Рішення № 97907482, 24.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року справа №380/6623/21

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Військової частини 2250 Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 2250 Західного територіального управління Національної гвардії України (79026, м. Львів, вул. Стрийська. 146; код ЄДРПОУ 25575767) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення розрахунку при звільненні – невиплату позивачу у день виключення із списків частини грошової компенсації за неотримане речове майно;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 41093,78 грн. згідно з довідкою №2 від 20.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.01.2021 його було виключено із списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення. При виключенні зі списків особового складу військової частини відповідач не провів позивачу виплату грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 41093,78 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 26.04. 2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

25.05.2021 за вх. №37032 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вказав, що військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Позивач не оскаржував наказ про виключення його зі списків особового складу, з рапортом (заявою) про не виключення його зі списків особового складу частини без повного розрахунку не звертався, що дає підстави вважати, що позивач фактично погодився на проведення розрахунків пізніше. Крім цього, зазначає, що сума компенсації становить 41093,78 грн., відповідач не заперечує щодо виплати такої, стверджує, що ОСОБА_2 будуть виплачені після надходження таких від головного розпорядника Головного управління Національної гвардії України

08.06.2021 за вх. № 41059 від позивача надійшла відповідь на відзив, з аргументами викладеними у відзиві на позовну заяву не погоджується, просить суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті прави, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

13.01.2021 позивач звернувся з рапортом про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно у зв`язку із звільненням з військової служби.

У відповідь на вказане звернення відповідач сформував та направив позивачу довідку №2 про вартість речового майна, що належить до видачі старшому прапорщику ОСОБА_1 від 20.01.2021, згідно якої, сума компенсації становить 41093,78 гривень (з податком з доходів фізичних осіб (7396,88) – 48490,66).

Згідно з витягу з наказу начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) № 16 від 26.01.2021 припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 .

Станом на день виключення позивача із списків особового складу військової частини, з останнім не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

08.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 11.03.1993 по 26.01.2021 та просив здійснити перерахунок виходячи із закупівельної вартості речового майна станом на 01.01.2021, видати нову довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.

Поштовий конверт повернувся на адресу позивача із зазначенням причини не вручення : «за закінченням строку зберігання».

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 41093,78 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до статті 9-1 вказаного Закону продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби ( пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

Судом встановлено, що відповідно до довідки №2 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 від 21.01.2021 вартість речового майна, що належить до виплати позивачу становить 41093,78 грн.

Проте, на момент виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем не було виплачено позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 41093,78 грн.

Як слідує із рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007, невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

В пунктах 23, 26 рішення у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, суд дійшов висновку, що якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

З урахуванням того, що відповідачем не забезпечено позивачу реалізацію його прав, гарантованих Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком № 178, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Військової частини 2250 Західного територіального управління Національної гвардії України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 грошової компенсацїї за неотримане речове майно на день виключення із списків військової частини в сумі 41093,78 грн та зобов`язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №2 від 21.01.2021 в сумі 41093,78 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 2250 Західного територіального управління Національної гвардії України (79026, м. Львів, вул. Стрийська. 146; код ЄДРПОУ 25575767) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії – задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 2250 Західного територіального управління Національної гвардії України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 грошової компенсацїї за неотримане речове майно на день виключення із списків військової частини в сумі 41093,78 грн.

Зобов`язати Військової частини 2250 Західного територіального управління Національної гвардії України здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №2 від 21.01.2021 в сумі 41093,78 грн. з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сподарик Н.І.