Рішення № 97907467, 22.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року справа №380/2614/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі

Головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Термено О.А.,

представника позивача Завада Т.Р.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби про визнання протиправним рішення та зобов`язання винити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Галицької митниці Державної митної служби (79000, м. Львів, вул. Костюшка 1; код ЄДРПОУ 43348711) з вимогами:

- визнати протиправною відмову Галицької митниці Держмитслужби у прийнятті висновку про повернення надміру сплачених митних платежів, що оформлена листом №7.4- 1-15/10/300057 від 26.11.2020;

- зобов`язати Галицьку митницю Держмитслужби прийняти Висновок про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, а саме 80439,41 грн. в тому числі ввізне мито на загальну суму 25137,31 грн. податок на додану вартість на загальну суму 55302,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно відмовив у прийнятті висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, оскільки висновок Галицької Держмитслужби №142003400-0157 від 30.03.2020, на підставі якого митним органом було визначено суму митних платежів, які підлягають сплаті, у межах судового розгляду справи №461/3260/20 щодо притягнення до адміністративної-відповідальності ОСОБА_1 за ст. 472 Митного кодексу України, визнано таким, що є неналежним та недопустимим доказом визначення вартості ввезеного товару. Також в ході розгляду даної справи, вартість ввезених позивачем товарів було встановлено в розмірі, що зазначений згідно рахунку-замовлення №182-992567 від 10.02.2020, а саме 351,05 Євро. Позивач вважає, що для виникнення у особи обов`язку декларувати товар, що ввозиться нею на митну територію України, необхідним є дотримання таких умов: вартість товару повинна перевищувати вартість еквівалент 500 Євро; сумарна вага товару повинна перевищувати 50 кг. Окрім цього, такий обов`язок виникає щодо товарів, на які відповідно до статі 197 Митного кодексу України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України та у випадках, визначених ч.2 ст. 374 Митного кодексу України. З огляду на наведене, у позивача не було обов`язку здійснювати письмове декларування такого товару, оскільки вартість товару не перевищувала еквівалент 500 Євро та відповідно не виникло обов`язку щодо сплати митних платежів, оскільки ввезені позивачем товари не є об`єктом оподаткування. Окрім того, наголосив, що є постанова Львівського апеляційного суду, якою залишено постанову Галицького районного суду без змін, і прописано в якій, що вартість ввезених товарів становить 351,05 Євро та визначено, що висновок митниці не є належним доказом у підтвердження вартості ввезеного товару. З огляду на викладене просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.03.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний термін для усунення недоліків. На виконання вимог ухвали про залишення без руху позивач усунув недоліки.

Ухвалою суду від 18.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 06.04.2021 задоволено клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду.

07.04.2021 за вх. №23294 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити у задоволенні таких. Зазначив, що процедура повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів передбачена Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених суми митних платежів (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643.

Відповідно до п. З розділу III вказаного порядку, до заяви платника податків додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені. Позивачем до заяви було подано рахунок від 10.02.2020 №1847208 та квитанцію про прийняття коштів №1847208/1 від 10.02.2020. Відповідач вважає, що заявлена позивачем вартість товарів у розмірі 351,05 Євро не є дійсною та не може бути використана для митних цілей, оскільки, підприємство «BaCAR Gbr» відсутнє у переліку зареєстрованих підприємств (www.untemehmensregister.de), позивачем не надано жодних документів, які можуть засвідчити, що вказаним підприємством бухгалтерський облік введеться належним чином, у рахунку від 10.02.20202 №1847208 містяться суперечності, а саме числові значення ціни за одиницю товару та загальної суми для 1-го та 2-го артикулу товару вказано 145 Євро, тоді як загальна сума для кожної позиції - 75 Євро. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну згідно рахунку №1847208 від 10.02.20202 Галицькою митницею Держмитслужби здійснювалось на підставі цінової інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари згідно ПІК ЄАІС та мережі інтернет (picclick.de; hifiprestige.it).

