Рішення № 97908040, 25.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15102/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: Сеник Р.В., Горжеєва О.Г.

Від відповідача: Неруш А.Ю.,

Від третьої особи: Лупуленко О.П.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ») м. Одеса, 65014, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання протиправним та нечинним в окремій частині рішення Одеської міської ради та позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №4-VIII від 02.12.2020 року та рішення №40-VIII від 03.02.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, у якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.03.2021 року за вх.№11018/21, просить суд:

визнати протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради №4-VІІІ від 02.12.2020 року «Про утворення постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання, обрання голів та затвердження їх складу» в частині затвердження складу постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання та обрання їх голів, зазначеним в пункті 2 та додатку до рішення;

зобов`язати Одеську міську раду прийняти нове рішення, яким затвердити склад постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання та обрати їх голів з дотриманням прав депутатських фракцій на пропорційне представництво в постійних комісіях Одеської міської ради;

визнати протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради №40-VІІІ від 03.02.2021 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради №4-VІІІ від 02.12.2020 року «Про утворення постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання, обрання голів та затвердження їх складу» повністю.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.12.2020 року об 17:29:16 справа №420/15102/20 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.01.2021 року.

19.01.2021 року за вх.№ЕП/1291/21 від представника відповідача надійшли докази опублікування оголошення про відкриття провадження у даній справі.

За клопотанням представника відповідача підготовче засідання 21.01.2021 року відкладено на 11.02.2021 року.

29.01.2021 року за вх.№4361/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.02.2021 року за вх.№6764/21 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 10.03.2021 року.

04.03.2021 року за вх.№11016/21 від позивача надійшла відповідь на відзив.

За клопотанням представника відповідача у підготовчому засіданні 10.03.2021 року оголошено перерву до 18.03.2021 року.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року допущено вступ у справі №420/15102/20 третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 за позовною заявою (вх.№3398/21 від 09.03.2021 року) до Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №4-VIII від 02.12.2020 року та рішення №40-VIII від 03.02.2021 року, зобов`язання прийняти рішення.

Розгляд справи №420/15102/20 розпочато спочатку.

Встановлено відповідачу Одеській міській раді та ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Відкладено підготовче засідання на 07.04.2021 року.

У зв`язку із перебуванням судді Аракелян М.М. у відпустці підготовче засідання перенесено на 21.04.2021 року.

15.04.2021 року за вх.№ЕП/10337/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовні вимоги.

Підготовче засідання, призначене на 21.04.2021 року, відкладено на 12.05.2021 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08.06.2021 року.

У судовому засіданні 08.06.2021 року оголошено перерву до 16.06.2021 року.

У судове засідання 16.06.2021 року з`явились учасники справи.

В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив позивач вказує, що спірними рішеннями утворено постійні комісії Одеської міської ради VIII скликання, обрано голів та затверджено їх склад. Проте, вказані рішенні була прийняті без дотримання права депутатських груп, фракцій на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, з огляду на що порушено норми чинного законодавства, а саме п.1 ст.28 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

29.01.2021 року за вх.№4361/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . В обґрунтування правової позиції представник Одеської міської ради вказав, що:

по-перше, оскаржувані рішення не носять характер нормативно-правового акту, відтак у позивача відсутнє порушене вказаним рішенням право у контексті процесуального законодавства. Спірні рішення визначають внутрішньо-організаційні правовідносини та носять розпорядчий характер в контексті діяльності виконавчих органів міської ради;

по-друге, спірні рішення оскаржуються позивачем не лише в частині включення його до складу комісії, а в цілому п.2 рішення, яким затверджено склади всіх постійних комісій ради, до яких включено 46 депутатів з 4 депутатських фракцій. При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень представляти інтереси фракцій;

по-третє, встановлене п.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» право на пропорційне представництво належить фракціям, а не окремим депутатам;

по-четверте, депутатські фракції політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_2 » своїх письмових пропозицій щодо членства у постійних комісіях не надали.

09.03.2021 року за вх.№3398/21 від ОСОБА_2 надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №4-VIII від 02.12.2020 року та рішення №40-VIII від 03.02.2021 року, зобов`язання прийняти рішення.

Третя особа зазначає, що підставою для звернення із власним позовом є те, що його не включено до жодної з комісій, хоча така заява ОСОБА_2 надавалась. Третя особа просить скасувати спірні рішення, оскільки не вбачає у них ознак нормативно-правового акту. В основу власних доводів третьою особою також покладено те, що вказані рішенні була прийняті без дотримання права депутатських груп, фракцій на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, з огляду на що порушено норми чинного законодавства, а саме п.1 ст.28 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Додатково вказано, що заява третьої особи про включення до постійної комісії не була розглянута.

У відзиві від 15.04.2021 року (вх.№ЕП/10337/21) представник відповідача виклав аналогічні тим, що викладені у відзиві від 29.01.2021 року за вх.№4361/21, доводи на противагу позовних вимог третьої особи.

У судовому засіданні 16.06.2021 року сторони підтримали позиції, викладені у письмових заявах по суті.

Дослідивши наявні матеріали справи, письмові докази, які мають значення для вирішення спору, а також заслухавши пояснення позивача та третьої особи у судовому засіданні, судом встановлено наступні фактичні обставини.

23.11.2020 року рішенням №331 Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано депутатами Одеської міської ради від Одеської місцевої (міської) організації «Опозиційна платформа – За життя» (Т.1 а.с.9-10).

Рішенням Одеської міської ради № 4-VIII від 02.12.2020 р. утворено наступні постійні комісії Одеської міської ради VIІI скликання:

- з питань планування, бюджету і фінансів;

- з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної політики та підприємництва;

- з питань культури, туризму і міжнародних відносин;

- з питань транспорту і дорожнього господарства;

- з питань соціальної політики та праці;

- з питань землеустрою та земельних правовідносин;

- з питань планування забудови територій, міського дизайну, архітектури та охорони культурної спадщини;

- з питань житлово-комунального господарства;

- з питань регламенту, депутатської етики, реалізації державної регуляторної політики та запобігання корупції;

- з питань охорони здоров`я;

- з питань освіти, спорту та взаємодії з громадськими організаціями;

- з питань екології, запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, зв`язку та інформаційних технологій.

Затверджено склад постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання та обрано їх голів згідно з додатком (Т.1 а.с.11-14).

21.01.2021 року за №155/2-мр ОСОБА_2 подано заяву про винесення на розгляд питання щодо включення його до складу постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин (Т.1 а.с.212-213)

Рішенняи Одеської міської ради №40-VІІІ від 03.02.2021 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради №4-VІІІ від 02.12.2020 року «Про утворення постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання, обрання голів та затвердження їх складу» внесено зміни до складу членів постійних комісій (Т.1 а.с.164-167).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивачі звернулися до суду із позовами, вимагаючи визнати їх протиправними, скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Загальні засади діяльності політичних партій в Україні визначені Законом України «Про політичні партії в Україні».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що політичні партії мають право:

1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України;

2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України;

3) використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;

4) підтримувати міжнародні зв`язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону;

5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об`єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради має право:

- вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті (п. 4);

- вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю (п. 5);

- вносити на розгляд ради та її органів проєкти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них (п. 6);

- висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою

(п. 7);

- виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки (п. 12).

При цьому, статтею 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено права депутатських фракцій:

1) на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради;

2) попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада;

3) на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради;

4) об`єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості в раді чи опозиції;

5) здійснювати інші права, передбачені законами України.

З посиланням на вказані норми права та за власними розрахунками кількості депутатів від окремих фракцій у постійних комісіях позивач та третя особа підтримують власні позовні вимоги.

Оцінюючи заявлені позовні вимоги, суд, насамперед, має встановити наявність чи відсутність нормативно-правового характеру спірних рішень, з огляду на що вказує наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

За змістом п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Таким чином, особливістю нормативно-правового акту є невизначеність щодо кола осіб, щодо яких такий акт може розповсюджувати свою дію.

Втім, рішення, направлене на встановлення організаційних особливостей діяльності юридичного органу, не можна вважати нормативно-правовим актом, оскільки фактично воно направлене на зміну регулювання прав та обов`язків, у даному випадку, членів та голів постійних комісій.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України, посилаючись на ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

визначені законодавцем критерії віднесення того чи іншого акту до категорії «нормативно-правового» містяться у Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5 (далі – Порядок № 34/5).

Відповідно до п. 1.2 Порядку № 34/5 цей Порядок визначає процедуру подання до органів юстиції нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, та єдиний механізм їх розгляду і державної реєстрації.

Згідно з п. 1.4 Порядку № 34/5 нормативно-правовий акт – офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

У свою чергу, відповідно до п. 3.4 Порядку № 34/5 на державну реєстрацію не подаються акти (тобто не є нормативно-правовими):

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;

в) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;

ґ) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

д) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Беручи до уваги викладене, підстави для визнання спірних рішень нечинними, безвідносно їх змісту та відповідності нормам чинного законодавства, відсутні, адже рішення Одеської міської ради №4-VIII від 02.12.2020 року та рішення №40-VIII від 03.02.2021 року не є нормативно-правовими актами, тому позов не підлягає задоволенню.

Поряд із цим, оцінюючи спірні акти в контексті визначених ОСОБА_1 доводів щодо їх протиправності через недотримання принципу пропорційності, суд звертає увагу на таке.

