники та посадові особи підприємств, установ, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (стаття 18 Закону № 393/96-ВР). Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

11.03.2020 позивачем подано лист до т.в.о. голови Держрибагентства України у якому просив роз`яснити подальші дії, щодо можливості погодження Режиму рибогосподарської експлуатації Державним агентством рибного господарства України, в межах діючої інструкції «Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах» (а.с.42, 103).

Судом під час розгляду справи не встановлено погодження з територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (та/або правонаступником) та не виявлено відповідей на звернення позивача про роз`яснення щодо подальших дій ФОП ОСОБА_1 щодо рибогосподарської експлуатації об`єкта.

Конституційний Суд України у справі №1-25/2010 у рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 зазначив: одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, що дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

З 01.01.2020 до 31.12.2021 Державним агентством рибного господарства реалізується експериментальний проєкт відповідно до постанова КМУ 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів». Дія Порядку не поширюється на: використання водних біоресурсів, що перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об`єктів, наданих у користування для потреб аквакультури; використання водних біоресурсів, які перебувають у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду; використання водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства. Строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не повинен перевищувати 10 років. Для розробки обґрунтування та проєкту режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його частина), на підставі звернення суб`єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта на відповідному рибогосподарському водному об`єкті (його частині) протягом 10 робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проєкту режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, до якого додаються такі обов`язкові документи: характеристика рибогосподарського водного об`єкта (його частини); пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів; інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об`єкті (його частині), передбачена законодавством. У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об`єкті (його частині), обґрунтування та проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не розробляються. Тимчасовий порядок реалізації експериментального проєкту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів.

Здійснюючи судовий контроль за реалізацією адміністративного розсуду суб`єкта публічної адміністрації під час опрацювання документів щодо проєкту Режиму водойми і прийняття рішення/вчинення дії/утримання від вчинення дії, варто зазначити, що у листі відмові від 14.09.2020 (а.с.105) не повідомлено про причини відмови та не роз`яснено порядок поведінки позивача з метою доопрацювання наданих документів та/або підготовки додаткових матеріалів та/або окреслення умов за яких проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не розробляється та/або оновлення науково-біологічного обґрунтування та/або поширення/не поширення вимог конкретних нормативно-правових актів (Інструкції №4, постанови КМУ №1138, інше) з метою ефективного розгляду заяв позивача, а також заявникові не повідомлено про порядок оскарження рішення/дій суб`єкта публічної адміністрації.

Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 20.05.2010 у справі Lelas проти Хорватії, 55555/08 застосування принципу «належного урядування» передбачає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України від 20.10.2011 (заява №29979/04) зазначено про особливу важливість принципу «належного урядування», що коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. На них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була би рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило би загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, 29979/04).

У задоволенні позовної вимоги у частині зобов`язати Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області та Державне агентство рибного господарства України погодити проєкт режиму рибогосподарської експлуатації водойми площею 111,6664 га, що розташована у с.Синьооківка, Золотоніського району, Черкаської області та науково-біологічні обґрунтування, розроблені інститутом рибного господарства НААН для ФОП ОСОБА_1 належить відмовити, позаяк суд під час вирішення спору не підміняє зміст (сутність) і завдання діяльності органу виконавчої влади.

Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи дії відповідача щодо відмови листом від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20 у погодженні фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 проєкту Режиму водойми за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідача 1 діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому, з метою захист прав та інтересів позивача належить зобов`язати Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області та Державне агентство рибного господарства України з дотриманням процедур і принципів належного врядування повторно розглянути матеріали щодо погодження фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 проєкту Режиму водойми з урахуванням висновків суду.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позов задоволено частково, а позивачем не сплачено судовий збір відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області щодо погодження фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 проєкту режиму рибогосподарської експлуатації водойми площею 111,6664 га (розташована у с.Синьооківка, Золотоніського району, Черкаської області), що викладено у листі від 14.09.2020 № 1-3-17/1475-20.

Зобов`язати Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області та Державне агентство рибного господарства України з дотриманням процедур і принципів належного врядування повторно розглянути матеріали погодження фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 проєкту режиму рибогосподарської експлуатації водойми (площею 111,6664 га у с.Синьооківка, Золотоніського району, Черкаської області) з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: фізична особа – підприємець ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ЄДРПОУ НОМЕР_1 ];

відповідачі: Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області [вул. Дахнівська, 10а, м. Черкаси, 18035, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41594560], Державне агентство рибного господарства України [вул. Січових Стрільців, м.Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37472282].

Повне судове рішення складено 24.06.2021.

Суддя Л.В. Трофімова