
Справа № 420/5413/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, зобов`язавши Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області замінити паспорт № НОМЕР_1 виданий 10.01.2020 року на ім`я неповнолітньої ОСОБА_2 , замінивши по батькові на « ОСОБА_3 ».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при видачі паспорта громадянина України неповнолітній ОСОБА_2 було допущено помилку у її по батькові « ОСОБА_4 », оскільки ім`я її батька « ОСОБА_4 », а не « ОСОБА_5 ».
Позивач у позовній заяві вказує, що 16.03.2021 він разом з донькою звернувся до відповідача із заміною паспорта неповнолітньої ОСОБА_2 , однак отримав відповідь від 30.03.2021 про те, що винна донька, яка невірно вказала по батькові в анкеті на видачу паспорта.
Таким чином, позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не заміни паспорту громадянина України ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 09.04.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду позивачем усунено недоліки адміністративного позову.
Ухвалою суду від 27.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Вказаною ухвалою судом, в тому числі, витребувано у відповідача докази.
28.05.2021 року (вх.№ЕП/27449/21) засобом електронного зв`язку Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області надано до суду відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до довідки про реєстрацію ОСОБА_2 громадянином України від 06.10.2005 № НОМЕР_2 та реєстраційного номеру облікової картки платника податків на ім`я ОСОБА_2 , запис імені по-батькові позивача вказано як « ОСОБА_4 ». Враховуючи викладене, Любашівський РС Головного управління ДМС України в Одеській області у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» надав позивачам письмову відповідь на їх заяву з відповідними роз`ясненнями щодо обміну паспорта громадянина України та виправлення запису відповідно до законодавства України, у якій зазначив, що під час заповнення заяви-анкети про видачу паспорта громадянина України, в графі «Прізвище» було зазначено « ОСОБА_6 », в графі «Ім`я» -« ОСОБА_7 », в графі « ОСОБА_8 батькові» - « ОСОБА_4 ». Також до зазначеної заяви було надано довідку про реєстрацію особи громадянином України, де також в графі «По батькові» зазначено « ОСОБА_4 ».
Відповідачем у відзиві зазначено, що протиправність дій відповідача у даному випадку відсутня, оскільки, на підставі письмової заяви позивача та доданих до неї документів відповідач позбавлений можливості здійснити обмін паспорта громадянина України та виправлення запису по батькові.
Відповідач вказує, що вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у обміні паспорту громадянина України пов`язані саме з тим, що Любашівським РС Головного управління ДМС України в Одеській не було допущено помилок під час видачі паспорту ОСОБА_2 .
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
18 грудня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подано до Любашівського РС ГУ ДМС України в Одеській області заяву-анкету №4288737 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
10 січня 2020 року ОСОБА_2 , було видано паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_1 .
16 березня 2021 року батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області було подано заяву про обмін паспорта громадянина України ОСОБА_2 та виправлення запису по батькові з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 , у зв`язку з невідповідністю записів, оскільки ім`я батька ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .
До зазначеної заяви були додані такі документи:
1) паспорт громадянина України ОСОБА_2 ;
2) паспорт громадянина України ОСОБА_1 ;
3) свідоцтво про народження ОСОБА_2 НОМЕР_3 та його переклад українською мовою, відповідно до якого в графі «батько» зазначено ОСОБА_9 ;
4) витяг з державного реєстру актів цивільного стану № 00026833641 від 26.06.2020, актового запису про народження ОСОБА_1 ;
5) довідка про набуття громадянства України ОСОБА_1 № 293691 від 06.10.2005;
6) довідка про реєстрацію особи громадянина України ОСОБА_10 № НОМЕР_4 від 18.09.2008;
7) свідоцтво про народження ОСОБА_10 ;
8) свідоцтво про народження ОСОБА_11 ;
9) свідоцтво про здобуття базової середньої освіти ОСОБА_2 .
У відповідь на вказану заяву Любашівським районним сектором Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надано листа №Г-3/6/5138-21/5138/90-21 від 30.03.2021 року, в якому зазначено, що: «…18.12.2019 до Любашівського РС ГУ ДМС України в Одеській області звернулася ОСОБА_2 із заявою про отримання паспорта громадянина України.
Під час заповнення заяви-анкети від 18.12.2019 про видачу паспорта громадянина України, в графі «прізвище» було зазначено « ОСОБА_6 », в графі «Ім`я» - « ОСОБА_7 », в графі « ОСОБА_8 батькові» - « ОСОБА_4 ». Правильність заповнення заяви-анкети від 18.12.2019 ОСОБА_2 посвідчила власним підписом. До зазначеної заяви ОСОБА_2 було надано довідку про реєстрацію особи громадянином Україні від 06.10.2005.
На підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України від 06.10.2005 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , запис № 20050701-10620 у яких зазначено Прізвище « ОСОБА_6 », Ім`я « ОСОБА_7 », по батькові « ОСОБА_4 ».
Враховуючи викладене, Любашівським РС ГУ ДМС України в Одеській області не було допущено помилок під час видачі паспорту громадянина України НОМЕР_1 , запис № 20050701-10620 у яких зазначено Прізвище « ОСОБА_6 », Ім`я « ОСОБА_7 », по-батькові « ОСОБА_4 ».»
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення обміну паспорта громадянина України ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю розбіжностей у її документах у по батькові, ОСОБА_9 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до ст. 22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Так, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. При цьому, до документу, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно зі частинами 1-5, 7 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону. До паспорта громадянина України вноситься така інформація: 1) назва держави; 2) назва документа; 3) ім`я особи; 4) стать; 5) громадянство; 6) дата народження; 7) унікальний номер запису в Реєстрі; 8) номер документа; 9) дата закінчення строку дії документа; 10) дата видачі документа; 11) уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); 12) місце народження; 13) відцифрований образ обличчя особи; 14) відцифрований підпис особи; 15) податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово "відмова".
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі – Положення №2503), відповідно до пункту 1 якого Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина (п.12 Положення №2503).
Пунктами 16-18 Положення №2503 передбачено, що обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування. Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв`язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини. Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.
Кабінетом міністрів України 25 березня 2015 року постановою №302 затверджено зокрема Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі – Порядок №302).
Згідно пункту 20 Порядку №302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта за зареєстрованим місцем проживання особи. Документи для оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, можуть подаватися заявником до будь-якого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта.
У разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій) (п.21 Порядку №302).
Отже, з вищенаведених норм вбачається безумовне право громадян України на обмін їх паспорту громадянина України у випадку наявності документально підтверджених розбіжностей у записах.
При цьому, чинним законодавством не роз`яснено, які саме розбіжності у записах є підставою для обміну паспорта.
Так, з наданих до суду документів вбачається розбіжність у написанні по батькові ОСОБА_2 , а саме:
- у паспорті № НОМЕР_1 від 10.01.2020 ОСОБА_2 зазначено її по батькові « ОСОБА_4 »;
- у свідоцтві про народження ОСОБА_2 зазначено у графі «батько» - ОСОБА_9 ;
- у довідці про набуття громадянства України №293691 від 06.10.2005 зазначено по батькові ОСОБА_2 « ОСОБА_4 »;
- в документах посвідчуючих особу батька позивача (паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, витяг з державного реєстру актів цивільного стану) зазначено його прізвище, ім`я та по батькові як « ОСОБА_9 ».
Відповідно до частин 1 та 3 статті 28 Цивільного кодексу України, фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 147 Сімейного кодексу України, по батькові дитини визначається за іменем батька.
При цьому, згідно загальновідомих правил правопису української мови, утворення по батькові особи: щодо імені « ОСОБА_5 » здійснюється наступним чином - по батькові « ОСОБА_12 » щодо чоловіків та « ОСОБА_4 » щодо жінок; щодо імені « ОСОБА_12 » здійснюється наступним чином - « ОСОБА_13 » щодо чоловіків та « ОСОБА_3 » щодо жінок.
Згідно п.24 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства. У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Отже, згідно вказаних норм територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС може відмовити особі у обміні її паспорта громадянина України у випадку наявності розбіжностей у записах за наступних умов:
- подання не всіх необхідних документів;
- подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства.
З відповіді Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №Г-3/6/5138-21/5138/90-21 від 30.03.2021 не вбачається, що ОСОБА_14 було подано не усі необхідні документи, чи що нею подано документи, оформлені з порушенням вимог законодавства.
Підставою відмови у обміні паспорта громадянина України позивача є лише посилання на засвідчення ОСОБА_14 у заяві на видачу паспорта своїм підписом правильності написання власного по батькові « ОСОБА_4 » та переконання суб`єкта владних повноважень у недопущенні ним помилок під час видачі паспорта громадянина України № НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 294 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на ім`я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні. Якщо перекручення імені здійснене у засобі масової інформації, воно має бути виправлене у тому ж засобі масової інформації.
Враховуючи викладене, оскільки ім`я (яке складається з прізвища, імені та по батькові) є особистим немайновим благом та дає можливість набувати прав та створювати для себе цивільні обов`язки, а також здійснювати ці права та виконувати цивільні обов`язки під своїм іменем, то перекручення імені підлягає виправленню.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №820/2692/16.
Суд зазначає, що засвідчення неповнолітньою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїм підписом у заяві-анкеті №4288737 від 18.12.2019 правильності написання свого по батькові « ОСОБА_4 » не є безумовною підставою для відмови їй у обміні паспорта громадянина України, за умови встановлення розбіжностей у написанні такого по батькові з іменем батька позивача ОСОБА_1 , враховуючи те, що по батькові визначається за іменем батька.
За таких обставин суд доходить до висновку про наявність підстав для обміну паспорта громадянина України ОСОБА_2 зі зміною у ньому запису щодо по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».
В той же час суд зазначає, що позивач дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, оскільки як вбачається з листа №Г-3/6/5138-21/5138/90-21 від 30.03.2021 позивачу фактично було відмовлено у обміні її паспорту.
Оскільки у обміні паспорту позивачу було відмовлено, бездіяльності щодо не здійснення обміну паспорта громадянина України ОСОБА_2 зі зміною у ньому запису щодо по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 » відповідачем не допущено.
Відтак, вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задоволенню не підлягає.
В той же час, враховуючи вищенаведені висновки суду, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі №Г-3/6/5138-21/5138/90-21 від 30.03.2021, у обміні (у зв`язку з розбіжностями у записах) паспорта громадянина України ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , виданого 10.01.2020 року, зі зміною у ньому запису щодо по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 » та задовольнити вимогу позивача щодо зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити ОСОБА_2 обмін паспорта № НОМЕР_1 , виданого 10.01.2020 року на ім`я неповнолітньої ОСОБА_2 , змінивши по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позову додано квитанцію №135 від 01.04.2021 про сплату судового збору за подання даного позову в сумі 908,00 грн. (а.с.21).
Отже, стягненню з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі №Г-3/6/5138-21/5138/90-21 від 30.03.2021, у обміні (у зв`язку з розбіжностями у записах) паспорта громадянина України ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , виданого 10.01.2020 року, зі зміною у ньому запису щодо по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».
Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити ОСОБА_2 обмін паспорта № НОМЕР_1 , виданого 10.01.2020 року на ім`я неповнолітньої ОСОБА_2 , змінивши по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Державної міграційної України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44)
Суддя П.П. Марин
Судове рішення № 97907783, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 24.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/5413/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: