Рішення № 97909001, 25.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/927/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 14.08.2019 по 14.02.2020,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі – відповідач, ГУНП в Херсонській області), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 14.08.2019р. по 14.02.2020р. у сумі 27719,02 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що наказом від 14.08.2019р. №702 його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, а в подальшому переведено на найнижчу офіцерську посаду – оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бериславського відділу поліції, грошове забезпечення на якій суттєва менше за грошове забезпечення на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020р. у справі №540/1876/19 задоволено його позов до ГУНП в Херсонській області та поновлено з 14.08.2019р. на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області. Наказом ГУНП в Херсонській області від 14.02.2020р. №41 о/с його поновлено на вказаній посаді, але не було виплачено різниці в грошовому забезпеченні за час перебування на нижчеоплачуваній посаді, не зважаючи на звернення позивача. З посиланням на положення ст.235 КЗпП України просить стягнути різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 14.08.2019 р. по 14.02.2020 р. в сумі 27719,02 грн.

Ухвалою від 19.03.2021р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Учасникам справи встановлені строки для подачі заяв по суті спору, а відповідача зобов`язано надати докази.

Відповідачем 12.04.2021р. подано відзив на позовну заяву, у якій він просить відмовити в задоволенні позову, вважаючи позовні вимоги безпідставними. Вказує, що з 21.08.2019р. по 30.10.2019р. позивач перебував у розпорядженні органів поліції по посаді начальника відділення відділу поліції, а тому отримував те саме грошове забезпечення, як і перебуваючи на начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області. Дійсно, з 30.10.2019р. позивач був призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бериславського відділу поліції, і на цій посаді грошове забезпечення було дещо меншим за грошове забезпечення на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, але за рахунок розміру щомісячної премії, яка є індивідуальною і залежить від особистого внеску поліцейського в загальні результати служби.

Тому відповідач вважає, що премія не може враховуватись при визначенні різниці в заробітку, а без врахування премії розмір грошового забезпечення позивача на посаді оперуповноваженого не був меншим за розмір грошового забезпечення на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області. Тобто, відповідач наполягає на тому, що різниці в заробітку немає, а відтак відсутні підстави для її стягнення і задоволення позову.

Позивач 14.04.2021р. подав відповідь на відзив, за змістом якої він наполягає на позовних вимогах та просить їх задовольнити, указуючи також на помилковість доводів відповідача.

Ухвалою від 16.04.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Херсонській області про закриття провадження у справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021р. закрито апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ГУНП в Херсонській області на ухвалу від 16.04.2021р.

24.06.2021р. справу повернуто до суду першої інстанції.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом приходить до таких висновків.

Як видно з матеріалів справи, з 14.08.1997р. по 06.11.2015р. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ - УМВС України в Херсонській області.

На підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 12.10.2016 р. № 186 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області, яку позивач обіймав у період з 03.10.2016 р. по 14.08.2019 р.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 14.08.2019 р. № 702 "Про застосування дисциплінарного стягнення" за порушення службової дисципліни, вимог пп.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п.6, 7, 8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337 – VІІІ, на начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "звільнення з займаної посади".

Не погоджуючись з правомірністю вказаного наказу ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку (справа №540/1876/19) і рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2019р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Водночас, на підставі згаданого наказу відповідач наказом від 21.08.2019р. №244 о/с зарахував позивача у розпорядження органів поліції по посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 67 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом від 30.10.2019р. №324 о/с позивача призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2019р. у справі №540/1876/19 скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу ГУНП в Херсонській області від 14.08.2019 р. № 702 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо накладення на начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з займаної посади"; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 14.08.2019 р.

Наказом від 14.02.2020р. №41 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 14.08.2019р.

14.02.2020р. позивач звернувся з рапортом до начальника ГУНП в Херсонській області про перерахунок грошового забезпечення з 14.08.2019р.

Листом від 24.02.2020 р. № 257/10/01-2020 в задоволенні рапорту відмовлено, оскільки ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2019р. у справі №540/1876/19 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 14.08.2019р.

02.03.2020р. позивач повторно звернувся із рапортом до ГУНП в Херсонській області про перерахунок грошового забезпечення з 14.08.2019р. по 14.02.2020р.

Листом від 03.03.2020р. №290/10/01-2020 відповідач відмовив у розгляді рапорту, посилаючись на те, що вичерпну відповідь зі спірного питання вже було надано листом від 24.02.2020р. № 257/10/01-2020

Вважаючи відмову у виплаті різниці в грошовому забезпеченні протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон № 580).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина 1 статті 59 Закону №580-VIII).

За змістом частин 3, 4 статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Положеннями частини 1 статті 60 Закону №580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 статті 92 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських і курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення (п.11 Порядку №260).

Положеннями пункту 16 Порядку №260 передбачено, що при переведенні по службі, пов`язаному з переїздом до іншого населеного пункту, або переведенні до іншого органу Національної поліції грошове забезпечення за попереднім місцем служби виплачується включно по день звільнення з посади, що передує даті відбуття до нового місця служби, зазначений в наказі по особовому складу.

При призначенні поліцейського на іншу посаду в одному органі поліції грошове забезпечення виплачується за новою посадою з дня призначення на посаду, указаного в наказі по особовому складу. Грошове забезпечення за попередньою посадою виплачується по день звільнення з посади, зазначений у наказі по особовому складу, включно. При цьому день звільнення з посади вважається останнім днем служби на відповідній посаді. Якщо в наказі по особовому складу дата призначення на посаду не зазначена, грошове забезпечення виплачується з дня підписання цього наказу.

