Ухвала суду № 97908804, 24.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

24 червня 2021 року Справа №520/18549/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А0501

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 21.12.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А0501, в якому просить:

- зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити на користь позивача грошову компенсацію вартості за недоотримане речове майно відповідно до норм забезпечення, а саме вартість: костюм літній польовий - два комплекту, білизни натільної демісезонної - два комплекту, шкарпетки зимові - чотири пари.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після його звільнення зі служби відповідачем не проведено з ним остаточний розрахунок, а саме не здійснено виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.12.2020 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/18549/2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Встановлено ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

У період з 29.03.2021 по 02.04.2021, 05.04.2021 та з 06.05.2021 по 16.05.2021 суддя перебувала у відпустці.

Суд, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частиною 1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до ч.5 ст.121 КАС України у відносинах із проходження публічної служби строк звернення до суду складає один місяць.

При цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

У разі подання позову поза межами відповідного строку заявник у силу ч.6 ст.161 КАС України повинен подати процесуальний документ у вигляді заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

За викладеними у позові твердженнями позивача він проходив військову публічну службу та був звільнений – 06.06.2019.

До Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся 17.12.2021.

У заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач посилається на те, що з 6 червня 2019 наказом командира Військової частини А0501 від 06.06.2019 №123 його звільнено (за станом здоров`я) з військової служби та виключено зі списків особового складу Військової частини А0501. При звільнені надано витяг з наказу Військової частини А0501 від 06.06.2019 №123 в якому зазначено, що відповідно до п. 3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» (далі - Постанова №178) йому нараховано грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі - 9597,61 грн. Водночас, із відповідним рапортом до командира Військової частини А0501 позивач звертався 27.02.2019.

Між тим, суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суддя не може визнати поважними, оскільки не обізнаність щодо неправильного нарахування компенсації вартості речового майна при остаточному розрахунку при звільненні не є тією обставиною, яка є об`єктивно непереборною та не залежить від волевиявлення особи.

При цьому, позивачем не надано до суду жодних доказів того, що ж йому перешкоджало звернутися до суду зі спірного питання протягом цих років після звільнення.

Інших належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 122, 123, 161, 169, 170, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А050 про зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Ніколаєва