Також відповідач зазначає, що судами під час розгляду справи №461/3260/20 залишено поза увагою ту обставину, що відповідно до протоколу про порушення митних правил №0640/20900/20 від 23.02.2020, загальна вага тимчасово вилучених товарів складає 62 кг з чого випливає, що вказані товари є об`єктами оподаткування. Щодо рішень судів, які набрали законної сили, стверджує, при оформлені уніфікованої митної декларації вартість товару не розраховувалася по висновку, про який йдеться у рішенні суду.

19.04.2021 за вх. №4957ел. від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Заперечив проти наведених аргументів у відзиві на позовну заяву, вказав, що відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Зазначив, що постановою Галицького районного суду м. Львова у справі №461/3260/20 від 21.05.2020, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 24.06.2020, встановлено, що згідно рахунку - замовлення №182-992567 від 10.02.20202 ОСОБА_1 було придбано товари загальною вартістю 351,05 Євро. Щодо того факту, що вага товару складала 62 кг, то такий факт не має жодного правового значення, оскільки вартість таких становить 351,05 Євро, що не перевищує вартість 500 Євро, також що митний орган не здійснював розрахунок по вазі товару і таке не значиться в протоколі про порушення митних правил, який скасований рішенням суду. Суд не наділений повноваженнями у розрахунку вартості товарів ввезених в Україну, а при оформлені уніфікованої митної декларації митний орган визначав вартість товару не з врахуванням ваги, а з врахуванням вартості товару.

20.05.2021 за вх.№6354ел. представником позивача долучено до матеріалів справи додаткові пояснення та докази. Зазначив, що всупереч рішенню Галицького районного суду міста Львова від 21.05.2020 та постанови Львівського апеляційного суду від 24.06.2020 у справі №461/3260/20, якими встановлено вартість товару в розмірі 351,05 Євро, що виключає необхідність здійснення митного оформлення такого товару, сплату митних платежів, посадові особи Галицької митниці Держмитслужби, зобов`язали позивача здійснити митне оформлення товару та сплатити митні платежі за нього. Вважає, що обставини встановлені вказаними рішеннями мають преюдиційне значення для розгляду даної справи, а тому в силу вимог ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Розгляд справи неодноразово відклався як за клопотанням сторін так і з врахуванням заходів у суді щодо поширення корона вірусної хвороби.

01.06.2021 за вх. №6672ел від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

В засіданні суду, яке відбулось 01.06.2021 судом залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Левицького. 18; код ЄДРОПУ 38008294). Представник відповідача пояснень щодо розрахунку вартості ввезеного товару з врахуванням ваги товару не надав, таке не було і прописано в протоколі про порушення митних правил зазначив. Наголосив, що вартість ввезеного товару розрахована не по висновку митниці, а з врахуванням цінової політики на сайті, де є такі товари у продажі.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, просив суд такі задоволити в повному обсязі з врахуванням пояснень наданих у засіданнях суду, а також з врахуванням обставин встановлених у рішеннях суду, які набрали законної сили.

Відповідач та третя особа явки уповноважених представників в засідання суду не забезпечили, будь-яких клопотань не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

10.02.2020 позивачем, ОСОБА_1 , було придбано у компанії «BaCar Gbr» товари:

- програвач вінілових пластинок VALORE 425 PLUS WAINUT, торгової марки GOLD NOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер 63470, країна виробника Італія, вага 19 кг. - 1 шт.;

- програвач вінілових пластинок VALORE 425 PLUS BLACK LACQUER, торгової марки GOLD NOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер 598780, країна виробника Італія, вага 19 кг. - 1 шт.;

- підсилювач звуковий TUBE-1012 BLACK, торгової марки GOLD NOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер 57913, країна виробника Італія, вага 24 кг. - 1 шт.

Зазначене підтверджується рахунком-замовленням №182-992567 від 10.02.2020 та квитанцією про прийняття коштів №1847208/1 від 10.02.2020.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0640/20900/20 від 23.02.2020 встановлено, що 23.02.2020 року близько 01 год. 59 хв. в зону митного контролю на в`їзд в Україну по смузі руху «Червоний коридор» пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби заїхав рейсовий автобус марки “SETRA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , сполученням Бонн - Київ, в якому ОСОБА_1 слідував як водій.

