Рішення № 97907656, 22.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 р. № 400/2005/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Суліменко І.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Офісу Генерального прокурора, вул. Різницька, 13/15, Київ11, Центральна Частина Києва, м.Київ, 01011,

про:визнання незаконними та скасування наказу від 24.04.2020 р. № 325п і рішення від 09.04.2020 р. № 215; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 р,За участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Сербіної Л. В.,

представника відповідачів: Кадєєвої А. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора України (далі – відповідач-1 або Офіс), Миколаївської обласної прокуратури (далі – відповідач 2), в якому просив:

визнати незаконним та скасувати наказу Прокурора області від 24 квітня 2020 № 325п про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника першого відділу управління нагляду за додержанням законів під час - проведення досудового розслідування та розшуковик дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури;

визнати незаконним та скасування рішення № 215 від 09 квітня 2020 кадрової комісії № 2 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_2 атестації;

поновити ОСОБА_3 в Миколаївській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві прокуратури Миколаївської області;

стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіто за весь час його вимушеного прогулу починаючи з 30 квітня 2020 року до дня поновлення на роботі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що працював в органах прокуратури Миколаївської області з квітня 2006 року, а 18.07.2019 року перебував на посаді заступника начальника першого відділу управління нагляду за додержанням законів підчас проведення досудового розслідування іа розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві прокуратури Миколаївської області. З 24.04.2020 згідно з наказом прокурора Миколаївської області №325п позивача було звільнено на підставі п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Позивач вважає, що вказаний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у наказі зазначено підставу звільнення п.9 ч. 1 ст. 51 (в разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури). Позивач зазначає, що прокуратура Миколаївської області станом на час подання позову до суду в процесі припинення не перебуває. Щодо атестації, то позивачу надавався короткий термін для підготовки до тестування, яке складалось з 6000 запитань з різних нормативних актів різних галузей права. При цьому від щоденного виконання своїх службових обов`язків з поточною прокурорською діяльністю позивач звільнений не був. Позовні вимоги позивач просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 2 - прокуратура Миколаївської області, з позовними вимогами не погодився, про що зазначив у письмовому відзиві на позов. Відповідач 2 у відзиві вказав на безпідставність позовних вимог, спираючись на те, що згідно з п. 6 розділу ІІ «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». ОСОБА_1 подав Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, яку прокуратурою області спрямовано до Генеральної прокуратури. Подаючи заяву про переведення та про намір пройти атестацію, позивач цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. У зв`язку з тим, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування ОСОБА_1 набрав 67 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, кадровою комісією №2 прийнято рішення від 09.04.2020 №215 про неуспішне проходження позивачем атестації. Пунктом 19 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону №113 передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Таким чином, підстава звільнення у оспорюваному наказі відповідає вимогам наведених вище норм.

Відповідач 1- Офіс Генерального прокурора, позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що позов є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» №113-IX запровадження реформування системи органів прокуратури. Зокрема, згідно з п. 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Пунктом 9 розділу ІІ Порядку передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Вищевказані вимоги позивачем дотримані, ним подано заяву у встановлений строк і за визначеною формою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про його намір пройти атестацію.

Відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку прокурор, який за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. У зв`язку з цим, кадровою комісією № 2 на підставі п.п. 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, п. 6 розділу І, п. 5 розд.ІІ Порядку прийнято законне і мотивоване рішення від 09.04.2020 №215 про неуспішне проходження позивачем атестації

Доводи позивача з приводу протиправності його звільнення з посади прокурора в порушення Кодексу законів про працю України є необґрунтованими, оскільки норми Закону України «Про прокуратуру» є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі й КЗпП України. Також слід зазначити, що дію ст. 60 Закону України «Про прокуратуру», якою визначено процедуру звільнення прокурорів з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, Законом №113-IX зупинено до 01.09.2021. Таким чином, доводи позивача про відсутність факту ліквідації чи реорганізації прокуратури Миколаївської області під час його звільнення та відсутність підстав для звільнення є необгрунтованими. Юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» в даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що неможливо погодитись з тим, що результати атестації мали для його звільнення будь-які правові наслідки, оскільки звільнення відбулось, виходячи з спірного наказу прокурора області відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», з підстав ліквідації, реорганізації або ж скорочення кількості прокурорів прокуратури Миколаївської області, здійснити які можливо тільки рішенням Генерального прокурора, виданого згідно вимог ч. 4 ст. 10 Закону України «Про прокуратуру», і тільки за умов проведення яких можливо було вирішення питання про звільнення позивача, у даному випадку внаслідок чого відповідач 2 не міг використовувати результати проходження позивачем атестації як підставу для прийняття рішення про звільнення згідно п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Також, позивач зазначив, що обставини дотримання порядку звільнення позивача, зазначені у відзиві, спростовуються тим, що такий порядок на день звільнення не діяв, внаслідок того, що звільнення відповідно до оскаржуваного наказу відбувалось на підставі п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», порядок якого врегульований тільки ст. 60 Закону України «Про прокуратуру», дію якої зупинено до 1 вересня 2021 Законом України №113 від 19.09.2019. Тобто позивач звільнений за відсутністю підстав та у порядку, який на момент звільнення не діяв.

Ухвалою суду від 02.07.2020 клопотання позивача про витребування доказів у відповідача-1 задоволено, витребувано у Офісу Генерального прокурора додаткові докази по справі визначені в ухвалі суду.

30.07.2020 року призначено справу №400/2005/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.09.2020р. продовжено строк підготовчого провадження до 22.10.2020р.

Ухвалою суду від 22.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №400/2005/20 до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 10.11.2020р. суд задовольнив клопотання позивача про уточнення позовних вимог та відклав розгляд справи до послаблення карантинних заходів на території Миколаївської області, встановлених на території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановою КМУ від 25.03.2020 №239.

Суд розглянув справу 22.06.2021 у відкритому судовому засіданні за участі сторін. В судовому засіданні 22.06.2021 проголошену вступну та резолютивну частину судового рішення.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працював на різних посадах в органах прокуратури Миколаївської області квітня 2006 року.

З 18.07.2019 року ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника першого відділу управління нагляду за додержанням законів підчас проведення досудового розслідування іа розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві прокуратури Миколаївської області.

25.09.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», відповідно до якого, розпочато реформу прокуратури, та всі прокурори попереджені про майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Зазначеним Законом запроваджено процедуру атестації, як передумову переведення на посаду прокурорів у обласні прокуратурі.

03.10.2019 наказом Генерального прокурора затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, який включає три етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Позивач 08.10.2019 року подав заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

ОСОБА_1 був викликаний для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на 24.04.2020р.

Під час іспиту, позивач надав правильні відповіді на 67 питань зі 100, та отримав 67 балів, про що кадровою комісією було складено відомість про результати тестування.

Відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації, прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

24.04.2020 Кадрова комісія №2 ухвалила Рішення №215 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, оскільки ОСОБА_1 набрав 69 бал, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, він не допускається до наступних етапів проходження співбесіди. Вирішено, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.

24.04.2020 наказом прокурора Миколаївської області №325-п «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з 30.04.2020 з посади заступника начальника першого відділу управління нагляду за додержанням законів підчас проведення досудового розслідування іа розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві прокуратури Миколаївської області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру».

Вирішуючи зазначений спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Відповідно до п.6 п.7 розділу ІI Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі Закон) з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Відповідно до п.19 розділу ІI Прикінцеві і перехідні положення Закону, прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» запроваджено реформу прокуратури, зокрема, створення обласних прокуратур замість регіональних та переведення на посади прокурорів у новостворені структури за умови успішного проходження атестації.

Неуспішне проходження атестації, прямо передбачено законодавцем, як підстава звільнення з підстав ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Проведення атестації та звільнення з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» не є примхою відповідачів, а є прямою вимогою Закону у цьому випадку.

Посилання на Кодекс законів про працю України та Закон України «Про професійний розвиток працівників», а також на звичайний порядок звільнення у разі ліквідації, реорганізації та скорочення штатів не є доречним, оскільки, у цьому випадку, сам законодавець передбачив не звичайну процедуру звільнення аd hoc, саме з метою проведення реформи прокуратури.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» у цьому випадку є спеціальним, а також таким, що прийнятий пізніше, а тому підлягає застосуванню саме він. Крім того, зазначений Закон не визнаний Конституційним Судом України неконституційним, є чинним, а тому у адміністративного суду не має підстав його не враховувати.

Також, щодо аргументу позивача про неможливість звільнення прокурора у разі не проходження атестації саме з підстав ліквідації, реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, то суд хоче зауважити, що за звичайних обставин, негативний висновок атестації, має наслідком звільнення працівника з підстав службової невідповідності (п.2 ч.1 ст.40 КЗпП, ч.3 ст.13 Закону України «Про професійний розвиток працівників», п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», ч.6 ст.44 Закону України «Про державну службу» та ін.), тобто звільнення за обставинами, що дискредитують робітника, мають для нього негативні наслідки після припинення трудового договору.

У цьому випадку, законодавець передбачив навпаки більш м`яку, сприятливу для робітника підставу звільнення - з підстав ліквідації, реорганізації органу прокуратури, яке жодним чином не дискредитує робітника, не є перешкодою у прийнятті на роботу до інших державних органів, а також дозволяє брати участь у доборах на посади прокурорів в майбутньому.

Враховуючи викладене, аргументи позивача про необґрунтованість застосування до нього процедури атестації, а також звільнення з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру», на думку суду, є непереконливими та не можуть бути підставою для задоволення позову.

Відповідно до п.16 II. Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Тобто, законодавець чітко визначив, що негативний висновок про не проходження атестації можливо зробити на підставі іспиту, у разі якщо особа набрала меншу кількість балів, ніж прохідний бал.

У такому разі, відповідач правомірно визначився щодо атестації позивача лише за результатами першого етапу.

Відповідно до п.12, п.13 розділу ІI, Прикінцеві і перехідні положення Закону предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію, та періодично проходить підготовку у тренінговому центрі.

Таким чином, на думку суду, результати іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, прямо відносяться до оцінки професійної компетентності прокурора, яка в свою чергу входить до предмету трудового договору між робітником та роботодавцем, та у разі не підтвердження її належного рівня, зазвичай може бути підставою для розірвання договору за ініціативою роботодавця.

Відповідно до п.11 розділу ІI. Прикінцеві і перехідні положення Закону атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Відповідно до п.2 розділу І Порядку проведення атестації прокурорів, атестація прокурорів регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.

07.02.2020 №78 Генеральним прокурором видано наказ «Про створення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур», яким утворено та визначено персональний склад другої кадрової комісії.

Рішенням другої кадрової комісії №215 від 09.04.2020 визнано про неуспішне проходження позивачем атестації.

Питання для тестування готувались Національної академією прокуратури України, яка має ліцензійний сертифікат на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності «Прикладне програмне забезпечення інформаційної системи «Аналітична система оцінки знань».

Відповідно до ст.80 Закону України «Про прокуратуру» (у попередній редакції), Національна академія прокуратури України є державною установою із спеціальним статусом, що здійснює спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора, підвищення кваліфікації прокурорів, яка функціонує при Генеральній прокуратурі України.

За таких обставин, можливо погодитися з відповідачем, що у цьому випадку формулюванням критеріїв професійної компетенції прокурорів, займався сам роботодавець Генеральна прокуратура, що цілком узгоджується з вимогами п.11 розділу ІI. Прикінцеві і перехідні положення Закону.

На виконання ухвали суду від 02.07.2020р. відповідачем-1 надані результати іспиту позивача «Деталі іспиту» (т.1, а.с. 178-192). З цього документу суд пересвідчився, що анонімність позивача під час іспиту була забезпечена логіном користувача, тестові питання стосувалися знання законодавства, зрозуміло, які відповіді надав на них відповідач, які з них правильні, а які неправильні.

Документ досить детальний та інформативний характер, доводить в цілому прозорість та доступність до судової ревізії цього етапу.

Загальна кількість наданих позивачем правильних відповідей 67.

Відповідно до п. 4. Порядку проходження прокурорами атестації, прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Тобто, висновок про не складення позивачем тесту цілком обґрунтований.

Підсумовуючи вищевикладене, суд констатує, що він не знаходить аргументів для задоволення позову та поновлення позивача на посаді, з урахуванням того, що не успішне проходження ним атестації, відповідно до п.19 розділу ІI. Прикінцеві і перехідні положення Закону має наслідком звільнення, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Зазначена норма пряма, чітка, зрозуміла та безумовна.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, Київ11, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) , Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, РНОКПП 02910048) про:

визнання незаконним та скасування наказу Прокурора області від 24 квітня 2020 № 325п про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника першого відділу управління нагляду за додержанням законів під час - проведення досудового розслідування та розшуковик дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури;

визнання незаконним та скасування рішення № 215 від 09 квітня 2020 кадрової комісії № 2 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_2 атестації;

поновлення ОСОБА_3 в Миколаївській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві прокуратури Миколаївської області;

стягнення з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час його вимушеного прогулу починаючи з 30 квітня 2020 року до дня поновлення на роботі - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення підписано суддею 25.06.2021р.

Суддя І. А. Устинов