У постанові від 17.02.2015р. №21- 8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

Беручи до уваги, що Законом №580-VIII не врегульовано питання щодо виплати різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Пунктом 9 Розділу І Порядку № 260 визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З аналізу вказаних норм вбачається, що ними не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру заробітку за певних обставин.

Згідно пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).

У відповідності до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 у всіх інших випадках середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. №623 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження відповідно до пунктів 2, 4 якого грошове забезпечення виплачується у разі звільнення поліцейського з посади у зв`язку з виконанням дисциплінарного стягнення, якщо до закінчення визначеного строку виконання дисциплінарного стягнення не вирішено питання про подальше проходження ним служби, - в розмірі, установленому за посадою, яку займав поліцейський до дати зарахування в розпорядження з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції; а умови виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження, визначаються МВС.

Судом встановлено, що на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області позивачу виплачувалось грошове забезпечення, яке складалось із посадового окладу 3100,00 грн., окладу за спеціальним званням 2200,00 грн., надбавки за стаж служби 2120,00 грн., надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 465,00 грн., щомісячної премії 8611,92 грн., індексації 849,08 грн. та компенсації ПДФО 3122,28 грн. Розмір місячного грошового забезпечення становив 20468,28 грн.

Ці обставини підтверджуються наданою відповідачем довідкою від 31.03.2021р. №318, з якої також вбачається, що середньоденне грошове забезпечення позивача з червня по липень 2019 року на посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області становило 671,09 грн. (40936,56 грн./ 61 день).

З виданої відповідачем довідки №321 від 31.03.2021р. вбачається, що протягом серпня – жовтня 2019 року позивач отримував грошове забезпечення, рівноцінне грошовому забезпеченню, яке він отримував у червні –липні 2019 року (за виключенням щомісячної премії, яка у вересні-жовтні 2019р. позивачу не нараховувалась), що пояснюється зарахуванням його у розпорядження органів поліції по посаді начальника Каланчацького відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 67 Закону України «Про Національну поліцію», під час якого за ним зберігався колишній заробіток.

Однак з листопада 2019р. розмір грошового забезпечення позивача змінився у бік зменшення за рахунок зменшення розміру посадового окладу та відповідно, розміру надбавки за стаж служби, яка вираховується з посадового окладу, звісно при незмінному окладі за спеціальним званням.

Зокрема, посадовий оклад позивача на посаді оперуповноваженого становив 2354,84 грн. у листопаді та 2400,00 грн. з грудня 2019 року, надбавка за стаж служби становила 2049,68 грн. у листопаді та 2070,00 грн. з грудня 2019 року, індексація становила 887,09 грн. у листопаді та 929,08 грн. з грудня. Відповідно позивач отримав грошове забезпечення у такому розмірі: листопад – 15729,09 грн., грудень – 26146,11 грн., січень 2020 року – 17212,70 грн. та за 13 днів лютого 2020 року – 7716,03 грн., а всього за період з листопада 2019р. по 13.02.2020р. – 66803,93 грн. за 105 календарних днів.

Пов`язано це було із призначенням позивача на нижчу посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області з 30.10.2019р.

Такий зменшений розмір грошового забезпечення зберігався до 13.02.2020р., включно.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що періодом, протягом якого позивач отримував грошове забезпечення на нижчеоплачуваній посаді, є листопад, грудень 2019 року та січень – лютий 2020 року, всього 105 календарних, а не з серпня 2019 року по лютий 2020 року, як зазначає позивач.

На посаді начальника відділення поліції позивач у період з 01.11.2019р. по 13.02.2020р. мав отримати грошове забезпечення в сумі 70464,45 грн. (671,09 грн. х 105 днів), а тому різниця заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (перебування на посаді оперуповноваженого відділу поліції) становить 3660,52 грн. (70464,45 грн. - 66803,93 грн.).

Саме ця сума становить різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи і підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Отже, ГУНП в Херсонській області, як податковий агент відповідно до норм Податкового кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зобов`язаний виплатити позивачу різницю заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, утримавши при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 6 КАС України).

Положеннями частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУНП в Херсонській області не доведено правомірність невиплати позивачу різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи у період з 01.11.2019р. по 13.02.2020р., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення такої різниці є обґрунтованими.

Водночас, позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 14.08.2019р. по 30.10.2019р. є необґрунтованими, оскільки у цей проміжок часу йому, як зарахованому у розпорядження поліцейському, виплачувалось грошове забезпечення за раніше займаною посадою. Те, що у названий період реальний розмір грошового забезпечення був менший за грошове забезпечення за червень-липень 20149р. (тобто до звільнення з посади начальника відділення поліції), не впливає на висновки суду щодо рівноцінності грошового забезпечення, оскільки таке зменшення відбулось за рахунок не призначення позивачу щомісячної премії, яка згідно підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплачується поліцейським відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби та в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення, і виплата її віднесена до прав, а не обов`язків керівників органів, закладів та установ Національної поліції.

Ураховуючи викладене, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню

Розподіл судових витрат згідно із статтею 139 КАС України не здійснюється. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи – задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Херсонській області (73003, м.Херсон, вул.Лютеранська, буд.4, код ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 01.11.2019р. по 13.02.2020р. включно в сумі 3660 (три тисячі шістсот шістдесят) грн. 52 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 106020000