Під час проведення візуального огляду даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів, які є обов`язкові для письмового декларування і товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України.

Для здійснення митного оформлення ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій заявив про наявність в нього товару: музичний центр вартістю 350 EUR. Другий водій заявив у поданій ним декларації наявність в нього товару: бампери нові, фара нова, інвалідна коляска вживана. Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 295», під час проведення митного огляду транспортного засобу (Акт митного огляду UA209040/2020/014614 від 23.02.2020 р.), у багажному відділення автобуса (без ознак приховування) було виявлено товар, не зазначений у жодній декларації, а саме:

1. Програвач вінілових пластинок VALORE 425 PLUS WAINUT, торгової марки GOLD NOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер 63470, країна виробника Італія, вага 19кг - 1шт;

2. Програвач вінілових пластинок VALORE 425 PLUS BLACK LACQUER, торгової марки GOLD NOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер 598780, країна виробника Італія, вага 19кг - 1шт;

3. Підсилювач звуковий TUBE-1012 BLACK, торгової марки GOLD NOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер 57913, країна виробника Італія, вага 24кг - 1шт;

Кількість предметів правопорушення 3 шт., вагою 62 кг.

Вказаний товар не був задекларований жодним із пасажирів, і як стало відомо, належав гр. України ОСОБА_1 .

Про наявність зазначеного товару ОСОБА_1 в процесі декларування не заявив та у митній декларації не вказав, тобто порушив ст. 257 Митного кодексу України, шроте визнав його своєю власністю.

Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування, тобто, не заявивши за встановленою формою точні відомості про нього, а саме - про його наявність та кількість. Даний товар, у встановленому порядку не був задекларований і був виявлений під час проведення митного контролю транспортного засобу.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковано за ст.472 МК України.

Галицькою митницею Держмитслужби на підставі постанови про призначення експертизи від 02.03.2020 у справі про порушення митних правил №0640/20900/20 призначено експертне дослідження.

30.03.2020 за результатами такого дослідження (аналізу/експертизи) складено висновок №1420003400-0157.

Згідно з вказаним висновком, загальна вартість наданих на дослідження предметів порушення митних правил, вилучених протоколом про ПМП №0640/20900/20, на дату проведення досліджень, становить 231344,40 грн. (за умови, що товар відповідає нанесеному на ньому маркуванню, вимогами технічної документації).

За наслідками розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_1 за ст.472 Митного кодексу України, Галицький районний суд м. Львова 21.05.2020 (справа №461/3260/20) постановив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, вилучений, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0640/20900/20 від 23.02.2020 товар - повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі, після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, або для повернення вказаного товару на митну територію держави, з якої його було ввезено.

Постановою Галицького районного суду від 21.05.2020 у справі №461/3260/20 встановлено, що висновок №1420003400-0157 від 30.03.2020 є неналежним та недопустимим доказом визначення ввезеного товару.

Судом також встановлено, що згідно рахунку - замовлення № 182-992567 від 10.02.2020 року, 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 було придбано за готівку у компанії “BaCarGbr” товари: 63470 програвач пластинок Gold Note Valore 425 pluswainut; програвач пластинок 598780 Gold Note Valore 425 Plus Black lacquer; 57913 підсилювач Gold Note Tube - 1012 black загальною вартістю 351,05 Євро.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24.06.2020 у справі №461/3260/20 постанову Галицького районного суду м. Львова від 21.05.2020 залишено без змін.

Рішення суду набрали законної сили.

У липні 2020 року позивач звернувся до начальника Галицької митниці Держмитслужби з заявою, з проханням повернути вилучений товар згідно з ПМП №064020900/20 від 23.02.2020.

За результатами розгляду поданої заяви начальником Галицької митниці Держмитслужби накладено резолюцію «Нач. Відділів 1-4; відповідно до ст. 242МКУ».

В.о. начальника відділу №1 м/п «Мостиська» Львівської митниці звернувся до в.о. начальника Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслуби з службовою запискою про отримання інформації щодо митної вартості товарів, в якій просив здійснити контроль за визначенням вартості товару, який повертається по заяві згідно постанови Львівського апеляційного суду громадянину ОСОБА_1 .

Відповідно до службової записки №Р-2040/7.4-15/45 від 07.08.2020, повідомлено, що рівень митної вартості таких товарів, на підставі цінової інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари згідно ПІК ЄАІС та мережі Інтернет (picclick.de, hifiprestige.it) може становити: програвач вінілових пластинок VALORE 425 PLUSWAINUT, торгової марки GOLD NOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер 63470, країна виробник Італія, вага 19 кг, код УКТ ЗЕД 8519891100, кількість 1 шт. - 1230,73 Євро; програвач вінілових пластинок VALORE 425 PLUSBLACKLACQUER, торгової марки GOLD NOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер 598780, країна виробник Італія, вага 19 кг, код УКТ ЗЕД 5919891100, кількість 1 шт. - 1402,74 Євро; підсилювач звуковий TUBE-1012 BLACK, торгової марки GOLDNOTE, новий, в картонній упаковці, серійний номер57913, країна виробника Італія, вага 24 кг, код УКТ ЗЕД 8518408090, кількість 1 шт. - 5031,00 Євро.

Згідно з уніфікованою митною квитанцією МД-1 серії РА №441983 від 07.08.2020 загальна вартість товару складає - 251373,16 грн., загальна сума за видами платежів 120, 128 становить 80436,41 грн.

Відповідно до копій квитанцій №508226844 від 07.08.2020 та №508226829 позивачем сплачено 55302,10 грн. (податок на додану вартість) та 25137,31 грн (ввізне мито) відповідно.

16.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Галицької митниці Держмитслужби про прийняття висновку про повернення з Державного бюджету надмірно сплачених митних платежів.

Листом від 26.11.2020 за №7.4-1-15/10/30057 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для визнання вартості, яка зазначена у рахунку від 10.02.2020 №1847208 та повернення сум сплачених митних платежів, оскільки у поданих до митного оформлення документах, містяться розбіжності та не містяться всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.

Не погоджуючись з такими висновками відповідача, ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч.5 ст. 301 Митного кодексу України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту З частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст. 301 Митного кодексу України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

Згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.43.2 ст.43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п.43.3 та п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 (далі Порядок №643), визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Згідно з п.п.1-3 Розділу 3 Порядку №643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці Держмитслужби (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до п.п.4-6 Розділу 3 Порядку №643, після надходження до митниці Держмитслужби заяви, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Відповідно до п.7 Розділу 3 Порядку №643 сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Згідно з п.8 Розділу 3 Порядку №643, у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Відповідно до пунктів 9-10 розділу ІІІ Порядку №643 після повернення платнику податків коштів до Журналу реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету посадовою особою Підрозділу вносяться дані електронного реєстру, що формується органом Казначейства, який повертає кошти, а також зазначається назва органу Казначейства, що здійснив повернення.

На підставі виписки з відповідного рахунку з обліку доходів державного бюджету у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення зазначаються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів).

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку №643 передбачено, що у разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.

Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №60 від 10.02.2019 року (далі Порядок №60).

Відповідно до п.п.1-2 Розділу II Порядку №60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Відповідно до положень п.5 Порядку №60 якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Таким чином, з огляду на вищевказані положення суд зазначає, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Також, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 у справі №810/4436/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84897828) зазначив, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб`єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Як встановлено судом, в ході розгляду справи про порушення митних правил, постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.05.2020, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 24.06.2020, провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, вилучений, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0640/20900/20 від 23.02.2020 товар - вирішено повернуто ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі, після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, або для повернення вказаного товару на митну територію держави, з якої його було ввезено. Встановлено, що за ввезеною вартістю товар декларуванню не підлягав, так як вартість не перевищує 500 Євро.

Також в ході розгляду вказаної справи, Галицький районний суд м. Львова встановив, що висновок №142003400-0157 від 30.03.2020 не є належним та допустимим доказом, яким підтверджується факт того, що вартість вилучених товарів перевищує 500 Євро.

Судом також взято до уваги те, що згідно рахунку-замовлення №182-992567 від 10.02.2020, позивачем вказаний товар був придбаний за готівку у компанії BaCarGbr в сумі 351,05 Євро.

В основу судового рішення в адміністративній справі можуть бути покладені обставини, встановлені рішенням суду в іншій справі. Так, за правилами звільнення від доказування, наведеними у статті 78 КАС, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звідси випливає, що позивачем товар, а саме: 63470 програвач пластинок Gold Note Valore 425 pluswainut; програвач пластинок 598780 Gold Note Valore 425 Plus Black lacquer; 57913 підсилювач Gold Note Tube -1012 black був придбаний позивачем на загальну вартість 351,05 Євро.

Як встановлено судом, з долучених до матеріалів справи копії уніфікованої митної декларації МД-1 серії РА №441983 та копії повідомлення до МД-1 серії РА №441983 від 07.08.2020 позивачем здійснено митне оформлення товару та сплачено митні платежі згідно вартості, яка була визначена митним органом самостійно на підставі цінової інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари) згідно ПІК ЄАІТ та мережі Інтернет (picclick.de, hifiprestige.it). Платіжні доручення про сплату митних платежів долучено до матеріалів справи.

Листом від 26.11.2020 Галицька митниця Держмитслужби відмовила позивачу у поверненні суми сплачених митних платежів, мотивуючи тим, що при перевірці поданих до митного оформлення документів, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.

Однак, відмовляючи позивачу у поверненні суми сплачених митних платежів, відповідачем не враховано висновки, викладені у постанові Галицького районного суду м. Львова від 21.05.2020, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 24.06.2020, що вартість товару становить 351,05 Євро.

Отже, суд адміністративний не здійснює перевірку вартості товару, так як така перевірена в ході розгляду справи судом загальної юрисдикції при розгляді справи про оскарження складеного на позивача протоколу про порушення митних правил.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний зі змістом постанови Галицького районного суду м. Львова від 21.05.2020 та постанови Львівського апеляційного суду від 24.06.2020 в яких в ході розгляду справи про порушення позивачем митних правил, було встановлено, зокрема, що вартість товару, який ввозився позивачем на митну територію України згідно рахунку-замовлення №182-992567 від 10.02.2020 становить 351,05 Євро та про відсутність обов`язку у позивача здійснювати письмове декларування такого товару.

Разом з тим, митним органом безпідставно не було прийнято до уваги вказані обставині, внаслідок чого Галицька митниця Держмитслужби дійшла до помилкового висновку про відсутність підстав для повернення сплачених сум митних платежів позивачем.

Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1ст.77 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправної відмови Галицької митниці Держмитслужби у прийнятті висновку про повернення надміру сплачених митних платежів, що оформлена листом №7.4-1-15/10/300057 від 26.11.2020 та зобов`язання Галицьку митницю Держмитслужби прийняти Висновок про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі, а саме 80439,41 грн. в тому числі ввізне мито на загальну суму 25137,31 грн. податок на додану вартість на загальну суму 55302,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 908 гривень підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби.

Керуючись ст. ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Галицької митниці Державної митної служби (79000, м. Львів. вул. Костюшка 1; код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним рішення та зобов`язання винити дії – задоволити повністю.

Визнати протиправною відмову Галицької митниці Держмитслужби у прийнятті висновку про повернення надміру сплачених митних платежів, що оформлена листом №7.4-1-15/10/300057 від 26.11.2020.

Зобов`язати Галицьку митницю Держмитслужби сформувати висновок про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі, а саме в сумі 80439 (вісімдесят тисяч чотириста тридцять) грн.41 коп. (в тому числі ввізне мито на загальну суму 25137,31 грн та податок на додану вартість 55302,10 грн.) за ввезений товар згідно уніфікованої митної декларації МД-1 серії РА №441983 від 07.08.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.06.2021.

Суддя Сподарик Н.І.