Правовий статус постійних комісій сільських, селищних, міських рад та порядок їх формування визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», Регламентом Одеської міської ради VIII скликання, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 року № 1-VIII, та Положенням про постійні комісії VIII скликання, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 року № 2-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Основні положення про постійні комісії сільських, селищних, міських рад визначені статтею 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

Повноваження постійних комісій рад визначені частинами 4-6 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

- попередній розгляд проєктів програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звітів про виконання програм і бюджету, вивчення і підготовка питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробка проєктів рішень ради та підготовка висновків з цих питань, виступи на сесіях ради з доповідями і співдоповідями;

- попередній розгляд кандидатур осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, підготовка висновків з цих питань;

- вивчення діяльності підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подання за результатами перевірки рекомендацій на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснення контролю за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Частиною 13 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.

Згідно з ч. 14 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради, крім секретаря ради, голови районної у місті, районної, обласної ради та їх заступників, повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» участь у роботі постійної комісії, до якої він входить, є обов`язком депутата.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про постійні комісії Одеської міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 року

№ 2-VIII, (далі – Положення) питання створення та ліквідації постійних комісій ради, визначення чисельності, затвердження складу та внесення до нього змін, обрання та зміни голів постійних комісій вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Положення постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови та членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

З членів постійної комісії на її засіданні обираються заступник чи/та секретар комісії.

Пунктом 4 розділу ІІІ Положення визначено, що склад постійної комісії не може бути більше ніж 6 депутатів і менш ніж 3 депутата міської ради. Комісія формується на пропорційній партійній (фракційній) основі. Представництво в постійних комісіях депутатів, що не увійшли до складу депутатських фракцій, визначається рішенням міської ради.

До складу постійних комісій не можуть бути обрані міський голова та секретар ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Регламенту загальний склад ради становить 64 депутата.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Регламенту депутати ради, які за результатами виборів до Одеської міської ради отримали депутатські мандати від відповідних організацій партій, формують у раді за партійною належністю фракції.

Частиною 6 ст. 8 Регламенту передбачено, що депутатські фракції формуються на першій сесії міської ради нового скликання до розгляду питань про утворення постійних комісій ради, виконавчого комітету та інших органів ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Регламенту депутат подає заяву про входження до складу постійної комісії на підставі рішення фракції. У разі відсутності рішення фракції, до якої входить депутат, секретар ради приймає заяву від депутата, але інформує про це голову фракції.

У випадку, коли депутат ради не входить до складу жодної фракції, він подає лише власну заяву.

Персональний склад постійних комісій з визначенням їх голів затверджується рішенням ради.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Регламенту постійні комісії формуються на основі партійного представництва та з урахуванням фахової підготовки відповідних депутатів.

Суд звертає увагу, що 24.11.2020 року депутатами Одеської міської ради VIII скликання було сформовано п`ять депутатських фракцій, кількісний склад яких на момент прийняття оскаржуваного рішення складав:

депутатська фракція політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » – 20 депутатів;

депутатська фракція політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » – 18 депутатів;

депутатська фракція політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_4 » – 10 депутатів;

депутатська фракція політичної партія « ІНФОРМАЦІЯ_5 » – 10 депутатів;

депутатська фракція політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_2 » – 5 депутатів.

Один депутат залишився позафракційним.

Як зазначає відповідач та не заперечується позивачем та третьою особою, з метою забезпечення реалізації регламентованих законодавством обов`язків депутатів брати участь у роботі постійних комісій ради трьома депутатськими фракціями:

- депутатська фракція політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

- депутатська фракція політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

- депутатська фракція політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_5 »

внесено на розгляд сесії міської ради від 02.12.2020 року відповідний проєкт рішення «Про утворення постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання, обрання голів та затвердження їх складу», яким до складу постійних комісій включено депутатів-членів таких фракцій згідно з відповідними рішеннями фракцій.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають про те, що 02.12.2020 року (в день прийняття рішення №4-VIII) депутатською фракцією політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до міської ради був поданий протокол фракції від 01.12.2020 року з пропозиціями останньої щодо включення її членів до складу постійних комісій ради.

Втім, протокол засідання фракції не є тотожним проекту рішення щодо включення депутатів до складу постійних комісій рад депутатською фракцією політична партія «Опозиційна платформа – за життя».

Незважаючи на це, члени фракції політична партія «Опозиційна платформа – за життя» були включені до складу постійних комісій, в тому числі ОСОБА_1 .

Таким чином, стверджувати про недотримання принципу пропорційності у даному випадку відсутні підстави, адже фракція не виконала свого обов`язку щодо надання відповідного проекту рішення.

Поряд із наведеним, суд звертає увагу на таке.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, підставою для звернення до суду має бути порушене право особи.

Натомість, позивач жодним чином не обґрунтовує порушення власних прав у спірних правовідносинах, у тому числі щодо його включення до постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної політики та підприємництва або невключення до інших постійних комісій.

Позивач посилається на встановлене статтею 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» право депутатських фракцій на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради.

Суд звертає увагу, що цитована норма визначає право саме депутатської фракції, а не окремого депутата, на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради.

Докази наявності у ОСОБА_1 повноважень представляти інтереси депутатської фракції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у суду відсутні.

З огляду на вказане, суд констатує відсутність у ОСОБА_1 порушеного права у спірних правовідносинах, що виключає можливість задоволення його позовних вимог як таких, задоволення яких не відповідає завданню адміністративного судочинства.

У наведеному обсязі доводів суду вони підлягають застосуванню і до спірних правовідносин між ОСОБА_2 та Одеською міською радою щодо визнання рішень протиправними та їх скасування.

Суд додатково зазначає наступне.

21.01.2021 року депутат ОСОБА_2 звернувся до секретаря міської ради з проханням винести на розгляд чергової сесії міської ради питання щодо включення його до складу Постійної комісії міської ради з питань землеустрою та земельних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Регламенту депутат подає заяву про входження до складу постійної комісії на підставі рішення фракції. У разі відсутності рішення фракції, до якої входить депутат, секретар ради приймає заяву від депутата, але інформує про це голову фракції.

Перш за все, суд звертає увагу, що ані положення Закону України «Про місцеве самоврядування», ані Регламент не ставить в обов`язок розглядати такі заяви у найближчу сесію міської ради.

Разом із цим, рішенням Одеської міської ради від 02.12.2020 року № 4-VIII склад Постійної комісії міської ради з питань землеустрою та земельних правовідносин вже був повністю сформований шляхом визначення у ній 6 (максимальної кількості) депутатів. При цьому, у встановлений строк фракція не надала проект або пропозицій щодо визначення іншого складу постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин.

Як зазначає представник відповідача у відзиві, на момент розгляду даної справи склад постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання повністю не сформований (до складу комісій включено 57 з 63 депутатів). Вказане свідчить про те, що твердження ОСОБА_2 про протиправне не включення його до жодної із комісій є передчасним.

Крім цього, положення Регламенту наголошують на можливості входження до постійної комісії, а не бажаної депутатом комісії.

З огляду на це, за аналогічного та додаткового обґрунтування, суд вважає безпідставними вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, позовні вимоги позивача та третьої особи щодо зобов`язання Одеської міської ради прийняти нове рішення, яким затвердити склад постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання та обрати їх голів з дотриманням прав депутатських фракцій на пропорційне представництво в постійних комісіях Одеської міської ради не підлягають задоволенню як похідні вимоги.

При цьому, суд погоджується із представником відповідача, що заявлена позивачем та третьою особою позовна вимога не містить конкретно визначених дій, яких останні просять вчинити Одеську міську раду, оскільки зобов`язання прийняти рішення визначено з певною умовою («з дотриманням прав депутатських фракцій на пропорційне представництво в постійних комісіях Одеської міської ради»), яка підлягає суб`єктивній оцінці.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та позову ОСОБА_2 , відмінність у вимогах яких полягає лише у наслідках скасування оскаржуваних рішень (чи з моменту їх прийняття, чи на майбутнє за ст.264 КАС України).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача та третьої особи із самостійними вимогами такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, не стягується.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 241-246, 250, 255, 264, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (офіс ПП «ОПЗЖ») м. Одеса, 65014, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради №4-VІІІ від 02.12.2020 року «Про утворення постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання, обрання голів та затвердження їх складу» в частині затвердження складу постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання та обрання їх голів, зазначеним в пункті 2 та додатку до рішення, зобов`язання Одеської міської ради прийняти нове рішення, яким затвердити склад постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання та обрати їх голів з дотриманням прав депутатських фракцій на пропорційне представництво в постійних комісіях Одеської міської ради, визнання протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради №40-VІІІ від 03.02.2021 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради №4-VІІІ від 02.12.2020 року «Про утворення постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання, обрання голів та затвердження їх складу» – відмовити повністю.

У задоволенні адміністративного позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) до Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №4-VІІІ від 02.12.2020 року «Про утворення постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання, обрання голів та затвердження їх складу» в частині затвердження складу постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання та обрання їх голів, зазначеним в пункті 2 та додатку до рішення та рішення №40-VІІІ від 03.02.2021 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради №4-VІІІ від 02.12.2020 року «Про утворення постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання, обрання голів та затвердження їх складу», зобов`язання Одеської міської ради прийняти нове рішення, яким затвердити склад постійних комісій Одеської міської ради VIII скликання та обрати їх голів з дотриманням прав депутатських фракцій на пропорційне представництво в постійних комісіях Одеської міської ради - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 25.06.2021 року.

Суддя М.М. Аракелян