Рішення № 97908994, 25.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1967/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Генічеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Генічеської міської ради (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірною відмову виконавчого комітету Генічеської міської ради у збереженні за позивачем на період працевлаштування, яку вона одержувала на посаді секретаря Стрілківської сільської ради, викладену у листі виконкому Генічеської міської ради №02.08.14/426 від 19.03.2021р.;

- зобов`язати виконком Генічеської міської ради здійснити виплату на її користь середню заробітну плату, на період працевлаштування, але не більше шести місяців, у сумі 148215 гривень, з розрахунку 24702,5 грн. на місяць, починаючи з 09 грудня 2020 р.;

Також позивач просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на її користь середньої заробітної плати за один місяць у сумі 24702,5 грн.

Ухвалою від 07.05.2021р. вказаний позов залишений без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків. Ухвала виконана, недоліки позову усунуті.

Ухвалою від 14.05.2021р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Учасникам справи установлені строки для подачі заяв по суті спору, а відповідача зобов`язано подати докази.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався, як і не виконав вимоги ухвали суду про витребування доказів.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом приходить до таких висновків.

Судом на підставі трудової книжки позивача НОМЕР_1 встановлено, що вона з 15.06.2006р. була прийнята на роботу сторожем на базі відпочинку «Луч» Дніпропетровського учбово-виробничого об`єднання «Луч» Українського товариства сліпих, з якої була звільнена 17.11.2010р. у зв`язку з обранням на виборну посаду. Також у трудову книжку унесені записи про те, що з 18.11.2010р. по 08.12.2020р. позивач перебувала на виборній посаді депутата та секретаря Стрілківської сільської ради, на яку вона обиралась два скликання сільської ради поспіль.

Звільнена позивач з указаної виборної посади 08.12.2020р. у зв`язку з припиненням повноважень Стрілківської міської ради на підставі частини 1 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Після звільнення позивач зверталась за працевлаштуванням за попереднім місцем роботи, однак це виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю вакантних посад, про що Дніпропетровським учбово-виробничим об`єднанням «Луч» Українського товариства сліпих їй видано довідку від 21.12.2020р. №01-20/45.

У зв`язку з цим позивач 23.12.2020р. та 22.02.2021р. письмово, а 19.03.2021р. - усно зверталась до голови Генічеської міської ради з метою вирішення питання щодо збереження за нею і виплати середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, на підставі частини 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

На ці звернення були надані відповіді виконавчим комітетом Генічеської міської ради листами від 28.01.2021р. №09/02-08-65, від 03.03.2021р. №02.08.14/427-426, від 19.03.2021р. №02.08.14/426, відповідно до яких виконавчий комітет Генічеської міської ради відмовив у збереженні за позивачем середньої заробітної плати, яку вона одержувала на посаді депутата та секретаря Стрілківської сільської ради, з тих підстав, що нею не надано доказів неможливості працевлаштування на попереднє місце роботи, а подана довідка Дніпропетровського учбово-виробничого об`єднання «Луч» Українського товариства сліпих таким доказом не є, оскільки воно повинно було звільнити працівника, працевлаштованого на посаді, яку займала раніше позивач.

Уважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду із цим позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 11.11.2010р. її було обрано депутатом та секретарем Стрілківської сільської ради, а потім без перерви з 20.11.2015р. її повторно обрано депутатом та секретарем Стрілківської сільської ради. До обрання депутатом та секретарем сільської ради вона працювала сторожем на базі відпочинку «Луч» Дніпропетровського учбово-виробничого об`єднання «Луч» Українського товариства сліпих, з якої була звільнена 17.11.2010р. якраз у зв`язку з обранням на виборну посаду. Оскільки повноваження Стрілківської сільської ради були припинені через приєднання сільської територіальної громади до Генічеської територіальної громади, позивача 08.12.2020р. було звільнено з виборної посади. З посиланням на положення частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» позивач зазначає, що оскільки вона позбавлена можливості працевлаштуватися на попередній роботі, що підтверджується відповідною довідкою про відсутність посад, то на період працевлаштування має право на збереження та виплату середньої заробітної плати протягом шести місяців. З цього приводу позивач зверталась до виконавчого комітету Генічеської міської ради, але останній відмовив їй з надуманих підстав, які не згадуються у законодавстві.

Відповідач відзиву не подав, хоча копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав.

Згідно з приписами частини 6 статті 162, частини 4 статті 159 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з такого.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови і працює в раді на постійній основі. Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у поза робочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, обрання особи секретарем сільської, селищної, міської ради не позбавляє її тих гарантій, які встановлені як депутату відповідної ради.

Правилами статті 118 Кодексу законів про працю України (далі – КЗПП України) встановлено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

В силу частини першої, другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв`язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов`язки на постійній основі.

Вищевказані гарантії передбачені статтею 118 КЗПП України та статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та встановлюють право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади).

Тобто, у разі, коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Шестимісячний строк, протягом якого гарантується збереження середньомісячної заробітної плати, визначається як період працевлаштування та, водночас, максимальний строк, протягом якого може тривати виплата середньомісячної заробітної плати колишньому депутату, за умови, що він протягом цього часу не перебуватиме у трудових правовідносинах. Щодо останнього, то з фактом працевлаштування пов`язується й припинення вказаної виплати.

Матеріалами справи підтверджено, що до обрання на виборну посаду депутата та секретаря Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області позивач працювала на посаді сторожа на базі відпочинку «Луч» Дніпропетровського учбово-виробничого об`єднання «Луч» Українського товариства сліпих.

З цієї посади її було звільнено саме у зв`язку обранням на виборну посаду, яку вона займала з 18.11.2010р. по 08.12.2020р. Підставою звільнення було припинення повноважень Стрілківської сільської ради.

Слід зауважити, що припинення повноважень Стрілківської сільської ради відбулось у зв`язку з об`єднанням Стрілківської сільської територіальної громади з Генічеською територіальною громадою згідно із пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», пунктами 6, 6-1, 7 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. №726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області» та за результатами перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів об`єднаних територіальних громад, які відбулись 25.10.2020р. При цьому Стрілківська територіальна громада увійшла до складу Генічеської територіальної громади, а повноваження Стрілківської сільської ради припинились з початком повноважень новообраної Генічеської міської ради, тобто 08.12.2020р., яка є правонаступником прав та обов`язків Стрілківської сільської ради, а виконавчий комітет Генічеської міської ради відповідно є правонаступником виконавчого комітету Стрілківської сільської ради.

Після звільнення, у зв`язку із закінченням строку повноважень, позивач права на пенсійне забезпечення не набула, пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років їй не призначена.

Позивач без невиправданих зволікань звернулась за працевлаштуванням на попередньому місці роботи до Дніпропетровського учбово-виробничого об`єднання «Луч» Українського товариства сліпих.

Проте, довідкою від 21.12.2020р. №01-20/45 Дніпропетровське учбово-виробниче об`єднання «Луч» Українського товариства сліпих повідомило позивача про відсутність можливості такого працевлаштування та про відсутність вакантних чи рівноцінних посад.

Разом з тим, з матеріалів справи видно, що після відмови у працевлаштуванні за попереднім місцем роботи позивач тричі зверталась до відповідача за вирішенням питання щодо збереження за нею і виплати середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, на підставі частини 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». При цьому позивач надавала відповідачу довідку від 21.12.2020р. №01-20/45 Дніпропетровське учбово-виробниче об`єднання «Луч» Українського товариства та трудову книжку.

Відповідач рішень з приводу звернень позивача не приймав, але листами від 28.01.2021р. №09/02-08-65, від 03.03.2021р. №02.08.14/427-426, від 19.03.2021р. №02.08.14/426 відмовив їй у виплаті середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді, посилаючись на те, що нею не доведено факту неможливості працевлаштування на попередній роботі.

З урахуванням вищенаведеного правового регулювання та установлених обставин справи, суд приходить до висновку про протиправність згаданої відмови відповідача та про наявність підстав для покладення на нього обов`язку нарахувати і виплатити позивачу середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді у Стрілківській сільській раді, за період з 09.12.2020р., але не більше шести місяців, внаслідок неможливості надання попередньої роботи (посади), що передбачено приписами частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Суд наголошує, що законодавством гарантується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади). В той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади. Натомість, Законом гарантується збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування (але не більше шести місяців).

Такі самі правові висновки у тотожних правовідносинах та при аналогічних обставинах робить і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №705/6032/16-а, від 25 жовтня 2019 року у справі №345/3102/16-а, від 26 грудня 2019 року у справі №570/3880/16-а.

Суд також враховує, що відповідач відзиву не подав, як і не подав доказів на спростування доводів і тверджень позивача. Ті доводи відповідача, які зазначені у листах від 28.01.2021р. №09/02-08-65, від 03.03.2021р. №02.08.14/427-426, від 19.03.2021р. №02.08.14/426 як підстава для відмови у задоволенні заяв позивача, не ґрунтуються на жодній нормі законодавства України, оскільки приписи статті 118 КЗПП України та статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не визначають конкретного переліку документів, якими мають підтверджуватись неможливість надання попередньої роботи (посади) чи іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації, а також не установлюють будь-яких вимог щодо умов, з якими пов`язується неможливість працевлаштування колишнього депутата.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність відмови позивачу у виплаті належних їй сум середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді у Стрілківській сільській раді, отже діяв протиправно. Ураховуючи те, що у спірному випадку та за приписами частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», збереження і виплата середньої заробітної плати здійснюються до настання певних обставин (працевлаштування колишнього депутата / секретаря ради, набуття права на пенсійне забезпечення, закінчення шестимісячного строку, тощо), на час прийняття судом рішення у цьому спорі неможливо передбачити, яка конкретно і коли настане одна з перерахованих обставин, а відтак і неможливо розрахувати конкретну суму середньої заробітної плати, яка б підлягала виплаті.

З огляду на це, суд задовольняє позов шляхом покладення на відповідача обов`язку нарахувати і виплатити позивачу середню заробітну плату, яку вона отримувала на посаді секретаря Стрілківської сільської ради, починаючи з 09.12.2020р. та на період до працевлаштування, але більше шести місяців.

Судові витрати по справі відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць. Тобто, негайному виконанню підлягають рішення у майнових спорах про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби. Водночас, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, як і не являється іншим грошовим утриманням у відносинах публічної служби. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 вказано, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Отже, відсутні підстави для звернення до негайного виконання рішення суду щодо зобов`язання виплатити середній заробіток за один місяць.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Генічеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Генічеської міської ради у збереженні за ОСОБА_1 та на період до працевлаштування середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у Стрілківській сільській раді.

Зобов`язати виконавчий комітет Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 04060008, 75500, Херсонська область, м.Генічеськ, вул.Міська,8) відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді у Стрілківській сільській раді, починаючи з 09 грудня 2020 року та на період до працевлаштування, але більше шести місяців.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 106030000