Рішення № 97908689, 17.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 червня 2021 р. Справа № 520/6658/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Остропільці Є.Є.,

за участю:

позивача: Таряніка М.С.,

представника позивача - Фурманова Є.В,

представника відповідача - Діанової С.Ю.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі за текстом – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі за текстом ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 № 00086670710 про накладання на ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) штрафу в розмірі 141304 (сто сорок одна тисяча триста чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1413 (одна тисяча чотириста тринадцять) гривень 05 (п`ять) копійок;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, застосування ГУ ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 фінансових санкцій на підставі рішення від 30.12.2020 № 00086670710 про накладення на останнього штрафу в розмірі 141304,80 грн. порушує права та інтереси останнього та прийнято без суворого дотримання положень законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 17.05.2021 від представника податкового органу надійшов відзив на позовну заяву, згідно зі змістом правової позиції відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 вирішено питання про замінну відповідача у справі № 520/6658/21 з Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 21.05.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Від представника позивача 17.06.2021 надійшли письмові пояснення по справі, представником відповідача подані заперечення – які по суті є поясненнями по справі, окреслені документи залучені до матеріалів справи.

В судове засідання позивач та представник позивача прибули, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на зміст викладеної правової позиції.

Представник відповідача в судове засідання прибув, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність, серед іншого, й щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоям за адресою: АДРЕСА_2 .

ГУ ДГІС у Харківській області 21.10.2019 видано позивачу ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями № 20010308201903761 строком дії з 21.10.2019 до 21.10.2020. Поточна сплата за ліцензію проведена за період з 21.10.2019 до 21.04.2020.

У додатку до вказаної ліцензії зазначений реєстратор розрахункових операцій (електронно-касовий апарат) МІNI-500.02МЕ, фіскальний номер 2001001732, заводський номер ПБ57902057.

Позивачем 06.04.2020 за місцем податкового обліку зареєстровано новий реєстратор розрахункових операцій МІNI-Т 400МЕ. фіскальний номер 3000782352, заводський номер ПБ 4101453952.

З метою оплати дії ліцензії за період з 21.04.2020 до 21.10.2020, а також оповіщення податковий орган про реєстрацію нового реєстратора розрахункових операцій, позивачем 13.04.2020 направлено на адресу відповідача заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, у якій на зворотній стороні аркушу зазначено новий реєстратор розрахункових операцій МІNI-Т 400МЕ, фіскальний номер 3000782352. заводський номер ПБ 4101453952. До вказаної заяви долучені оригінал ліцензії та додаток до неї.

Окреслену заяву 15.04.2020 отримано відповідачем (вх. ГУ ДПС у Харківській області від 15.04.2020 № 46830/ФОП). Окремо суд звертає особливу увагу, що окреслена обставина не заперечувалась з боку представника податкового органу в ході розгляду справи.

У подальшому відповідачем внесені зміни до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 20010308201903761 строком дії з 21.10.2019 до 21.10.2020.

Разом з тим, при отриманні вказаної ліцензії та додатку до нього, позивачем не звернута увага на наступні внесені відповідачем відомості, що не відповідають дійсності:

1) на зворотному боці ліцензії зазначено невірний період сплати за ліцензію: «з 21.04.2020 до 21.10.2021», при тому що строк дії ліцензії до 21.10.2020;

2) у додатку до ліцензії зазначений невірний реєстратор розрахункових операцій (електронно-касовий апарат): замість нового МІNI-Т 400МЕ, фіскальний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , зазначений старий МІNI-500.02МЕ, фіскальний номер НОМЕР_4 , заводський номер НОМЕР_5 .

ГУ ДПС у Харківській області видано наказ № 4696 від 19.11.2019 про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

За результатом проведення перевірки складено акт перевірки від 04.12.2020 №5383/20/01/РРО/ НОМЕР_1 /989.

Вказаним актом від 04.12.2020 №5383/20/01/РРО/ НОМЕР_1 /989 встановлено порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (надалі за текстом - Закон № 481/95-ВР) в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій МІNI-Т 400МЕ. фіскальний номер 3000782352, заводський номер ПБ 4101453952, зареєстрований 06.04.2020 та не зазначений у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №20010308201903761 від 11.10.2019.

Порушення, встановлені в акті, стали підставою для винесення ГУ ДПС у Харківській області рішення про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 № 00086670710, відповідно до якого на позивача накладено штраф в розмірі 141304 (сто сорок одна тисяча триста чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок (загальна сума розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв за період з 06.04.2020 по 21.10.2020: 70652,40 грн. * 200% = 141304,80 грн.).

Окреслене оспорюване рішення 05.01.2021 отримано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , зазначена обставина в ході розгляду справи з боку представника відповідача не заперечувалась.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Реєстратор розрахункових операцій (електронно-касовий апарат) МІNI-Т 400МЕ. фіскальний номер 3000782352, заводський номер ПБ 4101453952, який встановлений позивачем в магазині за місцем діяльності, був офіційно зареєстрований в податковому органі 06.04.2020.

Окреслене підтверджує на думку суду добросовісність дій позивача про повідомлення контролюючого органу щодо зміни реєстратора розрахункових операцій. Про вказане свідчить довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 06.04.2020 № 11, реєстраційне посвідчення ГУ ДПС у Харківській області (Балаклійський район) від 06.04.2020 № 7304, а також заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (вх.ГУ ДПС у Харківській області від 15.04.2020 №46830/ФОП).

Приписами ст. 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно зі ст.ст. 3, 15 Закону № 481/95-ВР у заяві на видачу ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального зазначається визначена законом інформація.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення: реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що положеннями законодавства на податковий орган покладено обов`язок заповнення окреслених документів на підставі інформації, яка повідомляється з боку платника податків.

Окремо суд звертає увагу, що в ході розгляду справи з боку представника податкового органу не доведено наявність помилок у поданій з боку позивача заяві, а судом в ході розгляду справи окресленого не встановлено.

З урахуванням наведеного суд не може залишити поза увагою п. 71 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, у якому Суд зазначає, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (п. 73 рішення ЄСПЛ «Москаль проти Польщі»).

Отже державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків (п. 74 рішення ЄСГІЛ «Лелас проти Хорватії»). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму Державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п. 58 рішення ЄСПЛ «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 40 рішення ЄСПЛ «Гаші проти Хорватії», п. 67 рішення ЄСПЛ «Трго проти Хорватії»).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем своєчасно вжиті всі залежні від нього заходи для опломбування нового реєстратора розрахункових операцій, реєстрації його в податковому органі та оповіщення останнього щодо внесення змін до відповідної ліцензії, а податковий орган з власної необачності не вніс до ліцензії повідомлені йому з боку позивача зміни щодо нового реєстратора розрахункових операцій, ризик помилки повинен покладатися на відповідача, та не може на переконання суду виправлятися за рахунок ФОП ОСОБА_1 , шляхом накладення на нього фінансових санкцій на підставі оспорюваного рішення.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про визнання протиправним скасування рішення ГУ ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 №00086670710 про накладання на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 141304 гривні 80 копійок.

Відносно стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі

Відповідно до положень ч.8 ст.137 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зауважує, що представником відповідача 02.06.2021 подано заперечення щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу. Згідно зі змісту заперечень, відповідач посилається на те, що обсяг вказаних представником позивача робіт і час витрачений на вчинення процесуальних дій та підготовку документів, є явно неспівмірним зі складністю виконаних ним робіт, оскільки підготовка та подача адвокатського запиту до ГУ ДПС області щодо витребування документів, які необхідні для подачі позовної заяви, за який позивач сплатив 1500,0 грн., на думку відповідача, така вартість є необґрунтованою, з огляду на те, що підготовка адвокатського запиту не могла займати значного часу та не потребувала значних зусиль, оскільки його зміст включає в себе цитування норм законодавства та містить прохання надати можливість ознайомитися з оригіналами документів відносно позивача та отримати копії відповідних документів (заяви ОСОБА_1 щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, копії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, копії акту фактичної перевірки). А отже, на думку відповідача, заявлена вартість послуги на складання зазначеного адвокатського запиту є занадто завищеною та неспівмірною з обсягом виконаних робіт. Крім того, відповідачем вказано, що за складання та подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду, відповідно до зазначеного акту приймання-передачі, позивачем сплачено 13500,0 гривень. Водночас, згідно зі ставками адвокатського гонорару, рекомендованими Радою адвокатів Харківської області, вартість робіт зі складання позовної заяви визначена у розмірі 2000 гривень. Зазначена справа, з огляду на предмет спірних правовідносин, не є складною справою. По справам даної категорії наявна судова практика, що відповідно, вказує на те, що адвокату не доводилось витрачати значні зусилля та знання для підготовки позовної заяви. На думку відповідача, представником позивача не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що на підготовку позовної заяви було витрачено саме 7 годин 30 хвилин. Відтак, заявлена до відшкодування вартість адвокатських робіт з підготовки позовної заяви є надто високою. Відносно відшкодування витрат за час, витрачений адвокатом у зв`язку з участю у судових засіданнях, відповідачем в запереченнях вказано, що при вирішенні цього питання слід враховувати до уваги такі фактори: тривалість судових засідань, тривалість та змістовність доповідей (пояснень) представника сторони. На думку відповідача, заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу є завищеною та неспівмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову. Зважаючи на викладене, відповідач просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви ФО-П ОСОБА_1 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги.

При цьому, представником позивача 16.06.2021 подано письмові пояснення на заперечення відповідача, в якому зокрема зазначено, що сума заявлених витрат дорівнює близько 10 % (десяти відсотків) ціни позову, що не тільки не перевищує ціну позову, а й складає лише його десяту частину. Вказано, що матеріали справи містять надані позивачем акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги, а заявлені судові витрати є доцільними та обов`язковими в контексті належного захисту та представництва, пов`язаних з наданням правової допомоги ОСОБА_1 , на професійній основі. Також, зазначено, що позивач належним чином ознайомився та висловив згоду із наказом керуючого партнера адвокатського об`єднання «Неофеліс Ло Груп» № 3/2 від 25.01.2021 «Про затвердження ціни на юридичні послуги», відповідно до пп.1.1.1. п. 1.1., п. 6.2. якого, послуги зі складання позовної заяви у адміністративних справах та складання адвокатського запиту коштують 1 800 (тисяча вісімсот) грн., за годину роботи та 1 500 (тисяча п`ятсот) грн., за один запит відповідно. Крім того, представництво клієнта шляхом участі адвоката в судовому засіданні в адміністративній справі у приміщенні суду коштує 2 000 (дві тисячі) грн., за годину відповідної участі. На думку представника позивача, намагання відповідача встановити граничний розмір передбаченого, але не обмеженого законом права на відшкодування здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в дійсності втручається у право власності позивача та посягає на таке право. Суб`єктивна позиція відповідача стосовно занадто високої, як на його думку, вартості послуг адвоката у даних правовідносинах не знаходить свого нормативного підтвердження, а тому спростовується.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатським об`єднанням "НЕОФЕЛІС ЛО ГРУП" укладено договір №б/н від 14.04.2021 про надання правової допомоги.

Вартість професійної правничої допомоги адвоката підтверджується договором про надання правової допомоги від 14.04.2021 (а.с.20-24). Згідно з ч.3 п.3.2.5 вказаного договору сума гонорару складає 15000 грн., яка має бути оплачена Клієнтом абр іншою особою на рахунок Адвокатського об`єднання, незалежно від обсягу виконаної роботи. в строк по 15.04.2021 року.

Ч.3 п. 3.2.6 вищевказаного договору вбачається, що незалежно від розміру оплати гонорару, встановлених п. 3.2.5 даного Договору, встановлюється наступна вартість адвокатських послуг, яка включається в суму гонорару:

- підготовка та подача адвокатського запиту до ГУ ДПС у Харківський області щодо витребування документів, які необхідні для подачі позовної заяви про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 №00086670710 - 1500 грн.;

- підготовка та подача позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 №00086670710, а також участь в суді першої інстанції під час розгляду відповідної позовної заяви - 13500 грн..

Також, матеріали справи містять Акт приймання - передачі наданих послуг від 19.04.2021 відповідно до договору про надання правової допомоги від 14.04.2021 №б/н , відповідно до якого визначено, що на виконання умов Договору про надання правової допомоги надані наступні послуги: 1) підготовка та подача адвокатського запиту до ГУ ДПС у Харківський області щодо витребування документів, які необхідні для подачі позовної заяви про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 №00086670710 (1 складений документ) - 1500 грн.; 2) підготовка та подача позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 №00086670710, а також участь в суді першої інстанції під час розгляду відповідної позовної заяви (7 год., 30 хв.) - 13500 грн.. Розрахунок, здійснений відповідно до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 години 1800 грн., 7 год., 30 хв. х 1800 грн. = 13500 грн.(а.с.69).

Відповідно до копії платіжного доручення № 23 від 15.04.2021 року та копії рахунок-фактура від 14.04.2021 року позивач, виконав своє зобов`язання за договором та сплатив суму гонорару у розмірі - 15000 грн.(а.с.67-68).

Суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

За визначенням ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).

Частинами 4, 5 статті 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Окремо суд зазначає, що відповідно до вимог ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

На переконання суду, ряд послуг, такий як підготовка та подача адвокатського запиту до ГУ ДПС у Харківський області щодо витребування документів, які необхідні для подачі позовної заяви про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 №00086670710 (1 складений документ) у розмірі 1500 грн., є подібними діями представника позивача під час яких здійснюється формування позиції позивача при підготовці адміністративного позову щодо спірних правовідносин, надання пояснень, тощо.

Окрім цього, дана справа є справою незначної складності.

Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була обґрунтованою, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 13500,00 грн., понесених у зв`язку з розглядом справи, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 30.12.2020 №00086670710 про накладання на ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) штрафу в розмірі 141304 (сто сорок одна тисяча триста чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1413 (одна тисяча чотириста тринадцять) гривень 05 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму витрат на правничу допомогу у розмірі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2021.

Суддя Ю. О. Супрун