
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 813/3623/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2021 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Сакалоша В.М.,
суддів Москаля Р.М., Гулика А.Г.,
секретаря судового засідання Наум`як Х.О.,
правонаступника позивача Юрченка Я.О.,
представника правонаступника позивача Пастернака П.І.,
представника відповідача 1 Кавалець Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 правонаступником якого є ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Державної казначейської служби України, третя особа Червоноградський міський суд Львівської області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року для вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до Львівського обласного управління юстиції, Територіального управління Державної судової адміністрації в Львівській області, Державного казначейства України про поновлення на посаді судді, стягнення матеріальних збитків, заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, адміністративну справу передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011, позов задоволено частково. Скасовано наказ начальника Львівського обласного управління юстиції №358-к від 01.11.2002 “Про звільнення ОСОБА_1 ”. Стягнуто з ТУ ДСА України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 86137,42 грн., матеріальні збитки в сумі 7592,40 грн. моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014 (К/9991/94688/11) касаційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області та ОСОБА_1 задоволено частково: постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 скасовано, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: скасовано наказ начальника Львівського обласного управління юстиції № 358-к від 01.11.2002; поновлено ОСОБА_1 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області з 21.10.2002 в межах строку, на який його було обрано рішенням Львівської обласної ради від 01.02.1993. В іншій частині позовних вимог, зокрема, стосовно стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТУ ДСА України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 124518,74 грн., моральну шкоду в сумі 20000,00 грн., судові витрати в сумі 8685,60 грн. У решті позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016 по справі №К/800/35023/15 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до останньої заяви про уточнення/зміну позовних вимог ОСОБА_1 просив суд: стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 287679 грн., моральну шкоду в сумі 500000 грн., матеріальну шкоду в сумі 531111,81 грн., що складається з таких сум: матеріальна шкода у зв`язку з продажем нерухомості та цінних речей в сумі 335835 грн., матеріальна шкода у зв`язку з оформлення договорів позики в сумі 170000 грн., матеріальна шкода у зв`язку з здачею цінних речей, золотих та срібних виробів у ломбард для організації життя сім`ї, лікуванням мами, організації переїзду дочки для проживання за кордон, в сумі 25276,81 грн.; стягнути судові витрати, пов`язані з прибуттям до суду, в сумі 21925,22 грн.; стягнути судовий збір, сплачений при зверненні до Дніпровського районного суду м. Києва, в сумі 150 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2016 справу №813/3623/14 прийнято до розгляду.
ТУ ДСА України у Львівській області надало заперечення на адміністративний позов. Зазначило, що накази про проступання до виконання обов`язків судді ОСОБА_1 та щодо його звільнення з посади судді виносило Львівське обласне управління юстиції. Відповідно, нарахування та виплату заробітної плати позивачу як судді також здійснювало Львівське обласне управління юстиції; тим самим підтверджується наявність трудових відносин між Львівським обласним управлінням юстиції та позивачем.
Ухвалою від 01.08.2016 суд призначив у справі судово-бухгалтерську експертизу та зупинив провадження; на вирішення експертизи суд поставив питання: «Яка сума повинна бути виплачена ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 21.10.2002 по 24.03.2014 включно, із врахуванням підвищення ставок, посадових окладів інших виплат, що мали місце поза десятирічним строком в межах якого позивача було обрано на посаду та з врахуванням відповідних загальнообов`язкових платежів та зборів?».
12.12.2016 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про неможливість проведення експертизи з мотивів недостатності у представлених матеріалах справи даних для надання висновку судово-бухгалтерської експертизи, матеріали адміністративної справи повернуто до суду.
Ухвалою від 15.05.2017 суд поновив провадження у справі. Ухвалою від 11.10.2017 суд призначив у справі судово-бухгалтерську експертизу та доручив її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, до отримання висновку експерта зупинив провадження. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз також відмовився проводити експертизу, повідомивши про надмірну зайнятість експертів та неможливість забезпечення її у встановлені строки. Ухвалою від 30.01.2018 суд поновив провадження у справі, повторно скерував адміністративну справу на судову експертизу та зупинив провадження у справі. Експертиза так і не була проведена
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер.
Ухвалою від 23.07.2018 суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, щодо інших позовних вимог (в частині про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто правовідносин, що допускають правонаступництво) суд зупинив провадження у справі - до встановлення правонаступника позивача.
Ухвалою від 03.12.2020 суд поновив провадження у справі, залучив до участі у справі ОСОБА_2 в якості правонаступника покійного позивача.
