Ухвала суду № 97908848, 25.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

25 червня 2021 р. Справа № 520/5622/19

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 520/5622/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому останні просять суд зобов`язати Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію в особі Сергія Гайдая надати суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі №520/5622/19 у встановлений судом строк.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідачем в добровільному порядку судове рішення по даній справі не виконується. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

Вирішуючи подане позивачами клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

У рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі “Сорінг проти Об`єднаного Королівства” від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/5622/19, залишеного без мін поставною Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію повторно розглянути звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.05.2019 року по суті поставлених в ньому питань. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.

Постановою Верховного Суду від 27.05.2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року в справі №520/5622/19 залишено без змін.

Рішення суду від 05.07.2019 року набрало законної сили.

Передумовою звернення позивачів до суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі стало те, що відповідачем добровільно судове рішення не виконується.

Листом від 16.06.2021 року сповіщено відповідача про строки розгляду поданого клопотання та запропоновано надати заперечення у встановлений строк.

24.06.2021 року (Вх. №01-26/60798/21) представником відповідача на електронну адресу суду надійшли заперечення, в яких він заперечував щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/5622/19, яким зобов`язано Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію повторно розглянути звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.05.2019 року по суті поставлених в ньому питань, не зобов`язано відповідача подати звіт про його виконання. В той час встановити судовий контроль за виконанням рішення суду суд може під час прийняття рішення у справі. З посиланням на рішення Верховного Суду зазначив, що чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості після розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій вирішувати питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Крім того, представник відповідача зауважив, що рішення суду по справі № 520/5622/19 виконано Луганською облдержадміністрацією, про що листом від 19.12.2019 року №1-26-5992 повідомлено позивачів.

Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму ВАС України від 13.03.2017 року № 3 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ" (наразі ст. 382 КАС України).

У вказаній Постанові Пленуму зазначено, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень–відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Разом з тим, Велика Палата дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі (ухвала ВП ВС від 20.06.2018 року справа №800/592/17).

Суд звертає увагу, що положення статей 282 та 283 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 року по справі №806/2143/15, від 03.04.2019 року по справі №820/4261/18, від 27.12.2019 року по справі №580/988/19 та від 25.06.2020 року по справі №0240/2226/18-а, що враховується судом при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили., ухваленого на користь особи - позивача. Вказане свідчить, що механізм встановлення судового контролю слід застосовувати вже після ухвалення рішення по суті справи та за фактом його невиконання протягом розумного строку після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, твердження представника стосовно того, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд можливе під час прийняття рішення у справі є помилковим.

Стосовно тверджень представника відповідача щодо того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/5622/19 виконано в добровільному порядку, про що свідчить лист від 19.12.2019 року №1/26-5992, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/5622/19 (набрало законної сили), яким зобов`язано Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію повторно розглянути звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.05.2019 року по суті поставлених в ньому питань, констатовано, що до повноважень Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, яка тимчасово виконує функції органів місцевого самоврядування на території Луганської області, віднесено питання видачі потерпілим (в даному випадку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) довідок про визнання їх такими, що постраждали від надзвичайної ситуації.

Натомість, листом Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 19.12.2019 року №1/26-5992, на яке посилається в запереченнях відповідач, лише повідомлено позивачів, що органом місцевого самоврядування, до повноважень якого законодавством віднесено видачу довідок про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації, є Луганська міська рада, яка наразі не здійснює повноважень, визначених Конституцією та законами України. В Україні також відсутні органи, уповноважені на вирішення питань реалізації повноважень органів місцевого самоврядування, юрисдикція яких поширювалася на території, які на сьогодні є тимчасово окупованими.

Отже доказів того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/5622/19 виконано в добровільному порядку, представником відповідача разом зі запереченнями не надано до суду.

В той час, переглядаючи рішення суду першої інстанції від 05.07.2019 року та постанову апеляційної інстанції від 25.11.2019 року, Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 року зауважив, що вважаючи, що розгляд звернення позивачів щодо видачі вказаних довідок не входить до повноважень Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, вона не була позбавлена можливості направити це звернення для розгляду до належного органу, проте цього не зробила і не роз`яснила позивачам, до якої саме військово-цивільної адміністрації чи іншого відповідного органу їм необхідно звертатись за вирішенням указаного питання (пункт 43 постанови).

Отже, твердження відповідача, викладені в запереченнях проти клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, є безпідставними та необґрунтованими, тому не приймаються судом до уваги.

Згідно із положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст. 382 КАС України).

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/5622/19, яке набрало законної сили, при цьому відповідачем разом із запереченнями проти клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду таких доказів також не надано, суд вважає за можливе зобов`язати Луганську обласну державну адміністрації - Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі №520/5622/19.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 294, 295, 297, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №520/5622/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію подати у місячний термін звіт з дня отримання копії даної ухвали, про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі №520/5622/19 в частині зобов`язання Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації повторно розглянути звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.05.2019 року по суті поставлених в ньому питань.

Попередити Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію, що відповідно до частини 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко