Рішення № 97908731, 14.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 червня 2021 року № 520/1150/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Цвікевіч О.А.,

представника відповідача - Шаповалова Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2020/0001442/2 від 05.08.2020 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2020/0001443/2 від 05.08.2020 р.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України № UА 807000/2020/0001442/2 від 05.08.2020 р., № UА 807000/2020/0001443/2 від 05.08.2020 р. є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. Також, представником відповідача вказано, що підставою для запиту у підприємства позивача, який виступав в якості декларанта, додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до ст. 54 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що оскільки декларантом не було подано витребуваних документів, Митницею правомірно винесено оскаржувані у даній справі рішення про збільшення митної вартості товару-предмету імпорту та відмову в оформленні поданої платником ВМД через заниження показника митної вартості товару.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", код ЄДРПОУ - 32565288, зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Основним видом діяльності підприємства позивача є за кодом КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі.

Під час розгляду справи встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Новий Стиль" у серпні 2020 року на територію України ввезений товар: силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення, виробник: ANHUI LAITE GAS SPRING CO., країна виробництва: Китай, торгівельна марка: ANHUI. Імпорт товару здійснювався на підставі контракту №05122019-LANT від 05.12.2019.

Судом встановлено, що зазначений контракт позивачем, в якості покупця, було укладено із контрагентом ANHUI LAITE GAS SPRING CO., в якості продавця.

Відповідно до умов п. 1.1 зазначеного контракту продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступну продукцію: Пневмоциліндри лінійної дії на умовах, викладених у цьому контракті. Згідно із п. 1.3 контракту конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки узгоджується сторонами в замовленні та визначаються в специфікаціях та інвойсах, які додаються до Контракту та складають його невід`ємну частину. Положення п.3.1 контракту передбачають, що продавець поставляє покупцю товар на наступних умовах: FOB Шанхай, Китай, EXW Шанхай, Китай. Згідно із п. 4.1 контракту ціна товару за окремою партією товару визначається в специфікаціях та інвойсах на окрему партію товару.

Комерційними інвойсами NOWY03/2020 та NOWY04/2020 від 03.06.2020 погоджені умови постачання товару - FOB Шанхай, додатком №10 від 03.07.2020 погоджена умова оплати товару на протязі 90 календарних днів з моменту поставки товару покупцю.

Судовим розглядом справи встановлено, що товар надійшов двома партіями.

На підтвердження митної вартості товару позивачем до митного органу було подані документи, в тому числі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митним кодексом України: декларацію митної вартості ІМ № UA807180/2020/003456 від 06.08.2020 р., № UA807180/2020/003455 від 06.08.2020 р.; контракт № 05122019-LANT від 05.12.2019 р.; додаток до контракту № 10 від 03.07.2020 р., № 11 від 03.07.2020р. у якому зазначено, що оплата товару на протязі 90 календарних днів з моменту поставки товару покупцю, тобто контрактом передбачено відстрочення платежу; комерційні Інвойси NOWY03/2020 від 03.06.2020р., NOWY04/2020 від 03.06.2020 р. (з перекладом); коносаменти COSU6265441310А від 22.06.2020 р., COSU6265441310В від 12.06.2020 р.; сертифікати про походження товару 20С3405ВОС18/00031 від 22.10.2020 р., 20С3405ВОС18/00032 від 22.06.2020 р.; пакувальний лист від 03.06.2020 р.; договір на транспортно-експедиторські послуги 01042020 від 01.04.2020 р.; рахунки фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СФ-16837 від 15.07.2020 р., СФ-16835 від 15.07.2020 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка) 15/07/8462-1 від 15.07.2020 р.; інформація (довідка) про відсутність взаємозалежності (ст.58 МК У) 03.08.2020 р.; інформація (довідка) про відсутність страхування 03.08.2020 р.; копії експортної декларації країни відправлення від № 223120200001464168; 2231120200001464661.

Під час контролю митної вартості товару за митною декларацією ІМ № UA807180/2020/003369 від 05.08.2020 р. та ІМ № UA807180/2020/003368 від 05.08.2020 р. відповідачем було надано запити № 21052 від 03.08.2020 р. та № 21053 від 03.08.2020 р., що у зв`язку з наданням недостовірних документів щодо складової митної вартості спрацювала система АСАУР, та було запропоновано надати пояснення та додаткові документи.

Судом встановлено, що згідно наведених запитів позивачу було запропоновано надати достовірні пояснення та додаткові документи, а саме:

1) інформацію про відсутності обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих. що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані .між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів;

2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копія експортної декларації відправника (з перекладом) 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем у позовній заяві вказано, що такі дії відповідача суперечать висновкам Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що митний орган повинен обґрунтувати свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості. Так, вказано, що у своїй вимозі надати додаткові документи митний орган повинен зазначити конкретні обставини, які викликали такі сумніви.

Однак, як зазначено представником позивача, не зважаючи на вказане, підприємством позивача надано митному органу листи від 05.08.2020 р. № 05.08.2020/9 та №05.08.2020/9 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та поставки товару. Також, позивачем було повідомлено митний орган про надання всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Відповідачем за результатами розгляду поданих позивачем документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2020/0001442/2 від 05.08.2020 р., № UА 807000/2020/0001443/2 від 05.08.2020 р. та збільшено митну вартість товарів. Також, на підставі прийнятих рішень про коригування відповідачем було оформлено картки митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807180/2020/000105 від 05.08.52020 року та №UA807180/2020/00104 від 05.08.52020 року.

Як зазначено представником позивача, з метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю повивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом МД UA807180/2020/003456 від 06.08.2020 р., UA807180/2020/003455 від 06.08.2020 р. під гарантію у відповідності до ст.55 Митного кодексу України.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач, не розуміючи підстав прийняття оскаржуваних у даній справі рішень, звернувся до відповідача у порядку п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України звернувся до відповідача із запитами № 11.08.2020/6 та № 11.08.2020/7 від 11.08.2020 р. з проханням надати роз`яснення.

Відповідач листами № 11.09.2020/2, №11.09.2020/3 у відповідь на листи позивача повідомив про те, що дата оформлення інвойсу раніше ніж підписано додатки до контракту, та що саме це послугувало для запиту додаткових документів; поданий та вказаний коносамент мають різні номери; рахунок на сплату транспортних витрат від 15.07.2020 р. дійсний до 22.06.2020 р. Зазначене не спростовує сумнів щодо відсутності підтвердження декларантом складової митної вартості.

Таким чином, юридичною підставою для прийняття оскаржених рішень відповідачем вказано положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Позивач, вважаючи зазначені рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ІМ № UA807180/2020/003456 від 06.08.2020 р., № UA807180/2020/003455 від 06.08.2020 р. здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 Митного кодексу України шляхом перевірки числових значень вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками. Також представником відповідача вказано, що за результатом аналізу та співставлення поданих декларантом документів встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижчим, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями Держмитслужби раніше. Подані до митного оформлення документи, відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: у інвойсі від 03.06.2020 №NOWY03/2020 зазначено умови поставки FOB Shangai, але у перекладі цього ж інвойсу зазначені зовсім інші умови, а саме FCA Шанхай; у інвойсі від 03.06.2020 №NOWY04/2020 зазначено умови поставки FOB Shangai, але у перекладі цього ж інвойсу зазначені зовсім інші умови, а саме FCA Шанхай. Відповідно до п.5.2.2 контракту від 05.12.2019 №05122019 зазначено «Здійснення 100% передоплати на підставі проформ-інвойсів. Конкретні умови оплати узгоджуються сторонами у замовленні та зазначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту і інвойсах на відповідну партію товару.», тобто враховуючи вищевикладене сторони домовляються стосовно партії товару у відповідних документах (у нашому випадку додатку №10 та №11 до основного договору), після цього постачальник виставляє рахунок фактуру інвойс із відповідною сумою коштів до оплати, але у додатку №10, датованому 03.07.2020, а інвойс №NOWY03/2020 датований 03.06.2020, у додатку №11, датованому 03.07.2020, а інвойс №NOWY04/2020 датований 03.06.2020, що фактично є неможливим і є обґрунтованою підставою для виникнення сумніву митного органу у достовірності документів, які подавались до митного оформлення. У договорі транспортного експедирування від 01.04.2020 №01042020 у п. 2.1 зазначено, що «визначальні умови надання експедитором клієнту послуг з відповідного перевезення визначаються у замовленні, яка має юридичну силу тільки після її узгодження сторонами. Зразок замовлення визначений у Додатку №1 до договору.», але під час митного оформлення заявка не була надана митному органу і тому враховуючи вищевикладене не можна вважати таку складову митної вартості, як транспортні витрати підтвердженою належним чином. Декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ. Номер коносаменту у митній декларації країни відправлення (COSU626544131001) не співпадає із номером коносаменту поданим до митного оформлення (COSU6265441310B). Отже, представником відповідача вказано, що підставою для запиту у декларанта додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, враховуючи виявлені розбіжності.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень про коригування митної вартості товару вбачається, що останні містять відомості про митне оформлення товарів, яке вже було здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні в ЄАІС та АСМО Інспектор, проте ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять відомості про подібність товарів за поданими заявником через декларанта митними деклараціями та товарам за митними деклараціями, що є спірними у даній справі.

При цьому, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, то зазначене свідчить про необґрунтованість вказаних доводів відповідача.

Суд зазначає, що зазначене підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що останні не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно правомірності проведеного розрахунку під час коригування, з огляду на обставини того, що такий розрахунок здійснено із розрахунку не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання ВМД, а із розрахунку вартості одного кілограму товару, без урахування того, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну. Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, враховуючи обставини того, що самі по собі відомості зазначеної системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Крім того, суд стосовно доводів митного органу щодо відмінності умов поставки у інвойсах та у перекладі зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів того, що вказані обставини впливають на митну вартість імпортованого позивачем товару.

Зі змісту наданих до суду представником позивача пояснень встановлено, що митним органом не було враховано того, що у наданих документах зокрема: рішеннях коригуваннях, митних деклараціях, експортної декларації, рахунку перевізника, довідці перевізника про вартість перевезення, у довідці перевізника визначено, що вартість навантажо-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення та товар поставлявся на умовах FOB Shangai.

Крім того, суд зазначає, що вказані сумніви відповідачем було вказано лише під час судового розгляду, а ні під час митних консультацій, а ні у запиті що до надання додаткових документів, а ні у рішеннях про коригування.

Стосовно доводів представника відповідача про невідповідності в частині проведення оплат позивачем суд зазначає, що під час розмитнення було надано контракт та відповідні Специфікації 10 та 11. Згідно умов контракту пункт 5.2. передбачено дві умови оплати, а саме оплата товару на протязі 90 календарних днів з моменту поставки товару, або 100 % передплата на підставі проформи - інвойсу. Конкретні умови на підставі замовлення та зазначаються у специфікаціях. Так під час розмитнення, декларантом позивача на підтвердження умов оплати було надано специфікації 10 та 11 у яких встановлено, що сторони домовились, що оплата за товар проводиться на протязі 90 календарних днів з моменту поставки товару.

Крім того, суд зазначає, що вказані сумніви відповідачем було вказано лише під час судового розгляду, а ні під час митних консультацій, а ні у запиті що до надання додаткових документів, а ні у рішеннях про коригування.

Стосовно доводів представника відповідача щодо не надання заявки на перевезення товарів, які було надано на підтвердження транспортування суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що декларантом на підтвердження транспортних (перевізних) документів, пункт 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України, було надано: договір на транспортно-експедиторські послуги 01042020 від 01.04.2020 р.; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СФ - 16837 від 15.07.2020 р., СФ-16835 від 15.07.2020 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка) 15/07/8462-1 від 15.07.2020 р., СФ - 16835 від 15.07.2020 р.

Доказів того, що зазначені документи не підтверджують в повній мірі вартості перевезення товару, до суду не надано, що свідчить про необґрунтованість зазначених доводів відповідача.

Крім того, суд зазначає, що вказані сумніви відповідачем було вказано лише під час судового розгляду, а ні під час митних консультацій, а ні у запиті що до надання додаткових документів, а ні у рішеннях про коригування.

Стосовно доводів представника відповідача щодо запиту документів та не надання перекладу декларація країни відправлення суд зазначає, що зазначений документ не є обов`язковим, а отже надається у випадку його наявності.

Стосовно доводів представника відповідача щодо того, що номер коносаменту у митній декларації країни відправлення COSU626544131001 не співпадає із номером коносаменту поданим до митного оформлення COSU626544131001В суд зазначає наступне.

У картці відмови до рішення коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/0001443/2 від 05.08.2020 p., яку було видано та підписано завідуючим СМО «Ліски» м/п «Харків-центральний» Таран В.М. зазначено документ коносамент COSU626544131001B. Зазначений коносамент вказано і у митних деклараціях та додано до матеріалів справи.

Відтак, суд приходить до висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що вказані сумніви відповідачем було вказано лише під час судового розгляду, а ні під час митних консультацій, а ні у запиті що до надання додаткових документів, а ні у рішеннях про коригування.

Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відтак, слід дійти висновку, що видане відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.

Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тому недоведеність відповідності закону рішення відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.

Відповідачем у спірних в даній справі рішеннях не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних доводів представника відповідача.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішень про коригування митної вартості товарів №UА 807000/2020/0001442/2 від 05.08.2020 р. та №UА 807000/2020/0001443/2 від 05.08.2020 р., у зв`язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2020/0001442/2 від 05.08.2020 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2020/0001443/2 від 05.08.2020 р.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ - 32565288) сплачену суму судового збору у розмірі 7723 (сім тисяч сімсот двадцять три) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ - 43332958).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.