Ухвала про заміну позивача правонаступником від 03.12.2020 оскаржувалася відповідачем в апеляційному порядку та залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021.
В судовому засіданні 11.06.2021 правонаступник позивача ОСОБА_3 та його представник заявлені позовні вимоги підтримали. Представник відповідача ТУ ДСА України у Львівській області проти позову заперечила. Інші учасники справи явку представників не забезпечили. Червоноградський міський суд Львівської області надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Оцінивши наведені обставини суд ухвалив розглянути справу без учасників справи, які не забезпечили участі у судовому засіданні своїх представників.
Заслухавши доводи сторін, встановивши обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд встановив такі обставини:
Рішенням Львівської обласної ради народних депутатів XI сесії 1 демократичного скликання від 01 лютого 1993 року ОСОБА_1 обраний 01 лютого 1993 року народним суддею Червоноградського міського народного суду Львівської області строком на 10 років, а відповідно до наказу Львівського обласного управління юстиції № 20-к від 02 лютого 1993 року приступив до виконання обов`язків народного судді з 18 лютого 1993 року.
Указом Президента України від 21 жовтня 2002 року № 932/2002 «Про звільнення суддів” ОСОБА_1 звільнено з посади судді на підставі пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді. 01 листопада 2002 року Львівське обласне управління юстиції видано наказ №358-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади судді місцевого Червоноградського міського суду Львівської області.
Позивач оскаржив перелічені рішення про його звільнення до суду, просив поновити його на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, матеріальну та моральну шкоду.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2010 року визнано незаконним рішення Вищої ради юстиції від 13 вересня 2002 року № 804 та Указ Президента України від 21 жовтня 2002 року № 932/2002.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року скасовано наказ Львівського обласного управління юстиції від 1 листопада 2002 року № 358-К та поновлено ОСОБА_1 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області з 21 жовтня 2002 року в межах строку, на який його було обрано рішенням Львівської обласної ради від 1 лютого 1993 року.
На виконання цього рішення суду видано наказ Червоноградського міського суду Львівської області від 03.09.2014 про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області з 21.10.2002 в межах строку, на який його було обрано рішенням Львівської обласної ради народних депутатів першого демократичного скликання від 01.02.1993, встановлено ОСОБА_1 з 03.09.2014 щомісячну доплату в розмірі 30% від посадового окладу, відповідно до стажу роботи, що дає право на отримання доплати, який станом на 03.09.2014 становить 11 років 09 місяців та 12 днів.
Вища Рада Правосуддя в рішенні від 7 листопада 2017 року № 3600/0/15-17 «Про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Червоноградського міського суду Львівської області» (www.vru.gov.ua›content›act› 3600_07.11_.2017_.doc) за наслідками оцінки наведених обставин щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді та поновлення на цій посаді дійшла висновку, що строк повноважень судді Юрченка О.О. закінчився у грудні 2014 року.
Указом Президента України №443/2017 від 29.12.2017 ОСОБА_1 призначено суддею Червоноградського міського суду Львівської області.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Оскільки ОСОБА_1 звільнено з посади судді з 21.10.2002, а рішення про поновлення на посаді прийняте 25.03.2014. Отже, період з 21.10.2002 по 25.03.2014 є періодом вимушеного прогулу, за який ОСОБА_1 належить виплата середнього заробітку.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді судді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу розглядалися судами неодноразово, Львівським окружним адміністративним судом такі розглядаються втретє. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК). Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, ОСОБА_2 як єдиному спадкоємцю ОСОБА_1 належить право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21.10.2002 по 25.03.2014. Суд враховує висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 25.02.2016 про скерування справи на новий розгляд:
- суди під час визначення розрахунку суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , керувались довідкою Головного управління юстиції у Львівській області за наявності інших довідок про заробітну плату, виданих, зокрема, ТУ ДСА України у Львівській області;
- суди помилково не застосували положення пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок №100) щодо коригування розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітної плати на коефіцієнт підвищення у зв`язку з підвищенням посадових окладів за посадою, з якої незаконно звільнено позивача;
- суди не вирішили питання щодо нарахування та стягнення відповідних платежів до Пенсійного фонду України та інших обов`язкових платежів.
Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, визначено, що:
- середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, в цьому випадку – даті звільнення на підставі наказу . Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку (пункт 2);
- у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення (пункт 10).
Для обчислення суми, що підлягає виплаті позивачу як середній заробіток за час вимушеного прогулу, з урахуванням вказівок касаційного суду, необхідні належні та достатні відомості про:
- середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 , обчислену відповідно до пункту 2 Порядку №100;
- підвищення посадового окладу судді місцевого загального суду за період з 21.10.2002 по 25.03.2014, для визначення на підставі пункту 10 Порядку №100 відповідних коефіцієнтів підвищення та періодів, за які слід застосовувати згадані коефіцієнти.
При прийнятті рішення суд враховує, що ТУ ДСА у Львівській області залучено до участі у цій справі в якості відповідача внаслідок суттєвих змін в системі судової влади України, запроваджених в процесі так званої «малої» судової реформи 2001-2002 років, що проводилася на підставі Закону України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року N3018-III, що набрав чинності 01.06.2002.
Так, з 01.06.2020 функції організаційного забезпечення діяльності судів, що полягали в здійсненні заходів фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямованих на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя, було покладено на новий орган - Державну судову адміністрацію, що утворювалася та функціонувала відповідно до вимог цього Закону (попередньо ці функції виконували Міністерство юстиції України та його обласні управління).
Відповідно до положень статтей 119-122, 125-126 Закону № 3018-III матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, в межах кошторису на утримання даного суду. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації здійснює Державна судова адміністрація України. Державна судова адміністрація становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації. Територіальні управління державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Територіальні управління державної судової адміністрації підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. Державна судова адміністрація серед іншого: - готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону; - виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим Законом; - здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів. Аналогічні за змістом функції та повноваження ДСА України та її територіальних управлінь щодо фінансового та організаційного забезпечення діяльності місцевих загальних судів передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, що набрав чинності з 03.08.2010, а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
З огляду на ці нормативні положення суд вважає безпідставними покликання відповідача-1 на те, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивача не належить до його повноважень. Територіальне управління державної судової адміністрації в Львівській області утворене 15.09.2002 на підставі вимог статті 125 Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 № 3018-III та в спірних правовідносинах діє як процесуальний правонаступник Львівського обласного управління юстиції, а тому повинно володіти усіма необхідними даними щодо:
- середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 , обчисленої відповідно до пункту 2 Порядку №100;
- підвищення посадового окладу судді місцевого загального суду за період з 21.10.2002 по 25.03.2014, що дозволяє на підставі пункту 10 Порядку №100 провести обчислення відповідних коефіцієнтів підвищення та періодів, за які слід застосовувати згадані коефіцієнти.
В ході розгляду цієї справи, незважаючи на прийняття судом ухвали про призначення бухгалтерської експертизи для визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням необхідності застосування коефіцієнтів підвищення, така не була проведено з причини недостатності в матеріалах справи даних для надання висновку судово-бухгалтерської експертизи.
Отже, відповідач-1 не надав суду належних та достатніх відомостей, що дозволили б провести обчислення суми середнього заробітку ОСОБА_1 самостійно чи за допомогою експертів в галузі бухгалтерського обліку. Разом з тим, така процесуальна поведінка відповідача-1 не може бути перешкодою для захисту порушених прав позивача.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Зумовлена недобросовісною процесуальною поведінкою відповідача-1 недостатність доказів для проведення розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом (самостійно чи за допомогою судового експерта) перешкоджає застосуванню такого способу захисту прав позивача, як стягнення на його користь конкретної суми коштів. Разом з тим, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та з метою захисту прав позивача ухвалює рішення зобов`язального характеру – про зобов`язання відповідача-1 нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, з урахуванням наведених вище висновків суду щодо механізму його обчислення. При обранні такого способу захисту суд враховує, що ТУ ДСА України у Львівській області:
- є суб`єктом владних повноважень, до повноважень якого за весь період вимушеного прогулу та донині належить нарахування та виплата суддівської винагороди;
- володіє всіма необхідними відомостями для проведення розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в тому числі про середню заробітну плату ОСОБА_1 на момент звільнення та про зміну посадового окладу судді місцевого загального суду на для обчислення відповідних коефіцієнтів підвищення.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення. Суд встановлює, що при нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачу-1 слід утримати з цієї суми та перерахувати у відповідні бюджети/фонди передбачені законодавством податки, збори та інші обов`язкові платежі.
Щодо інших відповідачів, то вимоги до них є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_1 ) слід задовольнити частково.
Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України у цій справі розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 21.10.2002р. по 25.03.2014р. з проведенням необхідних відрахувань згідно з чинним законодавством.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2021.
Головуючий суддя Сакалош В.М.
Суддя Москаль Р.М.
Суддя Гулик А.Г.
Судове рішення № 97907497, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/3623/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: