Рішення № 97908686, 24.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24.06.2021р. справа №520/7893/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ДАЙМОНД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області проскасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -встановив:

Матеріали позову одержані судом 06.05.2021р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 11.05.2021р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 11.06.2021р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (далі за текстом - заявник, платник, ТОВ) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування Рішення комісії ГУ ДПС в Харківській області від 06.04.2021 року №2541614/39152435 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.03.2021 року №42 в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) визнання протиправним та скасування Рішення ДПС України від 21.04.2021 року №17902/39152435/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.03.2021 року №42 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; 3) зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.03.2021 року №42, подану ТОВ «БЛЕК ДАЙМОНД», днем її подання - 11.03.2021 року.

Аргументуючи вимоги заявник зазначив, що відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр).

Головне управління ДПС у Харківській області, створене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі за текстом - контролюючий орган, владний суб`єкт, Головне управління, ГУ), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи незгоду зазначив, що платник не подав достатніх документів для реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

Відзив на позов від ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, яке відповідно до приписів постанови КМУ від 30.09.2020р. №893 та наказу ДПС України від 30.09.2020р. №529 є компетенційним правонаступником ГУ ДПС у Харківській області, надійшов до суду 26.05.2021 р.

Відповідач, Державна податкова служба України (далі за текстом - ДПС, Служба), правом на подання письмового відзиву не скористався.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є резидентом України - юридичною особою приватного права, набув правового статусу платника податку на додану вартість.

02.11.2020р. між заявником (у якості продавця) та ПП "ВКК "Альонка" (у якості покупця) було укладено договір купівлі-продажу №0211/2020-Л-ІМП, предметом якого є купівля-продаж сільськогосподарської техніки згідно специфікації, а саме сівалки пневматичної точного висіву MaterMacc MS 8100Slc.

За твердженням заявника, товар було попередньо придбано у резидента Італії MaterMacc S.p.A. за контрактом №113-UA від 23.11.2020 р. та ввезено митну територію України 25.02.20201 р. згідно вантажної митної декларації №UA100060/20201/206544.

Головним управлінням та ДПС України ця обставина не спростована.

Згідно з пунктом 3.2. Договору, оплата за товар здійснюється поетапно: 1) сума в українській гривні, еквівалентна сумі 14.453,08 євро, - до 30 листопада 2020 року включно; 2) сума в українській гривні, еквівалентна сумі 14.453,08 євро - в день доставки товару до складу покупця.

Згідно рахунку на оплату №155 від 27.11.2020 р. покупцем було сплачено 491.352,91грн. на рахунок продавця у ПАТ «МТБ БАНК».

Заявником була сформована податкова накладна від 27.11.2020 року №35, яка була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

11.03.2021 р. контрагент здійснив остаточний розрахунок за придбаний товар за виставлений позивачем рахунком на оплату від 11.03.2021 р. на суму 479.860,38грн.

На отриману суму остаточного розрахунку ТОВ було сформовано спірну податкову накладну від 11.03.2021 року №42 на суму 479.860,38 грн. (у т.ч. ПДВ - 79976,73 грн.)

Ця обставина Головним управлінням та ДПС України не спростована.

Засобами телекомунікаційного зв`язку заявник 30.03.2021р. направив означену податкову накладну для реєстрації в Реєстрі, після чого одержав квитанцію, згідно з якою податкова накладна прийнята до Реєстру, але із зупиненням подальшої процедури реєстрації.

Причиною зупинення процедури реєстрації податкової накладної послугувало судження контролюючого органу про відповідність заявника п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Заявником до контролюючого органу 31.03.2021 р. було подано повідомлення №1 про надання пояснень для продовження процедури реєстрації спірної податкової накладної.

Проте, 06.04.2021 р. ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі за текстом - Комісія ДПС) було прийнято рішення №2541614/39152435, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №42 від 11.03.2021р. в Реєстрі.

Як з`ясовано судом, фактичною підставою для вчинення відмови контролюючим органом в особі Комісії Головного управління у згаданому рішенні обрані мотиви ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (без підкреслення жодної групи документів). У графі "Додаткова інформація" зазначено "відсутні первинні документи щодо придбання ТМЦ, первинні документи щодо транспортування ТМЦ, видаткові накладні.

Не погодившись із відповідністю закону волевиявлення контролюючого органу з приводу відмови в реєстрації податкової накладної у Реєстрі, заявник ініціював процедуру досудового вирішення спору і звернувся зі скаргою на вказане рішення.

Рішенням ДПС України від 21.04.2021р. №17902/39152435/2 скаргу було залишено без задоволення.

З цього приводу суд підкреслює, вказане рішення є прийнятим у порядку п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України рішенням за адміністративною скаргою платника податків, а не рішенням з приводу відмови у реєстрації податкової накладної.

Тому указаний правовий акт індивідуальної дії не впливає на стан суб`єктивних прав та обов"язків заявника як платника ПДВ.

Відсутність порушеного права зумовлює відмову у позові за цим епізодом.

Наполягаючи на протиправності рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в Реєстрі та рішення про відмову в задоволенні скарги, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскаржених рішень контролюючого органу, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Правила справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. регламентовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом – Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020р. в Україні діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).

Відповідно до п.п.3-5 Порядку зупинення №1165 податкова накладна, котра не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

За правилом п.6 Порядку зупинення №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості.

Пунктом 11 Порядку зупинення №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, причиною зупинення процедури реєстрації податкової накладної в Реєстрі згідно з нормами Порядку зупинення №1165 є або критерій (критерії) ризиковості платника податку, або критерій ризиковості господарської операції, або одночасне поєднання обох згаданих факторів.

У спірних правовідносинах у якості названого критерію контролюючим органом указано п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 одразу з Порядком зупинення №1165 було затверджено і Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом – Порядок прийняття рішень №1165).

Згідно з п.4 Порядку прийняття рішень №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень №1165 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як передбачено п.7 Порядку прийняття рішень №1165, письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За приписами п.11 Порядку прийняття рішень №1165 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Суд вважає, що оскаржене рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів, хоча у дійсності копії таких документів були передані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та більше того - не була спростована.

Суд зауважує, що з огляду на приписи ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України об`єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу в наявності у спірних правовідносинах об`єкта оподаткування податком на додану вартість, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної кодексом першої події.

Проте, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що враховується судом як самостійна та цілком достатня підстава для скасування спірних рішень контролюючого органу.

Тому суд повторно наголошує, що оскаржене рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації спірної податкової накладної не задовольняє вимозі юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу юридичної визначеності, позаяк не конкретизує з достатньою чіткістю та поза розумним сумнівом суті та змісту претензій владного суб`єкта до платника податків.

За відсутності у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскарженого рішення доказів відсутності об`єкта справляння ПДВ, а також доказів відсутності першої події виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, рівно як і доказів наміру платника на безпідставне одержання податкової вигоди у будь-якій формі та ураховуючи неподання таких доказів до матеріалів справи, оскаржене рішення контролюючого органу слід визнати таким, що суперечить ч.2 ст.2 КАС України і підлягає скасуванню.

Системно проаналізувавши положення ч.1 ст.2 КАС України та ст.ст. 185, 187, 200, 201 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах об`єктом судового захисту є не суб`єктивне право платника податків (оскільки має місце імперативно встановлений обов`язок здійснити реєстрацію податкової накладної), а саме інтерес платника на усунення створеної контролюючим органом перешкоди у виконанні обов`язку з реєстрації податкової накладної.

У ході розгляду справи контролюючий орган не подав до суду жодних доказів існування об`єктивних перешкод у примусовій реєстрації спірної податкової накладної за рішенням суду, як-то: відсутність об`єкту справляння податку на додану вартість; вчинення платником протиправних діянь, зміст яких охоплюється приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України; недостатність залишку коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт при винесенні оскаржених рішень не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Факт створення додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині скасування оскаржених рішень.

Припинення дії створеної оскарженим рішенням перешкоди в реєстрації накладних в Реєстрі зумовлює потребу в обтяженні ДПС України продовжити процедуру реєстрації.

Але оскільки спірна податкова накладна була подана до Реєстру не 11.03.2021р., а лише 30.03.2021р., то в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Продовжуючи розгляд справи щодо вимог про скасування рішення ДПС України від 21.04.20201 р. суд зазначає, що вказане рішення не є рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, а стосується виключно залишення без задоволення поданої скарги і не створює для заявника жодних юридичних наслідків. Викладене зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині вимог.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Так, заявником при зверненні до суду було сплачено 6810,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №1162 від 28.04.2021р. на відповідну суму. Проте, заявлені у межах даної справи вимоги підлягали оплаті судовим збором у сумі 4540,00 грн. Отже, співвідносно до обсягу задоволених вимог, стягненню з відповідача-владного суб`єкта на користь заявник підлягає сума у 2270,00 грн..

При цьому, зайво сплачений судовий збір може бути повернуто за процедурою згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", натомість підстав для його стягнення з владного суб`єкта немає.

Суд також враховує, що необґрунтована перешкода у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи була створена рішенням ГУ ДПС у Харківській області, а тому присуджену позивачу компенсацію судових витрат зі сплати судового збору належить стягнути саме з вказаного владного суб`єкта (його компетенційного правонаступника).

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, у достатньому обсязі виклав власні судження з приводу тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи клопотання позивача про заміну ГУ ДПС у Харківській області на ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС, суд керується такими мотивами та судженнями.

Відповідно до приписів постанови КМУ від 30.09.2020р. №893 та наказу ДПС України від 30.09.2020р. №529 відбулось компетенційне правонаступництво між ГУ ДПС у Харківській області (у якості правопопередника зі статусом юридичної особи публічного права ) та ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС (у якості правонаступника зі статусом структурного підрозділу органу державної виконавчої влади - юридичної особи публічного права).

У розумінні п.п.41.1.1 ст.41 Податкового кодексу України ДПС України та ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС, є окремими податковими органами та окремими контролюючими органами як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

До того ж у розумінні п.41.4 ст.41 Податкового кодексу України і ДПС України, і ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС є окремими органами стягнення.

Водночас із цим, за змістом положень п.п.7-9 ч.1 ст.4, ч.ч.1 і 3 ст.43, ч.1 ст.46 КАС України участь в адміністративній справі у якості сторони може брати або юридична особа публічного права (посадова чи службова особа цього суб`єкта права), або орган державної влади без статусу юридичної особи (посадова чи службова особа цього органу державної влади), або інший суб`єкт при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права і відповідно до ч.1 ст.16 означеного закону утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії.

Оскільки за змістом наказу ДПС України від 30.09.2020р. №529 у складі органу державної влади - ДПС України утворено 31 відокремлений структурний підрозділ, то слід вважати, що ці територіальні органи діють у судових процедурах від імені ДПС України як органу державної влади - юридичної особи публічного права і можуть бути наділені адміністративною процесуальною дієздатністю виключно за критерієм - інший суб`єкт при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Втім, частиною 2 ст.21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є органами державної влади.

Таким чином, законодавець увів в дію юридичну конструкцію, у силу якого структурні відокремлені підрозділи органу державної виконавчої влади (а саме: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) є самостійними органами державної влади без статусу юридичної особи.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд не знаходить підстав для висновку про те, що у спірних правовідносинах ця обставина спричиняє погіршення правового становища приватної особи.

З огляду на викладене, клопотання про заміну сторони правонаступником підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Допустити заміну відповідача, ГУ ДПС у Харківській області компетенційним правонаступником - ГУ ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС.

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області №2541614/39152435 від 06.04.2021 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код - 43005393; місцезнаходження - 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (код - 39152435) податкової накладної №42 від 11.03.2021 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46; ідентифікаційний код - 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Даймонд" (код - 39152435; місцезнаходження - 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко